Постанова

від 14.11.2022 по справі 760/6198/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2022 року м. Київ

Унікальний номер справи № 760/6198/21

Апеляційне провадження 22-ц/824/9504/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Махлай Л.Д.,

суддів Немировської О.В., Ящук Т.І.

при секретарі Кролівець О.В.

сторони

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через престтавника ОСОБА_3 , на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23 червня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Акьонової Н.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення коштів,

в с т а н о в и в :

у березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача 542 000 грн.

В обґрунтування позову зазначала, що вона працювала в аптеці за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська, 27, що у Шевченківському районі на фірмі ТОВ «САНАТА-ФАРМ», керівником якої є ОСОБА_2 . Відповідач запропонував їй вкласти кошти та стати співвласником аптеки, при цьому стверджував, що за ці кошти він розвине компанію та гарантував їй великі прибутки та зарплату. Також ОСОБА_2 запропонував крім вкладення у розвиток аптеки купити частку 33 % в статутному капіталі ТОВ «САНАТА-ФАРМ». Вона погодилась на ці умови та 13.03.2017 передала особисто відповідачу грошові кошти у сумі 542100 грн, які останній мав використати на розвиток аптеки.

16.03.2017 укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «САНАТА-ФАРМ» № 2, відповідно до якого ОСОБА_2 передав у її власність належну йому частку в статутному капіталі товариства. Відповідно до п. 5.1. цього договору вартість частки, що відчужується, становить 333,33 грн. Дані кошти нею сплачені, про що зазначено у п. 5.3 договору.

Після передачі коштів 16.03.2017 протоколом №16-03/17 загальних зборів учасників ТОВ «САНАТА-ФАРМ» вирішено прийняти її до складу учасників товариства з часткою 333,33 грн, що складає 33,33 % від статутного капіталу ТОВ «САНАТА-ФАРМ».

Отримання відповідачем коштів в сумі 542100 грн є обставиною, яка визнається ОСОБА_2 , а також підтверджується протоколами допитів свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 у межах кримінального провадження № 12018100100012237, відкритого 17.11.2018 за її заявою Шевченківським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з приводу шахрайських дій ОСОБА_2 щодо заволодіння коштами.

З довідки ТОВ «САНАТА-ФАРМ» № 01/01 від 2019 року «Про внесення зворотної безвідсоткової фінансової допомоги на рахунок підприємства за період березень 2017 року - вересень 2018 року» на рахунок ТОВ «САНАТА-ФАРМ», а також копій відповідних квитанцій вбачається, що починаючи з 14.03.2017 по 12.09.2018 внесено 542100 грн від фізичної особи ОСОБА_2 .

Вважає, що відповідач отримавши грошові кошти як позику, зобов`язаний повернути їй 542 100 грн, оскільки строк повернення позики настав.

29.01.2021 вона направила відповідачу вимогу про повернення коштів, проте відповідач коштів не повернув.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 23.06.2022 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивачка через представника подалаапеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не врахував, що вона зверталася із позовом про стягнення цих грошових коштів до ТОВ «САНАТА-ФАРМ» до господарського суду, проте суд відмовив у відкритті провадження та вказав, що спір не грунтується на порушенні корпоративних прав позивачки, оскільки оспорюються дії керівника ТОВ «САНАТА-ФАРМ» ОСОБА_7 щодо неповернення суми позики відповідно до ст. 1046, 1049 ЦК України. Суд не врахував, що довідкою ТОВ «САНАТА-ФАРМ» та квитанціями підтверджується отримання відповідачем спірних кошів як фізичною особою.

У відзиві представник ОСОБА_2 - ОСОБА_8 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. А рішення суду першої інстанції - без змін посилаючись на його законність та обґрунтованість. Зазначає, що відповідач не оспорює факт отримання від позиваки грошових коштів у сумі 542 100 грн, проте ці кошти отримані за придбану частку у ТОВ «САНАТА-ФАРМ», що підтверджується перепискою між сторонами. Позивачка зверталася до інших учасників товариства із пропоцизією продажу своєї частки у статутному капіталі за 500 000 грн, що свідчить про те, що позивачка підтверджує, що її частка у статутному капіталі оцінена у суму предмета позову. Подаючи позов до господарського суду позивачка обгрунтовувала його цивільними відносинами між сторонами, натомість звертаючись із цивільним позовом посилається на придбання частки у статутному капіталі ТОВ «САНАТА-ФАРМ» та не надала жодного доказу про передачу спірних коштів відповідачу в якості позики та укладення договору позики. У відзиві також міститься заперечення проти клопотання позивачки про допит свідків з тих підстав, що таке клопотання не заявлялося у суді першої інстанції, свідок ОСОБА_9 перебуває з позивачкою у близьких родинних стосунках.

У судовому засідання представник позивачки ОСОБА_3 підтримавапеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Відповідач та його представник ОСОБА_8 просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін посилаючись на його законність та обгрунтованість.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.03.2017 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «САНАТА-ФАРМ» №2, відповідно до якого ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_1 належну йому частку в статутному капіталі ТОВ «САНАТА-ФАРМ», розмір якої становить 333,33 грн статутного капіталу підприємства, а ОСОБА_1 прийняла цю частку та зобов`язалася сплатити за неї грошову суму в розмірі, визначеному договором.

Відповідно до п. 5.1. вищевказаного договору вартість частки, що відчужується, становить 333,33 грн.

Згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «САНАТА-ФАРМ» № 16-03/17 від 16.03.2017 до складу учасників товариства прийнято ОСОБА_10 та ОСОБА_1 у зв`язку з відступленням частки ОСОБА_2 у статутному капіталі товариства у розмірі 333,33 грн, що складає 33,33 % статутного капіталу.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_10 є засновниками ТОВ «САНАТА-ФАРМ». Відповідно до витягу з ЄДРПОУ розмір статутного капіталу - 1 000 грн, керівник - ОСОБА_2 . Розмір внеску до статутного фонду засновників ОСОБА_11 та ОСОБА_10 - 333,33 грн, ОСОБА_2 - 333,34 грн.

Позивач вказала, що 13.03.2017 передала ОСОБА_2 542 100 грн на розвиток аптеки, а відповідач обіцяв їй великі прибутки.

Відповідач визнав, що позивач передала йому грошові кошти у сумі 542 100 грн, проте це була сплата коштів за придбану частку у ТОВ «САНАТА-ФАРМ», а не договір позики. Він дійсно запропонував ОСОБА_1 придбати частку в підприємстві за ціною 542100 грн та остання прийняла таку пропозицію. В подальшому ці грошові кошти внесені ним, як керівником товариства, на розрахунковий рахунок ТОВ «САНАТА-ФАРМ».

Факт передачі грошей позивачкою відповідачу 542 100 грн підтверджується протоколами допитів свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 у межах кримінального провадження №12018100100012237, відкритого 17.11.2018 за заявою позивачки Шевченківським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з приводу шахрайських дій громадянина ОСОБА_2 щодо заволодіння коштами, а також довідкою ТОВ «САНАТА-ФАРМ» «Про внесення зворотної безвідсоткової фінансової допомоги на поточний рахунок підприємства за період березень 2017 року - вересень 2018 року» та копіями відповідних квитанцій про внесення на рахунок ТОВ «САНАТА-ФАРМ» починаючи з 14.03.2017 по 12.09.2018 від фізичної особи ОСОБА_2 542 100 грн.

Відповідно до листа, надісланого на адресу ТОВ «САНАТА-ФАРМ» у травні 2019 року позивачка звернулася до товариства з вимогою повернути надану фінансову поворотну допомогу в розмірі 542 100 грн.

У березні та липні 2019 року позивачка направляла листи іншим співвласникам ТОВ "САНАТА-ФАРМ" з пропозицією викупити її частку в статутному капіталі ТОВ «САНАТА-ФАРМ», що була оцінена у сумі 22 000 доларів США (550 000 грн).

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не надано доказів на підтвердження укладення між нею та відповідачем договору позики, умов отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст.1047 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів.

За своїми правовими характеристиками договір позики є реальною, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана в оригіналі розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання.

З метою забезпечення правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Судом правильно застосовані вищезазначені норми права та правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України: від 18.09.2013 у справі № 6-63цс13, від 02.07.2014 у справі № 6-79цс14, від 13.12.2017 у справі № 6-996цс17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 464/3790/16-ц.

Сама позивачка у позовній заяві зазначає, що передавала ОСОБА_2 542 100 грн не в борг, а на розвиток аптечного бізнесу та очікувала отримання прибутку від вкладення цих коштів. Відтак на час передачі коштів у сторін не було волі на укладення договору позики та сторони не обговорювали питання повернення цих коштів.

Сама по собі передача коштів, якщо особа, якій ці кошти передавалися не брала на себе зобов`язання їх повернути не є договором позики.

Доводи апелянта про те, що направлення позивачкою вимоги про повернення коштів свідчить про те, що кошти передано у борг без визначення дати повернення суперечать положенням ст. 1046 ЦК України, оскільки за договором позики позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві отриману суму позики. Таке зобов`язання має бути передбачено сторонами при укладенні договору чи при передачі коштів.

У даній справі при передачі грошових коштів позивачкою відповідачу, сторони не передбачали обов`язку останнього повернути ці кошти, відтак будь - яких зобов`язань, які б випливали з договору позики між сторонами не виникало.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка зверталася до суду у порядку господарського судочинства про стягнення цих коштів з ТОВ «САНАТА-ФАРМ» та їй було відмовлено у відкритті провадження не мають правового значення, оскільки у даній справі позивачкою заявлено позов до ОСОБА_2 , як до фізичної особи.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду з підстав, викладених у ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлений 16.11.2022.

Головуючий Л. Д. Махлай

Судді О. В. Немировська

Т. І. Ящук