Ухвала

від 22.11.2022 по справі 904/4251/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22.11.2022м. ДніпроСправа № 904/4251/22

Суддя Бєлік В.Г., розглянувши матеріали

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Князя Володимира Великого 15 К", м. Дніпро

до відповідача-1: Дніпровської міської ради, м. Дніпро

відповідача-2: Комунального підприємства "Муніципальна варта" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про зобов`язання вчиняти певні дії.

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Князя Володимира Великого 15 К" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача-1: Дніпровської міської ради, відповідача-2: Комунального підприємства "Муніципальна варта" Дніпровської міської ради, в якій просить суд:

- заборонити Дніпропетровській міській раді чинити будь-які перешкоди Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Князя Володимира Великого 15 к в користуванні належним йому будинком за адресою: м, Дніпро, вул. Князя Володимира Великого, 15 к, він же житловий будинок за адресою м. Дніпро, вул. Володимира Великого 13 Б, зокрема, пов`язані з його охороною;

- заборонити Комунальному підприємству фірмі "Міська варта" здійснювати охорону вищенаведеного об`єкту та будь-яким інтим чином перешкоджати ОСББ «Князя Володимира Великого, 15 к» володіти цим об`єктом.

Дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтями 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги щодо оформлення позовної заяви та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.

Згідно п.1 ч.3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Однак, позовна заява ОСББ "Князя Володимира Великого 15 К" не місить коду ЄДРПОУ відповідача-2 - Комунального підприємства "Муніципальна варта" Дніпровської міської ради, офіційних електронних адрес, засобів зв`язку або відомості щодо їх відсутності.

Крім того, позивачем заявлено позов до Дніпровської міської ради та Комунального підприємства "Муніципальна варта" Дніпровської міської ради, а в прохальній частині просить заборонити Дніпропетровській міській раді та Комунальному підприємству фірмі "Міська варта".

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.

Як свідчить зміст прохальної частини позовної заяви, остання викладена позивачем неоднозначно, оскільки в мотивувальній частині позивач посилається на порушене його право щодо визнання за ним права власності на будинок вул. Князя Володимира Великого, 15 к в м. Дніпро - він же будинок по вул. Князя Володимира Великого, 13 Б, та заборону Відповідачу-1 чинити будь-які перешкоди в користуванні позивачем належним йому будинком за адресою: м. Дніпро, вул. Князя Володимира Великого3 15 к, він же житловий будинок за адресою м. Дніпро, вул. Володимира Великого 13 Б, зокрема, пов`язані з його охороною, та заборонити охоронній фірмі «Арма» здійснювати охорону вищенаведеного об`єкту та будь-яким іншим чином перешкоджати ОСББ «Князя Володимира Великого, 15 к» володіти цим об`єктом.

Отже, позивачу слід визначитись з предметом позову та викласти у прохальній частині позовної заяви.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, в тому числі відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. 7 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року).

У Рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

У відповідності до п. 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно з п. п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою № 270 від 05.03.2009 року Кабінету Міністрів України, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

За таких обставин належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами учасникам справи є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи.

Проте, до позовної заяви належних доказів надіслання копій матеріалів позовної заяви з додатками до нього відповідачу, а саме опису вкладення та фіскального чеку не додано.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Вирішуючи питання щодо сплати судового збору, господарський суд повинен виходити, зокрема, з такого.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.1, п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", з 01 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 481,00 грн.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з ч.1 ст.163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до п. 3.1. Інструкції Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції. Платіжне доручення оформляється платником згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв`язку, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Як встановлено судом позивачем заявлено дві вимоги, а саме про зобов`язання вчиняти певні дії.

Відтак, розмір судового збору за подання даного позову становить 4 962,00 грн. (2 481,00+2481,00 грн.)

Однак позивачем до матеріалів позовної заяви не надано жодних доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Отже, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Національним законодавством України (ст. 172 Господарського процесуального кодексу України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права шляхом встановлення обов`язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов`язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі.

Також суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 року по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов`язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.

Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов`язку, не буде відповідати ст. 6 Конвенції

Відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 174, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- відомості щодо коду ЄДРПОУ, офіційних електронних адрес, засобів зв`язку відповідача-2 (або відомості щодо їх відсутності);

- надати опис вкладення у цінний лист (згідно переліку додатків в позовній заяві) та фіскальний чек (оригінали або належним чином засвідчені копії), які підтверджують факт відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів;

- надати докази сплати судового збору у встановленому порядку (з інформацією про його зарахування до спеціального фонду державного бюджету) та у відповідному розмірі.

3. Роз`яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя В.Г. Бєлік