Рішення

від 15.11.2022 по справі 320/7647/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2022 року м. Київ№ 320/7647/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

доБроварської міської ради Броварського району Київської області

про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Броварської міської ради Броварського району Київської області про визнання протиправними дій Броварської міської ради Броварського району Київської області щодо відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на складання проекту щодо відведення у власність земельної ділянки, яка знаходиться в межах міста Бровари Броварського району Київської області (ІКК: Район: Броварський, КОАТУУ:3210600000) поряд із земельною ділянкою, кадастровий номер якої: 3210600000:00:060:02076, орієнтовною площею 937,92 кв.м., для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) викладені в Рішенні №380-11-08 від 26 серпня 2021 року Броварської міської ради Броварського району Київської області та скасування вказаного рішення; зобов`язання Броварської міської ради Броварського району Київської області надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, яка знаходиться в межах міста Бровари Броварського району Київської області (ІКК: Район: Броварський, КОАТУУ:3210600000) поряд із земельною ділянкою, кадастровий номер якої: 3210600000:00:060:0207, орієнтовною площею 937,92 кв.м., для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Позов мотивовано протиправністю відмови відповідача в наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з мотивів, не передбачених статтею 118 Земельного кодексу України, яка містить вичерпний перелік підстав відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено про законність оскаржуваного рішення з огляду на відсутність повноважень у відповідача щодо розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває у приватній власності.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулася до Броварської міської ради Броварського району Київської області із клопотанням про надання у власність земельної ділянки від 29.07.2021, у якому просила надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, яка знаходиться в межах міста Бровари Броварського району Київської області (ІКК: Район: Броварський, КОАТУУ:3210600000) поряд із земельною ділянкою, кадастровий номер якої: 3210600000:00:060:0207, орієнтовною площею 937,92 кв.м., для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). До клопотання додано графічні матеріали з бажаним місцем розташування земельної ділянки, копію паспорта, ідентифікаційного номеру.

За результатом розгляду цього клопотання Броварської міської ради Броварського району Київської області було прийнято рішення №380-11-08 від 26 серпня 2021 року «Про відмову в наданні дозволів громадянам на розроблення проектуів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та у наданні земельних ділянок в м. Бровари Броварського району Київської області», пунктом 1.18 якого відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 937,92 кв. м для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в межах міста Бровари в зв`язку з тим, що бажане місце розташування земельної ділянки, зазначене на графічному матеріалі, даданому до клопотання №11-16-5/7066 від 30.07.2021, знаходиться в межах земель приватної власності.

Не погоджуючись з правомірністю дій відповідача та прийняттям відповідачем спірного рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання протиправним дій щодо відмови відповідачем у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та скасування рішення відповідача.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 Земельного кодексу України).

Частинами третьою та четвертою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Частиною першою статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах не більше 0,25 гектара, в селищах не більше 0,15 гектара, в містах не більше 0,10 гектара.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з абзацом 1 частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідного органу із заявою для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якої органи, визначені в статті 118 Земельного кодексу України, в місячний строк приймають одне з відповідних рішень.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати такий дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Разом з цим, суд зауважує, що обов`язковою умовою для отримання громадянином безоплатно у власність земельної ділянки є звернення до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених Земельним кодексом України, з клопотанням, у якому обов`язково зазначаються цільове призначення земельної ділянки, її орієнтовні розміри та до якого додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Метою надання цих матеріалів є необхідність її ідентифікації для перевірки відповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Водночас, суд зауважує, що Земельним кодексом України не передбачено порядку дії органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування на випадок подання такому органу громадянином клопотання про надання земельної ділянки з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту клопотання.

Верховним Судом у своїй постанові від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а висловлено правову позицію, згідно якої у разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися відмовою у наданні дозволу у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку. Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу і надає особі право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу відповідно до абзацу 3 частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України. Недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. При цьому, відмовляючи у наданні дозволу, відповідний орган повинен навести усі підстави такої відмови.

Отже, у зазначеній постанові Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Судом встановлено, що позивач на підставі ст. 118 Земельного кодексу України звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 937,92 кв. м, із земель комунальної власності Броварської міської ради Броварського району Київської області, у порядку безоплатної приватизації.

За фактом розгляду зазначеного Броварської міської ради Броварського району Київської області було прийнято спірне рішення, яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з тих підстав, що вказана земельна ділянка перебуває в користуванні іншого громадянина, а подане позивачем клопотання суперечить статті 118 Земельного кодексу України.

Зокрема, відповідно до робочої схеми розташування земельних ділянок з інвентаризації м. Бровари, архівного витягу від 07.12.2017 №251 з рішення №4/3 від 23.03.1995 архівного сектору Броварської районної державної адміністрації Київської області щодо прийняття рішень Калинівською сільською радою щодо земельних ділянок по АДРЕСА_2 , запитувана позивачем до відведення земельна ділянка належить на праві власності іншим особам.

При цьому суд не приймає до уваги твердження позивача про відсутність інформації про реєстрацію права власності третьої особи на зазначену земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки відсутність такої інформації за наявності правовстановлюючого документа (державного акта на право власності на землю) може свідчити лише про неповноту даних Реєстру, однак не є доказом відсутності земельного права у зазначеної особи.

Отже, наявні у матеріалах справи робоча схема розташування земельних ділянок з інвентаризації м. Бровари, архівний витяг від 07.12.2017 №251 з рішення №4/3 від 28.03.1995 архівного сектору Броварської районної державної адміністрації Київської області щодо прийняття рішень Калинівською сільською радою щодо земельних ділянок по АДРЕСА_2 підтверджують право власності інших осіб на вищевказану земельну ділянку, за рахунок якої позивач має намір отримати у власність землю.

Враховуючи особливості правового регулювання питання розгляду клопотань громадян про виділення їм земельних ділянок, визначені нормами статті 118 Земельного кодексу, та беручи до уваги сформовану Верховним Судом практику в аналогічних правовідносинах, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, а отже позовні вимоги є необґрунтованим. Відповідно, у задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки відповідачем не надано доказів понесення ним судових витрат, тому судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Позивач ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );

Відповідач Броварська міська рада Броварського району Київської області (ідентифікаційний код 04359488, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Героїв України, буд. 15).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.