Рішення

від 21.11.2022 по справі 906/791/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2022 р. м. Житомир Справа № 906/791/22

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Риданової Є.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Формула"

до Сільськогосподарського обслуговуючого (неприбутковий) плодоовочевого кооперативу "Поліський світанок"

про стягнення 26 169, 28 грн

Процесуальні дії по справі.

Господарським судом Житомирської області розглянуто справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Формула" до відповідача Сільськогосподарського обслуговуючого (неприбутковий) плодоовочевого кооперативу "Поліський світанок" про стягнення 26169,28грн за правилами спрощеного позовного провадження, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 31.10.22р. о 12:00год..

11.10.22р. до суду надійшла заява представника позивача адвоката Ольги Мусієнко про розгляд справи за відсутністю представника за наявними матеріалами.

31.10.22р. до суду надійшла заява представника відповідача адвоката Василя Кравчука про відкладення судового засідання з підстав участі в іншому процесі.

Ухвалою суду від 31.10.22р. задоволено клопотання представника відповідача адвоката Василя Кравчука , відкладено судове засідання на 10:00 год. 21.11.22р. та з метою належної підготовки справи до розгляду по суті встановлено:

- відповідачу додатковий строк на подання відзиву на позов, з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, до 09.11.22р.;

- позивачу додатковий строк на подання відповіді на відзив, з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України, до 15.11.22р.;

- відповідачу додатковий строк на подання заперечення на відповідь на відзив, з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, до 18.11.22р.

Станом на дату проведення судового засідання 21.11.22р. вимоги ухвали суду від 31.10.22р. сторонами спору не виконано. Зокрема, відповідач не скористався правом подати відзив на позов, в тому числі в межах додатково встановленого судом строку до 09.11.22р.

21.11.22р. на електронну пошту суду без накладення кваліфікованого електронного підпису представник відповідача адвокат Василь Кравчук надіслав наступне клопотання про відкладення судового засідання з підстав участі в іншому процесі, про що подав відповідні докази.

Суд відхиляє клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Мотиви суду наступні.

Насамперед імперативне правило п.2 ч.3 ст. 202 ГПК України встановлює, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі п о в т о р н о ї н е я в к и в судове засідання учасника справи (його представника) н е з а л е ж н о від п р и ч и н н е я в к и.

До викладеного, на підставі ч. 4 ст. 11 Кодексу суд застосовує практику ЄСПЛ як джерело права, зокрема, у справі «Осіпов проти України», де Суд нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

З врахуванням викладеного та оскільки кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст. 13 Кодексу), судове засідання 21.11.22р. о 10:00 год. проведено без участі представників сторін за наявними у справі доказами з прийняттям скороченого рішення суду про задоволення позову.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Формула" звернулося до суду з позовом до відповідача Сільськогосподарського обслуговуючого (неприбутковий) плодоовочевого кооперативу "Поліський світанок" про стягнення 26169,28грн, з яких: 13060,00грн основного боргу, 3463,23грн пені, 6530,00грн штрафу, 349,94грн 3% річних та 2766,11грн інфляційних втрат ( надалі - Позивач та Відповідач).

В обґрунтування фактичних підстав позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов`язання зі сплати коштів за отриманий товар за договором поставки №0709а-09/22 (з відстрочкою платежу) від 07.09.21р. (надалі за текстом - договір поставки №0709а-09/22).

Відповідач правом подати відзив на позов не скористався.

Справу розглянуто за наявними матеріалами справи на підставі ч.9 ст. 165 та ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

07 вересня 2021 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Формула" (як постачальник) та відповідачем Сільськогосподарським обслуговуючим (неприбутковий) плодоовочевим кооперативом "Поліський світанок" (як покупець) був укладений Договір поставки №0709а-09/22, згідно якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату його вартості на умовах даного Договору (п. 1.1. Договору поставки №0709а-09/22).

Предметом постачання є автомобільні запчастини, мастила, інші комплектуючі для транспортних засобів, що надалі іменуються - товар, найменування, асортимент та кількість якого зазначається в заявці покупця, яка узгоджується між сторонами за допомогою факсимільного зв`язку, або електронної пошти (п. 1.2. Договору поставки №0709а-09/22).

Підтвердження факту узгодження сторонами асортименту, кількості і ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній постачальника, яка після підписання її обома сторонами має юридичну силу Специфікації і є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.3. Договору поставки №0709а-09/22).

Найменування, асортимент, марка товару, одиниця виміру, кількість та ціна за одиницю товару, вказуються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору (п. 2.1. Договору поставки №0709а-09/22).

Ціна на товар у постачальника встановлюються у гривні і фіксуються в рахунка-фактурі на дату встановлення рахунку-фактури на кожну окрему партію товару. Ціна тари (упаковки) включена в ціну товару (п. 3.1. Договору поставки №0709а-09/22).

Загальна сума Договору визначається загальною вартістю товару що постачається на умовах даного Договору згідно всіх видаткових накладних, підписаних з обох сторін (п. 3.2. Договору поставки №0709а-09/22).

Оплата товару покупцем проводиться в національній валюті України, на умовах відстрочки платежу 5 (п`яти) календарних днів з моменту поставки товару на підставі видаткових накладних шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок (п. 3.3. Договору поставки №0709а-09/22).

Моментом поставки товару вважається момент підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної на товар. У випадку відмови уповноваженим представником покупця від підписання видаткової накладної представником постачальника складається акт (у такому випадку момент складення такого акту вважатиметься моментом поставки товару) (п. 4.3. Договору поставки №0709а-09/22).

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту поставки товару. Ризик загибелі чи випадкового пошкодження товару переходить одночасно з переходом права власності (п. 4.5. Договору поставки №0709а-09/22).

Строк дії договору поставки №0709а-09/22, згідно п. 9.1., з моменту підписання у повноваженими представниками сторін. Даний договір є безстроковим і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Факт належного виконання позивачем свого зобов`язання по поставці товару підтверджується видатковими накладними:

- №10260025 від 26.10.21р. на суму 9 300,00грн (а.с. 14);

- №10260026 від 26.10.21р. на суму 7 520,00грн (а.с. 15).

Відповідач 20.06.22р. частково повернув товар на суму 3760,00грн, про що свідчить зворотна накладна (а.с. 16).

У зв`язку з несплатою в досудовому порядку заборгованості за поставлений товару у повному обсязі позивач звернувся з позовом до суду про примусове стягнення боргу у сумі 13 060, 00 грн.

Додатково позивач заявив до стягнення 3463, 23грн пені, 6530,00 штрафу, 349, 94грн 3% річних та 2766,11грн інфляційних втрат.

Відповідач не скористався правом довести, що умови договору поставки №0709а-09/22 виконано належним чином та у строк, а також не скористався правом погасити основний борг у сумі 13060,00грн, у разі визнання останнього.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

1. Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною першою статті 525 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір поставки №0709А-09/22 за своєю правовою природою є договором поставки, що регулюється параграфом 3 підрозділу 1 розділу ІІІ ЦК України.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 ГК України).

Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору постачальник приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від постачальника її передачі.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст. 265 ГК України).

Порядок та строки оплати товару у відносинах поставки врегульовують загальні норми ст.ст. 692 та 693 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, умовами п. 3.3. Договору поставки товару №0709а-09/22 сторони домовилися про відстрочення оплати товару - 5 (п`ять) календарних днів з моменту поставки товару.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі №758/1303/15-ц та від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи встановлено, що Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 16820,00грн за видатковими накладними №10260025 та №10260026 від 26.10.21р., в свою чергу Відповідач частково повернув товар за зворотною накладною від покупця №815 від 20.06.22р. на суму 3 760, 00 грн.

За наявними у справі доказами підтверджується заборгованість Відповідача зі сплати основного боргу у сумі 13060,00грн. Позовна вимога обґрунтована та підлягає задоволенню.

2. Щодо вимог про стягнення штрафних санкцій.

2.1. Позивач нарахував пеню за період прострочення з 01.11.21р. до 23.09.22р. на суму 3463,23грн.

За ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч.1, 3 ст. 549 ЦК України).

Розмір пені, що стягується в судовому порядку, обмежений ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати) (правові позиції ВС/КГС у постановах від 28.01.20р. у справі № 910/17753/18, від 20.08.20 р. у справі 902/959/19; від 10.09.20р. у справі 916/1777/19).

У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України (правові позиції ВС/КГС у постановах від 20.08.20р. у справі №902/959/19, від 09.03.21р. у справі №924/441/20).

При цьому умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст.232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.06.19р. у справі №910/23911/16, від 22.08.19р. у справі №914/508/17, від 12.03.20р. у справі №907/65/18).

З врахуванням редакції п.7.2 договору поставки №0709а-09/22 до періоду нарахування пені правило ч. 6 ст. 232 ГК України не застосовується.

Розрахунок пені Позивача на суму 3463,23грн перевірено судом з урахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України в наступний спосіб: за видатковими накладними №10260025 та №10260026 від 26.10.21р., з урахуванням п. 3.3. Договору поставки №0709а-09/22, останній день сплати коштів за отриманий товар припав на 31.10.21р. (неділя), отже останній день строку виконання зобов`язання - 01.11.21р., з 02.11.21р. - початок прострочення платежу; період прострочення з 02.11.21р. до 23.09.22р., сума боргу з якої нараховується пеня - 13060,00грн, сума пені - 3475,03грн.

Оскільки розрахунок пені у сумі 3463,23грн обґрунтований, позовна вимога підлягає задоволенню (п. 88 постанови ВПВС від 04.12.19р. у справі №917/1739/17; постанова ОП КГСУ у складі ВС від 18.09.20р. у справі №916/4693/15).

2.2. Позивач просить стягнути з відповідача штраф на підставі п.7.2. договору поставки №0709а-09/22.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань надано сторонам частинами другою та четвертою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, а також приписами статті 546 ЦК України та статті 231 ГК України (п.7.38 постанови ВПВС від 01.06.2021р. у справі № 910/12876/19).

Позивач розрахував штраф у розмірі 50% від суми поставленого, але неоплаченого товару - 13060,00грн.

Оскільки розрахунок штрафу у сумі 6530,00грн обґрунтований, позовна вимога підлягає задоволенню (п. 88 постанови ВПВС від 04.12.19р. у справі №917/1739/17; постанова ОП КГСУ у складі ВС від 18.09.20р. у справі №916/4693/15).

3. Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України.

3.1. Зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3% річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (п. 43 постанови ВПВС від 07.04.20р. у справі №910/4590/19).

Оскільки розрахунок 3% річних за період прострочення з 02.11.21р. до 23.09.22р. із суми боргу 13060,00грн складає 349,94грн є обґрунтованим, позовна вимога підлягає задоволенню.

Обґрунтованим є також розрахунок інфляційних втрат на суму 2766,11грн. позовна вимога підлягає задоволенню.

Згідно з ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

Відповідач не скористався правом подати суду власні розрахунки стягуваних сум основного боргу, пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат або довести безпідставність вимоги Позивача про їх стягнення.

Щодо розподілу судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 481, 00 грн із суми позовних вимог в розмірі 26 169, 28 грн.

Суд покладає на відповідача судовий збір в повному розмірі на суму 2 481, 00 грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Сільськогосподарського обслуговуючого (неприбутковий) плодоовочевого кооперативу "Поліський світанок" (11011, Житомирська область, Олевський р-н, с. Хочине, вул. Малікова, буд. 37, код ЄДРПОУ 36269592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Формула" (03169, м. Київ, вул. Садова, 70-а-110, код ЄДРПОУ 37582601): 3060,00грн основного боргу; 3463,23грн пені; 6530,00грн штрафу; 349,94грн 3% річних; 2766,11грн інфляційних втрат; 2481,00грн судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 22.11.22

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2- позивачу (рек. з повід.) + на ел. пошту адвоката: ІНФОРМАЦІЯ_1

3- відповідачу (рек. з повід.)