Постанова

від 21.11.2022 по справі 140/1800/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 140/1800/21 пров. № А/857/10609/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 рокуу справі №140/1800/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДІМСЕРВІС" до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

суддя (судді) в суді першої інстанції Дмитрук В.В.

справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження,

місце ухвалення рішення м. Луцьк,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОДІМСЕРВІС" (далі - ТзОВ "АВТОДІМСЕРВІС") звернулося в суд з адміністративним позовом до Поліської митниці Держмитслужби, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 12.11.2020 №UA204120/2020/000371/2 про коригування митної вартості товару «Запасні частини до легкових автомобілів…», що декларувався ним згідно митної декларації типу ІМ40ДЕ №UA204120/2020/111872 від 11.11.2020.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Поліської митниці Держмитслужби №UA204120/2020/000371/2 від 12 листопада 2020 року про коригування митної вартості товару «Запасні частини до легкових автомобілів…», що декларувався ТзОВ«Автодімсервіс» згідно митної декларації типу ІМ40ДЕ №UA204120/2020/111872 від 11 листопада 2020 року. Стягнуто на користь ТзОВ «Автодімсервіс» за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби судовий збір у розмірі 2270 грн та 5107 грн 50 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення мотивоване тим, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно, їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо непідтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що враховуючи наявні розбіжності та неточності в поданих позивачем документах та факт ненадання декларантом документів згідно переліку, надісланого митним органом, наявні достатні підстави вважати надання декларантом неточних та неповних відомостей щодо числових значень складових митної вартості транспортного засобу, і як результат таких консультацій 31.08.2020 Поліською митницею Держмитслужби правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості від 12.11.2020 №UА204120/2020/000371/2.

В зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), колегія суддів відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТзОВ «Автодімсервіс» придбало на умовах контракту №2016/06/09 від 09.06.2016 у компанії «JURGEN LIEBISCH GMBH» запасні частини до легкових автомобілів для подальшого імпорту в Україні загальною вартістю 35 440,69 євро, що підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) від 20.10.2020 №V20R-19418 (а.с.67-69).

Виконувати дії, пов`язані з декларуванням та митним оформленням імпорту товару, позивач уповноважив митного брокера ПП «СІА-БРОК» (UA/36604642).

З метою митного оформлення вказаного товару 11.11.2020 декларантом в інтересах позивача було подано митну декларацію №UA204120/2020/l11872, у якій вартість була визначена за основним методом за ціною договору (контракту) (а.с.24).

Згідно рахунку-фактури (інвойсу) №V20R-19418 від 20.10.2020 оплата за товар, що поставляється за цим рахунком, здійснюється упродовж 60 днів з дня фактичної поставки та не пізніше 19.12.2020 (а.с.67-69).

До митної декларації декларантом додано наступні документи: контракт №2016/06/09 від 09.06.2016 (а.с.26-34); додаткова угода №2 від 18.12.2017 до контракту №2016/06/09 від 09.06.2016; додаткова угода №14 від 11.02.2020 до контракту №2016/06/09 від 09.06.2016; інвойс №V20R-19418 від 20.10.2020 (а.с.35-36); товаротранспортна накладна (CMR) №1169912 від 10.11.2020 (а.с.38); договір перевезення вантажу №1/09112020 від 09.11.2020 (а.с.39-43); заявка на перевезення вантажу №09/11/20 від 09.11.2020 (а.с.44); довідка перевізника б/н від 11.10.2020 про вартість перевезення (а.с.45); експортна декларація країни походження товару (Німеччина) №20DE631036510691Е9 від 20.10.2020 (а.с.46-48).

З метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару декларанту позивача 11.11.2020 направлено електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи про підтвердження визначеної митної вартості товарів, що імпортувались (а.с.50).

У відповідь на вказане повідомлення позивачем було надіслано відповідачу лист-клопотання з проханням прийняти усі подані документи та додатково надано картки рахунку 281 по товарах бренду АІС, зазначених у інвойсі №V20R-19418, видаткові накладні ТзОВ «Автодімсервіс» по товарах бренду АІС, зазначених у інвойсі №V20R-19418, для прийняття заявленої позивачем митної вартості (а.с.53-54).

12.11.2020 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2020/000371/2 (а.с.17).

Підставою для прийняття рішення, як зазначено в останньому, є те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1. Декларантом не подано у повному обсязі додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.

2. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення товарів за митною декларацією №UА204120/2020/111872 (довідковий номер 34504) містять розбіжності та неточності, зокрема:

- надана знижка згідно інвойсу №V20R-19418 від 20.10.2020 (позиція №786) не передбачена умовами контракту №2016/06/09 від 09.06.2016.

- згідно рахунку - фактури №V20R-19418 від 20.10.2020 вказані умови FCA Chelm Польща, разом з цим декларація країни відправлення №MRN 20DE631036510691Е9 від 20.10.2020 оформлена в країні Німеччина.

- відповідно до п.3.5 контракту №2016/06/09 від 09.06.2016 вказано, що продавець разом з товаром передає наступні документи: інвойс, пакувальний лист, товаро - транспортну накладну, сертифікат якості або відповідності товару, проте декларантом не надано сертифікат якості або відповідності товару та пакувальний лист (за кодом документу 0271 - декларантом надано електронну копію Замовлення покупця).

- відповідно до п.4.1 контракту №2016/06/09 від 09.06.2016 передбачена передоплата в розмірі 100%, відповідно п.4.5 - зміни в оплаті вказані в рахунках - фактурах здійснюються згідно доповнень. Поданим до митного оформлення доповненням №11 від 11.02.2020 внесено зміни умов оплати рахунку - фактури, що не стосується вказаної поставки товарів.

- не подано документи про вартість перевезення оцінюваного товару відповідно до частини другої статті 53 МКУ, з урахуванням положень передбачених графою 20 Розділу III «Правил заповнення декларації митної вартості», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599.

II. Митниця володіє ціновою інформацією щодо вартості подібних товарів, митну вартість яких раніше визнано митними органами:

Товар №2 - №UA110130/2020/22674 від 14.08.2020 РМВ 6,17 дол.США/кг,

Товар №12-№UA209120/2020/20856 від 07.09.2020 РМВ 4,22 дол.США/кг,

Товар №22 -№UA100070/2020/428517 від 31.08.2020 РМВ 4,21 дол.США/кг,

Товар №25-№UA110130/2020/22674 від 14.08.2020 РМВ 6,16 дол.США/кг,

Товар №32-№UA100120/2020/636635 від 09.11.2020 РМВ 6,15 дол.США/кг.

III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних згідно вимоги митниці, таких як висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інформацію щодо витрат, понесених покупцем згідно митної декларації країни відправлення декларація № MRN 20DE631036510691E9 від 20.10.2020; пакувальний лист, сертифікат якості або відповідності товару; випуски з бухгалтерської документації; платіжні документи.

Відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

ІV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці.

Митну вартість імпортованих товарів визначено на основі раніше визнаної митними органами митної вартості (МД №UA110130/2020/22674 від 14.08.2020) та числове значення митної вартості товару №2 у валюті фактури за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення становить 6609,20 євро та в національній валюті України - 219429,405 грн. РМВ товару становить 6,17 дол.США/кг.

Митну вартість імпортованих товарів визначено на основі раніше визнаної митними органами митної вартості (МД №UA209120/2020/20856 від 07.09.2020, №UА100060/2020/389952 02.09.2020) та числове значення митної вартості товару №12 у валюті фактури за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення становить 5643,0 євро та в національній валюті України - 187350,98 грн. РМВ товару становить 4,22 дол.США/кг.

Митну вартість імпортованих товарів визначено на основі раніше визнаної митними органами митної вартості (МД №UA100070/2020/428517 від 31.08.2020) та числове значення митної вартості товару №22 у валюті фактури за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення становить 1513,8 євро та в національній валюті України - 50259,06 грн. РМВ товару становить 4,21 дол.США/кг.

Митну вартість імпортованих товарів визначено на основі раніше визнаної митними органами митної вартості (МД №UA110130/2020/22674 від 14.08.2020) та числове значення митної вартості товару №25 у валюті фактури за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення становить 1211,32 євро та в національній валюті України - 40216,55 грн. РМВ товару становить 6,16 дол.США/кг.

Митну вартість імпортованих товарів визначено на основі раніше визнаної митними органами митної вартості (МД № UA204120/2020/84188 від 15.09.2020) та числове значення митної вартості товару №32 у валюті фактури за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення становить 526,3 євро та в національній валюті України - 17473,47 грн. РМВ товару становить 6,15 дол.США/кг. Декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X та ст.55 Митного кодексу.

Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу або в судовому порядку.

Вважаючи вказане рішення митного органу протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 Митного кодексу України).

Частинами другою-шостою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частинами шостою та сьомою статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

За приписами частини восьмої статті 57 Митного кодексу України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у правильності визначення декларантом митної вартості.

Як встановлено з матеріалів справи, до митної декларації декларантом додано, зокрема: контракт №2016/06/09 від 09.06.2016, інвойс №V20R-19418 від 20.10.2020, товаротранспортна накладна (CMR) №1169912 від 10.11.2020, договір перевезення вантажу №1/09112020 від 09.11.2020, заявка на перевезення вантажу №09/11/20 від 09.11.2020, довідка перевізника б/н від 11.10.2020 про вартість перевезення, експортна декларація країни походження товару (Німеччина) №20DE631036510691Е9 від 20.10.2020.

Позивач також надав суду переклад товаросупровідних документів, з яких вбачається, що вартість придбаного та задекларованого товару становить 35 440,69 євро.

Як слідує зі змісту оскаржуваного рішення, митниця вказала, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, у відповідності до частини другої статті 53 МК України, містять окремі неточності та розбіжності. При цьому, митниця володіла інформацією щодо рівня митної вартості товару, подібного із імпортованим за призначенням, виробником, країною виробництва, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, у відповідності до чого митну вартість визначено з врахуванням МД №UA110130/2020/22674 від 14.08.2020 РМВ 6,17 дол.США/кг - Товар №2, МД №UA209120/2020/20856 від 07.09.2020 РМВ 4,22 дол.США/кг - Товар №12, МД №UA100070/2020/428517 від 31.08.2020 РМВ 4,21 дол.США/кг - Товар №22, МД №UA110130/2020/22674 від 14.08.2020 РМВ 6,16 дол.США/кг - Товар №25, МД №UA100120/2020/636635 від 09.11.2020 РМВ 6,15 дол.США/кг - Товар №32.

Так, щодо доводів митного органу, що надання знижки згідно інвойсу №V20R-19418 від 20.10.2020 (позиція №786) не передбачена умовами контракту №2016/06/09 від 09.06.2016, слід зазначити, що відповідно до розділу V Контракту №2016/06/09 від 09.06.2016 сторони передбачили умови відповідальності Продавця перед Покупцем за поставку товару неналежної якості або пошкодженого. Відповідно до пункту 5.5. Контракту у випадку, якщо з вини Продавця поставлено товар неналежної якості, Покупець вправі на свій вибір вимагати від Продавця: співрозмірного зменшення ціни дефектного товару (при цьому різниця в сумі враховується при наступних розрахунках сторін) або відшкодування витрат Покупця на усунення недоліків товару. Згідно з листом компанії «JURGEN LIEBISCH GMBH» від 11.11.2020 (який був наданий відповідачу під час декларування), митний орган проінформовано про те, що знижка в сумі 78,02 євро у позиції 786 інвойсу №V20R-19418 від 20.10.2020 була надана в якості компенсації пошкодженого товару за попередньою поставкою (а.с.37).

Щодо вказаних відповідачем розбіжностей, що згідно рахунку-фактури №V20R-19418 від 20.10.2020 вказані умови FCA Chelm Польща, разом з цим декларація країни відправлення №MRN 20DE631036510691E9 від 20.10.2020 оформлена в країні Німеччина, то як зазначив суд першої інстанції, Контрактом передбачено, поставки товару виконуються з різних складів Продавця (компанії «JURGEN LIEBISCH GMBH»), конкретний склад по окремо визначеній поставці зазначаються Продавцем у товаросупровідних документах та рахунках фактурах, що в даному випадку і передбачено у CMR №1169912 від 10.11.2020 та рахунку-фактурі (інвойсі) №V20R-19418 від 20.10.2020 - склад у місті Хелм (Польща). Продавець «JURGEN LIEBISCH GMBH» є німецькою компанією, а тому експортна декларація №20DE631036510691Е9 від 20.10.2020 оформлена в Німеччині, при цьому, логістика Продавця щодо зберігання товару, який продається для українського ринку, на конкретних складах не має жодного відношення до Покупця (ТзОВ «Автодімсервіс»).

Також, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність вимоги митного органу надати сертифікат якості або відповідності товару та пакувальний лист, оскільки в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність сертифікату якості або відповідності товару та пакувального листа не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Крім того, Розділом IV Контракту передбачено, що сторони визначили порядок оплати, за яким Покупець здійснює оплату 100 відсотків вартості, зазначеній у рахунку фактурі (пункт 4.1.) на умовах, які вказані у рахунку-фактурі (пункт 4.2.). Тому, згідно рахунку-фактури №V20R-19418 від 20.10.2020 оплата за товар, що поставляється за цим рахунком, здійснюється упродовж 60 днів з дня фактичної поставки та не пізніше 19.12.2020, при цьому інших умов оплати за товар, відмінних від контракту, не визначено.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач надав відповідні документи, які не містять розбіжностей і неточностей щодо оплати за імпортований товар, оскільки даний факт повністю стверджується умовами контракту №2016/06/09 від 09.06.2016 та не суперечить йому.

Слід зазначити, що подані позивачем документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Апеляційний суд вважає, що зазначені відомості не ставили під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчили, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

Слід зазначити, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 Митного кодексу України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Така позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17.

Натомість, як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач за відсутності належного обґрунтування та підстав витребував у позивача додаткові документи, що свідчить про невідповідність таких дій вимогам статті 54 Митного кодексу України.

З огляду на викладене, позивачем подано митному органу всі належні та допустимі докази на підтвердження митної вартості ввезеного на митну території України товару.

Зазначені документи не містять розбіжностей щодо вартості та вказують, що їх дані піддаються обчисленню.

Крім цього, у рішенні про коригування митної вартості товарів від 12.11.2020 №UA204120/2020/000371/2 зазначено про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з четвертим та п`ятим методами.

Слід зазначити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 22.04.2019 № 815/6242/17, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Апеляційний суд вважає протиправним застосування митним органом при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості інформації щодо митної вартості товарів аналогічних тим, що ввезені позивачем, та при цьому враховує позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, за резервним методом.

З огляду на викладене, слід погодитися із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено наявності у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару, а саме, заявлення позивачем неповних та/або недостовірних відомостей про їх митну вартість та відсутність у документах, поданих до митного оформлення, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товари.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного рішення відповідача від 12.11.2020 №UA204120/2020/000371/2 про коригування митної вартості товарів, що свідчить про обгрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі №140/1800/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Повне судове рішення складено 21.11.2022.