Рішення

від 15.11.2022 по справі 320/7429/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2022 року м. Київ справа №320/7429/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

доДимерської селищної ради Вишгородського району Київської області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання протиправною бездіяльності Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, яка полягає у неприйнятті рішення по клопотанню ОСОБА_1 від 04.01.2022 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, яка знаходиться у віданні Димерської територіальної громади Вишгородського району Київської області в межах села Козаровичі Вишгородського району Київської області (ІКК: Район: Вишгородський, КОАТУУ: 3221883601), поряд із земельною ділянкою, кадастровий номер якої 3221883601:21:003:0152, позначеної та заштрихованої на картографічному матеріалі, орієнтовною площею 1489,53 кв. м, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); зобов`язання Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки, що знаходиться поряд із земельною ділянкою, кадастровий номер якої є: 3221883601:21:003:0152, позначеної та заштрихованої на картографічному матеріалі доданому до клопотання, орієнтовною площею 1489,53 кв. м, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Позов мотивовано протиправністю бездіяльності відповідача щодо розгляду у встановлені законодавством порядок та строк клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з огляду на подання позивачем такого клопотання, оформленого належним чином у відповідності до вимог статті 118 Земельного кодексу України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що сілищна рада не розглянула заяву позивача через форс-мажорні обставини, а саме збройну агресію російської федерації, перебування Димерської селищної територіальної громади в окупації та понищення російськими військовими документації, яка зберігалась в приміщенні селищної ради. Також, акцентовано увагу на тому, що згідно з пп. 5 п. 27 Перехідних положень Земельного кодексу України під час дії воєнного стану в Україні забороняється безоплатна передача земель комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області із клопотанням про надання у власність земельної ділянки від 04.01.2022, у якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, яка знаходиться у віданні Димерської територіальної громади Вишгородського району Київської області в межах села Козаровичі Вишгородського району Київської області (ІКК: Район: Вишгородський, КОАТУУ: 3221883601), поряд із земельною ділянкою, кадастровий номер якої 3221883601:21:003:0152, позначеної та заштрихованої на картографічному матеріалі, орієнтовною площею 1489,53 кв. м, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). До клопотання додано графічні матеріали з бажаним місцем розташування земельної ділянки, копію паспорта, ідентифікаційного номеру.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Основним нормативним актом, який регулює земельні відносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (з наступними змінами і доповненнями, в чинній на момент виникнення спірних відносин редакції, далі по тексту Земельний кодекс).

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно статті 116 Земельного кодексу, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (абзац перший частини першої). Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга). Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя). Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (частина четверта).

Статтею 118 Земельного кодексу встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (частина шоста). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац перший частини сьомої). Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (абзац другий частини сьомої). У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (абзац третій частини сьомої). Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частина восьма). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина дев`ята). Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина десята). У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частина одинадцята).

Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області із клопотанням про надання у власність земельної ділянки від 04.01.2022, у якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, яка знаходиться у віданні Димерської територіальної громади Вишгородського району Київської області в межах села Козаровичі Вишгородського району Київської області (ІКК: Район: Вишгородський, КОАТУУ: 3221883601), поряд із земельною ділянкою, кадастровий номер якої 3221883601:21:003:0152, позначеної та заштрихованої на картографічному матеріалі, орієнтовною площею 1489,53 кв. м, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

В силу положень статті 118 Земельного кодексу, відповідач був зобов`язаний розглянути зазначене клопотання у місячний строк і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні з підстав невідповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проте, Димерською селищною радою Вишгородського району Київської області не прийнято рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про мотивовану відмову в наданні такого дозволу з підстав невідповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, в силу положень статті 118 Земельного кодексу, відповідач був зобов`язаний розглянути подане позивачем клопотання у місячний строк.

Втім, як встановлено судом, за результатами поданого позивачем клопотання відповідачем у межах встановленого законодавством місячного строку будь-якого рішення не приймалось. Відтак, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо нерозгляду клопотання позивача про надання дозолу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки у відповідності до пункту 7 статті 118 Земельного кодексу України протягом місячного строку.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, яка полягає у неприйнятті рішення по клопотанню ОСОБА_1 від 04.01.2022 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, яка знаходиться у віданні Димерської територіальної громади Вишгородського району Київської області в межах села Козаровичі Вишгородського району Київської області (ІКК: Район: Вишгородський, КОАТУУ: 3221883601), поряд із земельною ділянкою, кадастровий номер якої 3221883601:21:003:0152, позначеної та заштрихованої на картографічному матеріалі, орієнтовною площею 1489,53 кв. м, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки, що знаходиться поряд із земельною ділянкою, кадастровий номер якої є: 3221883601:21:003:0152, позначена та заштрихована на картографічному матеріалі доданому до клопотання, орієнтовною площею 1489,53 кв. м, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), суд зазначає, що відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно частини першої статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів (підпункт 1 пункту «а» частини першої); підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (підпункт 8).

Таким чином, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є повноваженням відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до наданих їм відповідним законодавством повноважень.

Втім, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).

Як встановлено судом, відповідачем не розглянуто у встановлений законодавством строк належним чином оформлене клопотання позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішено, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача розглянути по суті клопотання позивача від 04.01.2022 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, яка знаходиться у віданні Димерської територіальної громади Вишгородського району Київської області в межах села Козаровичі Вишгородського району Київської області (ІКК: Район: Вишгородський, КОАТУУ: 3221883601), поряд із земельною ділянкою, кадастровий номер якої 3221883601:21:003:0152, позначена та заштрихована на картографічному матеріалі, орієнтовною площею 1489,53 кв. м, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), згідно поданого графічного матеріалу до клопотання, в порядку і спосіб, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.

Отже, виходячи з положень проаналізованого законодавства, встановлених судом обставин справи, наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також зазначаються порядок і строк виконання судового рішення, надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Суд зазначає, що у зв`язку з розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Надалі, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.08.2022 №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Отже, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII.

У свою чергу, відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей, як безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Суд вважає, що вказані обставини унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду в частині розгляду заяви позивача про передачу земельної ділянки у власність та прийняття за результатами такого розгляду відповідного рішення, а тому відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України наявні підстави для відстрочення виконання судового рішення в цій частині до припинення (скасування) в Україні воєнного стану.

Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1984,80 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом №0.0.2641609964.1 від 15.08.2022. Проте, виходячи зі змісту позовних вимог та їх обґрунтувань, позивачем заявлено одну основну вимогу немайнового характеру та одну похідну від неї вимогу зобов`язального характеру. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог (2/3 розміру позовних вимог), на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 661,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для відповідача.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що підстави та порядок повернення судового збору, в тому числі внесеного судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, встановлені ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, яка полягає у неприйнятті рішення по клопотанню ОСОБА_1 від 04.01.2022 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, яка знаходиться у віданні Димерської територіальної громади Вишгородського району Київської області в межах села Козаровичі Вишгородського району Київської області (ІКК: Район: Вишгородський, КОАТУУ: 3221883601), поряд із земельною ділянкою, кадастровий номер якої 3221883601:21:003:0152, позначеної та заштрихованої на картографічному матеріалі, орієнтовною площею 1489,53 кв. м, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Зобов`язати Димерську селищну раду Вишгородського району Київської області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 04.01.2022 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, яка знаходиться у віданні Димерської територіальної громади Вишгородського району Київської області в межах села Козаровичі Вишгородського району Київської області (ІКК: Район: Вишгородський, КОАТУУ: 3221883601), поряд із земельною ділянкою, кадастровий номер якої 3221883601:21:003:0152, позначеної та заштрихованої на картографічному матеріалі, орієнтовною площею 1489,53 кв. м, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відстрочити виконання рішення суду в частині зобов`язання до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 661,60 грн. (шістсот шістдесят одну грн. 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області.

Позивач ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );

Відповідач Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області (ідентифікаційний код 04359488, місцезнаходження: 07330, Київська обл., Вишгородський район, смт. Димер, вул. Соборна, буд. 19).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.