Ухвала
від 27.10.2022 по справі 521/9314/21
МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/9314/21

Провадження № 2/521/623/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2022 року Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді - Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання Кусяк О.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Житлово-будівельного кооперативу «Малиновський-13» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою звернувся Житлово-будівельний кооператив «Малиновський-13» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги та просить суд, згідно останніх уточнень, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 49037,75 грн., та витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 2270 грн.

В обґрунтування своїх уточнених позовних вимог представник позивача посилався на те, щоЖБК «Малиновський-13» є балансоутримувачем і управителем житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та виконує функції виконавця, що надає послуги мешканцям даного будинку, в тому числі забезпечує комунальними послугами квартиру АДРЕСА_2 . Власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 . Боржник, як власник, користується комунальними послугами, але не сплачує за ці послуги та за житло (холодна вода, опалення тощо) своєчасно і в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість перед Житлово-будівельний кооператив «Малиновський-13» станом на 01 червня 2021 року, становить 49037,75 грн., що підтверджується наданим до додатків довідкою про розрахунок боргу за квартирою АДРЕСА_3 . Вказані обставини слугували причиною звернення до суду з відповідним позовом.

Представник позивача в призначене судове засідання не з`явився, однак надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, однак вкотре надала до суду клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на введення воєнного стану в Україні та небезпечними подіями, які відбуваються в м. Одесі та по всій країні взагалом. При цьому відзиву щодо позову не подавала. Відповідачем неодноразово подавалися через канцелярію суду заяви про відкладення слухання справи у зв`язку з воєнним станом. Крім того, слід зауважити, що заяви про відкладення не направлялися поштою, оскільки відсутні поштові конверти про відправлення, а особисто відповідачем через канцелярію суду, що свідчить про те, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами, затягуючи розгляд справи.

Розглянувши відповідне клопотання суд дійшов висновку про відсутність поважних причин відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим залишити без задоволення клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи на іншу дату, з огляду на таке.

За положеннями ст.10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені серед іншого повноваження судів. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Однак, навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.

Введення в дію воєнного стану на території країни само по собі не може бути поважною причиною для відкладення розгляду справи та неможливості учасників справи прийняти участь у розгляді справи. За наявності відповідних обставин воєнний стан може бути поважною причиною для неможливості прийняти участь у судовому засіданні, але ОСОБА_1 не зазначила жодної такої обставини. Судом враховано, що місце перебування відповідачки, яке станом на 27.10.2022 року (дата розгляду справи в суді) не входить до зони активних бойових дій.

Більш того, відповідач, будучи обізнаною про розгляд справи в суді, не виявила бажання скористатись правом прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в порядку, передбаченому ст.212 ЦПК України, чим проявив пасивну процесуальну поведінку.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 07 липня 1989 року по справі "Юніон Аліметаріа Сандерс проти Іспанії", зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 1 жовтня 2020року у справі №361/8331/18 виходив із того, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті.

Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, анеможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору. З огляду на сьогоднішню ситуацію, яка склалася у м. Одесі, де знаходиться Малиновський районний суд м. Одеси, де не було та не має активних бойових дій, враховуючи, що суд здійснює свою діяльність у штатному режимі, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та не допущення порушення конституційних прав учасників справи на судовий захист, оскільки неодноразове відкладення розгляду справи буде суперечити принципу ефективності судового процесу,зважаючи на строки розгляду справи, у відповідності до вимог ст.223 ЦПК України, за відсутності доказів поважності причин неявки представників відповідача, суд протокольно ухваливвідмовити у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану в Україні іпроводити розгляд справи за відсутності відповідача.

Згідно ст. 280 ч.1 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідност. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ЦПК Українипередбачено, щодоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.Ці дані встановлюються такими засобами:письмовими, речовими і електронними доказами;висновками експертів;показаннями свідків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідност. 79 ЦПК Українидостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У відповідності дост. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною 1ст. 81 ЦПК Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Житлово-будівельний кооператив «Малиновський-13» є балансоутримувачем і управителем житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та виконує функції виконавця, що надає послуги мешканцям даного будинку, в тому числі забезпечує комунальними послугами квартиру АДРЕСА_2 .

Власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією з ДРПП № 262562451 від 22.06.2021 року.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про кооперацію» кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до п 1.1. Статуту ЖБК «Малиновський - 13», Житлово-будівельний кооператив «Малиновський - 13» створений для обслуговування, ремонту, реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території будинку за рахунок внесків членів ЖБК і за рахунок інших доходів, передбачених законодавством.

Пунктом 4.1. Статуту передбачено, членами ЖБК можуть бути фізичні особи, що досягли 16-ти літнього віку і юридичні особи - власники квартир, жилих та нежилих приміщень. Наймачі й орендарі не можуть бути членами ЖБК.

Відповідно до пункту 7.2.3.Статуту, член ЖБК зобов`язаний вчасно здійснювати оплату житлово-комунальних послуг, вносити платежі в розмірі встановленому загальними зборами. Обов`язки по здійсненню всіх платежів виникають у власника квартири, жилого чи нежилого приміщення з моменту придбання ним права власності на квартиру, жиле чи нежиле приміщення.

Боржник, як власник, користується комунальними послугами, але не сплачує за ці послуги та за житло (холодна вода, опалення тощо) своєчасно і в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість перед Житлово-будівельний кооператив «Малиновський - 13» станом на 01 червня 2021 року, становить 49037,75 грн., що підтверджується наданим до додатків довідкою про розрахунок боргу за квартирою АДРЕСА_3 .

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-295ІцсІ5, хоч у частині першій статті 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно з положенням ст. 322 ЦК України власник майна зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 67 ЖК УРСР, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ст. 162 ЖК УРСР власники квартир повинні своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги відповідно до умов договору з організацією, яка обслуговує будинок, а також приймати участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Відповідачем не було надано до суду жодних заперечень проти позову та доказів у підтвердження цих заперечень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовЖБК «Малиновський-13» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги підлягає повному задоволенню.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до положень частини 1 та пунктів 1, 2 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Витрати на правничу допомогу наданих адвокатом АО «Дан Вірсе» в сумі 2000 грн. підтверджується договором № б/н про надання юридичних послуг від 18 червня 2021 року, платіжним дорученням № 298 від 22 червня 2021 року та розрахунком наданих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені на суму з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2270 грн.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючисьст. ст. 9-13, 76-83, 95, 128-131, 133, 141, 211, 223, 247, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 288, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу «Малиновський-13» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_4 , інші відомості невідомі) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Малиновський-13» (код ЄДРПОУ 25429164, адреса: 65017, м. Одеса, вул. Я. Бреуса, буд. 26, корп. 2) заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 49037 (сорок дев`ять тисяч тридцять сім) грн. 75 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_4 , інші відомості невідомі) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Малиновський-13» (код ЄДРПОУ 25429164, адреса: 65017, м. Одеса, вул. Я. Бреуса, буд. 26, корп. 2) судовий збір у розмірі 2270 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 04 листопада 2022 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН

СудМалиновський районний суд м.Одеси
Дата ухвалення рішення27.10.2022
Оприлюднено23.11.2022
Номер документу107430874
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг

Судовий реєстр по справі —521/9314/21

Ухвала від 27.10.2022

Цивільне

Малиновський районний суд м.Одеси

Мазун І. А.

Ухвала від 25.01.2022

Цивільне

Малиновський районний суд м.Одеси

Мазун І. А.

Ухвала від 09.07.2021

Цивільне

Малиновський районний суд м.Одеси

Мазун І. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні