Ухвала

від 22.11.2022 по справі 380/13756/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

22 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 380/13756/21 пров. № А/857/14537/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Судової-Хомюк Н. М.суддів -Онишкевича Т. В. Сеника Р. П.

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року у справі № 380/13756/21 за адміністративним позовом Родатицької сільської ради Городоцького району Львівської області до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 07 листопада 2022 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" lv.official@tax.gov.ua ,що підтвержується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржником подано до суду заяву про усунення недоліків, у якій Головне управління ДПС у Львівській області обставини пропуску строку на апеляційне оскарження обґрунтовує тим, що у зв`язку з поверненням апеляційної скарги та зважаючи на отримання податковим органом коштів для сплати судового збору, Головним управлінням невідкладно після отримання платіжного доручення про сплату судового збору від органів казначейської служби 06.10.2022 року №2708 сформовано платіжне доручення та 13.10.2022 подано повторно апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Також зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період воєнного стану» від 12 квітня 2022 року №440 відповідно до статті 60-2 Кодексу законів про працю України, статті 12-1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та статті 17 Закону України «Про державну службу» Кабінетом Міністрів України установлено, що у період воєнного стану для державних службовців та працівників державного органу, які перебувають на території України, за рішенням керівника державної служби в державному органі може запроваджуватися дистанційна робота у разі наявності організаційних і технічних можливостей для виконання їх посадових обов`язків. На виконання вказаної Постанови, ГУ ДПС у Львівській області видано наказ «Про оптимізацію роботи ГУ ДПС у області» від 11.03.2022 року №68, яким встановлено простій у роботі окремих працівників ГУ ДПС у Львівській області та затверджено перелік працівників, які здійснюватимуть дистанційну роботу, серед яких також уповноважений працівник по даній справі ОСОБА_1 . На сайті Торгово-промислової палати України розміщено лист від 28.02.2022 щодо засвідчення форс-мажорних обставин відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислової палати в Україні», в якому зазначено, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною.

Апелянт просить врахувати активну поведінку Головного управління ДПС у Львівській області, а також те, що було вжито всі необхідні заходи для сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги в повному обсязі незважаючи на вказані обставини (впровадження воєнного стану, звільнення працівників, карантинні обмеження та епідеміологічна ситуація, велике навантаження новопризначених працівників), працівники ДПС та її територіальних органів вживають всіх заходів для своєчасного оскарження судових рішень, прийнятих не на користь держави при цьому податковий орган не вживав жодних дій які б могли бути розцінені, як зловживання правами та не допускали з власної волі жодних зайвих затримок та невиправданих зволікань, та без зайвих зволікань звернувся з повторною апеляційною скаргою

Головне управління ДПС у Львівській області стверджує, що скаржником вжито всіх можливих заходів передбачених чинним законодавством для відкриття апеляційного провадження по даній справі, зокрема платіжним дорученням сплачено судовий збір. Просить врахувати наведені обставини справи та поважні обставини, які виникли в державі у зв`язку із введенням воєнного стану, оскільки реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Відтак вважає, що наявні підстави для визнання причини пропуску строку апеляційного провадження поважними та поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги та відкрити апеляційне провадження у справі №380/13756/21.

Надаючи оцінку наведеним скаржником доводам, слід зазначити, що пропущений строк апеляційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених скаржником підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Колегія суддів проаналізувавши матеріали справи та доводи поданої заяви, дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

Згідно з п.3 ч.1 ст.7 КАС України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, для чого повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, в рішенні від 07.07.1989р. у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Слід зазначити, що державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами. Тобто, скаржник, який діє як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, не може і не повинен отримувати вигоду від порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Тобто, право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Щодо обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження з підстав введення воєнного стану та карантинних обмежень, то колегія суддів вважає, що апелянтом не наведено та не надано доказів поважності причин пропуску такого строку з цих підстав. При цьому суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому законами України строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Також слід звернути увагу апелянта на те, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Також пунктом 3 Прикінцевих положень КАС України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що лише саме посилання апелянта на введення воєнного стану на території України, лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 як доказу форс-мажорної обставини та встановлення Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) карантинних обмежень не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги без зазначення конкретних обставин, які унеможливили своєчасне звернення до суду з апеляційною скаргою, та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану та карантинних обмежень обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом, якщо такий пропуск чи неможливість вчинення відповідної процесуальної дії зумовлена саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином чи воєнним станом. Для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність таких обмежень. Необхідним є наведення конкретних обставин та надання скаржником відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації своїх прав.

З матеріалів справи слідує, що отримавши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали за наслідками постановлення Восьмим апеляційним адміністративним судом 09.05.2022 ухвали про повернення апеляційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області у справі № 380/13756/21, скаржником сплачено судовий збір у даній справі лише 06.10.2022 року та апеляційну скаргу подано повторно 13 жовтня 2022 року, тобто більше ніж через 5 місяців після повернення первинної апеляційної скарги.

Суд вважає, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Обставини звернення апелянта з первинною апеляційною скаргою (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. Апеляційний суд, залишаючи без руху первинну апеляційну скаргу, вказав на спосіб усунення її недоліку шляхом надання документу про сплату судового збору, що не було виконано у встановлений судом строк.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені у постановах від 15 травня 2019 року у справі № 825/1378/17, від 08 листопада 2019 року у справі № 813/258/17, від 21 листопада 2019 року у справі № 804/3200/18, а також Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року справі № 640/3393/19 та в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України і частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується апеляційним судом під час вирішення даного процесуального питання.

Окрім того, та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19.

Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними наведені Головним управлінням ДПС у Львівській області причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року у справі № 380/13756/21 та залишити заяву про поновлення цього строку без задоволення.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року у справі № 380/13756/21 за адміністративним позовом Родатицької сільської ради Городоцького району Львівської області до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник