Постанова

від 21.11.2022 по справі 420/18903/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2022 р.м. ОдесаСправа № 420/18903/21Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Одеса;

Дата складання повного тексту

додаткового рішення суду 1 інстанції: 04.08.2022 року;

Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Крусяна А.В.

Яковлєва О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-логістичні системи України" до Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-логістичні системи України" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000196/2 від 16.06.2021 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував рішення Одеської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000196/2 від 16.06.2021 року.

Стягнув з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" судовий збір у розмірі 3156,79 грн.

26.07.2022 року представником позивача подано суду першої інстанції заяву, в якій ставилось питання про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь підприємства витрат на правову допомогу в розмірі 10000 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що у зв`язку із розглядом цієї адміністративної справи позивачем одержано правничу допомогу адвоката, орієнтовний розмір якої позивач зазначив під час звернення із адміністративним позовом. З огляду на те, що справа розглядалась у порядку письмового провадження, відповідні докази щодо понесених витрат на правничу допомогу, у тому числі їх фактичну вартість, позивач просив врахувати під час ухвалення додаткового рішення по справі та розподілу цих витрат між сторонами.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Проаналізувавши положення ст.ст. 132, 134, 139 КАС України та приписи Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і вирішуючи питання щодо розподілу заявлених до відшкодування судових витрат, суд першої інстанції визначив за необхідне враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Одночасному врахуванню підлягають критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката, а з огляду на конкретні обставини, зокрема ціни позову, може бути обмежений розмір понесених витрат.

Враховуючи зазначене, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в межах суми 5000 грн., що відповідає принципу співмірності із предметом спору, обсягу наданих адвокатом робіт та витраченим часом адвоката.

В апеляційній скарзі Одеська митниця, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить судове рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням ст.ст. 134, 139 КАС України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і помилково не враховано, що витрати на правничу допомогу адвоката мають бути підтверджені: договором про надання правової допомоги; документами, які підтверджують їх фактичне надання (зокрема, актами наданих послуг тощо), які повинні мати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом; документами, які підтверджують оплату послуг адвоката.

Акцентуючи увагу на завищенні гонорару представника позивача за надані правничі послуги, а також на тому, що визначений до відшкодування розмір витрат не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та є надмірним тягарем для відповідача, апелянт наполягає на необґрунтованості поданої заяви та відсутності правових підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, 22.07.2022 року між ТОВ "Транспортно-логістичні системи України" (Клієнт) та адвокатом Шаповаловим Р.Ю. (Адвокат) укладено договір №22/07 про надання правової допомоги, за яким Адвокат приймає на себе зобов`язання здійснити заходи з надання правової допомоги щодо оскарження дій державних органів та здійснення інших дій, необхідних для захисту прав Клієнта, а Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату гонорар за надання вказаної правової допомоги.

Відповідно до п. 3.1 цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до винесення остаточного рішення судом касаційної інстанції.

У п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору Сторони обумовили, що на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару.

Розмір гонорару погоджується сторонами в дорученнях, що є невід`ємними частинами даного Договору.

Оплата гонорару здійснюється Клієнтом протягом 10 календарних днів з моменту підписання Сторонами Акту наданих послуг.

Згідно із п. 6.1 Договору за результатом надання правової допомоги Сторонами підписується Акт надання послуг.

26.07.2021 року Сторонами підписано письмове доручення №26/07 до Договору від 22.07.2021 року №22/07, згідно якого на виконання Договору про надання правової допомоги Клієнт доручає, а Адвокат приймає доручення: вчинити всі необхiднi дiї для визнання в судовому порядку протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів AS00500/2021/000196/2 від 16.06.2021 року.

Даним дорученням сторонами погоджений гонорар Адвоката у розмірі 10000 грн.

На підтвердження фактичного надання та приймання юридичних послуг між Адвокатом та Клієнтом підписано акти від 31.08.2021 року №31/08-3, від 27.09.2021 року №27/09-3, від 30.11.2021 року №30/11-7.

Оплата наданих юридичних послуг підтверджується платіжними дорученнями від 03.09.2021 року №468, від 29.09.2021 року №510, від 01.12.2021 року №607.

Згідно оформленого детального опису робіт (наданих послуг) за Договором від 22.07.2021 року №22/07, Адвокатом виконано наступні роботи (надано послуги) у вигляді:

збирання доказів та розроблення правової позиції захисту (вартість 4000 грн, витрачений час 4 години);

написання та подання позовної заяви (вартість 6000 грн, витрачений час 8 годин).

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Апеляційний суд враховує, що суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті, адміністративний позов задовольнив у повному обсязі, а отже під час ухвалення рішення підлягають застосуванню приписи ч. 1 ст. 139 КАС України стосовно розподілу понесених позивачем витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 вказаної статті КАС України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Слід враховувати, що згідно із ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Вказані положення кореспондуються із приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI, згідно яких гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що відповідно до п.п. 2, 5, 6, 9 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI адвокатська діяльність це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно із ст. 19 Закону України від 05.07.2012 року №5076-VI видами адвокатської діяльності є, у тому числі:

надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Апеляційний суд враховує, що приймання-передача правової (правничої) допомоги зафіксовано сторонами у відповідних актах. У тому числі, Адвокатом наведено перелік (обсяг) наданих адвокатом послуг, їх вартість та витрачений час на ці послуги, представлено докази фактичної оплати робіт (послуг).

Перевіривши обсяг наданих адвокатом послуг у зв`язку із розглядом цієї адміністративної справи, апеляційний суд встановив, що ці послуги пов`язані із складенням заяв, процесуальних та інших документів правового характеру, представництвом інтересів юридичної особи в суді під час здійснення адміністративного судочинства, тобто відповідно до положень ст.ст. 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI відносяться до видів адвокатської діяльності.

Отже, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про документальне підтвердження одержання позивачем правової (правничої) допомоги у зв`язку із розглядом адміністративної справи з приводу оскарження рішень відповідача.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, пов`язану зі справою, узгоджений умовами відповідного договору, підтверджений актами надання послуг та платіжними документами, у тому числі в частині обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості.

Водночас, принциповим під час вирішення цього питання є перевірка судом доведеності стороною відповідності таких витрат критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності та їх співмірності зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг та ціною позову.

На переконання апеляційного суду, витрати позивача на правову допомогу є документально підтвердженими, представлений адвокатом на розгляд суду обсяг матеріалів був достатнім для вирішення судом справи.

Разом з цим, досліджуючи зміст спірних правовідносин, наявні у справі докази, а також статус учасників процесу, судом першої інстанції цілком обґрунтовано зменшено заявлений до відшкодування розмір витрат, справедливо визначено до відшкодування на користь позивача витрати, пов`язаних із професійною правничою допомогою, у розмірі 5000 грн.

Доводи апелянта про документальну не доведеність понесення позивачем витрат саме у зв`язку із розглядом цієї справи спростовуються наявними матеріалах справи доказами.

З огляду на те, що висновки суду першої інстанції під час здійснення розподілу судових витрат відповідають нормам процесуального законодавства та обставинам справи, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв