Постанова

від 09.11.2022 по справі 760/10847/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/10847/20 Головуючий 1 інстанція - Коробенко С.В.,

Провадження №22-ц/824/6268/2022 Доповідач 2 інстанція - Суханова Є.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 листопада 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді: Суханової Є.М.,

суддів: Сушко Л.П., Олійника В.І.

за участю секретаря: Лободи Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Некляєва Юрія Геннадійовича на додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 11 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей, стягнення аліментів да тодаткових витрат на утримання дітей,треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Макарівської районної державної адміністрації,-

ВСТАНОВИЛА:

30 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат у вигляді понесених нею витрат на оплату правничої допомоги, наданої адвокатами Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Астерс».

Позивачка стверджує, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 23.12.2021 року її позовні вимоги до ОСОБА_2 були частково задоволені, визначено місце проживання двох їх неповнолітніх дітей, а також стягнуто з нього аліменти на їх утримання.

ОСОБА_1 вказує, що на оплату вартості послуг з правничої допомоги нею було сплачено на користь АО «ЮФ «Астерс» суму в розмірі 448398 гривень. Перелік наданих послуг, докази понесених витрат Позивакою надано нею до заяви.

13 січня 2022 року до суду надійшла також заява представника Відповідача про компенсацію витрат на правничу допомогу, понесених ОСОБА_2 , загальна сума яких становила 40000 гривень.

Додатковим рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 11 лютого 2022 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8405,36 гривень.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу понесених ним витрат на правничу допомогу відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою. Вважає, додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 11 лютого 2022 року необґрунтованим, винесеним з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а отже підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції допущено неповне з`ясування фактичних обставин, не досліджено докази, які мають значення для правильного вирішення справи. Судом першої інстанції зроблено помилковий розрахунок суми судових витрат, не врахувавши факт задоволення немайнової позовної вимоги, що призвело до необґрунтованого зниження суми судових витрат, які мали бути стягнені з відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників процесу, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В провадженні Солом`янського районного суду м. Києва знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей, стягнення аліментів да тодаткових витрат на утримання дітей, треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Макарівської районної державної адміністрації.

Під час винесення рішення питання про розподіл витрат, пов`язаних із розглядом справи, не вирішувалось.

30 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат у вигляді понесених нею витрат на оплату правничої допомоги, наданої адвокатами Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Астерс».

В матеріалах справи наявна копія Договору про надання правової допомоги від 10 червня 2019 року про надання правової допомоги, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Астерс».

Згідно з наявними у справі звітами по надані юридичні послуги та понесені витрати, складеними на їх підставі рахунками та платіжними документами, встановлено, що ОСОБА_1 понесла витрати на правничу допомогу в розмірі 448398 гривень.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову (ч. 2 ст. 16 ЦПК України).

Одним з основних принципів цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Частиною першою статті 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. У відповідності до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

За положеннями ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 4 ст. 141 ЦПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Враховуючи наведене, колегія суддів повністю погоджується із висновком суду першої інстанції, що заявлений розмір компенсації за понесені витрати на правничу допомогу позивачем не є співмірним зі складністю справи.

А отже, наведений судом розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу є вірним.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судомнорм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянтаз висновком суду щодо їх оцінки.

Рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Некляєва Юрія Геннадійовича - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 11 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 14 листопада 2022 року.

Головуючий: Є.М. Суханова

Судді: Л.П. Сушко

В.І. Олійник