Рішення

від 28.09.2022 по справі 760/28626/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/28626/19 2/760/3983/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді - Усатової І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Омелько Г.Т.,

представника позивача - Габрик О.І.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «І.В. Трейд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач у жовтні 2019 року звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з вище зазначеним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 19674,42 грн., з яких основна заборгованість 16394,47 грн., пеня - 704,70 грн., інфляційні збитки в розмірі 1809,43 грн., 3% річних - 765,82 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , яку набув на підставі договору від 03.08.2016 року про відступлення майнових прав, а позивач є забудовником цього житлового будинку. Оскільки після введення будинку в експлуатацію об`єднання співвласників цього багатоквартирного будинку створено не було, управителю будинок не передавався, а позивач продовжував отримувати від своїх постачальників послуги на утримання цього будинку (електропостачання, водопостачання та водовідведення інше), то між сторонами по справі 17.10.2016 року був укладений договір № 56 про компенсацію витрат на утримання будинку і прибудинкової території та наданих комунальних послуг.

На виконання зазначеного договору позивачем в період з січня 2017 року по серпень 2019 року були понесені витрати на утримання будинку № 20-А по вул. Солом`янській в м. Києві і прибудинкової території та спожиті комунальні послуги, що пропорційно до площі квартири відповідача становить 16394,47 грн., які відповідач не сплатив. Посилаючись на п. 4.1.2. договору № 56 від 17.10.2016 та ст. 625 ЦК позивач просить також стягнути пеню, 3% річних та інфляційні збитки на суму заборгованості.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15.11.2019 було відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 15.06.2022 справа була призначена до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.

27.06.2022 відповідач особисто під розписку отримав примірник позовної заяви та ухвали суду від 15.06.2022 року.

12.07.2022 наданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що розмір заборгованості не відповідає дійсності та є недоведеним, відсутні первісні фінансово-господарські документи на підставі яких можуть бути встановлені: факт отримання позивачем певного обсягу послуг, визначити що вони надавалися саме для утримання будинку 20а (секція № 1) по вул. Солом`янській в м. Києві та прибудинкової території, визначити який обсяг комунальних послуг спожив позивач, частину з яких вимагає компенсувати відповідачем, факт їх оплати позивачем, а також відсутній розрахунок того, як позивач визначав суму заборгованості відповідача залежно від площі всього житлового комплексу на два багатоквартирні житлові будинки з вбудованими нежитловими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом, або лише з розрахунку площі лише секції № 1, яка наразі має адресу: м. Київ, вул. Солом`янська, 20а .

19.08.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій позивач наполягав на задоволенні заявлених вимог, додатково надав всі наявні в нього акти на надані послуги, зазначив про наявні технічні помилки у наведеному в позові розрахунку заборгованості. Також позивач зазначав, що сума боргу у претензіях від 07.02.2018 року та 27.03.2019 року могли відрізняться від суми заборгованості, зазначеної у акті звіряння, оскільки претензії могли містити не кінцевий борг на дату оформлення претензії; вказував, що перелік послуг, які зазначені у додатку № 1 до договору № 56 від 17.10.2016 року є примірним, а тому, наприклад у лютому 2017 року, освітлення місць загального користування, яке входить до структури витрат з утримання будинку та прибудинкової території, виставлялося в рахунок окремо в розмірі 79,49 грн. в додаток до суми компенсації витрат по утриманню будинку в розмірі 298,19 грн., що викликано тим, що тариф та обсяг спожитої на цю мету електрики щомісяця відрізнявся. Відповідач вказував, що обумовлений у договорі тариф в розмірі 8,46 грн. за 1 кв.м. він у своїх розрахунках не перевищував. Також позивач наголосив, що документи для здійснення утримання та управління будинком 20а по вул. Солом`янській в м. Києві були передані новоствореному ОСББ «Солом`янська, 20-А» лише 06.03.2019 року, яке тільки з квітня 2019 року частково стало здійснювати утримання цього будинку, а ОСББ «Солом`янська, 20-В» було передано другу секцію житлового комплексу лише 01.11.2019 року. Тому позивач вважає, що сплата орендної плати за земельну ділянку за період по 31 жовтня 2019 року відповідно до інвестиційного договору з Національною академією внутрішніх справ також повинна бути пропорційно сплачена відповідачем.

Представниця позивача ТОВ «І.В. Трейд» в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, посилаючись на підстави та обставини, викладені у позовній заяві, та відповіді на відзив, а також надані докази.

Відповідач та його представник у судовому засіданні в задоволенні позовних вимог просили відмовити з огляду на його необгрунтованість, посилаючись на підстави та обставини, викладені у відзиві.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи‚ приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст. 5 ЦПК)

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правовідносини, які склалися між сторонами, врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад, залежно від функціонального призначення, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

За змістом ч. 3 ст. 16 Закону комунальні послуги надаються споживачам безперебійно.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

За змістом ст. 29 Закону надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 578 від 08 жовтня 1992 року, встановлено, що власники та наймач (орендар) квартири зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 633 ЦК України договір про надання комунальних послуг є публічним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до вимог закону споживачі зобов`язані вносити плату за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг в повному обсязі.

Це відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України 20 квітня 2016 року в справі 6-2951цс15.

Судом встановлено, що на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, будинок 20-а було збудовано житловий будинок з підземним паркінгом та об`єктами соціально-побутового призначення, який складався з двох черг будівництва (дві секції): секція № 1 , яка отримала поштову адресу м. Київ, вул. Солом`янська, будинок 20а на підставі розпорядження Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації № 362 від 29.05.2017 та секція № 2, яка отримала поштову адресу м. Київ, вул. Солом`янська, будинок 20в на підставі розпорядження Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації № 97 від 04.02.2019.

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 загальною площею 66,8 кв.м., що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 71212937 від 24.10.2016.

17.10.2016 між позивачем («Забудовник» за договором) та відповідачем («Споживач» за договором) було укладено договір про компенсацію витрат на утримання будинку і прибудинкової території та наданих послуг (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору споживач є власником або на іншій правовій підставі володіє та користується квартирою у зв`язку з чим зобов`язується пропорційно площі квартири компенсувати загальні витрати забудовника на утримання будинку та прибудинкової території і відповідно до показників приладів обліку компенсувати витрати забудовника на водопостачання, теплопостачання та постачання електроенергії в квартиру споживача по тарифам, за якими ці послуги отримує забудовник.

Відповідно до п. 1.3. укладеного 17.10.2016 між сторонами договору примірний перелік витрат забудовника на утримання будинку, які компенсує споживач, додається до даного договору, та є додатком № 1 до даного договору.

Відповідно до п. 1.5. договору споживач також має компенсувати додаткові витрати забудовником, а саме - підняття будівельних матеріалів з окремим запуском ліфтів, вивіз будівельного сміття тощо.

Відповідно до п. 2.1. договору розмір щомісячної компенсації за надані послуги встановлюється пропорційно площі квартири відносно загальної площі будинку, а за спожиту гарячу та холодну воду, каналізацію, теплопостачання відповідно до показників приладів обліку за тарифами встановленими для забудовника. Розрахунок вартості послуг встановлюється в додатку № 1 до договору.

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» всі права та обов`язки щодо обслуговування житлового будинку та надання комунальних послуг мешканцям будинку 20-а по вул.Солом`янській в м.Києві , зокрема, позивачу, належать ТОВ «І.В. Трейд».

Відповідач був та є споживачем житлово-комунальних послуг.

Вбачається, що витрати позивача на утримання житлового будинку з підземним паркінгом та об`єктами соціально-побутового призначення на вулиці Солом`янській 20-А у Солом`янському районі м. Києва компенсуються відповідачем пропорційно до площі квартири відповідача, а за спожиті воду, електропостачання та теплопостачання - за показниками приладів обліку, та за тарифами, за якими такі послуги отримує позивач. Однак, суд не погоджується з доводами позивача про те, що розмір щомісячної компенсації позивачу за надані йому послуги визначається множенням тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, передбаченого додатком № 1 до Договору про компенсацію витрат на утримання будинку і прибудинкової території та наданих комунальних послуг (8,468 грн. за 1 кв.м.), на площу квартири відповідача, оскільки це суперечить наведеним вище умовам договору від 17.10.2016.

Відповідно до наведеного позивачем розрахунку заборгованості за період з січня 2017 року по серпень 2019 року позивач визначав розмір щомісячної компенсації в розмірі від 298,19 грн. до 721,44 грн. на місяць, що становить відповідно тариф 4,46 грн. та 10,8 грн. за кв.м. (298,19 грн.:66,8 кв.м. (площа квартири відповідача)=4,46 грн./кв.м.; 721,44 грн.:66,8 кв.м. (площа квартири відповідача)=10,8 грн./кв.м.). У своїх поясненнях представник позивача зазначила, що перелік послуг, передбачених у додатку № 1 до договору від 17.10.2016 року, є примірним і щомісячно в повному обсязі позивачу не надавався, залежав від сезонності, реальних потреб будинку та його мешканців. Також представник позивача визнала, що така послуга як освітлення місць загального користування, яка входить до структури загальної послуги «утримання будинку та прибудинкової території по вул. Солом`янська, 20-А в м. Києві , 1 (перша) Секція», в щомісячних рахунках виставлялася окремо понад послугу з «утримання будинку та прибудинкової території по вул. Солом`янська, 20-А в м. Києві , 1 (перша) Секція».

У матеріалах справи наявні три акти звіряння взаємних розрахунків між сторонами по справі за 2017, 2018, 2019 роки, жоден з яких відповідачем не підписаний, доказів направлення його відповідачу суду також не надано.

З врахуванням наведеного суд не приймає розрахунок заборгованості, наведений позивачем у позовній заяві як необґрунтований, суперечливий та недоведений.

Щодо наданих стороною позивача актів на спожиті ним послуги, то суд виходить з наступного.

Відповідно до наданих позивачем копій актів між позивачем та ТОВ «ВОДОКАНАЛ-СЕРВІС» вбачається, що між зазначеними сторонами був укладений договір № ОД 137/15 від 25.06.2015, згідно якого ТОВ «ВОДОКАНАЛ-СЕРВІС» надавав послуги позивачу по обслуговуванню зовнішніх водопровідних мереж. Зазначені акти № 65 від 31.01.2017; № 357 від 28.02.2017; №667 від 31.03.2017; №1426 від 30.06.2017; № 1677 від 31.07.2017; № 1944 від 31.08.2017; № 2154 від 30.09.2017; № 2385 від 31.10.2017; № 2957 від 30.11.2017; № 2806 від 31.12.2017; № 101 від 31.01.2018; № 347 від 28.02.2018; № 717 від 30.04.2018; № 958 від 31.05.2018; № 1083 від 30.06.2018 суд не приймає до уваги, оскільки з зазначених актів не вбачається адреса надання відповідних послуг/виконання робіт, а зазначені у актах роботи не передбачені додатком № 1 до договору від 17.10.2016 про компенсацію витрат на утримання будинку і прибудинкової території та наданих послуг.

Відповідно до наданих позивачем копій актів між позивачем та ТОВ «ВОДОКАНАЛ-СЕРВІС» вбачається, що між зазначеними сторонами був укладений договір № Ч 002/18 від 15.01.2018, згідно якого ТОВ «ВОДОКАНАЛ-СЕРВІС» надавав послуги позивачу по обслуговуванню зовнішніх каналізаційних мереж. Зазначені акти № 157 від 31.01.2018; № 348 від 28.02.2018; № 522 від 31.03.2018; № 718 від 30.04.2018; № 957 від 31.05.2018; № 1084 від 30.06.2018; № 1950 від 30.11.2018; № 2173 від 31.12.2018; № 73 від 31.01.2019; № 184 від 28.02.2019; № 354 від 31.03.2019 суд не приймає до уваги, оскільки з зазначених актів не вбачається адреса надання відповідних послуг/виконання робіт, а зазначені у актах роботи не передбачені додатком № 1 до договору від 17.10.2016 про компенсацію витрат на утримання будинку і прибудинкової території та наданих послуг. З аналогічних підстав суд не приймає до уваги акти № 2 від 23.06.2017, № 4 від 22.12.2017 та № 4 від 22.02.2018, укладених між позивачем та ТОВ «Еко-Сервіс-М».

Відповідно до наданих позивачем копій актів між позивачем та Національною академією внутрішніх справ (замовник) вбачається, що між зазначеними сторонами був укладений договорів про інвестування в будівництво житлового будинку від 21.08.2004 та додаткова угода № 8 від 20.02.2009, згідно яких позивач зобов`язався компенсувати замовнику оплату орендної плати за земельну ділянку на вул. Солом`янській, 20-А у Солом`янському районі м. Києва для будівництва багатоповерхового житлового будинку. Зазначені акти від 03.03.2018 на суму 44139,39 грн., від 25.04.2018 на суму 88278,78 грн., від 25.04.2018 на суму 44139,39 грн.; від 23.06.2020 на суму 265533,05 грн.; від 13.07.2019 на суму 65441,20 грн. суд не приймає до уваги, оскільки зазначені у актах оплати орендної плати за земельну ділянку не передбачені додатком № 1 до договору від 17.10.2016 про компенсацію витрат на утримання будинку і прибудинкової території та наданих послуг, а також акт від 13.07.2019 на суму 65441,20 грн. охоплює компенсацію сплати орендної плати за вересень 2019 року, що виходить за межі заявлених позовних вимог.

Відповідно до акту №312 від 27.09.2017 між позивачем та ТОВ «Аларм Безпека» був укладений договір на монтажні роботи № 0106/М від 12.06.2017 на суму 4685,40 грн. відповідно до відповіді ТОВ «Аларм Безпека» від 14.09.2022 останній на підставі вище зазначеного акту виконав позивачу монтажні роботи у нежитлових приміщеннях № 148 та № 149 загальною площею 107 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 20-А . Суд не приймає до уваги, зазначений акт, оскільки зазначені у акті роботи не передбачені додатком № 1 до договору від 17.10.2016 про компенсацію витрат на утримання будинку і прибудинкової території та наданих послуг, надавалися окремим нежитловим приміщенням, а не всьому багатоквартирному будинку в цілому.

Відповідно до акту № ОУ-0000002 від 06.01.2017, укладеному між позивачем та ТОВ «Грін Лайт Корпоратвині рішення» останній надавав послуги з обслуговування офісної комп`ютерної техніки. З наданого суду акту не вбачається, що послуги надавалися за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 20-А , або використовувалися для утримання зазначеного будинку і прибудинкової території, а тому він не може бути покладений судом в основу своїх висновків.

Відповідно до акту № 1399-с від 08.08.2019, укладеного між позивачем та ТОВ «Вілмат-Україна», останній надав послуги щодо відновлення працездатності відеореєстратора. Відповідно до відповіді ТОВ «Вілмат-Україна» від 16.09.2022 товариство послуги щодо відеонагляду позивачу або ОСББ «Солом`янська20-А» не надавало, а разово без укладання договору на підставі зазначеного вище акту здійснило відновлення працездатності відеореєстратора. Суд не приймає до уваги, зазначений акт, оскільки зазначені у акті роботи не передбачені додатком № 1 до договору від 17.10.2016 про компенсацію витрат на утримання будинку і прибудинкової території та наданих послуг, позивачем не доведено, що такі послуги стосувалися саме утримання будинку і прибудинкової території за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 20-А .

Відповідно до акту № 7757 від 29.11.2018, укладеного між позивачем та ТОВ «Спецторгальянс», останній придбав сіль на загальну суму 2128,90 грн. Суд не приймає до уваги, зазначений акт, оскільки позивачем не доведено, що дана сіль була використана саме для утримання будинку і прибудинкової території за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 20-А , доставлена за цією адресою.

Відповідно до акту № СЗ-179964 від 03.03.2018, укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_3 , остання надала позивачу консультаційні послуги та супровід ПЗ «Соната» строком на 12 місяців на суму 650,0 грн. Суд не приймає до уваги, зазначений акт, оскільки позивачем не доведено, що вказані послуги були використані саме для утримання будинку і прибудинкової території за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 20-А .

Відповідно до актів, укладених між позивачем та ТОВ «Мережа Ланет», встановлено, що між зазначеними особами був укладений договір № 150425 від 01.03.2017 про доступ до мережі Інтернет. Суд не приймає до уваги акти № 1030 від 31.03.2017; № 2045 від 30.04.2017; № 3201 від 31.05.2017; № 4358 від 30.06.2017; № 5538 від 31.07.2018; № 6775 від 31.08.20127; № 8030 від 30.09.2017; № 9297 від 31.10.2017; № 10617 від 30.11.2017; № 11941 від 31.12.2017; № 419 від 31.01.2018; № 1792 від 28.02.2018; № 3279 від 31.03.2018; № 4794 від 30.04.2018; № 6297 від 31.05.2018; № 7806 від 30.06.2018; № 17998 від 31.12.2018; № 861 від 31.01.2019; № 3096 від 28.02.2019; № 5591 від 31.03.2019; № 15367 від 31.07.2019; № 18342 від 31.08.2019, оскільки зазначені у акті роботи не передбачені додатком № 1 до договору від 17.10.2016 про компенсацію витрат на утримання будинку і прибудинкової території та наданих послуг, а також позивачем не доведено, що всі підключення до мережі Інтернет мали місце щодо житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 20-А саме секція1, де розташована квартира відповідача. З аналогічних підстав суд не приймає до уваги акти № 367 від 31.01.2017 та № 1301 від 28.02.2017, укладені між позивачем та ТОВ «Ланет нетворк».

Відповідно до актів наданих послуг, укладених між позивачем та ДП «Державний проектний інститут «Діпроверф» № 1 від 31.01.2017, № 2 від 31.01.2017, № 237 від 24.02.2017, № 238 від 24.02.2017, № 386 від 24.03.2017, № 387 від 24.03.2017, № 594 від 23.05.2017, № 595 від 23.05.2017, № 827 від 26.06.2017, № 829 від 26.06.2017, № 892 від 31.07.2017, № 893 від 31.07.2017 позивач відшкодовував вартість витрат за спожиту електроенергію та витрат по обслуговуванню електричних мереж на підставі договору № 1 від 19.02.2015. Відповідно до відповіді «Державний проектний інститут «Діпроверф» від 12.09.2022 договір № 1 від 19.02.2015 в архіві не знайдено. Суд не приймає до уваги зазначені вище акти, оскільки вони не містять відомостей про те, що спожита позивачем електроенергія та обслуговування електричних мереж здійснювалося з метою утримання будинку і прибудинкової території та наданих послуг щодо житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 20-А саме секція1.

Відповідно до актів наданих послуг, укладених між позивачем та ПРАТ «Отіс», а також згідно відповіді останнього від 07.09.2022 року вбачається, що між зазначеними сторонами були укладені: договір на технічне обслуговування ліфтів № D24С1698 від 16.11.2016 щодо трьох одиниць ліфтового обладнання, що установлені за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 20-А (секція1) ; договір на технічне обслуговування ліфтів № D24Т0902 від 27.11.2017 щодо двох одиниць ліфтового обладнання, що установлені за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 20-А (секція2) ; договір на технічне обслуговування ліфтів № D24М1881 від 10.07.2018 щодо чотирьох одиниць ліфтового обладнання, що установлені за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 20-В . Отже суд не приймає до уваги акти приймання виконаних робіт, укладених між позивачем та ПРАТ «Отіс», щодо технічного обслуговування ліфтового обладнання за договорами № D24Т0902 від 27.11.2017 та № D24М1881 від 10.07.2018, оскільки зазначене ліфтове обладнання встановлене у секції 2 будинку 20-А (зараз 20-В) по вул. Солом`янській в м. Києві . Щодо актів, приймання виконаних робіт, укладених між позивачем та ПРАТ «Отіс», щодо технічного обслуговування ліфтового обладнання за договором № D24С1698 від 16.11.2016, то суд звертає увагу на те, що в супереч вимогам п. 1.1. та 2.1. договору від 17.10.2016 про компенсацію витрат на утримання будинку і прибудинкової території та наданих послуг позивачем не надано розрахунок витрат, понесених ним на технічне обслуговування ліфтового обладнання пропорційно до площі квартири відповідача від загальної площі будинку 20-А по вул. Солом`янській в м. Києві .

Відповідно до актів наданих послуг, укладених між позивачем та ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», останній надавав позивачу послуги з постачання електроенергії, а позивач їх споживав на підставі договору № 43366 від 05.05.2016. Суд не приймає зазначені акти до уваги, оскільки з даних актів не вбачається, що споживання електроенергії відбувалося саме з метою утримання будинку і прибудинкової території по секції 1 будинку 20-А по вул. Солом`янській в м. Києві , а не інших секцій житлового комплексу, підземного паркінгу, завершення будівельних робіт на будмайданчику. Також суд звертає увагу на те, що позивачем не обґрунтовано та не доведено розмежування за показниками приладів обліку відповідно до п. 1.1. договору про компенсацію витрат на утримання будинку і прибудинкової території та наданих послуг кількості спожитої електроенергії саме з метою утримання секції 1 будинку 20-А по вул. Солом`янській в м. Києві від інших, зазначених вище, витрат позивача. Інших доказів в цій частині позивачем не надано.

З аналогічних підстав суд не приймає до уваги акти наданих послуг, укладених між позивачем та структурним відокремленим підрозділом «Київські теплові мережі» ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», щодо постачання теплової енергії на підставі договору № 312057 від 13.02.2017, а також акти наданих послуг, укладених між позивачем та ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕІЖ», останній надавав позивачу послуги з відвантаження електричної енергії та перетікання реактивної електричної енергії на підставі договорів № 43366 від 05.05.2016 року, № 43366016Рр від 27.11.2018, № 43366016ПВ від 27.11.2018, № 43366016ПУ від 01.12.2018.

Відповідно до актів наданих послуг, укладених між позивачем та ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», останній надавав позивачу послуги з постачання питної води, технічного обслуговування зовнішніх водопровідних мереж та приймання стічних вод на підставі договору № 11780/5-06-Б від 14.01.2014, № 56/2017 від 27.09.2017, № Б/ДОГ від 28.02.2014, № 18811/5-10-Б, № 19750/4-1-10 від 05.10.2018, № 19882/5-10-Б від 08.11.2018. Згідно відповіді ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» від 09.09.2022 «на будмайданчику за адресою: вул. Солом`янська, 20-А в м. Києві ТОВ «І.В.ТРЕЙД» побудовано два житлові будинки з будівельним найменуванням секція 1 та секція2 (наразі поштові адреси: вул. Солом`янська, 20-А та вул. Солом`янська, 20-В ) централізоване водопостачання будівельних потреб вказаного будмайданчика здійснювалось з міських мереж на підставі укладеного забудовником тимчасового договору, який станом на сьогодні розірвано у зв`язку із закінченням будівництва та введенням житлових будинків в експлуатацію.». Отже, суд не приймає зазначені акти до уваги, оскільки з даних актів не вбачається, що споживання послуг відбувалося саме з метою утримання будинку і прибудинкової території по секції 1 будинку 20-А по вул. Солом`янській в м. Києві , а не інших секцій житлового комплексу, підземного паркінгу, здійснення будівельних робіт на будмайданчику. Також суд звертає увагу на те, що позивачем не обґрунтовано та не доведено розмежування за показниками приладів обліку відповідно до п. 1.1. договору про компенсацію витрат на утримання будинку і прибудинкової території та наданих послуг кількості спожитої послуги саме з метою утримання секції 1 будинку 20-А по вул. Солом`янській в м. Києві від інших, зазначених вище, витрат позивача. Інших доказів в цій частині позивачем не надано.

Відповідно до актів наданих послуг, укладених між позивачем та ТОВ «Ековтор-транс», останній надавав позивачу послуги з вивезення твердих побутових відходів на підставі договорів № 649 від 01.11.2017 та № 35/18 від 01.04.2018. Суд не приймає зазначені акти до уваги, оскільки з даних актів не вбачається, що споживання послуг відбувалося з метою утримання будинку і прибудинкової території саме по секції 1 будинку 20-А по вул. Солом`янській в м. Києві , а не інших секцій житлового комплексу, підземного паркінгу. Також суд звертає увагу на те, що позивачем не обґрунтовано розрахунок відповідно до п. 1.1. та 2.1. договору про компенсацію витрат на утримання будинку і прибудинкової території та наданих послуг кількості спожитої послуги пропорційно площі квартири відповідача до площі секції 1 будинку 20-А по вул. Солом`янській в м. Києві .

Відповідно до актів наданих послуг, укладених між позивачем та ТОВ «Орлан-безпека», останній надавав позивачу послуги з охорони на підставі договорів № 1 від 28.12.2016 та № 27 від 28.12.2017. Суд не приймає зазначені акти до уваги, оскільки з даних актів не вбачається який саме об`єкт та за якою адресою охоронявся. З аналогічних підстав суд не приймає до уваги й акти наданих послуг, укладених між позивачем та ТОВ «Ю ЕС ПІ», згідно яких останній надавав охоронні послуги на підставі договору № 1 від 15.10.2018.

Відповідно до актів наданих послуг, укладених між позивачем та ТОВ «Юнім», останній надавав позивачу послуги з заправки картриджів тонером, заміни барабану до картриджу, технічне обслуговування БФП на підставі окремих рахунків та актів без вказівки на укладання відповідного договору. Суд не приймає зазначені акти до уваги, оскільки з даних актів не вбачається, що споживання послуг відбувалося з метою утримання будинку і прибудинкової території саме по секції 1 будинку 20-А по вул. Солом`янській в м. Києві , позивачем не обґрунтовано розрахунок відповідно до п. 1.1. та 2.1. договору про компенсацію витрат на утримання будинку і прибудинкової території та наданих послуг вартості спожитої послуги пропорційно площі квартири відповідача до площі секції 1 будинку 20-А по вул. Солом`янській в м. Києві . З аналогічних підстав суд не приймає до уваги й акти, укладені між позивачем та ТОВ «Програми та сервіс», згідно яких останній надавав послуги позивачу у сфері інформатизації.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів;показаннями свідків.

За змістом ч. 1 ст. 77, ч. 1 ст. 79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У ч. 1 ст. 80 ЦПК України зазначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З урахуванням наведеного позивач не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження права вимоги заявленої суми в розмірі 19674,42 грн., що зумовлює відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, а також вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК суд покладає сплачений судовий збір на позивача.

Керуючись ст. ст. 626, 629 ЦК України, ст. ст. 263, 264, 265, 268, 141 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "І.В. Трейд" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Усатова І.А.