Ухвала

від 10.11.2022 по справі 758/7069/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4

за участю:

прокурора ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 23 серпня 2022 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою залишено без задоволення клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021102070000223 від 30.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 3 ст. 240 КК України.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 серпня 2022 року, постановити нову ухвалу, якою клопотання про арешт майна задовольнити, накласти арешт на майно, а саме на баржу «Perla Nera» (регістровий номер SRU025381), яка перебуває у власності ОСОБА_6 та завантажена піском.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, вказане майно в повній мірі відповідає критеріям, вказаним у ст. 98 КПК України, а незастосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт на вказане майно негативно вплине на кримінальне провадження, унеможливить встановлення всіх важливих обставин події вчиненого кримінального правопорушення та причетних осіб, а також може призвести до його втрати, що сприятиме уникненню особами, винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченої законом кримінальної відповідальності.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з наданих матеріалів, Подільською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42021102070000223, відомості про яке 30.09.2021 року внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 3 ст. 240 КК України.

Постановою прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва від 15.08.2022 року вказане в клопотанні майно, а саме: баржа «Perla Nera» (регістровий номер SRU025381), визнано в кримінальному провадженні №42021102070000223, відомості про яке 30.09.2021 року речовим доказом.

22.08.2022 року прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: баржу «Perla Nera» (регістровий номер SRU025381), яка перебуває у власності KENWOOD INTERTRADE LTD та завантажена піском, посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 23 серпня 2022 року у задоволенні клопотання прокурора відмовлено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст.94, 132,173 КПК Україниповинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98КПК України.

Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі на кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках, чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як правильно зазначив слідчий суддя в оскаржуваному рішенні, з чим погоджується і колегія суддів, стороною обвинувачення не надано доказів, які б підтверджували факт, що вилучена баржа є знаряддям вчинення кримінального правопорушення або зберегла на собі його сліди.

Крім того, долучена до клопотання постанова про визнання майна речовим доказом від 15.08.2022 року носить формальний характер, оскільки за своїм змістом не містить даних на підтвердження того, що майно не відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України.

Окрім цього, вказане клопотання не містить документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

При цьому, доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення про відповідність арештованого майна ознакам речового доказу є належним чином необґрунтованими та не підтвердженими.

З урахуванням викладеного, за об`єктивним переконанням колегії суддів, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 серпня 2022 року, якою залишено без задоволення клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021102070000223 від 30.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 3 ст. 240 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/3488/2022 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_7

Доповідач: ОСОБА_1