Постанова

від 17.11.2022 по справі 361/2918/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи: 361/2918/22

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9620/2022

Головуючий у суді першої інстанції: Василишин В.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Махлай Л.Д., Ящук Т.І.

секретар - Лащевська Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Комунальне підприємство «Бровари-Землеустрій», Броварська міська рада Броварського району Київської області про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, визнання недійсним договору дарування,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2022 року,

встановив:

у липні 2022 року позивач звернулась до суду з позовом, у якому просила: визнати протиправними та скасувати пункти рішення Броварської міської ради Київської області від 06 серпня 2015 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок те передачі у власність відповідачу ОСОБА_2 земельної ділянки; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на земельну ділянку, видане ОСОБА_2 ; визнати недійсним договір дарування 1/10 частини земельної ділянки, укладений між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; визнати припиненим право власності відповідачів на земельну ділянку; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області привести у відповідність координати поворотів меж земельної ділянки.

Також позивач просила вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження, поділу та об`єднання спірної земельної ділянки, посилаючись на те, що невжиття відповідних заходів може призвестип до подальшого відчуження земельної ділянки, правомірність набуття якої відповідачем у власність оспорює позивач.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2022 року у задоволенні заяви було відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи питання про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не навела достатньо обґрунтованих доводів про те, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки нею заявлено вимоги, які не підлягають примусовому виконанню, а тому відповідні заходи забезпечення позову не є співмірними заявленим вимогам. Однак, з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Висновок суду першої інстанції про те, що рішення суду за наслідками розгляду даних вимог не підлягають примусовому виконанню, а тому підстави для забезпечення позову відсутні, не відповідає встановленим у справі обставинам.

В даному випадку матеріали оскарження ухвали свідчать про те, що позивачем при зверненні до суду з позовом було заявлено вимоги про: визнання протиправним та скасування пункту рішення Броварської міської ради Київської області щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі та передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки; визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку, видане ОСОБА_2 ; визнання недійсним договору дарування 1/10 частини земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; визнання припиненим права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельну ділянку; зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Київській області привести у відповідність координати поворотів меж земельних ділянок.

При цьому відповідачі є власниками земельної ділянки, позивач оспорює відповідне їх право і за відсутності встановленої заборони ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як власники майна, не позбавлені можливості відчужити спірне майно або здійснити інші реєстраційні дії щодо нього без відома інших осіб у будь-який час, що, враховуючи предмет спору, може призвести до утруднення ефективного захисту прав позивача.

Положеннями ст. 376 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції було постановлено ухвалу про відмову у задоволенні вимог про забезпечення позову за неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2022 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відчужувати, здійснювати поділ та об`єднання належних їм часток земельної ділянки площею 0,531 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210600000:01:022:0048, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 762980832106.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 22 листопада 2022 року.

Головуючий

Судді