Ухвала від 03.11.2022 по справі 947/9268/22

Справа № 947/9268/22

Провадження № 2/947/2161/22

УХВАЛА

03.11.2022

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого - судді Луняченка В.О. ,

За участю

Представника позивача адвоката Борисенко С.В.

Представника відповідача адвоката Марченко Н.В.

Розглянувши клопотання про надання відзиву на позовну заяву по цивільної справі за позовом Акціонерного товариства « ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії у розмірі 151840,21 грн. ,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси 17.05.2022 року надійшла позовна заява Акціонерного товариства « ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії у розмірі 151840,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.11.2021 року уповноваженими представниками ДТЕК при проведенні перевірки на предмет дотримання ПРРЕЕ за адресою : АДРЕСА_1 було виявлено порушення Правил самовільне підключення до електромережі з порушенням схеми обліку, яке було виконане від ввідного кабелю до навантаження будинку ( через автоматичний пускач ), приховано, кабелем ВВГ (мідь) 4*10 мм2, при цьому при включенні пускача електроенергія споживається але приладом обліку не враховується. За результатами виявленого порушення, у присутності власника будинку ОСОБА_1 , було складено Акт про порушення №88020795 та демонтовано дообліковий кабель. На підставі вищевказаного Акту 16.12.2021 року комісією АТ « ДТЕК Одеські електромережі» в присутності споживача прийнято рішення ( протокол №115 від 16.12.2021 року ) о проведенні розрахунку обсягу та вартості не облікованої електроенергії внаслідок порушення споживачем ПРЕЕ у відповідності до вимог п.8.4.2.6 за формулою №8 пункту №8.4.13 Правил, за період з 30.11.2020 по 30.11.2021 , по силі струму спрацювання автоматичного вимикача, який було задіяне в схемі самовільного підключення 20А, та нараховане обсяг не облікованої електричної енергії у розмірі 34687 кВт*год., на суму 151840,21 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Київського районного суду м. Одеси від 17.05.2022 року головуючим по справі обрано суддю Луняченко В.О.

Ухвалою від 03.06.2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження , з визначенням відповідачу п`ятнадцятиденного строку , з дня вручення копії позову та ухвали, для подання відзиву на позовну заяву.

До підготовчого засідання 23.06.202 року відповідач не з`явився, тому підготовче засідання було відкладено на 28.09.2022 року.

Отримавши письмове повідомлення про виклик до суду 18.07.2022 року, відповідач 26.09.2029 року уклав договір про надання правової допомоги із адвокатом Марченко Н.В., яка 27.09.2022 року ознайомилась із матеріалами справи та отримала копії всіх документів, про що зазначила власноруч (а/с 47).

Представником відповідача до суду 27.09.2022 року була подана заява про відкладення підготовчого засідання для належної підготовки до справи ( а/с 51).

Враховуючи дату отримання відповідачем виклику до суду, та його звернення до адвоката лише через два місяці , суд у підготовчому засіданні 28.09.2022 року , не визнав такий пропуск строку на подання відзиву поважним, але враховуючи право на « справедливий розгляд справи» , у присутності відповідача та його представника , яка просила надати додатково хоча б днів десять на підготовку відзиву, поновивши строк на подання відзиву надав додатково п`ятнадцятиденний строк для підготовки відзиву про що було оголошено учасникам процесу, а підготовче засідання відкладено на 03.11.2022 року (а/с 60).

25.10.2022 року від представника відповідача адвоката Марченко Н.В. було надано відзив. Не зважаючи на пропуск встановленого судом строку для надання відзиву, термін якого сплив 14.10.2022 року, від відповідача та його представника до суду не надходило а ні заяв про продовження процесуального строку, а з поданням відзиву не подавалось клопотання про поновлення пропущеного строку.

У засіданні 03.11.2022 року з боку представника відповідача було заявлено що судом не надавалось чіткого строку на подання відзиву , а після прослуховування аудіо запису підготовчого засідання від 28.09.2022 року, погодившись із тим, що судом голосно, у присутності цього ж представника, було оголошено встановлений стороні відповідача, на подання відзиву строк, представником було заявлене про складність у підготовці відзиву пов`язану із ретельним вивченням законодавства та підзаконних нормативних актів, яким врегульовані спірні правовідносини. Пояснити причини не подання у цей строк заяв про продовження наданого судом строку або не подання клопотань про поновлення строку на прийняття відзиву представник відповідача не змогла.

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема,Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).

У відповідності до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторонанесе ризикнастання наслідків,пов`язаних ізвчиненням чиневчиненням неюпроцесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається ( ч.1 ст. 44 ЦПК України).

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом ( ч.1 ст. 120 ЦПК України).

Згідно положеньч.1,2ст.127ЦПК Українисуд зазаявою учасникасправи поновлюєпропущений процесуальнийстрок,встановлений законом,якщо визнаєпричини йогопропуску поважними,крім випадків,коли цимКодексом встановленонеможливість такогопоновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. ( ч.1 ст. 143 ЦПК України).

Судможе постановитиухвалу простягнення вдохід державногобюджету звідповідної особиштрафу усумі довід 0,3до трьохрозмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,зокрема, увипадках: невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини (далі Суд), яку він викладає у своїх рішеннях.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у справіDelcourt v. BelgiumСуд зазначив, що„у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справіBellet v. FranceСуд зазначив, що„стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Право на доступ до суду також означає позитивний обов`язок держави, у тому числі суду, забезпечити ефективний розгляд справи. Наслідком такого обов`язку є надання сторонам можливості доступу до правової допомоги, активна роль у контексті положень ч.4 ст.10 ЦПК також покладається на суд для реалізації сторонами права мати рівні можливості надавати докази на підтвердження своїх позицій, в організації розгляду справи впродовж розумного строку, припинення зловживання правом з боку сторін.

Розумність строку повинна визначатися з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. серед багатьох інших джерел п.43 рішення ЄСПЛ від 27.06.2000 у справі «Frydlender v. France»).

У даномувипадку судомвраховується,що у відповідностідо вимогч.1,2ст.174ЦПК Українипри розглядісправи судому порядкупозовного провадженняучасники справивикладають письмовосвої вимоги,заперечення,аргументи,пояснення таміркування щодопредмета спорувиключно узаявах посуті справи,визначених цимКодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Тобто подання відзиву, яка складова цивільного процесу є правом сторони письмово викласти та донести до суду і інших учасників процесу свої заперечення проти позову та аргументи стосовно такого заперечення.

Строк , вимоги до змісту та процедура подання відзиву визначена законодавцем у ст. 178, 191 ЦПК України.

Суд враховує, що сторона відповідача, яка була достеменно обізнана про строк подання відзиву не виконала вимог суду щодо строку виконання своїх прав.

Одночасно із цим розгляд даної справи без урахування правової позиції відповідача може привести до порушення права на «справедливий суд», до складових якого відноситься і право сторони бути «вислуханою судом» та обґрунтувати свої заперечення.

Враховуючи вищевикладене суд вважає за можливо поновити на прийняття відзиву та прийняти відзив із додатками , поданий до суду 25.10.2022 року.

Але , порушення процесуального строку на подання відзиву, приводить до затягування розгляду справи , так як поновлення строку та прийняття відзиву означає , що суд зобов`язаний надати іншим учасникам справи додатковий строк на ознайомлення із прийнятим відзивом з наданням своїх заперечень проти аргументів викладених у ньому.

Зазначені обставини , з урахуванням розгляду раніше , у присутності представника відповідача, питання поновлення строку на подання відзиву та надання додаткового строку, який знову було порушено, надають суду право з одночасним поновленням строку на прийняття відзиву застосувати до представника відповідача та відповідача заходи процесуального примусу щодо припинення зловживання процесуальними правами, у вигляді штрафу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43,148, 191,353,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити строк на прийняття відзиву та прийняти відзив із додатками , поданий до суду 25.10.2022 року.

У зв`язку із невиконанням процесуальних обов`язків стороною відповідача по цивільної справі і за позовом Акціонерного товариства « ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії у розмірі 151840,21 грн., стягнути штраф з ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) в дохід держави штраф у розмірі 51 гривні.

Стягнути з ОСОБА_2 ( місце проживання: АДРЕСА_3 , в/ч ) в дохід держави штраф у розмірі 51 гривні.

Повний текст ухвали буде виготовлено протягом п`яти днів після проголошення вступної та резолютивної частині ухвали.

Ухвала в частині накладення штрафу може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повницй текст ухвали виготовлений 08.11.22 року.

Суддя Луняченко В. О.