Рішення

від 16.11.2022 по справі 160/11985/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2022 року Справа № 160/11985/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК БУДСИСТЕМА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БК БУДСИСТЕМА» (вул. Філософська, буд. 84, оф. 116, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 35543707) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658 ), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 23.11.2021 року № 0184900705 ГУ ДПС у Дніпропетровській області на суму 712 242,5 грн (донарахований податок 569 794,00 грн та штрафні санкції 142 448,50 грн), складене на підставі акту від 05.10.2021 року № 3436/04-36-07-05/35543707, - в повному обсязі, як безпідставне та таке, що суперечить законодавству.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на дату прийняття відповідачем наказу № 4445-п від 22 вересня 2021 року на території України був встановлений карантин, а тому діяв мораторій на проведення документальних позапланових перевірок платників податків. Вказаний наказ був прийнятий всупереч нормам чинного податкового законодавства, як наслідок документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «БК БУДСИСТЕМА» є незаконною і не може породжувати наслідків у вигляді донарахування податкових зобов?язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій. Перевіркою позивача встановлено ряд порушень, внаслідок чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету по взаємовідносинам з ТОВ «МОНТАЖТЕХПРОМ», ТОВ «ЕЛЕМЕНТ ТКГ», ТОВ «ТД АДОНІС» та ТОВ «АСКЛЕП». Позиція податкового органу базується на податковій інформації, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно вказаних контрагентів позивача по ланцюгах постачання товарів/послуг, дослідження якої свідчать про нібито відсутність у контрагентів та їх контрагентів по ланцюгу постачання необхідної кількості трудових ресурсів, основних засобів, виробничо-складських приміщень, матеріалів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, відсутністю ділової мети даних операцій та обриву ланцюгу постачання товарів/послуг. Та, як наслідок неможливо підтвердити факт отримання товару (робіт/послуг) від ТОВ «МОНТАЖТЕХПРОМ», ТОВ «ЕЛЕМЕНТ ТКГ», ТОВ «ТД АДОНІС» та ТОВ АСКЛЕП» на адресу ТОВ «БК БУСИСТЕМА» за березень 2019 року 119 895 грн, за червень 2019 року 108 167 грн., за березень 2020 року на суму 192 230 грн. та за липень 2020 року на суму 149 502 грн. Зазначений висновок є поверхневим, таким, що не відповідає дійсності та не підтверджений правовими нормами та підлягає скасуванню. На підтвердження реальності виконання умов договорів поставки та договору будівельного підряду ТОВ «БК БУДСИСТЕМА» було надано: видаткові накладні, акти виконаних робіт, розрахункові документи, податкові накладні та інші. При укладенні договорів сторонами було досягнуто усіх істотних умов, укладені договори повністю узгоджуються, є логічними та відповідають видам діяльності, якими займаються ТОВ «МОНТАЖТЕХПРОМ», ТОВ «ЕЛЕМЕНТ ТКГ», ТОВ «ТД АДОНІС» та ТОВ «АСКЛЕП». Укладені договори є чинними, ніким не скасовані, а їх виконання підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами. Вказані документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів підприємства, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності. Контролюючим органом зазначено про безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій без жодного обгрунтування, та жодним чином не обумовлено підстав надання переваги в доказовій силі податковій інформації, ніж первинним та бухгалтерським документам, які складені відповідно до вимог податкового законодавства. Крім того, наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов?язаннях платника податків у зв?язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. При цьому, ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Первинні документи, що були підставою для внесення відповідних записів до документів бухгалтерського та податкового обліку в повній мірі відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Під час перевірки контролюючому органу були надані первинні документи, які в сукупності, підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «МОНТАЖТЕХПРОМ», ТОВ «ЕЛЕМЕНТ ТКГ», ТОВ «ТД АДОНІС», ТОВ АСКЛЕП». Контролюючий орган не зазначає, що відносно службових осіб ТОВ «МОНТАЖТЕХПРОМ», ТОВ «ЕЛЕМЕНТ ТКГ», ТОВ «ТД АДОНІС», ТОВ «АСКЛЕП» наявні кримінальні справи за ст. 205 КК України та вироків суду по кримінальним справам за ст. 205, 358, 366 КК України, що свідчить про їх відсутність, та, як наслідок, всі господарські взаємовідносини та первинні документи, що їх підтверджують між позивачем та ТОВ «МОНТАЖТЕХПРОМ», ТОВ «ЕЛЕМЕНТ ТКГ», ТОВ «ТД АДОНІС», ТОВ «АСКЛЕП» є дійсними та достовірними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 року у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БК БУДСИСТЕМА» про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі № 160/11985/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК БУДСИСТЕМА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

09.09.2022 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обгрунтування своєї правової позиції зазначив, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «БК БУДСИСТЕМА» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «МОНТАЖТЕХПРОМ», ТОВ «АСКЛЕП», ТОВ «БІЛД ДЕЛІВЕРІ СІСТЕМ», ТОВ «ВАПРО ПЛЮС», ТОВ «ВАЙЛД РАЙС», ТОВ «ЕЛЕМЕНТ ТКГ», ТОВ «ІБК «ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ», ТОВ «ТД АДОНІС». За результатами перевірки встановлено ряд порушень. По ТОВ «МОНТАЖТЕХПРОМ», ТОВ «ТД АДОНТІС», ТОВ «АСКЛЕП», ТОВ «ЕЛЕМЕНТ ТКГ» відсутнє справжнє джерело первинного походження товару (робіт/послуг). Надані позивачем до перевірки документи свідчать про відсутність факту реального вчинення господарської операції за період березень, червень 2019 року по взаємовідносинам з ТОВ «МОНТАЖТЕХПРОМ», ТОВ «ТД АДОНТІС», ТОВ «АСКЛЕП», ТОВ «ЕЛЕМЕНТ ТКГ». Досліджені операції спрямовані на документальне оформлення введення в обіг ідентифікованого активу, за відсутності його законного джерела формування, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Метою їх оформлення є мінімізація податкових зобов?язань всіх учасників «паперово-транзитного» переміщення товару чи послуг по ланцюгу до ТОВ «БК БУДСИСТЕМА». У зв?язку з відсутністю факту придбання товару (робіт/послуг) по ланцюгу походження товару та встановлення здійснення ТОВ «БК БУДСИСТЕМА» нереальних господарських операцій з товаром (роботами/послугами) за відсутністю факту (джерела) їх законного введення в обіг у попередніх ланках постачання та/або реального задекларованого виробництва. Первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, який не мав можливості фактично здійснювати господарські операції, у зв?язку з відсутністю факту придбання по ланцюгу походження товару та встановлено здійснення позивачем нереальних господарських операцій з товаром за відсутності факту (джерела) його законного введення в обіг у попередніх ланках постачання та/або реального задекларованого виробництва, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними. Крім того, відповідач зазначає, що постановою КМУ від 03.02.2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення в тому числі й документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання виручки за експортними операціями та документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п. 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 ПКУ. За викладених обставин, ГУ ДПС у Дніпропетровській області мало право на проведення перевірки з 17.05.2021 року.

30.09.2022 року до суду надійшли додаткові пояснення позивача, в яких зазначено, що постанова КМУ від 03.02.2021 року № 89, на яку, як на підставу для проведення перевірки, посилається відповідач, визнана протиправною та скасована постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2022 року по справі № 640/18314/21. Також позивач вказує, що стосовно описаних в акті перевірки і відзиві порушень податкового законодавства, зазначено, що в акті перевірки не встановлено жодного конкретного порушення безпосередньо позивачем вимог саме податкового законодавства в частині правил формування податкового кредиту, усі порушення стосуються контрагентів-постачальників ТОВ «БК БУДСИСТЕМА», тобто третіх осіб. Не заперечується ані товарність даних операцій з поставки, ані реальність виконання робіт із субпідряду, ані факт операцій із транспортування, ані економічна діяльність операцій з використання придбаного у перевіряємому періоді товару у власній господарській діяльності позивача. Предмет вказаних господарських операцій ТОВ «БК БУДСИСТЕМА» відповідає видам господарської діяльності, що підтверджується аналізом господарських операцій з придбання товарів та послуг і їх подальшого використання у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку. На момент здійснення господарських операцій позивача із переліченими вище контрагентами-постачальниками останні не були визнані банкрутами, відомості про них були наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та такі підприємства були зареєстровані платниками податку на додану вартість. Отже, вказані підприємства не мали дефектів у своєму правовому статусі та мали право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії, що в свою чергу, не заперечується і самим актом позапланової виїзної перевірки ТОВ «БК БУДСИСТЕМА». Доводи податкового органу про відсутність у контрагентів ТОВ «БК БУДСИСТЕМА» необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, транспортних засобів тощо, є безпідставними, оскільки для проведення господарських операцій щодо постачання товарів, виконання робіт, наявність власних транспортних засобів, складських приміщень не є обов?язковим, оскільки такі активи можуть орендуватися. Посилання контролюючого органу на наявну у нього податкову інформацію (результати здійснення контрольних заходів щодо постачальників ТОВ «БК БУДСИСТЕМА») як на підставу не підтвердження реальності господарських операцій позивач вважає необгрунтованими, оскільки податкове законодавства не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті суд дійшов висновку про таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БК БУДСИСТЕМА», код ЄДРПОУ 35543707, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.11.2007 року за номером 12241020000040086.

Видами економічної діяльності ТОВ «БК БУДСИСТЕМА» є:

41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний);

41.10 Організація будівництва будівель;

42.21 Будівництво трубопроводів;

42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій;

43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування;

43.29 Інші будівельно-монтажні роботи;

43.31 Штукатурні роботи;

43.32 Установлення столярних виробів;

43.33 Покриття підлоги й облицювання стін;

43.11 Знесення;

42.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику;

43.21 Електромонтажні роботи;

43.34 Малярні роботи та скління;

43.91 Покрівельні роботи;

43.39 Інші роботи із завершення будівництва;

43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.;

46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами;

68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;

71.11 Діяльність у сфері архітектури;

71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;

74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.

22.09.2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області видано наказ № 4445-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БК БУДСИСТЕМА» (код ЄДРПОУ 35543707), в якому зазначено, що на підставі п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п.20.1.4.п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), постанови КМУ від 03.02.2021 № 89, наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «БК БУДСИСТЕМА» з 22.09.2021 року тривалість 5 робочих днів. Перевірку провести з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «МОНТАЖТЕХПРОМ» з 01.03.2019 по 31.03.2019, ТОВ «АСКЛЕП» з 01.03.2020 по 31.03.2020, ТОВ «БІЛД ДЕЛІВЕРІ» з 01.07.2020 по 31.07.2020, з 01.10.2020 по 31.10.2020 та з 01.12.2020 по 31.12.2020, ТОВ «ВАПРО ПЛЮС» (попередня назва ТОВ «ВАЙЛД РАЙС») з 01.07.2020 по 31.08.2020 та з 01.11.2019 по 31.12.2019, ТОВ «ЕОЕМЕНТ ТКГ» 0 01.07.2020 по 31.07.2020, ТОВ «ІБК «ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ» з 01.10.2020 по 31.10.2020, ТОВ «ТД АДОНІС» з 01.06.2019 по 30.06.2019 та всіх звітних періодів, в яких було задекларовано податковий кредит за взаємовідносинами з цими контрагентами.

За результатом проведеної перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт № 3436/04-3607-05/35543707 від 05.10.2021 року, за висновками якого, документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено:

порушення ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 (зі змінами та доповненнями); п.п.1 п. 1, п.п.1.2 п.1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованому у Мін?юсті України 05.06.1995 року за № 168/704; п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 за № 2755-VІ (за змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на додану вартість що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього на суму 569794 грн., в т. ч. за березень 2019 року 119895 грн., за червень 2019 року на суму 108167 грн., за березень 2020 року на суму 192230 грн. та за липень 2020 року на суму 149502 грн.

ТОВ «БК БУДСИСТЕМА» 01.11.2021 року подало до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заперечення на акт перевірки від 05.10.2021 року № 3436/04-36-07-05/35543707, в яких просило скасувати висновки вказаного акту перевірки.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області листом «Про результати розгляду заперечень» № 84178/6/04-36-07-05 від 16.11.2021 року висновок акту перевірки ТОВ «БК БУДСИСТЕМА» від 05.10.2021 року № 3436/04-36-07-05/35543707 залишено без змін.

На підставі вказаного порушення, ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0184900705 від 23.11.2021 року про збільшення суми грошового зобов?язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 712 242,50 грн.

14.01.2022 року ТОВ «БК БУДСИСТЕМА» звернулось до Державної податкової служби України зі скаргою на повідомлення-рішення № 0184900705 від 23.11.2021 року, за результатом розгляду якої, ДПС України прийнято рішення № 6107/6/99-00-06-01-02-06 від 24.06.2022 року, яким податкове повідомлення-рішення № 0184900705 від 23.11.2021 року залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з позовною заявою про їх скасування.

Розглядаючи даний спір по суті заявлених позовних вимог та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п. 16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За визначенням, наведеним в пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За умовами пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції підлягає з`ясуванню, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

У відповідності до п. 200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За правилами п. 200.4 ст.200 ПК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (пп. «а» п.198.1 ст.198 ПК України).

У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому згідно з п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до положень статей 183 та 184 ПК України особа як платник ПДВ підлягає реєстрації шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників; реєстрація особи як платника ПДВ діє до дати її анулювання.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

13.03.2019 року між ТОВ «БК БУДСИСТЕМА» (покупець) та ТОВ «МОНТАЖТЕХПРОМ» (постачальник) укладено договір поставки № 2019/13-03-02, за умовами п. 1.1 якого, постачальник зобов?язується передати у власність покупця будівельні матеріали в номенклатурі, асортименті, за цінами та в строки, обумовлені цим договором та визначені в видаткових накладних, які є невід?ємними частинами цього договору, а покупець зобов?язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

На виконання умов договору, ТОВ «МОНТАЖТЕХПРОМ» на адресу позивача здійснено поставку товарно-матеріальних цінностей (в номенклатурі та кількості) відповідно до переліку, визначеному у видаткових накладних: № 330/2503-11 від 25.03.2019 року на суму 224 673, 58 грн., в т. ч. ПДВ 37 445,6 грн., № 330/2603-29 від 26.03.2019 року на суму 59 001,44 грн., в т. ч. ПДВ 9 833,57 грн., № 330/2603-46 від 26.03.2019 року на суму 170 933,74 грн., в т. ч. ПДВ 28 488,96 грн., № 330/2603-47 від 26.03.2019 року на суму 180 373,85 грн., в т. ч. ПДВ 30 062,31 грн., № 330/2603-48 від 26.03.2019 року на суму 84 385, 43 грн., в т. ч. ПДВ 14 064, 24 грн.

Згідно вказаних видаткових накладних позивачем придбано: шпаклівку, клей, штукатурку, шлакопортландцемент, гіпсокартон, плиту деревинностружкову, трубу, утеплювач, фанеру, тобто будівельні матеріали, що необхідні для ведення своєї господарської діяльності.

За фактом поставки товару ТОВ «МОНТАЖТЕХПРОМ» виписано на адресу ТОВ «БК БУДСИСТЕМА» податкові накладні: № 589 від 25.03.2019 року на загальну суму 224 673, 58 грн., в т. ч. ПДВ 37 445,6 грн., № 695 від 26.03.2019 року на загальну суму 59001,44 грн., в т. ч. ПДВ 9833,57 грн., № 823 від 26.03.2019 року на загальну суму 170 933,74 грн., в т. ч. ПДВ 28 488, 96 грн., № 824 від 26.03.2019 року на загальну суму 180 373,85 грн., в т. ч. ПДВ 30062,31 грн., № 825 від 26.03.2019 року на загальну суму 84 385,43 грн., в т. ч. ПДВ 14 064, 24 грн.

За поставлений товар позивачем здійснено безготівкову оплату, що підтверджено наступними платіжними дорученнями: № 3498 від 05.04.2019 року на суму 59 001,44 грн., № 3499 від 05.04.2019 року на суму 104 673, 54 грн., № 3501 від 08.04.2019 року на суму 120 000, 00 грн., № 3585 від 31.05.2019 року на суму 435 693,02 грн.

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ «ЕЛЕМЕНТ ТКГ» (постачальник) укладено договір поставки в усній формі на одноразову поставку товарно-матеріальних цінностей будівельних матеріалів (в номенклатурі та кількості) відповідно до переліку, який зазначено у видатковій накладній № 132 від 16.07.2020 року на суму 897 010,55 грн., в т. ч. ПДВ 149501,76 грн.

Товар, що придбано позивачем у ТОВ «ЕЛЕМЕНТ ТКГ» є будівельними матеріалами, а саме: алюмінієві композитні панелі, герметик швів, заклепки.

За результатом поставки товару, ТОВ «ЕЛЕМЕНТ ТКГ» виписало на адресу ТОВ «БК БУДСИСТЕМА» податкову накладну № 66 від 16.07.2020 року на загальну суму 897010,55 грн.

За поставлений товар позивачем здійснено безготівкову оплату відповідно до платіжного доручення № 366 від 26.08.2020 року на суму 897 010,55 грн.

Також, в процесі здійснення господарської діяльності, 25.04.2019 року між позивачем (генпідрядник) та ТОВ «ТД АДОНІС» (субпідрядник) укладено договір будівельного підряду № 25/4/19, відповідно до умов п. 1.1. якого, генпідрядник доручає, а субпідрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов даного договору виконати роботи по об?єкту: «Капітальний ремонт конструкцій, фундаменту, підземних і надземних частин адміністративної будівлі за адресою: м. Дніпро, пр. О. Поля,2.

На виконання умов договору № 25/4/19, субпідрядником виконано будівельні роботи по капітальному ремонту конструкцій, фундаменту, підземних і наземних частин адміністративної будівлі за адресою: м. Дніпро, пр. О. Поля, 2, що підтверджено наступними документами:

актом надання послуг № 106 від 16.06.2019 року на суму 69 000,00 грн, в т. ч. ПДВ 11 500,00 грн.,

довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2019 року (форма КБ-3) на суму 69 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 11 500, 00 грн.,

актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року (форма КБ-2в) на суму 69 000, 00 грн., в т. ч. ПДВ 11 500, 00 грн., актом надання послуг № 110 від 26.06.2019 року на суму 80 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 13 333,33 грн.,

довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2019 року (форма КБ-3) на суму 80 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 13 333,33 грн.,

актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року (форма КБ-2в) на суму 80 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 13 333,33 грн.,

актом надання послуг № 113 від 27.06.2019 року на суму 85 000, 00 грн., в т. ч. ПДВ 14 166,67 грн.,

довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2019 року (форма КБ-3) на суму 85 000, 00 грн., в т. ч. ПДВ 14 166, 67 грн.,

актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року (форма КБ-2в) на суму 85 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 14166,67 грн.

За результатом виконання будівельних робіт згідно договору будівельного підряду № 25/4/19 від 25.04.2019 року, ТОВ «ТД АДОНІС» виписало на адресу позивача податкові накладні: № 106 від 16.06.2019 року на загальну суму 69 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 11 500,00 грн., № 110 від 26.06.2019 року на загальну суму 80 000.00 грн., в т. ч. ПДВ 13 333,33 грн., № 113 від 27.06.2019 року на загальну суму 85 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 14 166,67 грн.

Виконані роботи оплачені позивачем шляхом перерахування безготівкових коштів на суму 234 000,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням № 3623 від 27.06.2019 року.

Виконання вказаних робіт замовлено позивачем (підрядником) у зв?язку з укладенням договору підряду № 68 від 19.04.2019 року з Комунальною установою «Адміністративне управління Дніпропетровської обласної ради» (замовник), згідно з яким необхідно виконати роботи з коригування робочого проекту «Капітального ремонту конструкцій, фундаменту, підземних і надземних частин адміністративної будівлі за адресою: просп. О. Поля, 2 за кодом 45220000 5 ДК 021:2015 інженерні та будівельні роботи.

За умовами п. 6.1 договору підряду № 68 від 19.04.2019 року, підрядник має право, за згодою із замовником, залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників), залишаючи відповідальність перед замовником за результат їх роботи і за порушення субпідрядником своїх обов?язків.

За фактом виконання умов договору підписано акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

Крім того, 02.04.2019 року між ТОВ «БК БУДСИСТЕМА» (генпідрядник) та ТОВ «ТД АДОНІС» (субпідрядник) укладено договір будівельного підряду № 2/4/19, за умовами п. 1.1. якого, генпідрядник доручає, а субпідрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов даного договору виконати роботи по об?єкту (далі об?єкт): «Нове будівництво водопровідної мережі вул. Дружби та вул. Зарічної с. Троїцьке Павлоградського району Дніпропетровської області в рамках участі у швейцарсько-українському проекті «Підтримка децентралізації в України DESPRO».

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано наступні документи:

акт надання послуг № 108 від 25.06.2019 року на суму 135 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 22 500, 00 грн.,

довідка про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2019 року (форма КБ-3) на суму 135 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 22 500,00 грн.,

акт № б/н приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року (форма КБ-2в) н суму 135 000, 00 грн., в т. ч. ПДВ 22 500,00 грн.,

акт надання послуг № 111 від 26.06.2019 року на суму 140 000 грн., в т. ч. ПДВ 23 333,33 грн.,

довідка про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2019 року (форма КБ-3) на суму 140 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 23 333,33 грн.,

акт № б/н приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року (форма КБ-2в) на суму 140 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 23 333,33 грн.,

акт надання послуг № 112 від 26.06.2019 року на суму 140 000, 00 грн., в т. ч. ПДВ 23 333,33 грн.,

довідка про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2019 року (форма КБ-3) на суму 140 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 23 333,33 грн.,

акт № б/н приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року (форма КБ-2в) на суму 140 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 23 333,33 грн.

За результатом виконання будівельних робіт за договором № 2/4/19 від 02.04.2019 року, ТОВ «ТД АДОНІС» на адресу позивача виписало податкові накладні: № 108 від 25.06.2019 року на загальну суму 135 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 22500,00 грн., № 111 від 26.06.2019 року на загальну суму 140 000, 00 грн., в т. ч. ПДВ 23 333,33 грн., № 112 від 26.06.2019 року на загальну суму 140 000,00 грн., в . ч. ПДВ 23 333,33 грн.

За виконані роботи ТОВ «БК БУДСИСТЕМА» здійснено безготівкову оплату шляхом перерахування коштів на адресу ТОВ «ТД АДОНІС» згідно платіжного доручення № 3725 від 17.07.2019 року на суму 415 000,00 грн.

Вказані будівельні роботи замовлено позивачем на виконання умов договору № 0705 від 07.05.2019 року, укладеного між позивачем (підрядник) та Виконавчим комітетом Троїцької сільської ради Павлоградського району, щодо виконання робіт на об?єкті: «Нове будівництво водопровідної мережі вул. Дружби с. Троїцьке Павлоградського району Дніпропетровської області в рамках участі у швейцарсько-українському проекті «підтримка децентралізації в України DESPRO».

За фактом виконання умов договору № 0705 від 07.05.2019 року підписано акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

13.03.2020 року позивачем (покупець) з ТОВ «АСКЛЕП» (постачальник) укладено договір поставки № БТ-150, за умовами п. 1.1 якого, постачальник зобов?язується передати у власність покупця будівельні матеріали в номенклатурі, асортименті, за цінами та в строки, обумовлені цим договором та визначені в видаткових накладних, які є невід?ємними частинами цього договору, а покупець зобов?язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано видаткові накладні: № 3 від 13.03.2020 року на суму 260 736,48 грн, в т. ч. ПДВ 43 456,08 грн., № 4 від 16.03.2020 року на суму 892 644,90 грн., № 5 від 20.03.2020 року на суму 233 929,98 грн., в т. ч. ПДВ 38 988,34 грн.

За результатом поставки товару, ТОВ «АСКЛЕП» виписано на адрес ТОВ «БК БУДСИСТЕМА» податкові накладні: № 3 від 13.03.2020 року на загальну суму 260 736,48 грн., в т. ч. ПДВ 43 456,08 грн., № 4 від 16.03.2020 року на загальну суму 892 644,00 грн., в т. ч. ПДВ 148 774,15 грн., № 5 від 20.03.2020 року на загальну суму 233 929,98 грн., в т. ч. ПДВ 38 988,33 грн.

Товар, що було придбано позивачем у ТОВ «АСКЛЕП» є будівельними матеріалами, а саме: профіль, заклепки, терморозрив, розчин цементно-вапняний, кроншейн несучий, кроншейн опорний, шлаки металургійні ніздрюваті: мартенівський і відвальний доменний, сталь листова, суміші бетонні готові важкі, суміші пісчано-гравійні для будівельних робіт, мембрана вітроізоляційна, дюбель фасадний, утеплювач, плити мінераловатні, портландцемент, саморіз.

Оплату за поставлений товар здійснено шляхом безготівкового перерахування коштів, що підтверджено наступними платіжними дорученнями: № 02 від 23.03.2020 року на суму 260 736,48 грн., № 03 від 23.03.2020 року на суму 892 644,90 грн.

ТОВ «БК БУДСИСТЕМА» включено до складу податкового кредиту з ПДВ за березень 2020 року суму 231 218,56 грн.

20.03.2020 року ТОВ «БК БУДСИСТЕМ» здійснено повернення частини раніше отриманих товарно-матеріальних цінностей постачальнику ТОВ «АСКЛЕП», що оформлено наступними документами: накладною повернення № 1 від 20.03.2020 року на суму 233 929,98 грн., в т. ч. ПДВ 38 988,34 грн., розрахунком коригування кількісних та вартісних показників № 1 від 20.03.2020 року до податкової накладної № 5 від 20.03.2020 року на загальну суму 233 929,98 грн., в т. ч. ПДВ 38 988,33 грн.

Внаслідок повернення товарно-матеріальних цінностей, ТОВ «БК БУДСИСТЕМА» здійснено відповідне коригування податкового кредиту з ПДВ з березень 2020 року на суму 38988,33 грн. в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2020 року.

Аналізуючи наведені вище докази, суд встановив, що означені вище документи, якими позивач підтверджує факти виконання робіт та поставки товару, є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» і є достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операції з виконання робіт, поставки товару, руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також у п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному місяці, в якому вони були здійснені.

Виходячи зі специфіки та умов укладених позивачем з переліченими вище контрагентами договорів, надані позивачем документи в їх сукупності є достатнім доказом підтвердження фактичного виконання зазначених вище господарських операцій. В наданих позивачем первинних документів визначено суть та зміст відповідної господарської операції, вказані документи підтверджують фактичне отримання придбаних товарів та послуг, та використання їх у власній господарської діяльності підприємства.

Доказів порушень відображення вище вказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку товариства матеріали справи не містять.

Відповідачем в ході проведення перевірки не наведені та не встановлені обставини, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з придбання будівельних матеріалів та послуг будівельного підряду меті та задачам діяльності позивача, або що реалізація вказаної операції не обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

В той же час контролюючим органом під час перевірки встановлено, що досліджені операції спрямовані на документальне оформлення введення в обіг ідентифікованого активу, за відсутності його законного джерела формування, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Метою їх оформлення є мінімізація податкових зобов?язань всіх учасників «паперово-транзитного» переміщення товару чи послуг по ланцюгу до ТОВ «БК БУДСИСТЕМА». У зв?язку з відсутністю факту придбання товару (робіт/послуг) по ланцюгу походження товару та встановлення здійснення ТОВ «БК БУДСИСТЕМА» нереальних господарських операцій з товаром (роботами/послугами) за відсутністю факту (джерела) їх законного введення в обіг у попередніх ланках постачання та/або реального задекларованого виробництва. Первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, який не мав можливості фактично здійснювати господарські операції, у зв?язку з відсутністю факту придбання по ланцюгу походження товару та встановлено здійснення позивачем нереальних господарських операцій з товаром за відсутності факту (джерела) його законного введення в обіг у попередніх ланках постачання та/або реального задекларованого виробництва, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту відповідач вважає безпідставними.

Водночас, суд зазначає, що господарські операції позивача з ТОВ «МОНТАЖТЕХПРОМ», ТОВ «ТД АДОНТІС», ТОВ «АСКЛЕП», ТОВ «ЕЛЕМЕНТ ТКГ» (придбання будівельних матеріалів та придбання послуг будівельного субпідряду) безпосередньо стосуються основного виду діяльності позивача - будівництво житлових і нежитлових будівель, жодних питань та претензій до наданих під час проведення перевірки первинних документів у службових осіб контролюючого органу не виникло.

Придбані позивачем послуги будівельного субпідряду використано у власній господарській діяльності ТОВ «БК БУДСИСТЕМА», що підтверджено прийняттям робіт за договорами підряду.

Надаючи правову оцінку спірним операціям поставки товарів та надання послуг у контексті доводів податкового органу щодо непідтвердження виконання операцій по ланцюгу постачання, то суд зазначає, що висновки відповідача щодо господарських правовідносин позивача з контрагентами, які ґрунтуються на податковій інформації стосовно постачальників контрагентів позивача, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності у позивача первинних документів, які спростовують такі доводи.

При цьому, норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні права на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

Відсутність трудових та матеріальних ресурсів, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності у позивача первинних документів, які спростовують такі доводи. За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 17 листопада 2020 року у справі № 813/2761/17, від 21 січня 2021 року у справі № 820/4411/16.

Посилання контролюючого органу на віднесення ТОВ «МОНТАЖТЕХПРОМ» до переліку ризикових платників податку, суд оцінює критично, оскілки відповідне рішення прийняті вже після укладання та виконання договорів вказаними контрагентами з ТОВ «БК БУДСИСТЕМА».

На час здійснення господарських операцій з поставки товару та надання послуг, контрагенти позивача мали статус юридичної особи, платника податку на додану вартість, що свідчить про наявність у них спеціальної податкової правосуб`єктності.

Виписані вказаними підприємствами за фактом поставки продукції та наданих послуг будівельного підряду податкові накладні в установленому порядку зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Суд також зазначає, що Податковий кодекс України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов`язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов`язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов`язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.

Крім того, жодною нормою законодавства України не передбачений обов`язок платників податків покупців товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо звітування до податкових органів, відомостей про походження товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо.

Позивач, як сторона за відповідним господарським договором, рівноцінний учасник договірних правовідносин, не може впливати та контролювати діяльність свого контрагента, відповідати за дотриманням таким контрагентом вимог законодавства, сплату податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-якого з постачальників у ланцюгу постачання, зокрема, шляхом позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку.

В постанові від 27.03.2018 у справі № 816/809/17 Верховний Суд зазначив, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним щодо справжнього стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи або послуги), не дивлячись на те, що контрагенти, можливо, і мають намір порушити податкове законодавство.

Також правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

До того ж, ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

В свою чергу, контролюючі органи не наділені повноваженнями на перевірку економічної доцільності рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

Згідно п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, п. 3 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 4 розділу ІІІ Порядку № 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Отже, контролюючий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання контролюючого органу на інформацію щодо контрагентів позивача не може вважатись доказом у розумінні ст. 69 КАС України.

Отже, доводи відповідача з посиланням на податкову інформацію щодо контрагентів позивача та їх контрагентів по ланцюгу постачання жодним чином не спростовують реальності здійснення господарської операції з поставки товарів та надання послуг вказаними вище контрагентами, висновки контролюючого органу фактично в цій частині є припущеннями.

Податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

При цьому, самі по собі доводи відповідача про відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

Також слід зауважити, що факт відсутності у постачальника достатньої кількості трудових ресурсів не виключає можливості виконання ними господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників можливе за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Разом з тим, під час проведення перевірки позивача відповідачем не досліджено питання щодо можливості залучення контрагентами позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або в іншій не забороненій законом формі.

Стосовно відсутності товарно-транспортних накладних, то як вбачається з договорів з ТОВ «МОНТАЖТЕХПРОМ» та ТОВ «АКСЛЕП», партія товару, що узгоджена відповідною видатковою накладною, повинна бути поставлена покупцю в строки, які визначені договорами (договір поставки № 2019/13-03-2 від 13.03.2019), покупець одержує партію товару після підписання з постачальником цього договору, право власності на товар переходить до покупця в момент одержання ним товару і супровідних документів (договір поставки № БТ-150 від 13.03.2020).

Тобто обов`язок поставити товар покупцеві покладено на постачальників, позивач ніяким чином не пов`язаний з процесом перевезення товару.

З огляду на умови поставки, обумовлені в укладених позивачем з вказаними продавцями (постачальниками) договорах поставки, слід зазначити, що в даному випадку товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару.

Так, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно- транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг.

Верховний Суд у постановах від 27 лютого 2018 року у справі №813/1974/17, від 26 червня 2018 року по справі №826/548/17, зазначає, що безпідставними є і посилання контролюючого органу на відсутність у позивача товарно - транспортної накладної за спірною господарською операцією, оскільки, наявність транспортних документів на перевезення товарно - матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною.

При цьому слід також зазначити, що відповідно до абз. 9 ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки у їх заповненні не можуть свідчити про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, оскільки товарно-транспортною накладною підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності у позивача документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, відсутність товарно-транспортних накладних не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій.

Суд, враховуючи наведені вище обставини, дійшов висновку про реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та наявності законних та обгрунтованих підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.11.2022 року № 0184900705.

Крім того, суд зазначає, що ст. 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд має дослідити усі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, у тому числі щодо підстав та порядку проведення перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване рішення.

Так, перевірку, за наслідками якої прийнято податкове повідомлення-рішення, що оскаржується у межах цієї справи, проведено під час дії постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021р. № 89 та на її виконання.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що, за його оцінкою, податковий орган мав право на проведення перевірки під час дії мораторію оскільки Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 03.11.2021 р. №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки», якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення, зокрема, документальних перевірок відповідно до пункту 77.4 статті 77 Кодексу.

Суд вважає вказані доводи необгрунтованими та безпідставними, з огляду на таке.

Згідно з п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення наказу) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Тобто, вимоги п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року №1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

Отже, Кабінетом Міністрів України на момент призначення та проведення перевірки не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних позапланових перевірок платників податків.

Проте, п. 4 р. II Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 17.09.2020 року № 909-IX визначено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надати право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

У свою чергу, відповідно до вказаної норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 03.11.2021 р. №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки», якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;

документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ);

документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Водночас, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент спірних правовідносин) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна положень Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Суд враховує той факт, що існує чинна норма, а саме п. 4 р. II Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 17.09.2020 року № 909-IX, яка не визнана неконституційною, проте вона не може бути застосована у спірних правовідносинах, оскільки відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу, а тому будь-який нормативно-правовий акт, окрім Податкового кодексу України, у тому числі й інший закон, не може змінити правове регулювання податкових відносин, встановлене нормами Податкового кодексу України.

Відповідно, з цих самих підстав, не може бути застосована у спірних правовідносинах також постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки».

До того ж, постанова Кабінету Міністрів України має нижчу юридичну силу, ніж Закон, у тому числі, пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України.

Вказане питання було предметом дослідження Верховного Суду, який надав юридичну оцінку обмеженням мораторію на проведення перевірок, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. №89.

Так, Верховний Суд виходив з того, що за загальним правилом, вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

Як зазначалось, наведений вище висновок ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду, що викладений у постанові від 22.02.2022 року у справі № 420/12859/21.

Відтак, наведене вище свідчить про те, що податковий орган, незважаючи на прийняття постанови «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03.02.2021 року №89, не був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки.

Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 15.04.2022 року у справі № 160/5267/21.

Також, суд бере до уваги, що Верховний Суд у постанові від 23.02.2022 р. у справі №560/3678/19 зробив висновок, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Отже, процедурні порушення, допущені податковим органом під час призначення та/або проведення перевірки, можуть бути самостійною і достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень та інших рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, якщо вони мають грубий характер і істотно порушують права платника податків.

Крім того, суд вважає за доцільне врахувати у цій справі висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18, згідно з якими судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в цій справі відступила від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо.

Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 КАС України.

Враховуючи викладене, судом встановлено порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо призначення проведення перевірки ТОВ «БК БУДСИСТЕМА», що є самостійною та окремою підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0184900705 від 23.11.2021 року, яке прийнято за наслідком проведення такої перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень вказаного Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача сплачена за платіжним дорученням № 1184 від 08.08.2022 року сума судового збору у розмірі 10683,64 грн.

У зв`язку з перебуванням судді Луніної О.С. у відпустці, рішення ухвалене в перший робочий день.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БК БУДСИСТЕМА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 23.11.2021 року № 0184900705 ГУ ДПС у Дніпропетровській області на суму 712 242,5 грн (донарахований податок 569 794,00 грн та штрафні санкції 142 448,50 грн).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК БУДСИСТЕМА» (вул. Філософська, буд. 84, оф. 116, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 35543707) сплачений судовий збір у 10 683,64 грн. (десять тисяч шістсот вісімдесят три гривні 64 копійки).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна