Рішення
від 21.11.2022 по справі 638/16508/21
ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/16508/21

Провадження № 2/638/1170/22

РІШЕННЯ

Іменем України

21 листопада 2022 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», ТОВ «ХОРН ХОВ ІНВЕСТ»

треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Шиндель Володимир Анатолійовича,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Харкові цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ЦиклФінанс»,ТОВ «ХОРН ХОВ ІНВЕСТ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Шиндель Володимир Анатолійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», ТОВ «ХОРН ХОВ ІНВЕСТ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Шиндель Володимир Анатолійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в обґрунтування якого зазначив, що 20.05.2021 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович видав виконавчий напис нотаріуса за № 48811р. про стягнення заборгованості у розмірі 56 661,78 грн., за період з 29.05.2018 по 15.10.2019 р. У вказаному написі розмір заборгованості визначено наступним чином: прострочення заборгованості за сумою кредиту - 43345,05 грн; прострочена заборгованість за несплаченими % -12191,73 грн, заборгованість по пені- 1125,00 грн, плата за вчинення виконавчого напису 50 грн.

Позивач зазначає, що виконавчий напис №48811 від 20.05.2021 не підлягає виконанню, оскільки, його було видано із грубим порушенням процедури його видачі, оскільки його було вчинено не на підставі документів, що передбачені переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. №1172, вчинено щодо теоретично існуючої заборгованості, що виникла поза строками звернення до нотаріуса за видачею виконавчого напису, сума заборгованості є спірною.

У зв`язку з викладеним позивач просив суд визнати виконавчий напис № 48811 від 20 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом КМНО Остапенко Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованості у розмірі 56 661,78 грн., за період з 29 травня 2018 року по 15 жовтня 2019 року, таким, що не підлягає виконанню.

Відповідачі відзиву на позовну заяву не подали, у зв`язку з чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що відповідає положенням ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

В судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про проведення судового засідання за відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримав.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталися.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідачі не з`явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомили, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено обставини про те, що 15 листопада 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 шляхом підписання клієнтом Заяви №002-20565-151113 укладено кредитний договір, за яким банк відкрив клієнту рахунок № НОМЕР_2 зі встановленням кредитного ліміту у розмірі 50000 грн на строку 364 дні.

19 лютого 2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» укладено Договір №242/К про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, за умовами якого право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 002-20565-151113 від 15 листопада 2013 року перейшло до ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ».

12 квітня 2021 року від ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» до ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» на підставі Договору №242/1 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 002-20565-151113 від 15 листопада 2013 року.

20 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документі, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, вчинено виконавчий напис №48811, яким запропоновано звернути стягнення заборгованості зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який є боржником за кредитним договором № 002-20565-151113 від 15 листопада 2013 року, на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 43453613). Строк платежу за Кредитним договором настав. Стягнення заборгованості проводиться за період з 29 травня 2018 року по 15 жовтня 2019 року. Сума заборгованості становить 56661,78 грн, що складається з: Прострочена заборгованість за сумою кредиту 43345,05 грн, Прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 12191,73 грн; Заборгованість по пені становить 1125,00 грн, плата за вчинення цього виконавчого напису 50 гривень. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 56711,78 грн.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти висновків, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів визначено главою 14 Закону України «Про нотаріат» та главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно із пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Крім того, у абзаці 3 пункту 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, вказано, що заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчий напис № 48811 від 20 травня 2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, вчинено на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», внесено зміни до Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, зокрема, в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику суду як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфа 1 Конвенції, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» (заява № 48553/99), а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» (заява № 28342/95) встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2015 року у справі № 826/20084/14, яка була залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року, яка набрала законної сили, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п. 4 ст. 254 КАС України набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 20 травня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Таким чином, оскільки в момент вчинення виконавчого напису 20 травня 2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, тому такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.

Окрім того, судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17, відповідно до якої оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Враховуючи, що виконавчий напис вчинено на кредитному договорі, який не є нотаріально посвідченим, а також відповідачем не було надано суду доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису, суд вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат», а отже позовні вимоги є обґрунтованими.

Однак, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог до ТОВ «ХОРН ХОВ ІНВЕСТ», оскільки дана юридична особа є неналежним відповідачем у справі, оскільки не є учасником спірних правовідносини щодо вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріуса №48811 від 20 травня 2021 року.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем документально підтверджено понесені витрати у розмірі 1362,00 грн, з яких квитанція на суму 908,00 грн за подання позовної заяви немайнового та на суму - 454,00 грн, за подання заяви про забезпечення позову, яку було задоволено, а всього у розмірі 1362,00 грн.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог до ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», суд стягує з даного відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1362 грн.

Керуючись ст. 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», ТОВ «ХОРН ХОВ ІНВЕСТ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Шиндель Володимир Анатолійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити частково.

Визнати таким,що непідлягає виконанню,виконавчий написвід 20 травня 2021року,вчинений приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу ОстапенкомЄвгеном Михайловичемта зареєстрованийв реєстріза № 48811 про стягнення з зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» суми заборгованості за Кредитним договором №002-20565-151113 від 13 листопада 2013 року за період 29 травня 2018 року по 15 жовтня 2019 року у загальному розмірі 56711,78 грн.

У задоволенні позовних вимог до ТОВ «ХОРН ХОВ ІНВЕСТ» відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сіковського, 8, м. Київ, 04112, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 1362,00 грн (одна тисяча триста шістдесят дві гривні нуль копійок).

Рішення може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 21 листопада 2022 року.

Суддя І.П. Латка

Дата ухвалення рішення21.11.2022
Оприлюднено24.11.2022

Судовий реєстр по справі —638/16508/21

Рішення від 21.11.2022

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Латка І. П.

Ухвала від 22.02.2022

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Невеніцин Є. В.

Ухвала від 21.02.2022

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Невеніцин Є. В.

Ухвала від 25.11.2021

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Невеніцин Є. В.

Ухвала від 29.10.2021

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Невеніцин Є. В.

Ухвала від 29.10.2021

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Невеніцин Є. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні