Рішення

від 22.11.2022 по справі 560/9537/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/9537/22

РІШЕННЯ

іменем України

22 листопада 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного підприємства "ФУНДАМЕНТСПЕЦБУД" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Хмельницькій області №7026860/32739267 від 08.07.2022 про відмову в реєстрації приватному підприємству "ФУНДЛМЕНТСІІЕЦБУД" в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкової накладної №1 від 09.06.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 09.06.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Хмельницькій області №7026861/32739267 від 08.07.2022року про відмову в реєстрації приватному підприємству "ФУНДАМЕНТСПЕЦБУД" в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкової накладної №2 від 15.06.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 15.06.2022.

Позов мотивований тим, що податковий орган у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначив конкретного переліку документів, необхідних для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, позивач вважає, що надав документи, які підтверджують здійснення господарських операцій, та є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 13.09.2022 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на позов представник відповідачів зазначив, що реєстрація податкових накладних зупинена на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, визначених у додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі по тексту - Порядок №1165). Податковий орган запропонував позивачу надати пояснення та документи, достатні для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Відповідачі зазначають, що обсяг наданих позивачем документів не є достатнім для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних. Також вказують, що оскаржувані рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством, відповідно у задоволенні адміністративного позову просить суд відмовити.

До суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позов. Зазначає, що викладені в відзиві заперечення не спростовують наведених у позовній заяві обставин.

Представником відповідачів подано до суду заперечення на відповідь на відзив, відповідно до змісту яких він заперечує проти аргументів позивача, викладених у відповіді на відзив на позовну заяву.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 06.06.2022 між позивачем (підрядником) та ТОВ "Будівельний Альянс Груп" (замовником) було укладено договір підряду №5-22.

За умовами договору ПП "ФУНДАМЕНТСПЕЦБУД" зобов`язалось виконати роботи по заглибленню з/б паль, а ТОВ "Будівельний Альянс Груп" - прийняти та оплатити вартість виконаних робіт підрядника на умовах, зазначених у договорі. Загальна вартість договору є твердою та становить 177 680,00 грн.

09.06.2022 ТОВ "Будівельний Альянс Груп" здійснило часткову оплату послуг ПП "ФУНДАМЕНТСПЕЦБУД", згідно умов договору підряду №5-22 від 06.06.2022 в розмірі 88840,00 грн, підтвердженням чого є заключна виписка за період з 09.06.2022 року по 09.06.2022 року.

ПП "ФУНДАМЕНТСПЕЦБУД" виписало податкову накладну для ТОВ "Будівельний Альянс Груп" №1 від 09.06.2022 на суму 87 497,93 грн, в тому числі ПДВ - 14582,99 грн, оскільки станом на 01.06.2022 у ПП "ФУНДАМЕНТСПЕЦБУД" існувала заборгованість в сумі 1 342,07 грн, перед ТОВ "Будівельний Альянс Груп".

15.06.2022 ТОВ "Будівельний Альянс Груп" здійснило остаточну оплату послуг ПП "ФУНДАМЕНТСПЕЦБУД" згідно умов договору підряду №5-22 від 06.06.2022 в розмірі 88840,00 грн. У зв`язку з чим ПП "ФУНДАМЕНТСПЕЦБУД" виписало податкову накладну на ТОВ "Будівельний Альянс Груп" №2 від 15.06.2022 року на суму 88840,00 грн, в тому числі ПДВ - 14 806,67 грн.

Протягом червня 2022 року ПП "ФУНДАМЕНТСПЕЦБУД" виконало усі передбачені договором роботи, що підтверджує довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2022 року та акт приймання будівельних робіт за червень 2022 року.

Позивачем складено податкові накладні №1 від 09.06.2022 та №2 від 15.06.2022, і направлено їх на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з квитанціями від 28.06.2022, надісланими автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" зупинено реєстрацію податкових накладних №1 від 09.06.2022 та №2 від 15.06.2022 та зазначено, що "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація вказаних ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.99.30, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач 06.07.2022 подав повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та скановані копії документів, в т. ч. акт приймання будівельних робіт за червень 2022 року.

Рішеннями від 08.07.2022 №7026860/32739267 та №7026861/32739267 Головне управління ДПС у Хмельницькій області відмовило позивачу у реєстрації податкових накладних №1 від 09.06.2022 та №2 від 15.06.2022.

Підставою для відмови в реєстрації вказаних податкових накладних слугувало ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Додатково зазначається про те, не надано акт виконаних робіт.

Вважаючи рішення відповідача щодо відмови у реєстрації податкових накладних протиправними, позивач звернувся ДПС України зі скаргами, однак за результатами поданих скарг отримав рішення, якими залишено скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.

Не погоджуючись з рішеннями податкового органу щодо відмови у реєстрації податкових накладних, вважаючи їх протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

За правилами пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Приписами пунктів 10, 11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до отриманої платником податків квитанції, реєстрація податкових накладних зупинена у зв`язку з її відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку №3 до Порядку №1165.

Згідно з пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

У квитанціях про зупинення реєстрації податкових наклпдних запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН / РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Тобто, рішення Комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач надав пояснення та копії ряду первинних документів, складених під час здійснення відповідної господарської операції, що підтверджується контролюючим органом.

Підставою для відмови в реєстрації податкових накладних від 09 червня 2022 року №1 та від 15 червня 2022 року №2 в оскаржуваних рішеннях відповідачем зазначено ненадання копій документів.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. При реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Посилання відповідача на ненадання окремих документів, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Також суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути саме по собі підставою для відмови в реєстрації податкової накладної.

В оскаржуваних рішеннях зазначено, що позивачем не надано акт виконаних робіт.

З цього приводу суд зазначає, що при розгляді питання щодо відмови позивачеві у реєстрації податкових накладних від 09 червня 2022 року №1 та від 15 червня 2022 року №2 комісією контролюючого органу зазначено лише шаблонні висновки про ненадання платником податків документів, які є формальними та спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, у контролюючого органу були наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, а наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних від 09 червня 2022 року №1 та від 15 червня 2022 року №2.

Так, у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №600/1878/20-а.

Проте, не зважаючи на наявність визначених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та ТОВ "Будівельний Альянс Груп", та на те, що такі документи, необхідні для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних від 09 червня 2022 року №1 та від 15 червня 2022 року №2, були достатніми та наданими контролюючому органу, останній відмовив в реєстрації податкових накладних за відсутності правових підстав для відмови.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішень від 08.07.2022 №7026860/32739267 та №7026861/32739267 про відмову в реєстрації податкових накладних і задоволення позовних вимог у цій частині.

Стосовно позовної вимоги в якій позивач просить зобов`язати Державну податкову службу України внести до єдиного реєстру податкових накладних відомості, щодо реєстрації податкових накладних від 09 червня 2022 року №1 та від 15 червня 2022 року №2.

Приписами пунктів 19, 20 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1)прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2)набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами ПК України та Порядку №1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідних податкових накладних та зазначення дат їх реєстрації.

Водночас, у даному випадку, належним способом захисту прав позивача, яке існувало до виникнення спірних правовідносин буде зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 09 червня 2022 року №1 та від 15 червня 2022 року №2.

Отже, задоволення вказаної позовної вимоги, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 4962,00 грн, тому ці витрати, враховуючи задоволення позову, слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Хмельницькій області.

Також суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно абз.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, згідно ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Отже, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частинах 1 та 3 статті 139 КАС України. Разом із тим, у частині 9 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно з п.1-2 ч.1ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду:

- договір про надання правничої допомоги №1 від 01.08.2022;

- попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат на суму 9962,00 грн;

- акт приймання - передачі наданої правової (правничої) допомоги згідно договору про надання правничої допомоги №1 від 01.08.2022 від 06.09.2022, де загальна вартість наданих послуг складає 5000 грн;

- платіжне доручення №268 від 08.09.2022 на 5000 грн.

Відповідач у відзиві на позов вказує, що підстави для задоволення вимог щодо включення до судових витрат витрати на професійну правничу допомогу відсутні. Розмір витрат на професійну правничу допомогу у цій справі є неспівмірним із складністю справи та часом, витраченим на виконання відповідних послуг.

Суд зазначає, що розмір гонорару адвоката встановлений договором у фіксованому розмірі, отже є визначеним, та не потребує детального опису робіт, визначеного частиною четвертою статті 134 КАС України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19.

Водночас, суд враховує, що предмет спору у цій справі відноситься до справ незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною. Обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

До позовної заяви адвокатом додані документи, які були в наявності у позивача. Отже, справа не вимагала вжиття дій щодо збирання доказів.

Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі № 520/9115/19 та від 03 червня 2022 року по справі № 640/18492/18 викладено правову позицію, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

У постанові Верховного Суду від 04 червня 2021 року по справі № 380/887/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою та п`ятою статті 134, а також частиною дев`ятою статті 139 КАС України, враховуючи незначну складність справи, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу у 5000 грн є неспівмірною із заявленими вимогами немайнового характеру, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі є сума 3000 грн.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути судові витрати в загальному розмірі 7962 грн, з них: судовий збір в сумі 4962 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №7026860/32739267 від 08.07.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №7026861/32739267 від 08.07.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну приватного підприємства "ФУНДАМЕНТСПЕЦБУД" від 09 червня 2022 року №1.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну приватного підприємства "ФУНДАМЕНТСПЕЦБУД" від 15 червня 2022 року №2.

Стягнути на користь приватного підприємства "ФУНДАМЕНТСПЕЦБУД" судовий збір у розмірі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Стягнути на користь приватного підприємства "ФУНДАМЕНТСПЕЦБУД" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Приватне підприємство "ФУНДАМЕНТСПЕЦБУД" (вул. Геологів, буд. 11, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 32739267) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 44070171) Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ 1, 04053 , код ЄДРПОУ - 43005393) Головуючий суддя Я.В. Драновський