КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 366/1866/17
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/7643/2022
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г.,
при секретарі Кузьмич Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києві управління лісового та мисливського господарства до Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, правонаступником якої є Іванківська селищна рада Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,
за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Іванківського районного суду Київської області від 05 лютого 2021 року, ухваленого під головуванням судді Слободян Н.П.,-
встановив:
У червні 2017 року керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києві управління лісового та мисливського господарства звернувся до суду із названим позовом.
Позивач просив: визнати незаконним та скасувати рішення 13 сесії 5 скликання Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області № 129 від 08 жовтня 2007 року в частині, якою затверджено технічну документацію з видачі громадянам України державних актів на право приватної власності на земельні ділянки в межах Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,6968 га для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,6994 га для ведення особистого селянського господарства; визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ № 016340, виданий 18 жовтня 2007 року на ім`я ОСОБА_1 , зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734400129 від 18 жовтня 2007 року; серії ЯЖ № 016358, виданий 18 жовтня 2007 року на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734400147 від 18 жовтня 2007 року; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь держави в особі ДП «Іванківське лісове господарство» земельні ділянки загальною площею 3,3962 га, з кадастровими номерами 3222081400:02:003:0002, 3222081400:02:003:0021, які знаходяться в адміністративних межах Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області (правонаступником якої є Іванківська селищна рада Вишгородського району Київської області).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні земельні ділянки вибули з державної власності всупереч встановленого законом порядку, у зв`язку із чим рішення Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області № 129 від 08 жовтня 2007 року є незаконним та підлягає скасуванню, а видані на його підставі державні акти на право власності на земельні ділянки підлягають визнанню недійсними.
Спірні земельні ділянки частково накладаються на землі лісогосподарського призначення, які в силу положень статті 19, 57, 84 ЗК України та статті 5 ЛК України, використовуються для ведення лісового господарства в порядку, визначеному Лісовим кодексом України, та знаходяться у віданні ДП «Іванківське лісове господарство».
При набутті права власності відповідачами на спірні земельні ділянки змінено їх цільове призначення із земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення. Однак, Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства погодження на зміну цільового призначення земельних ділянок не надавалося.
Спірні земельні ділянки вибули з державної власності всупереч встановленого законом порядку на підставі незаконного розпорядження органу державної влади, а тому існують правові підстави для витребування спірної земельної ділянки з незаконного володіння у державну власність на підставі ст.ст. 387, 388, 396 ЦК України.
Керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області пред`являє позов в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києві управління лісового та мисливського господарства, оскільки останнім жодних заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави у сфері земельних відносин та повернення незаконно переданих земельних ділянок вжито не було.
Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 05 лютого 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі заступник керівника Київської обласної прокуратури просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, які мають значення для справи.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено частково.
Рішення Іванківського районного суду Київської області від 05 лютого 2021 року скасоване. Позов залишений без розгляду.
Постановою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року в частині залишення без розгляду позовних вимог керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року в частині позовних вимог керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Іванківське лісове господарство» скасовано. Позов у цій частині залишено без розгляду.
Верховним Судом зазначено, що прокурором на виконання частини четвертої статті 56 ЦПК України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» обґрунтовано у позовній заяві неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового господарства, яке ніяких дій щодо звернення з відповідним позовом до суду на захист інтересів держави з моменту, коли дізналось про порушення майнових прав держави, не вчинило.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечив.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлялись належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.
Проте з висновками суду погодитись не можна.
Встановлено, що рішенням 13 сесії 5 скликання Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області від 08 жовтня 2007 року № 129 «Про затвердження технічної документації з видачі громадянам України державних актів на право приватної власності на земельні ділянки в межах Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області» затверджено технічну документацію щодо відведення земельних ділянок та передано у власність для ведення особистого селянського господарства та для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд, зокрема, ОСОБА_1 - земельну ділянку площею 1,6968 га для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 1,6994 га для ведення особистого селянського господарства.
На підставі зазначеного рішення сесії Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області ОСОБА_1 отримав державний акт серії ЯЖ № 016340 на право власті на земельну ділянку площею 1,6968 га, за кадастровим номером 3222081400:02:003:0002, ОСОБА_2 отримав державний акт серії ЯЖ № 016358 на право власності на земельну ділянку площею 1,6994 га, за кадастровим номером 3222081400:02:003:0021.
Листом № 180від 10квітня 2017 року ВО «Укрдержліспроект» надано фрагмент із публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів 22(28), 23(29), 24 (30), 81(20), 83(37), 84(38) і меж їх таксаційних виділів Оранського лісництва 2003 років та межами земельних ділянок згідно з поданими кадастровими номерами.
Листом № 04-36/418 від 03 березня 2017 року Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства повідомило, що управління не надавало погодження на вилучення і зміни цільового призначення на земельні ділянки із кадастровим номером 3222081400:02:003:0002 та 3222081400:02:003:0021.
Обґрунтовуючи поданий позов, керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області зазначив, рішення Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області № 129 від 08 жовтня 2007 року в частині передачі у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельних ділянок, прийнято в порушення вимог законодавства. Спірні земельні ділянки накладаються на землі лісогосподарського призначення. При набутті права власності на земельні ділянки було неправомірно змінено цільове призначення земель. У даному випадку спірні земельні ділянки вибули з державної власності всупереч встановленого законом порядку на підставі незаконного розпорядження органу державної влади.
Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної ради Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Згідно положень ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать зокрема землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 ЗК України громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.
Згідно ч. 1 ст. 57 ЗК України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Згідно ч. 1, ч. 4 ст. 20 ЗК України (у редакції на момент виникненя спірних правовідносин) зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.
Частиною першою ст. 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
На підтвердження позовних вимог прокуратурою надано: копію договору між ДП «Іванківське лісове господарство» та ВО «Укрдержліспроект» від 13 липня 2016 року; відповідь ВО «Укрдержліспроект» від 10 квітня 2017 року № 180; відповідь ВО «Укрдержліспроект» від 20 лютого 2017 року № 68; відповідь Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства від 03 березня 2017 року № 04-36/418.
Зазначені докази підтверджують, що земельні ділянки із кадастровим номером 3222081400:02:003:0002 та 3222081400:02:003:0021 накладаються на землі лісогосподарського призначення, які перебувають в кварталі 23 Оранського лісництва.
Протилежний висновок суду є помилковим.
Крім того, зміна цільового призначення земельних ділянок відбулася без погодження Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, чим порушено норми чинного законодавства.
Відповідно до п. «г» ч. 3 ст.152 ЗК України захист права власності на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Враховуючи вищенаведене, рішення 13 сесії 5 скликання Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області № 129 від 08 жовтня 2007 року в частині, затвердження технічної документації з видачі громадянам України державних актів на право приватної власності на земельні ділянки в межах Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області та передання у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,6968 га для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,6994 га для ведення особистого селянського господарства слід визнати недійсними.
Також слід визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ № 016340, виданий 18 жовтня 2007 року на ім`я ОСОБА_1 та серії ЯЖ № 016358, виданий 18 жовтня 2007 року на ім`я ОСОБА_2 .
Позовна вимога про витребування земельних ділянок на користь держави в особі ДП «Іванківське лісове господарство» задоволенню не підлягає, оскільки позивач не є власником, а тому не може ставити таке питання відповідно до ст.ст. 387, 388 ЦК України.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За правилами ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Про наявність порушення вимог закону, інтересів держави та необхідність їх захисту в судовому прокурору стало відомо за результатами досудового розслідування кримінального провадження № 42016111130000164 від 08 грудня 2016 року.
Будь-яких інших документів, з яких би вбачалось, що прокурору про наявність оспорюваного рішення стало відомо раніше, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведеного рішення суду від 05 лютого 2021 року слід скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.
У порядку розподілу судових витрат з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь прокуратури Київської області підлягає стягненню судовий збір, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, за подання позову в розмірі по 2 400 грн 00 коп. з кожного, та за подання апеляційної скарги в розмірі 3 600 грн 00 коп. з кожного.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задовольнити частково.
Рішення Іванківського районного суду Київської області від 05 лютого 2021 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києві управління лісового та мисливського господарства до Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, правонаступником якої є Іванківська селищна рада Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати рішення 13 сесії 5 скликання Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області № 129 від 08 жовтня 2007 року в частині, якою затверджено технічну документацію з видачі громадянам України державних актів на право приватної власності на земельні ділянки в межах Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,6968 га для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,6994 га для ведення особистого селянського господарства.
Визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ № 016340, виданий 18 жовтня 2007 року на ім`я ОСОБА_1 , зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734400129 від 18 жовтня 2007 року; серії ЯЖ № 016358, виданий 18 жовтня 2007 року на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734400147 від 18 жовтня 2007 року.
У задоволенні позову про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельні ділянки загальною площею 3,3962 га, з кадастровими номерами 3222081400:02:003:0002, 3222081400:02:003:0021, які знаходяться в адміністративних межах Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області (правонаступником якої є Іванківська селищна рада Вишгородського району Київської області) відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь прокуратури Київської області судовий збір в розмірі по 6 000 грн 00 коп. з кожного.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 15 листопада 2022 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.В. Кулікова
С.Г. Музичко
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.11.2022 |
Оприлюднено | 23.11.2022 |
Номер документу | 107456387 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Болотов Євген Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні