Рішення

від 22.11.2022 по справі 380/1125/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року

справа №380/1125/22

провадження № П/380/1132/22

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області (місцезнаходження: 90630, Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, вул. Борканюка, буд.7, ЄДРПОУ 04351452 ) (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення дев`ятої (позачергової) сесії VIII скликання Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області №948 від 31.08.2021;

- зобов`язати Ясінянську селищну раду Рахівського району Закарпатської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , надіслану 06 липня 2021 року та прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 0,12 га за кадастровим номером: 2123687500:07:001:0034 для індивідуального садівництва, яка розташована: полонина Довга на території Чорнотисянської сільської ради (Ясінянської територіальної громади) Рахівського району Закарпатської області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 вказує на те, що є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням, виданим Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 від 27.02.2020 серії НОМЕР_3 . Зазначає, що 06.07.2021 в порядку та з дотриманням вимог статті 118 Земельного кодексу України через відділення Укрпошти №93324 рекомендованим листом надіслав до Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність у межах норм безоплатної приватизації для індивідуального садівництва площею 0,12 га за кадастровим номером: 2123687500:07:001:0034, яка розташована: полонина Довга на території Чорнотисянської сільської ради (Ясінянської територіальної громади) Рахівського району Закарпатської області. Проте, листом від 01.09.2021 №Д-1058 відповідач повідомив про прийняття рішення дев`ятої (позачергової) сесії VIII скликання Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області №948 від 31.08.2021 про відмову в наданні йому дозволу на розробку проекту землеустрою у зв`язку з тим, що на вказану земельну ділянку вже видано дозвільний наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області іншому громадянину. Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом.

Ухвалою від 01.02.2022 суддя залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалою від 09.03.2022 суддя продовжив ОСОБА_1 встановлений ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 строк для усунення недоліків позовної заяви на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали. У встановлений строк позивач виконав ухвалу суду.

Ухвалою від 31.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно з ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням, виданим Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 від 27.02.2020 серії НОМЕР_3 .

28.04.2021 позивач через відділення поштового зв`язку надіслав до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для індивідуального садівництва за кадастровим номером 2123687500:07:001:0034, місце розташування якої Закарпатська область, Рахівський район, Чорнотисянська сільська рада, полонина Довга.

У відповідь на клопотання позивача Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області видано наказ №291-УБД від 26.05.2021 про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 2123687500:07:001:0034 у власність.

Відмова обґрунтована тим, що земельна ділянка за кадастровим номером 2123687500:07:001:0034 була передана у комунальну власність Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 16.03.2021 №150-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність».

06.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до голови Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області із заявою, в якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність у межах норм безоплатної приватизації для індивідуального садівництва площею 0,12 га за кадастровим номером 2123687500:07:001:0034, яка розташована на території Чорнотисянської сільської ради (Ясінянської територіальної громади) Рахівського району Закарпатської області полонина Довга

Супровідним листом від 01.09.2021 №Д-1058 відповідач повідомив ОСОБА_1 про прийняття рішення №948 від 31.08.2021.

Згідно з вказаним рішенням позивачу відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,1200 га, для індивідуального садівництва за кадастровим номером 2123687500:07:001:0034 в с. Чорна Тиса, полонина Довга за межами населеного пункту у зв`язку з тим, що на вказану земельну ділянку вже видано дозвільний наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області іншому громадянину.

Позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області із запитом на отримання інформації від 11.12.2021, в якому просив надати інформацію чи приймалися Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області будь-які рішення або накази щодо передання земельної ділянки за кадастровим номером: 2123687500:07:001:0034 у власність громадянам України.

За результатами розгляду запиту Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області листом від 23.12.2021 за №ПІ-131/3- 477/0/63-21 повідомило позивача про те, що до Головного управління надходило клопотання громадянина (учасника антитерористичної операції), на якого поширюється дія пунктів 19 та 20 частини першої статті 6, пунктів 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за результатами розгляду якого видано наказ від 28.03.2016 №736-сг «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» (у якому не зазначено кадастровий номер земельної, ділянки). На підставі цього наказу розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та внесено відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер 2123687500:07:001:0034. Також повідомлено, що накази про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки з кадастровим номером 2123687500:07:001:0034 Головним управлінням не видавались.

Не погоджуючись із рішенням Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області №948 від 31.08.2021, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 Земельного кодексу України).

Частинами третьою та четвертою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Частиною першою статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з абзацом першим частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Частиною п`ятою статті 46 цього Закону передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

З системного аналізу норм земельного законодавства суд дійшов висновку, що при вирішенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, уповноважений на це орган в контексті норм частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України повинен перевірити: відсутність факту передачі земельної ділянки безоплатно у власність відповідному громадянину по зазначеному виду використання (частина четверта статті 116 Земельного кодексу України); чи відносяться землі, за рахунок яких планується формування земельної ділянки, до земель сільськогосподарського призначення державної власності (частина четверта статті 122 Земельного кодексу України); відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки схемі землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затвердженим у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 Земельного кодексу України); відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки містобудівній документації (у разі її надання для містобудівних потреб) (частина сьома статті 118 Земельного кодексу України та частина третя статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Таким чином, підстави відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпними.

Як встановлено судом, відповідачем відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,1200 га для індивідуального садівництва у зв`язку з тим, що на вказану земельну ділянку вже видано дозвільний наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області іншому громадянину.

Отже, при розгляді заяви позивача та прийняття рішення, відповідач послався на підстави, не передбачені Земельним кодексом України.

При цьому суд також враховує, що жодних доказів того, що бажана позивачем земельна ділянка станом на момент прийняття оскаржуваного рішення чи/або вирішення даної справи перебуває у приватній власності відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.

Згідно з позицією Верховного Суду у справах №21-358а13, №806/3787/13-а отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Відтак, формальні підстави в ненаданні дозволу свідчать про зловживання відповідачем своїм обов`язком надати такий дозвіл у відповідності до вимог закону, чим порушуються права позивача, гарантовані Конституцією України.

Окрім того слід зазначити, що надання чи відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не тягне за собою юридичних наслідків для позивача, а є лише певним етапом у процесі передачі земельної ділянки у користування, реалізація якого може бути здійснена лише після затвердження розробленої документації із землеустрою.

Проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом.

Отже, спірне рішення Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області №948 від 31.08.2021є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 0,12 га за кадастровим номером: 2123687500:07:001:0034 для індивідуального садівництва, яка розташована на території Чорнотисянської сільської ради (Ясінянської територіальної громади) Рахівського району Закарпатської області полонина Довга, суд зазначає таке.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Разом з тим, на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У цій справі, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивованої відмови у його наданні, регламентовано положеннями ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 22 грудня 2018 у справі №804/1469/17, від 14 серпня 2019 у справі №0640/4434/18, від 12 вересня 2019 у справі №0640/4248/18 та від 28 листопада 2019 року по справі №803/1067/17.

Щодо ефективності вибраного позивачем способу захисту суд зазначає, що зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав у випадку, якщо відповідач цього не здійснив.

Суд зазначає, що з оскаржуваного рішення неможливо встановити чи здійснював відповідач належну перевірку щодо наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу позивачу.

За наведених обставин зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону. Це означає, що у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення.

Отже, в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими.

Таким чином, належним і ефективним способом повного захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути в установленому законом порядку заяву (клопотання) з доданими документами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 0,12 га за кадастровим номером: 2123687500:07:001:0034 для індивідуального садівництва, яка розташована на території Чорнотисянської сільської ради (Ясінянської територіальної громади) Рахівського району Закарпатської області полонина Довга та відповідно до вимог ст.118 ЗК України прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Щодо судових витрат, то питання щодо їх розподілу суд не вирішує, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору і такий ним не сплачувався.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення дев`ятої (позачергової) сесії VІІІ скликання Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області №948 від 31.08.2021 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 мешканця АДРЕСА_2 ».

Зобов`язати Ясінянську селищну раду Рахівського району Закарпатської області (місцезнаходження: 90630, Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, вул. Борканюка, буд.7, ЄДРПОУ 04351452) повторно розглянути в установленому законом порядку заяву (клопотання) з доданими документами про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 0,12 га за кадастровим номером 2123687500:07:001:0034 для індивідуального садівництва, яка розташована на території Чорнотисянської сільської ради (Ясінянської територіальної громади) Рахівського району Закарпатської області полонина Довга та відповідно до вимог ст.118 ЗК України прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяР.І. Кузан