Ухвала

від 10.11.2022 по справі 757/31629/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31629/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 12013110060002990 від 02.04.2013 прокурора у кримінальному провадженні - прокурора першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 12013110060002990 від 02.04.2013 прокурора у кримінальному провадженні - прокурора першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Прокурор в судове засідання не з`явився, проте слідчий подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити. Розгляд спави просив здійснювати без виклику власника майна.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчими Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 256, ч. 2 ст. 366, ч. ч. 1, 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 1 ст. 382, ч. 2 ст. 384, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 384, ст. 386, ч. 1 ст. 396 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор вказує наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що директор ПАТ Універмаг Українаразом з іншими невстановленими особами було розроблено план злочинної діяльності, який полягав у тому, щоб придбати або зареєструвати на підставних осіб компанії у сервісних економічно-вільних зонах з високим рівнем банківської та комерційної таємності з відкритими рахунками в банківських установах у тих же сервісних економічно-вільних зонах, що в свою чергу забезпечувало приховування інформації щодо реальних власників та вигодонабувачів (беніфіціарів) від діяльності таких компаній.

У подальшому необхідно було укласти фіктивні або підроблені договори щодо переуступки боргу ПАТ Універмаг Українаіз оплатою неіснуючими цінними паперами або удаваними послугами від дійсного позикодавця на користь вищевказаних компанії зареєстрованих у сервісних економічно-вільних зонах та на території України та контрольованих невстановленою особою.

Водночас, з метою надання законності укладеними договорам переуступки боргу до суду повинні були подаватись позови щодо стягнення з ПАТ Універмаг Українагрошових коштів у якості боргових зобов`язань відповідно до укладених підроблених договорів, а суди виносити відповідні рішення на користь таких компаній.

З метою виконання плану злочинної діяльності, направленого на заволодіння грошовими коштами та майном ПАТ Універмаг Українадиректор ОСОБА_4 до невстановлених осіб, на якихпокладались обов`язки по створенню як українських компаній так і іноземних, залучення інших фізичних осіб.

У свою чергу невстановлені особи придбалифіктивні юридичніособи (компанії)ТОВ «Факторінговая компанія «Елегант Інвест» та ТОВ «Фінансова компанія «Зеніт», рахунки яких використовувались для зарахування грошових коштів з рахунків ПАТ Універмаг Україната отримали довіреність на представлення інтересів Компанії Ліндхарст Девелопмент ОСОБА_5 (Lyndhurst Development Trading S.A.).

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 24.10.2006 між ТОВ «Квін Холдінгс Україна» (код ЄДРПОУ 34618734) - позичальником та Компанією Квінн Груп Проперті Холдінгс Лімітед (Quinn Group Property Holdings Limited, юридична особа, створена за законодавством Швеції) - позикодавцем укладений договір позики, відповідно до умов якого позикодавець надає позичальнику позику, а позичальник отримує, належним чином використовує і повертає позику, а також сплачує проценти за користування позикою та здійснює інші пов`язані з нею платежі згідно з умовами договору.

На виконання умов договору у період з 20.11.2006 по 03.05.2007 Компанія Квінн Груп Проперті Холдінгс Лімітед (Quinn Group Property Holdings Limited) перерахувала позичальнику грошові кошти у сумі 44 200 000,00 доларів США.

Натомість, 01.06.2009 між Компанією Квінн Груп Проперті Холдінгс Лімітед (Quinn Group Property Holdings Limited) - позикодавцем, Компанією Демесне Інвестментс Лімітед (Demesne Investments Limited) та ВАТ «Універмаг «Україна» (ЄДРПОУ 01564897) укладений додатковий договір позики до договору позики від 24.10.2006.

За умовами вказаного додаткового договору позики Компанія Квінн Груп Проперті Холдінгс Лімітед (Quinn Group Property Holdings Limited) відступає Компанії Демесне Інвестментс Лімітед (Demesne Investments Limited) всі права, вигоди та обов`язки позикодавця за Договором позики від 24.10.2006, що виникають з дати набуття чинності.

В подальшому 06.04.2011 між компанією Демесне, Компанією Іннішмор Консалтансі Лімітед (Innishmore Consultancy Limited), компанії зареєстрованої у Північній Ірландії та ПАТ «Універмаг «Україна» (правонаступник ВАТ «Універмаг «Україна») укладений додатковий договір позики до договору позики від 24.10.2006.

За умовами п. 4.1. вказаного договору Демесне відступила Іннішмор всі права, вигоди та обов`язки ПАТ «Універмаг «Україна» за додатковим договором позики від 01.06.2009, які виникають, починаючи з дати набуття чинності.

На виконання вищевказаного злочинного плану директор ПАТ Універмаг Україна Янез ОСОБА_6 04.11.2011 підписала від імені ПАТ Універмаг Україна договір укладений між Іннішмор та Ліндхарст, відповідно до якого Лідхарст набуває всіх прав, вигоди та обов`язків ПАТ «Універмаг «Україна».

При цьому, від імені компанії Ліндхарст вказаний договір підписаний ОСОБА_7 , а від імені Іннішмор невстановленою особою.

На початку грудня 2011 року директор ПАТ Універмаг УкраїнаЯнез ОСОБА_6 надала вказівку здійснити перерахування грошових коштів із рахунку № НОМЕР_1 , який відкрито в АТ «ЗЛАТОБАНК» на рахунок НОМЕР_2 , який відкрито Ліндхарст в банківський установі «HellenicBankPublicCompanyLimited» Республіки Кіпр.

Так, з банківського рахунку ПАТ Універмаг Україна02.12.2011 та 22.12.2011 здійснено перерахування коштів на вказаний банківський рахунок Ліндхарст у сумі 1 550 000,00 доларів США та 3 170 000,00 доларів США відповідно, а всього на загальну суму 4 720 000,00 доларів США.

У той же час компанія Демесне звернулися до Високого Суду Північної Ірландії з позовом про визнання недійсними договору про переуступку боргу, укладеного між Демесне та Іннішмор та договору про переуступку боргу, укладеного між Іннішмор та Ліндхарст. 03.05.2012 рішенням Високого Суду Північної Ірландії визнано недійсним договір від 06.04.2011 укладений між компанією Демесне та Іннішмор, а також договір від 04.11.2011 укладений Іннішмор та Ліндхарст.

В подальшому, Янез ОСОБА_6 зі сторони ПАТ «Універмаг «Україна», ОСОБА_7 зі сторони Ліндхарст та ОСОБА_8 зі сторони ТОВ «ФК «Зеніт» укладено договір відступлення права вимоги (цесії) датований 06.12.2011, відповідно до якого ТОВ «ФК «Зеніт» набуло всіх без виключення прав та обов`язків Ліндхарст за договором позики від 24.10.2006, а саме набуває права вимагати від ПАТ «Універмаг «Україна» виконання наступних зобов`язань: вимагати погашення боргу за Договором позики від 24.10.2006 у розмірі 45 235 175,34 доларів США (еквівалент у гривнях 361 415 480,41 грн.) станом на 01.12.2011; вимагати сплати процентів за користування позикою; вимагати сплати штрафних санкцій.

На виконання вказаного договору ПАТ Універмаг Україназ рахунку №26000060366001 цього Товариства, який відкрито в АТБ «Конкорд», здійснено 3 платежі та перераховано грошові кошти на рахунок ТОВ «ФК «Зеніт» № НОМЕР_3 , який відкрито в АТ «Дельта Банк», підставою для проведення таких операцій зазначено «Оплата боргу згідно договору позики від 24.10.2006 року без ПДВ.»

Таким чином, за результатом вказаних трьох операцій ПАТ «Універмаг «Україна» перераховано на рахунок компанії ТОВ «ФК «Зеніт» грошові кошти на загальну суму 39 200 000 гривень.

У подальшому ОСОБА_4 зі сторони ПАТ «Універмаг «Україна», ОСОБА_8 зі сторони ТОВ «ФК «Зеніт» та ОСОБА_9 зі сторони ТОВ «ФК «Елегант Інвест» укладено договір датований 22.05.2012, відповідно до якого ТОВ «ФК «Зеніт» передає належне йому право вимоги від ПАТ «Універмаг «Україна» за договором позики від 24.10.2006.

На підставі вказаного договору ПАТ Універмаг Україназ рахунку № НОМЕР_4 , який відкрито в АТБ «Конкорд» здійснено 14 платежів та перераховано грошові кошти на рахунок ТОВ «ФК «Елегант Інвест» № НОМЕР_5 , який відкрито ПАТ «КБ «ПРЕМІУМ», підставою для проведення таких операцій зазначено «Погашення заборгованості зг. листа № 23 від 22.09.2012року та Договору б/н від 24.10.2006р. без ПДВ.

За результатом вказаних операцій ПАТ Універмаг Україна перераховано на рахунок компанії ТОВ «ФК «Елегант Інвест» грошові кошти на загальну суму 39 082 177,88 гривень.

Відповідно до висновків судової економічної експертизи від 03.08.2022 №27640/27641/21-72/20961/20962/22-72 ПАТ Універмаг Україна завдано збитків у сумі 78282177 грн. та 4720000 доларів США.

За результатом проведеного досудового розслідування ОСОБА_10 07 жовтня 2022 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191КК України, у зв`язку із не встановленням місця її перебування 08.10.2022 Янез ОСОБА_6 оголошено у розшук.

Разом з тим на причетність до вчинення вищевказаних злочинів перевіряється ОСОБА_7 , який здійснював підписання договорів про переуступку боргу.

В ході обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі №757/28147/22-к від 17.10.2022 за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_7 вилучено: мобільний телефон IPhone 11 pro, ІМЕІ НОМЕР_6 із сім-картою оператора «Водафон», № НОМЕР_7 ; мобільний телефон НОМЕР_8 , ІМЕІ НОМЕР_9 із сім-картою оператора «Київстар», № НОМЕР_10 ; мобільний телефон Nokiа, ІМЕІ НОМЕР_11 із сім-картою оператора «Водафон», № НОМЕР_12 ; ноутбук марки «ASUS», s\n M9NOCV16T42138A; флеш-накопичувач марки «MicroSDTRANCEND 8GB»; довіреність видана ОСОБА_11 на ім`я ОСОБА_7 , № НОМЕР_13 , №в реєстрі 964; довіреність видана ОСОБА_11 на ім`я ОСОБА_7 , №ННС026894, №в реєстрі 1055.

Прокурор вказує, що перераховані речі мають значення для встановлення об`єктивної істини у справі, оскільки можуть містити відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим вони визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Постановою слідчого вищевказане майно 09.11.2022 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12013110060002990 та призначено проведення судової комп`ютерної технічної експертизи, а без проведення відповідних судових експертиз встановити наявність на електронних носіях вказаних мобільних телефонів та комп`ютерної техніки відомостей, які мають значення для кримінального провадження, належним чином їх зафіксувати та у подальшому використати як докази, неможливо.

Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що зазначене майно, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказамиє матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладенийу встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, грошіу будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі коштита цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядкуст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимогст. 89 КК Українипід час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

Прокурором наведено вагомі доводи, які свідчать про необхідність накладення арешту на вказане майно, для ефективного розслідування.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів.

Разом з цим, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від його застосування слідчим суддею не встановлено.

За таких обставин приходжу до висновку про задоволення клопотання.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 26, 107, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_7 , а саме:

мобільний телефон IPhone 11 pro, ІМЕІ НОМЕР_6 із сім-картою оператора «Водафон», № НОМЕР_7 ;

мобільний телефон НОМЕР_8 , ІМЕІ НОМЕР_9 із сім-картою оператора «Київстар», № НОМЕР_10 ;

мобільний телефон Nokiа, ІМЕІ НОМЕР_11 із сім-картою оператора «Водафон», № НОМЕР_12 ;

ноутбук марки «ASUS», s\n M9NOCV16T42138A;

флеш-накопичувач марки «MicroSDTRANCEND 8GB»;

довіреність видана ОСОБА_11 на ім`я ОСОБА_7 , № НОМЕР_13 , №в реєстрі 964;

довіреність видана ОСОБА_11 на ім`я ОСОБА_7 , №ННС026894, №в реєстрі 1055,

із забороною власнику (володільцю) користуватися та розпоряджатися вказаним майном.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1