Ухвала

від 22.11.2022 по справі 360/1981/22

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 листопада 2022 року Справа № 360/1981/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької районної державної адміністрації Луганської області про визнання бездіяльності протиправною зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

21.11.2022 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької районної державної адміністрації Луганської області (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької районної державної адміністрації Луганської області щодо нездійснення ОСОБА_1 нарахування та виплати щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької районної державної адміністрації Луганської області здійснити нарахування та виплату щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є учасником бойових дій, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

У червні 2022 року позивачу відповідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була виплачена щорічна грошова допомога до 05 травня у розмірі 1491,00 гривень на картковий рахунок, на який він отримує грошове забезпечення від 30-ДПРЧ ГУ ДСНС України у Луганській області. 30-ДПРЧ ГУ ДСНС України у Луганській області виплатило цю суму грошової допомоги, отриману по загальних списках осіб, яким щорічно до 05 травня як учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога від Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької районної державної адміністрацій Луганської області.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту позивачу була виплачена щорічна грошова допомога до 05 травня у розмірі 1491,00 грн. При цьому розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2022 році становить 10135,00 грн. Відповідач здійснив виплату в сумі 1491,00 грн, недоплачена сума становить 8644,00 грн, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, суд дійшов такого.

Згідно з пунктами 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга стаття 171 КАС України).

Перевіривши матеріали вказаного адміністративного позову судом встановлено, що він не відповідає встановленим вимогам та містить такі недоліки.

Відповідно до положень частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту .

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 КАС України.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» має один і той же зміст.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим.

Вказане підтверджується і нормою частини другої статті 124 Конституції України, в якій закріплено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. Тобто, обов`язковою умовою для застосування інституту судового захисту має бути наявність юридичного спору між сторонами у справі, тобто порушення однією стороною законних прав та охоронюваних інтересів іншої сторони.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають, що начебто певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище.

За результатом аналізу адміністративного позову суд роз`яснює позивачу, що обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не можуть бути лише самі по собі посилання позивача на неправомірність дій відповідача по відношенню до позивача без зазначення у чому виявилась їх дія чи то вплив на права, свободи чи інтереси позивача. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і що внаслідок певних дій (бездіяльності) відповідача ці відносини стали спірними. В свою чергу, від характеру спірних правовідносин залежить правова кваліфікація спору.

Тобто, обов`язковою ознакою дій (бездіяльності) та рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Слід зазначити, що відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За частиною першою статті 77 КАС УкраїникКожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 17-1 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон № 3551-XII) передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі Постанова № 540) виплата щорічної разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога), здійснюється у 2022 році у розмірах не менше, ніж у 2021 році;

виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється:

органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій;

структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - особам, які не перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом перерахування коштів на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби, а особам, які не є військовослужбовцями, поліцейськими, особами начальницького та рядового складу, - на поточні рахунки таких осіб в уповноважених банках.

Пунктом 3 Постанови № 540 визначено Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Національній гвардії, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро, Державній податковій службі, Державній митній службі, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Державному бюро розслідувань, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Службі судової охорони, Міністерству юстиції, Управлінню державної охорони, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Офісу Генерального прокурора, Державній судовій адміністрації, Державній спеціальній службі транспорту, іншим утвореним відповідно до законів військовим формуванням, підприємствам, установам, організаціям забезпечити подання до 31 травня поточного року структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги та не перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України.

У разі неможливості забезпечити подання органами, визначеними в абзаці першому цього пункту, до 31 травня поточного року структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги, такі переліки можуть бути подані до 30 вересня поточного року.

Позивач як відповідача визначив Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької районної державної адміністрації Луганської області.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 Постанови КМУ від 07 березня 2022 року № 215 «Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану» (далі Постанова № 215) нарахування та виплата грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану на території адміністративно-територіальних одиниць, де структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі органи соціального захисту населення) не мають можливості забезпечити підготовку виплатних документів та проведення фінансування, здійснюється з урахуванням таких особливостей, зокрема, фінансування виплат грошових допомог, пільг та житлових субсидій проводиться Міністерством соціальної політики на підставі наявних в базах даних державного підприємства «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики» даних щодо одержувачів грошових допомог, пільг та житлових субсидій.

Позивач оскаржує бездіяльність Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької районної державної адміністрації Луганської області щодо невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

При цьому доказів того, що саме Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької районної державної адміністрації Луганської області здійснило позивачу виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, меншому ніж п`ять мінімальних пенсій за віком, позивачем не надано.

Постанова № 540 прийнята в березні 2022 року, а Постанова № 215 - в травні 2022 року.

При цьому Постанова № 215 не містить особливостей щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік на період дії воєнного стану.

Отже, за результатом аналізу адміністративного позову не можливо встановити, що саме Управлінням соціального захисту населення Сєвєродонецької районної державної адміністрації Луганської області допущено протиправну бездіяльність щодо позивача, як і не зрозуміло, з яких мотивів позивачем як відповідача визначено саме Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької районної державної адміністрації Луганської області.

Також позивачем не надано доказів включення його установою, де він проходить службу, до переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги, та подання такого переліку саме до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької районної державної адміністрації Луганської області.

Саме по собі перебування позивача на обліку в органі соціального захисту населення не свідчить про допущення таким органом бездіяльності, оскільки порядок виплати грошової допомоги не пов`язує факт отримання такої виплати із перебуванням на обліку в органі соціального захисту населення особи, яка не перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України.

Тобто з позовної заяви не вбачається наявності відповідного порушення відповідачем, суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік на момент його звернення до суду.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статей 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що подано заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької районної державної адміністрації Луганської області про визнання бездіяльності протиправною зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Запропонувати позивачеві протягом семи календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання на електронну пошту суду через офіційну електронну адресу або підсистему Електронний суд належних доказів або уточненої позовної заяви, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, з визначенням належного відповідача, з доказами її направлення визначеному відповідачу у справі.

В разі неусунення вказаних недоліків у встановлений термін позовну заяву буде повернуто позивачеві.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяІ.О. Свергун