Ухвала

від 16.11.2022 по справі 202/7822/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1802/22 Справа № 202/7822/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні матеріаликримінального провадження,за апеляційноюскаргою захисника ОСОБА_5 вінтересах підозрюваного ОСОБА_6 наухвалу Індустріального районногосуду м.Дніпропетровська від 20 жовтня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Львівка Золотоніського району Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,

за участю:

секретаря ОСОБА_7 ,

прокурора ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

підозрюваного ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_5 ,-

В С Т А Н О В И ЛА:

Ухвалою Індустріального районногосуду м.Дніпропетровська від20жовтня 2022року клопотанняслідчого задоволенота застосованощодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний західу виглядітримання підвартою строкомдо 02грудня 2022року включно, йвизначено альтернативнийзапобіжний західу виглядізастави розміром 208000грн.

Мотивуючи прийнятерішення,слідчий суддя,встановивши наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 402 КК України, врахувавши тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим в інкримінованому злочині, дійшов висновку про наявність у провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, що перебуваючи на волі підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у цьому провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також своїми діями перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. До того ж, судом враховано особу підозрюваного, який раніше не судимий, має середньо-спеціальну освіту, одружений, є військовослужбовцем ЗСУ, має постійне місце проживання та стан його здоров`я, та дійшов висновку, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, є недостатнім і не зможе запобігти ризикам у цьому провадженні, при цьому, вважав за можливе визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що ухвала суду підлягає зміні в частині визначення розміру застави.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 вказує,що слідчий суддя визначаючи розмір застави підозрюваному, не врахував матеріальний стан підозрюваного, оскільки після того, як ОСОБА_6 було мобілізовано до лав ЗСУ, він за власні кошти придбавав військове спорядження та амуніцію на загальну суму 20000 грн., тоді як його заробітна плата, яка була йому виплачена в період з квітня по серпнь місяць, складає всього 64271,90 грн., а дохід його дружини за цей період склав лише 32500 грн., та в сукупності доходи родини підозрюваного за п`ять місяців склали всього 96771,99 грн. Разом з цим, захисник звертає увагу, що визначений слідчим суддею альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, є не помірним для підозрюваного та його родини, тому просить зменшити цей розмір до 20 прожиткових мінімумів. З урахуванням викладеного, на думку захисника, ухвала суду підлягає скасуванню.

Заслухавши суддю-доповідача, думку участників провадження, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого, слідчим суддею дотримані в повному обсязі, а доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими.

Так, апеляційним судом встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у місті Маріуполі) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 4202200521100000886 від 10.08.2022 за ч. 4 ст. 402 КК України.

17.10.2022 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 402 КК України.

В межах цього провадження слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , за наслідками розгляду якого постановлено оскаржувану ухвалу.

Слідчим суддею належним чином і в повній мірі дослідженні у сукупності наявні докази у провадженні, долучені до клопотання, які є достатньо вагомими на підтвердження, зокрема обґрунтованості підозри щодо ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 402 КК України.

Окрім того, слідчий суддя, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у відповідності до ст. 178 КПК України, належним чином врахував тяжкість злочину та покарання, яке йому загрожує, у разі визнання винуватим, у виді позбавлення волі строком до 10 років, особу підозрюваного, який раніше не судимий, одружений, має постійне місце проживання, середньо-спеціальну освіту, є військовослужбовцем ЗСУ та стан його здоров`я,й дійшов до обґрунтованого висновку, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема те, що перебуваючи на волі підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у цьому провадженні,перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється,об`єктивно існують, й правомірно застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням альтернативного запобіжного засобу у вигляді застави.

Також, суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду провадження дійшов висновку, що слідчим суддею правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід, не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Ці висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що слідчим суддею не враховано матеріальний стан підозрюваного, а визначений альтеративний запобіжний захід у вигляді застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є непомірним для ОСОБА_6 , та підлягає зменшенню до 20 прожиткових мінімумів, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, надаючи оцінку доводам захисника в цій частині,колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки слідчий суддя, вирішуючи питання про визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу у цьому провадженні, в повній мірі врахував підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, згідно з якими суд вправі визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України.

Слідчий суддя, визначаючи розмір застави, взяв до уваги необхідність обрання запобіжного заходу обумовленого підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 402 КК України, його тяжкість та обставини, а також суворість покарання, що загрожує, у разі визнання винуватим, й наявні відомості про особу підозрюваного, та існуючі ризики, передбачені п. п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, й стан його матеріального забезпечення, та інші обставини, які враховуються згідно зі ст.178 КПК України.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність визначення застави в розмірі, зазначеному в ухвалі, та дійшла висновку, що такий розмір застави є пропорційним щодо конкретної особи, враховуючи всі обставини кримінального правопорушення щодо ОСОБА_6 , а також достатнім для забезпечення виконання покладених на нього обов`язків, й таким, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження.

Підстав вважати визначений розмір застави завідомо непомірним або навпаки, занадто малим для підозрюваного, колегія суддів не вбачає, виходячи й з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання перешкоджати встановленню істини у провадженні.

Окрім того, апеляційний суд зауважує, що досудове розслідування у цьому провадженні вже закінчено, а обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 11.11.2022 направлено до суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала є законною, вмотивованою і обґрунтованою та скасуванню, з викладених в апеляційній скарзі мотивів, не підлягає.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргузахисника ОСОБА_5 в інтересахпідозрюваного ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвалу Індустріального районногосуду м.Дніпропетровська від 20 жовтня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4