Постанова

від 09.11.2022 по справі 369/6715/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 369/6715/22

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10709/2022

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Болотова Є.В.,

суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г.,

при секретарі Кузьмич Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до його подачі,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 серпня 2022 року, постановлену під головуванням судді Дубас Т.В.,-

встановив:

28 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названою заявою.

Заявник просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення нотаріальних та реєстраційних дій щодо спірного житлового будинку, загальною площею 430,9 кв.м., житловою площею 112,2 кв.м, з надвірними спорудами та спірної земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер 3222480401:01:100:5092, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 має намір звернутися із позовом до ОСОБА_2 про визнання укладеними договорів купівлі-продажу 1/2 частки житлового будинку та 1/2 частки земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер 3222480401:01:100:5092, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду. Спірний будинок та земельна ділянка можуть перейти у власність третіх осіб.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 серпня 2022 року заяву задоволено.

Забезпечено позов шляхом заборони вчинення нотаріальних та реєстраційних дій щодо спірного житлового будинку житловою площею 112,2 кв.м, загальною площею 430,9 кв.м з надвірними спорудами та спірної земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер 3222480401:01:100:5092, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати та відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що ухвала суду законна та обґрунтована. Також просить взяти до уваги, що 29 липня 2022 року, до постановлення оскаржуваної ухвали, ОСОБА_2 відчужила спірну земельну ділянку та будинок.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечила.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про його час і місце повідомлялась належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника заявника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що заява містить достатньо обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, а спірне нерухоме майно належить майбутньому відповідачу у даній справі - ОСОБА_2 .

Проте з таким висновком погодитись не можна.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (ч. 4 ст. 152 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 лютого 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Обґрунтовуючи подану заяву, ОСОБА_1 зазначив, що він має намір звернутися до суду із позовом до ОСОБА_2 , предметом якого є визнання укладеними договорів купівлі-продажу 1/2 частки житлового будинку та 1/2 частки земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер 3222480401:01:100:5092, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявник зазначає, що існує високий ризик відчуження спірної земельної ділянки та будинку на користь інших осіб, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли наслідком невжиття заходів забезпечення позову є неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає інтереси як позивача, так і відповідача.

До відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 надав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, згідно якого 29 липня 2022 року на підставі договору дарування земельної ділянки та розташованого на ній житлового будинку, право власності на житловий будинок та земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5092, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_3 .

Отже, на момент звернення до суду із заявою про забезпечення позову та постановлення ухвали суду про забезпечення позову, ОСОБА_2 не була власником спірного будинку та земельної ділянки. Нею спірне нерухоме майно було відчужено.

Новий власник майна не залучений до участі у справі, вимоги до нього не пред`явлені.

Враховуючи наведене, підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.

Протилежний висновок суду першої інстанції є помилковим.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Отже, ухвала суду від 02 серпня 2022 року постановлена з порушенням норм процесуального права, відтак підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 серпня 2022 року скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до його подачі відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 15 листопада 2022 року.

Суддя-доповідач Є.В. Болотов

Судді: С.В. Кулікова

С.Г. Музичко