Постанова

від 11.08.2010 по справі 2а-15709/10/0570

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІ НІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2010 р. сп рава № 2а-15709/10/0570

Приміщення суду за адр есою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвар дійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-30

Донецький окружний адміні стративний суд в складі:

головуючого судді Смагар С .В.

при секретарі Закутько О.В.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні справу

за позовом Державної подат кової інспекції у Пролетарсь кому районі м. Донецька

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбізне сгарант», м. Донецьк та 2) Товариства з обмеженою ві дповідальністю «ПКФ «Донімп еріал Плюс», м. Донецьк

про зобов' язання поверну ти грошові кошти, отримані за нікчемними правочинами, стя гнення у доход держави товар у, отриманого за нікчемними п равочинами, або його грошово го еквіваленту

за участю представників:

від позивача: Ковальчука Д.М. - за дов. від 13.01.2010р.

від першого відповідача: Луньова С.О. - за дов. від 23.07.2 010р.

від другого відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою і нспекцією у Пролетарському р айоні м. Донецька заявлено по зов до Товариства з обмежено ю відповідальністю «Донбізн есгарант» та Товариства з об меженою відповідальністю «П КФ «Донімперіал Плюс» про зо бов' язання Товариства з обм еженою відповідальністю «ПК Ф «Донімперіал Плюс» поверну ти грошові кошти, отримані за нікчемними правочинами від 01 жовтня 2009 року № 01/10б та від 04 січ ня 2010 року № 04/01 в сумі 1535582 грн. 24 коп . Товариству з обмеженою відп овідальністю «Донбізнесгар ант», стягнення з Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Донбізнесгарант» у доход держави товару на загальну с уму 1535582 грн. 24 коп., отриманого за нікчемними правочинами від 01 жовтня 2009 року № 01/10б та від 04 січ ня 2010 року № 04/01, а у разі відсутно сті зазначеного товару його грошовий еквівалент в сумі 1535 582 грн. 24 коп. (з урахуванням змін и позовних вимог).

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вчинені між відповід ачами правочини є нікчемними , оскільки вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтерес ам держави і суспільства, і є т акими, що порушують публічни й порядок, з огляду на те, що во ни не мають реального товарн ого характеру, оскільки друг ий відповідач не знаходиться за юридичною адресою, має нед остатні трудові ресурси та в иробничі потужності.

Перший відповідач проти позовних вимог заперечує, до водить, що вчинені правочини мають реальні наслідки, ним о триманий товар, що підтвердж ується відповідними докумен тами.

Другий відповідач у судо ве у судове засідання не з'яви вся, був належним чином повід омлений про дату, час і місце с удового засідання, письмових заперечень суду не надіслав .

Вислухавши у судовому за сіданні представників позив ача та першого відповідача, д ослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім п ереконанням, суд встановив н аступне.

Товариство з обмеженою в ідповідальністю «Донбізнес гарант» (перший відповідач) є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за номером 33454343, є пла тником податку на додану вар тість, індивідуальний податк овий номер 334543405695, знаходиться н а податковому обліку в ДПІ в П ролетарському районі м. Доне цька.

Товариство з обмеженою ві дповідальністю «ПКФ «Донімп еріал Плюс» (другий відповід ач) є юридичною особою, включе ний до ЄДРПОУ за номером 36560092, є платником податку на додану вартість, індивідуальний под атковий номер 365600905615, знаходить ся на податковому обліку в ДП І в Будьонівському районі м. Донецька.

01 жовтня 2009 року між відпов ідачами був укладений догові р купівлі-продажу № 01/10, п редметом якого є поставка то вару відповідно до специфіка ції. 02 жовтня 2009 року між відпов ідачами був укладений догові р купівлі-продажу № 02/10, предмет ом якого є поставка товару ві дповідно до специфікації. 04 сі чня 2010 року між відповідачами був укладений договір купів лі-продажу № 04/01, предметом яког о є поставка товару відповід но до специфікації, 01 квітня 2010 року між відповідачами укла дена додаткова угода до дано го договору. 05 січня 2010 року між відповідачами був укладений договір купівлі-продажу № 05/01, предметом якого є поставка т овару відповідно до специфік ації, 01 квітня 2010 року між відпо відачами укладена додаткова угода до даного договору. На п оставлені товари другим відп овідачем були видані першому відповідачу податкові накла дні від 02 грудня 2009 року № 12020, від 03 грудня 2009 року № 12030, від 04 грудня 2009 року № 12040, від 12 грудня 2009 року № 12120, від 16 грудня 2009 № 12160, від 30 грудн я 2009 року № 12301, від 30 грудня 2009 року № 12300, від 30 листопада 2009 року № 11302, від 25 листопада 2009 року № 1125 0, від 24 листопада 2009 року № 11241, від 18 листопада 2009 року № 11180, від 12 лис топада 2009 року № 11120, від 09 листопа да 2009 року № 11090, від 06 листопада 2009 року № 1163, від 03 листопада 2009 року № 11030, від 02 листопада 2009 року № 11022, від 29 жовтня 2009 року № 10298, в ід 07 жовтня 2009 року № 10072, від 19 жовт ня 2009 року № 10199, від 15 жовтня 2009 рок у № 10155, від 08 жовтня 2009 року № 10088, ві д 27 жовтня 2009 року № 10272, від 02 жовтн я 2009 року № 10023, від 01 жовтня 2009 року № 10013, від 01 квітня 2010 року № 04016, від 29 квітня 2010 року № 04291, від 28 кв ітня 2010 року № 04281, від 26 квітня 2010 р оку № 04262, від 20 квітня 2010 року № 04203, від 12 квітня 2010 року № 04121, від 07 кв ітня 2010 року № 04070 на загаль ну суму1535582 грн. 24 коп., в тому числ і податок на додану вартість в сумі 255930 грн. 04 коп. Першим відп овідачем були частково сплач ені кошти другими відповідач у за отриманий товар, що підтв ерджується банківськими вип исками.

Як встановлено судом, пе ршим відповідачем за вищенав еденими податковими накладн ими першим відповідачем був сформований податковий кред ит по деклараціям з податку н а додану вартість за липень, с ерпень, вересень, жовтень, лис топад, грудень 2009 року, квітень 2010 року в загальній сумі 255930 грн . 04 коп.

Як вбачається з позовної заяви, пояснень представник а позивача, підставою для при йняття висновку щодо нікчемн ості вищенаведених правочин ів та подання позову став акт ДПІ в Будьонівському районі м. Донецька від 11 червня 2010 року № 1007/23-411/36560092 про нем ожливість проведення переві рки контрагента ТОВ «ПКФ «До німперіал Плюс» з питань під твердження отриманих від пла тника податків ТОВ «Донбізне сгарант» відомостей. З даног о акту вбачається, що ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» останню податкову звітність з податк у на додану вартість надав до податкового органу у лютому 2010 року. За період з вересня 2009 р оку по лютий 2010 року другим від повідачем були задекларован і податкові зобов' язання з податку на додану вартість, з окрема, у вересні 2009 року в сумі 680667 грн., у жовтні 2009 року в сумі 143 7020 грн., у листопаді 2009 року в сум і 1117206 грн., у грудні 2009 року в сумі 525360 грн., у січні 2010 року в сумі 392385 грн., у лютому 2010 року в сумі 839804 г рн. В даному акті перевірки по датковим органом також зазна чено, що у другого відповідач а відсутні основні засоби, що встановлено з додатків К1 до д екларацій з податку на прибу ток за 2009 рік, 1 квартал 2010 року. Ві дповідно до довідки 1ДФ кільк ість працюючих на підприємст ві у 2009 році, 1 кварталі 2010 року ск ладає 1 особу. Враховуючи зазн ачене, ДПІ в Будьонівському р айоні м. Донецька здійснений висновок, що у другого відпов ідача відсутні трудові ресур си, складські приміщення, вир обничі потужності для здійсн ення будь-якого виду діяльно сті, внаслідок чого вбачаєть ся проведення транзитних фін ансових потоків, спрямованих на здійснення операцій нада ння податкової вигоди, перев ажно з контрагентами, які вик онують свої податкові зобов' язання, зокрема, у випадках, ко ли операції здійснюються чер ез посередників з метою штуч ного формування валових витр ат та податкового кредиту, не мають реального товарного х арактеру. Таким чином, податк овим органом здійснюється ви сновок, що угоди мають ознаки нікчемності.

Проблемою даного спору є те, що позивач наполягає на то му, що вищезазначені правочи ни є нікчемними, оскільки вчи нені з метою, яка завідомо суп еречить інтересам держави і суспільства, і є такими, що пор ушують публічний порядок; та доводить, що відповідачі маю ть на меті не сплачувати нале жні суми податків і зборів (об ов' язкових платежів) у вста новлені законом терміни.

Відповідно до частини 2 ст аті 215 Цивільного кодексу Укра їни недійсним є правочин, якщ о його недійсність встановле на законом (нікчемний правоч ин). У цьому разі визнання тако го правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 216 цього Кодексу ви значає правові наслідки неді йсності правочину, відповідн о до частини 1 якої недійсний п равочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'яз ані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана поверн ути другій стороні у натурі в се, що вона одержала на викона ння цього правочину, а в разі н еможливості такого повернен ня, зокрема тоді, коли одержан е полягає у користуванні май ном, виконаній роботі, надані й послузі, - відшкодувати варт ість того, що одержано, за ціна ми, які існують на момент відш кодування.

Згідно зі статтею 228 Цивіл ьного кодексу України правоч ин вважається таким, що поруш ує публічний порядок, якщо ві н був спрямований на порушен ня конституційних прав і сво бод людини і громадянина, зни щення, пошкодження майна фіз ичної або юридичної особи, де ржави, Автономної Республіки Крим, територіальної громад и, незаконне заволодіння ним . Правочин, який порушує публі чний порядок, є нікчемним.

Відповідно до частини 1 с татті 207 господарське зобов'яз ання, що не відповідає вимога м закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інте ресам держави і суспільства, або укладено учасниками гос подарських відносин з поруше нням хоча б одним з них господ арської компетенції (спеціал ьної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із стор ін, або відповідного органу д ержавної влади визнано судом недійсним повністю або в час тині.

Якщо господарське зобов 'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка з авідомо суперечить інтереса м держави і суспільства, то за наявності наміру в обох стор ін - у разі виконання зобов'яза ння обома сторонами - в доход д ержави за рішенням суду стяг ується все одержане ними за з обов'язанням, а у разі виконан ня зобов'язання однією сторо ною з другої сторони стягуєт ься в доход держави все одерж ане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшко дування одержаного. У разі на явності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею по винно бути повернено другій стороні, а одержане останньо ю або належне їй на відшкодув ання виконаного стягується з а рішенням суду в доход держа ви.

Проаналізувавши спірні правочини, суд дійшов виснов ку, що самі по собі правочини н е є такими, що суперечать інте ресам держави та суспільства , і не порушують публічний пор ядок.

Суд зазначає, що визначал ьною ознакою правочину є те, щ о воно повинно спричиняти ре альні зміни майнового стану сторін угоди, що має місце у сп ірних правовідносинах, і спр остовує доводи позивача щодо відсутності настання реальн их наслідків за спірним прав очином. Отримання товару від другого відповідача першим відповідачем підтверджено д окументально шляхом проведе ння інвентаризації товарно-м атеріальних цінностей, відом ості про інвентаризації долу чені судом до матеріалів спр ави. Обидва відповідачі заре єстровані у якості платників податку на додану вартість, з ареєстровані в Державному ре єстрі юридичних осіб та фізи чних осіб-підприємців, рішен ь про анулювання свідоцтв пл атника податку на додану вар тість, припинення юридичної особи, визнання недійсними у становчих документів позива чем суду не надано, та позивач не зазначає про наявність та ких обставин. Суд також зазна чає, що незнаходження другог о відповідача за юридичною а дресою не позбавляє правовог о значення видані ним за госп одарськими операціями подат кові накладні та відсутність права у першого відповідача на формування податкового к редиту. У чинному законодавс тві України відсутнє визначе ння поняття «добросовісний п латник податків». Так само за конодавство не містить певни х критеріїв добросовісності платника податків. Суд дійшо в висновку, що у разі якщо дії платника податку (першого ві дповідача) свідчать про його добросовісність, а вчинені н им господарські операції не викликають сумніву в їх реал ьності та відповідності дійс ному економічному змісту, дл я підтвердження права на под атковий кредит першим відпов ідачем достатньо наявності н алежним чином оформлених док ументів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підс тавою для відмови у праві на п одатковий кредит з податку н а додану вартість, як зазнача є позивач у позовній заяві, мо жливі порушення податкової д исципліни, вчинені контраген том (другим відповідачем) та з дійснення висновку податков им органом щодо нікчемності вчинених правочинів.

Відповідно до частини 1 с татті 71 КАС України кожна стор она повинна довести ті обста вини, на яких ґрунтуються вим оги та заперечення.

Суд вважає, що позивачем у мисел жодної із сторін, спрям ований на досягнення мети, що суперечить інтересам держав и та суспільства, при вчиненн і спірних правочинів, не дове дений. Висновок податкового органу про відсутність у дру гого відповідача трудових ре сурсів, складських приміщень , виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду д іяльності, внаслідок чого вб ачається проведення транзит них фінансових потоків, спря мованих на здійснення операц ій надання податкової вигоди , переважно з контрагентами, я кі виконують свої податкові зобов' язання, зокрема, у вип адках, коли операції здійсню ються через посередників з м етою штучного формування вал ових витрат та податкового к редиту, не мають реального то варного характеру, грунтуєть ся на припущеннях та сумніва х, які не підтверджені жодним доказом.

Враховуючи вищевикладе не, суд дійшов висновку щодо в ідмови у задоволенні позовни х вимог позивача у повному об сязі.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35 , 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167 , 185-186, 254 Кодексу адміністративн ого судочинства України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Де ржавної податкової інспекці ї у Пролетарському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Донбізнесгарант» та Товар иства з обмеженою відповідал ьністю «ПКФ «Донімперіал Плю с» про зобов' язання Товарис тва з обмеженою відповідальн істю «ПКФ «Донімперіал Плюс» повернути грошові кошти, отр имані за нікчемними правочин ами від 01 жовтня 2009 року № 01/10б та від 04 січня 2010 року № 04/01 в сумі 1535582 грн. 24 коп. Товариству з обмеже ною відповідальністю «Донбі знесгарант», стягнення з Тов ариства з обмеженою відповід альністю «Донбізнесгарант» у доход держави товару на заг альну суму 1535582 грн. 24 коп., отрима ного за нікчемними правочина ми від 01 жовтня 2009 року № 01/10б та в ід 04 січня 2010 року № 04/01, а у разі ві дсутності зазначеного товар у його грошовий еквівалент в сумі 1535582 грн. 24 коп., відмовити по вністю.

Вступна та резолютивна ч астини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголош ені у судовому засіданні 11 сер пня 2010 року. Постанова у повном у обсязі складена 13 серпня 2010 р оку.

У разі подання апеляційн ої скарги судове рішення, якщ о його не скасовано, набирає з аконної сили після поверненн я апеляційної скарги, відмов и у відкритті апеляційного п ровадження або набрання зако нної сили рішенням за наслід ками апеляційного проваджен ня.

Апеляційна скарга подає ться до адміністративного су ду апеляційної інстанції чер ез суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної с карги одночасно надсилаєтьс я особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апел яційна скарга на постанову с уду першої інстанції подаєть ся протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі засто сування судом частини третьо ї статті 160 цього Кодексу, а так ож прийняття постанови у пис ьмовому провадженні апеляці йна скарга подається протяго м десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб' є кта владних повноважень у ви падках та порядку, передбаче них частиною четвертою статт і 167 цього Кодексу, було повідо млено про можливість отриман ня копії постанови суду безп осередньо в суді, то десятиде нний строк на апеляційне оск арження постанови суду обчис люється з наступного дня піс ля закінчення п' ятиденного строку з моменту отримання с уб' єктом владних повноваже нь повідомлення про можливіс ть отримання копії постанови суду.

Суддя Смагар С.В.