Рішення
від 22.11.2022 по справі 212/2904/22
ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/2904/22

2/212/2688/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:- Овсяннікова В.С., за участю: секретаря судового засідання Адамян В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю батька, загиблого при виконанні трудових обов`язків, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника, а сме її батька на виробництві.

Мотивує свої вимоги тим, що позивач є донькою ОСОБА_2 , який помер від нещасного випадку на виробництві, що трапився з ним 11 лютого1995 року при виконанні трудових обов`язків на ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ».

Вказує, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зкаліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.Батько був основним та надійним утримувачем їх родини.Після смерті батька позивач була змушена постійно економити на одежі, на харчах, а розваги взагалі стали неприпустимою розкішшю.

Просила стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю матері на виробництві у розмірі - 450 000 гривень.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської областівідкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» Громко Н.В. надала відзив до суду я кому вказала, що наявність шкоди не породжує права на її відшкодування будь-якою особою, так як необхідно довести наявність усіх складових цивільно-правової відповідальності, правильно визначивши суб`єкта такої відповідальності. Відповідачем неоднарозово проводилось навчання ОСОБА_2 безпечним методам виконання робіт.

Позиція відповідача щодо виключення відповідальності роботодавця за умови вини працівника в настанні з ним нещасного випадку, узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у Постанові від 13.09.2019 року у справі № 755/18455/17, провадження № 61-39253св18. Оскільки, ідея справедливості звучить в сучасному процесуальному законодавстві, а саме в положенні ст. 2 ЦПК України, одним із завдань судочинства визначено не будь-яке, а саме справедливе вирішення спорів. Тож,відповідач вважає, що груба особиста вина загиблого в настанні з ним нещасного випадку, повинна викючати матеріальну відповідальність роботодавця.

Події, які породили цивільне право позивача на відшкодування моральної шкоди та стали підставою для звернення до суду з позовними вимогами мали місце до набрання чинності ЦК України 2003 року ( з 01.01.2004), яким було визначено право члені сім`ї потерпілого на відшкодування моральної шкоди, завданої його смертю. Вказані подіх відбувались під час діїположень ЦК УРСР 1963 року. Однак, вказаним нормативник актом не регулювалась можливість стягнення моральної шкоди на користь родичів загиблих.

Розмір відшкодування моральної шкоди вважає завищенним. адже при визначенні розміру відшкодування мають враховуватися вимоги розумності і справедливості. Враховуючи вищезазначене, просили у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно положень до ст. ст. 15,16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст. 4 ЦПК України) і що також гарантовано ст. 124 Конституції України.

Згідно ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження. (а.с. 13)

При виконанні трудових обов`язків 11.02.1995 року з батьком позивачки ОСОБА_2 стався нещасний випадок про що підприємством 20.02.1995 року складено акт № 3, про нещасний випадок (а.с. 8).

Внаслідок нещасного випадку ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть. ( а.с. 12).

Відповідно до пункту 11.3 Акту № 3 від 20.02.1995 року причиною нещасного випадку було визнано: порушення правил безпеки при експлуатації танспортних засобів - незакріплення рухомого складу ручними гальмівними черевиками та ручним гальмом локомотива при зупинці поїзда на узвозі. ( а.с.8-9)

Згідно з частиною першоюстатті 58 Конституції Українизакони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками Конституційного Суду України закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012).

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу Україниакти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо правовідносин, які склались між сторонами у справі та законодавчих норм, що підлягають застосуванню суд керується положеннями ст. 440-1 ЦКУкраїни в редакції 1963 року, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, оскільки судом встановлено, що право на відшкодування шкоди виникло у позивача з моменту смерті його батька під час нещасного випадку, що стався з ним на робочому місці 11 лютого 1995 року.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.5 Постанови «Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, оскільки питання про відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодуванню моральної шкоди у цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 17 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 153КЗпП України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

З матеріалів справи вбачається, що нещасний випадок стався з батьком позивача на робочому місці під час виконання трудових обов`язків та призвів до його смерті, про що складено акт № 3 від 20.02.1995 року.

Право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці гарантовано ч. 4ст. 43 Конституції України.

У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

Враховуючи те, що роботодавець не створив безпечні та нешкідливі умови праці на підприємстві, де працював померлий, тим самим порушивши ч. 2ст. 152 КЗпП України,ст. 17 Закону України «Про охорону праці», які встановлюють цей обов`язок, що й стало причиною його смерті, а також виходячи з доведеності факту отримання моральної шкоди позивачкою внаслідок смерті близької людини - чоловіка, який не спростовано відповідачем, суд приходить до висновку, що відповідач ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» є особою, яка несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачеві - дружині померлого, у зв`язку чим наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог.

Нормамистатті 440-1 ЦК Української РСР, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено обмеження мінімального розміру відшкодування моральної шкоди не менше п`яти мінімальних розмірів заробітної плати та максимального розміру відшкодування моральної шкоди, що не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати (п. 11 Правил).

Виплату Фондом соціального страхування від нещасних випадків грошових сум на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю потерпілого у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, членам його сім`ї законом не передбачено і така, за наявності для цього підстав, повинна виплачуватись роботодавцем, з яким загиблий перебував у трудових відносинах, відповідно до статті 4401 чинного на час виникнення спірних правовідносин ЦК Української РСР 1963 року.

Аналогічні висновки, викладено у постанові Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 210/2271/19 (провадження № 61-19033сво19,) та у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 210/2227/19 (провадження № 61-18269св19).

Відповідно дост. 3 Закону України «Про оплату праці»мінімальна заробітна плата це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Вищезазначені норми закону у поєднанні зі статями3і8 Конституції Українидають підстави для висновку про те, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи, та враховувати засади розумності, виваженості й справедливості.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»визначено: мінімальна заробітна плата у місячному розмірі станом на час розгляду справи становить 6 000 грн.

Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду України висловленою у постанові № 6-156цс14 від 24 грудня 2014 року.

За змістом ч. 3 ст.23ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або у інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Батько позивачки загинув на виробництві під час виконання ним трудових обов`язків.

Внаслідок його смерті позивачці ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, пов`язану із втратою рідної людини, позбавлений моральної підтримки, що призвело до душевних страждань, порушення нормальних життєвих зв`язків.

Свої моральні страждання, пов`язані зі смертю батька позивачка оцінює в розмірі 450 000 гривень 00 копійок.

Разом з тим вважає, що з урахуванням роз`яснень п. 9Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача у недотриманні положень з охорони праці, які призвели до смертельного нещасного випадку та інших обставин, виходячи із засад розумності та справедливості, беручи до уваги характер і тривалість моральних страждань позивачки, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, яка втратила підтримку близької людини, наслідки, що наступили та їх невідворотність, вважаю, що справедливою компенсацією перенесених позивачкою моральних страждань, пов`язаних із втратою близької людини та зміною звичного ритму життя, буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 200 000 грн.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Позивачку згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

За правилами ч. 6 ст. 141 ЦПК Україниякщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 частини 2статті 141 ЦПК Українипередбачено, що у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи приписи статті 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави у сумі 2000 гривень.

Керуючись ст.ст.153,2371 КЗпП України, Законом України «Про охорону праці», ст. 4401 ЦК Української РСР, ст.ст.4,5,13,19,76-81,89,133,137,141,258-259,263-265,354ЦПК України суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю батька, загиблого при виконанні трудових обов`язків, - задовольнити частково.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 200 000 ( двісті тисяч) гривень, без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» на користь держави судовий збір в розмірі 2 000 гривень.

В задоволенні клопотання представника відповідача ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» Громко Н.В. про відстрочення виконання судового рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до ДНІПРОВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» місцезнаходження юридичної особи: 50066 м. Кривий Ріг, код ЄРДПОУ 00190977.

Суддя: В. С. Овсянніков

Дата ухвалення рішення22.11.2022
Оприлюднено24.11.2022

Судовий реєстр по справі —212/2904/22

Постанова від 15.02.2023

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Хейло Я. В.

Ухвала від 25.01.2023

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Хейло Я. В.

Ухвала від 09.01.2023

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Хейло Я. В.

Ухвала від 14.12.2022

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Хейло Я. В.

Ухвала від 22.11.2022

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу

Овсянніков В. С.

Рішення від 22.11.2022

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу

Овсянніков В. С.

Ухвала від 27.06.2022

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу

Овсянніков В. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні