Рішення

від 16.11.2022 по справі 910/5139/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.11.2022Справа № 910/5139/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіел" (03058, м. Київ, вул. Слов`янська, 28/84)

до Акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерне товариство "РВС Банк" (04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58)

про визнання недійсним правочину

за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіел" (03058, м. Київ, вул. Слов`янська, 28/84)

про стягнення неустойки у розмірі 7 391 993, 44 грн.

за участю представників:

від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним): Цимбалюк О.П.

від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним): Соболь М.П.

від третьої особи: не з`явився

У судовому засіданні 16.11.2022, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.06.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіел" до Акціонерного товариства "Укрпошта" про визнання недійсним вчинений відповідачем правочин у формі Повідомлення №101.004.002.002.-2241-22 від 24.05.2022 про розірвання Договору №270521-05/127ПсЕ від 27.05.2021, укладеного між Акціонерним товариством "Укрпошта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіел" в односторонньому порядку з 01 липня 2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що саме Акціонерним товариством "Укрпошта" не було забезпечено виконання заявок від 01.06.2021 на поставку та монтаж товару у вказані в заявках строки, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для розірвання договору №270521-05/127ПсЕ від 27.05.2021 в односторонньому порядку за ініціативою позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/5139/22 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 31.08.2022.

Даною ухвалою судом було також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерне товариство "РВС Банк".

21.07.2022 до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що постачальником було неналежним чином виконано умови договору, а також враховуючи положення п. 9.2. договору, дії відповідача щодо розірвання договору в односторонньому порядку, шляхом надсилання відповідного письмового повідомлення є правомірним та законним.

Цією ж датою Акціонерне товариство "Укрпошта" подало зустрічну позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіел" неустойки за несвоєчасну поставку товару за договором №270521-05/127ПсЕ від 27.05.2021 у розмірі 7 391 993, 44 грн, з яких: 2 351 997,76 грн - пеня, 5 039 995,68 грн - штраф.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 суд прийняв зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Укрпошта" до спільного розгляду з первісним позовом, об`єднав в одне провадження з первісним позовом у справі №910/5139/22 та призначив до розгляду у підготовчому засіданні 31.08.2022.

04.08.2022 до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що включення відповідачем до заявок від 01.06.2021 ВПЗ, що не відповідають умовам монтажу, відсутність дозволів орендодавців на монтаж кондиціонерів в орендованих приміщеннях ВПЗ, про безпідставність відмов керівників ВПЗ на місцях примати товар, зміна уповноваженими особами відповідача вигодо набувачів товару, відсутність ВПЗ за вказаними у заявках від 01.06.2021 адресами, подвійна заміна предмету договору, свідчить про недійсність заявок від 01.06.2021 та про неналежне виконання саме відповідачем своїх зобов`язань за договором.

11.08.2022 через загальний відділ діловодства суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач зазначає, що Акціонерне товариство "Укрпошта", погоджуючись на заміну товару згідно укладеного договору, очікувало на виконання замовником взятих на себе зобов`язань за договором. Крім того, відповідач зауважує, що листування за допомогою Viber чи інших Messenger сторонами у договорі не передбачалось.

17.08.2022 до канцелярії суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіел" заперечує проти зустрічного позову та зазначає, що позивач за зустрічним позовом здійснює розрахунок неустойки за договором №270521-05/127ПсЕ від 27.05.2021 без врахування додаткових угод №1 та №2 до договору. Крім того, за доводами відповідача за зустрічним позовом, заявлені позовні вимоги про стягнення неустойки є безпідставними, оскільки обов`язки постачальника по передачі партії товару покупцю та виконанню робіт були виконані належним чином, про що свідчать підписані сторонами Акти приймання-передачі.

18.08.2022 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіел" про застосування строку позовної давності щодо позовних вимог про стягнення неустойки.

22.08.2022 на електронний суд надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіел" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

31.08.2022 на електронну адресу суду надійшла заява третьої особи про неможливість участі у судовому засіданні.

У судовому засіданні 31.08.2022 суд на місці ухвалив долучити до матеріалів справи надані АТ "Укрпошта" письмові пояснення, надати сторонам час для подачі додаткових пояснень та відкласти підготовче засідання на 14.09.2022.

02.09.2022 на електронний суд надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіел" про долучення до матеріалів справи доказів відправлення учасникам справи заяви про застосування строків позовної давності.

09.09.2022 до канцелярії суду надійшли заперечення АТ "Укрпошта" на заяву про застосування строків позовної давності, у якій останні вважає, що у зв`язку з подачею зустрічної позовної заяви 19.07.2022 та з огляду на кінцевий строк виконання заявок, строк позовної давності не пропущений.

14.09.2022 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання АТ "Укрпошта" про приєднання доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.09.2022, за усними клопотаннями сторін, підготовче засідання було відкладено на 12.10.2022.

26.09.2022 на електронний суд надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіел" на клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Цією ж датою на електронний суд надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіел" про приєднання доказів до матеріалів справи.

29.09.2022 на електронний суд надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіел" на пояснення АТ "Укрпошта".

У судовому засіданні 12.10.2022 суд на місці ухвалив поновити сторонам строки на подання доказів, приєднати їх до матеріалів справи, закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 02.11.2022.

У судовому засіданні 02.11.2022 судом заслухано пояснення учасників процесу за первісним позовом та оголошено перерву в судовому засіданні до 16.11.2022.

У судовому засіданні 16.11.2022 судом заслухано представників сторін за зустрічними позовними вимогами да досліджено матеріали справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

27 травня 2021 року за результатами проведення публічної закупівлі «ДК 021:2015:42510000-4: Теплообмінники, кондиціонери повітря, холодильне обладнання та фільтрувальні пристрої, ідентифікатор закупівлі UA-2021-03-20-000068-a» між Акціонерним товариством "Укрпошта" (надалі- покупець, відповідач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІЕЛ" (надалі- постачальник, позивач за первісним позовом) був укладений договір №270521-05/127ПсЕ (надалі- договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язався:

- поставити в покупцю у власність товар, найменування, якість та технічні характеристики, кількість та ціна якого визначаються згідно з Специфікацією, яка є Додатком №1 до договору (далі- товар),

- виконати роботи з монтажу згідно з умовами, наведеними у Додатку №1 до договору, підключення та налаштування товару (далі- роботи),

- надати послуги з обслуговування товару (далі - послуги),

а покупець зобов`язався прийняти товар, виконані роботи та надані послуги і оплатити їх в порядку та на умовах цього договору.

Ціна цього договору складається з:

- вартості товару, що поставляється за цим договором та яка становить без ПДВ: 7 867 488,50 грн., ПДВ 20% 1 573 497,70 грн., всього з ПДВ - 9 440 986,20 грн. та визначається згідно з Додатком № 1 до договору;

- вартості послуг з обслуговування товару, що надаються за цим договором та яка становить без ПДВ: 882 504,00 грн., ПДВ 20% 176 500,80 грн., всього з ПДВ 1 059 004,80 грн. та визначається згідно з Додатком № 1 до договору (п. 3.2. договору).

Згідно з п. 1.2. договору предмет договору для цілей, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», зазначається у Специфікації.

Так, відповідно до Додатку № 1 Специфікації до договору постачальник взяв на себе зобов`язання поставити та змонтувати наступний товар:

1. Кондиціонер Leberg LBS-VKGO7UA/LBU-VKG07UA, в кількості 83 одиниці.

2. Кондиціонер Leberg LBS-TOR09UA/LBU-TOR09UA, в кількості 131 одиниця.

3. Кондиціонер Leberg LBS-TOR12UA/LBU-TOR12UA, в кількості 154 одиниць.

4. Кондиціонер Leberg LBS-TOR18UA/LBU-TOR18UA, в кількості 207 одиниць.

5. Кондиціонер Leberg LBS-TOR24UA/LBU-TOR24UA, в кількості 139 одиниць.

Пунктом 1.5. договору встановлено, що отримувачем товару є відповідний відокремлений підрозділ AT «Укрпошта» (надалі - ВП), який згідно з Додатком № 6 до цього договору уповноважений покупцем здійснити приймання товару після його поставки та виконання робіт і який є фактичним отримувачем товару та/або послуг за договором.

Постачальник постачає товар та виконує роботи пооб`єктно, згідно з наданими покупцем заявками (пункт 5.1. договору).

Відповідно до п. 5.11 договору, поставка товару та виконання робіт здійснюється постачальником, за заявкою покупця, підписаною уповноваженою особою покупця, (далі - Заявка), у строки, що передбачені у Специфікації, але в будь-якому випадку не пізніше дати припинення дії договору. Заявка є невід`ємною частиною договору, в якій зазначається найменування та асортимент товару, кількість (обсяг) партії поставки, місце поставки, отримувач товару, посада та ПІБ відповідальної особи покупця тощо. Зразок Заявки наведений у Додатку № 2 до договору.

Заявка або будь-який інший документ (кореспонденція) за договором, які оформлюються виключно за підписом покупця, окрім повідомлень про зміну (припинення, доповнення) договору або будь-яких актів, які передбачають підписання обома сторонами та не можуть направлятися електронною поштою або з використанням сервісу), подається покупцем на адресу постачальника, одним із способів, передбачених на вибір покупця (п. 5.3 договору).

Згідно з п. 5.7. договору місце поставки та виконання робіт кожної партії товару визначається покупцем у заявці.

Приймання товару та прийняття виконаних робіт на предмет відповідності їх кількості, технічним вимогам товару та/або робіт, вимогами щодо якості товару та/або робіт визначених умовами договору, здійснюється уповноваженим представником покупця у присутності представника постачальника з складанням Акту технічного приймання, форма якого наведена Додатку №8 до договору, який складається у двох примірниках (по одному для кожної із сторін) та підписується зазначеними представниками сторін (п. 5.8. договору).

Відповідно до п. 5.10. договору Акт приймання-передачі (далі - первинний документ) складається постачальником за кожною Заявкою на підставі підписаного, у порядку передбаченому умовами договору, Акту технічного приймання. Постачальник складає Акт приймання-передачі (у двох примірниках) станом на дату підписаного сторонами Акту технічного приймання та надає такий акт покупцю у строк протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання сторонами Акту технічного приймання. Акт приймання-передачі крім обов`язкових реквізитів, передбачених чинним законодавством, повинен містити код УКТ ЗЕД для кожного найменування товару, а також посипання на номер та дату договору та відповідний номер та дату Заявки згідно якої здійснюється поставка товару, перелік товару із зазначенням його вартості.

Покупець зобов`язаний розглянути Акт приймання-передачі протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту його отримання та підписати (та скріпити підпис відбитком печатки, у разі наявності) його або в цей же строк надати вмотивовану відмову від його підписання, в тому числі, у разі наявності неусунених недоліків (дефектів) товару та/або робіт, визначених в Акті технічного приймання (п. 5.10.1. договору).

Згідно з п. 5.11. договору перехід права власності на товар відбувається після його поставки і прийняття виконаних робіт у відповідному місці поставки, на підставі належно оформлених Первинних документів.

Послуги з обслуговування товару вважаються належним чином наданими постачальником та прийнятими покупцем після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток (за наявності) (п. 6.9. договору).

Згідно з п. 10.1. договору постачальник для забезпечення виконання його зобов`язань за договором перед покупцем надає останньому, на момент підписання покупцем договору, оригінал банківської гарантії забезпечення виконання договору в валюті платежу - гривня (далі - банківська гарантія). Обставинами, що зумовлюють право покупця за договором звернутись до банка - гаранта з вимогою про сплату суми банківської гарантії є невиконання або неналежне виконання постачальником будь-якого власного зобов`язання за договором або дії (бездіяльність) постачальника що призвели до неможливості подальшого виконання договору.

25 травня 2021 року Акціонерне товариство "РВС Банк" (надалі- Банк-Гарант, третя особа) надало Гарантію виконання зобов`язань №3644-21Г, відповідно з якої Банк-Гарант AT «РВС Банк» безвідклично та безумовно взяло зобов`язання виплатити на користь Бенефіціара AT «Укрпошта» суму, що становить UAH 524 992,95 грн, після одержання вимоги Бенефіціара, що містить твердження про те, що Принципал ТОВ «СІЕЛ»: не виконав зобов`язання за договором, або неналежно виконав зобов`язання за договором, або дії (бездіяльність) Принципала призвели до неможливості подальшого виконання договору.

У пункті 9.1. договору сторони передбачили, що договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до дати, зазначеної у Специфікації, а саме до 31 грудня 2024 року включно.

02 червня 2021 року AT «Укрпошта» скерувало засобами електронного зв`язку 24 заявки від 01 червня 2021 року на поставку та монтаж постачальником 684 кондиціонерів у різні відокремлені підрозділи AT «Укрпошта» по Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях.

20 липня 2021 року сторонами договору була укладена Додаткова угода № 1, відповідно до якої у зв`язку з покращенням якості предмета закупівлі, без збільшення загальної ціни договору, були внесені зміни до Додатку № 1 «Специфікація», а саме позиції товару № 2, №3, № 4, № 5 замінили на товар з покращеними характеристиками, зокрема:

1. Кондиціонер Leberg LBS-VKG07UA/LBU-VKG07UA, в кількості 83 одиниці (не зазнав змін).

2. Кондиціонер Leberg LBS-TOR09UA/LBU-TOR09UA, в кількості 131 одиниця замінено на кондиціонери Leberg LBS-VKG09UA/LBU-VKG09UA, в кількості 131 одиниця.

3. Кондиціонер Leberg LBS-TOR12UA/LBU-TOR12UA, в кількості 154 одиниць замінено на кондиціонери Leberg LBS-VKG12UA/LBU-VKG12UA, в кількості 154 одиниць.

4. Кондиціонер Leberg LBS-TOR18UA/LBU-TOR18UA, в кількості 207 одиниць замінено на кондиціонери Leberg LBS-VKG18UA/LBU-VKG18UA, в кількості 207 одиниць.

5. Кондиціонер Leberg LBS-TOR24UA/LBU-TOR24UA замінено на кондиціонери Neoclima NS/NU-24 EHXIwl, в кількості 139 одиниць.

08 листопада 2021 року сторонами договору була також укладена Додаткова угода №2, відповідно до якої у зв`язку з покращенням якості предмета закупівлі, без збільшення загальної ціни договору, були внесені зміни до Додатку № 1 «Специфікація», а саме позиції Товару № 2, № 3, № 4, № 5 замінили на Товар з покращеними характеристиками, зокрема:

1. Кондиціонер Leberg LBS-VKG07UA/LBU-VKG07UA, в кількості 83 одиниці (не зазнав змін).

2. Кондиціонери Leberg LBS-VKG09UA/LBU-VKG09UA, в кількості 131 одиниця замінено на кількість 127 одиниць та додано: Кондиціонери Daiko ASP-H09INX21, в кількості 4 одиниці.

3. Кондиціонери Leberg LBS-VKG12UA/LBU-VKG12UA, в кількості 38 одиниць та додано: Кондиціонери Daiko ASP-H12INX21, в кількості 116 одиниць.

4. Кондиціонери Leberg LBS-VKG18UA/LBU-VKG18UA, в кількості 30 одиниць та додано: Кондиціонери Daiko ASP-H18INX21, в кількості 177 одиниць.

5. Кондиціонери Neoclima NS/NU-24 EHXIwl, в кількості 139 одиниць замінено на кондиціонери Daiko ASP-H24INX21, в кількості 139 одиниць.

17 травня 2022 року AT «Укрпошта» звернулась до ТОВ «СІЕЛ» з претензією про сплату неустойки у розмірі 7 391 993,44 грн, яка нарахована постачальнику внаслідок неналежного виконання останнім умов договору № 270521-05/127ПсЕ від 27.05.2021.

Відповіддю на претензію №01/06-2022 від 06.06.2022 ТОВ «СІЕЛ» повідомило покупця про те, що вимоги про сплату неустойки у зв`язку з порушенням терміну поставки є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки саме AT «Укрпошта» своїми діями не сприяло настанню реальних наслідків, для досягнення яких був укладений договір.

Повідомленням №101.004.002.001.-2241-22 від 24.05.2022 Aкціонерне товариство «Укрпошта» повідомило постачальника, що з огляду на положення п. 9.2. договору та неналежне (несвоєчасне та неповне) виконання останнім взятих на себе зобов`язань за договором №270521-05/127ПсЕ від 27.05.2021, з 01 липня 2022 року договір вважатиметься розірваним в односторонньому порядку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіел" звертаючись з первісним позовом до суду про визнання недійсним правочину, вчиненого у формі Повідомлення №101.004.002.001.-2241-22 від 24.05.2022, зазначає, що Aкціонерним товариством "Укрпошта" під час виконання договору не було вжито необхідних та достатніх заходів з метою забезпечення постачальника можливістю приступити до постачання товару та виконання робіт з їх монтажу. За доводами позивача за первісним позовом, з урахуванням вимог ст. 538, 613 ЦК України, саме Aкціонерне товариство "Укрпошта" є таким, що прострочило виконання зобов`язання за договором №101.004.002.001.-2241-22 від 24.05.2022.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України. Одним із способів, захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

За змістом частини першої ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами (ч. 3 ст. 202 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 5 ст. 202 Цивільного кодексу України, до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В силу приписів статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За змістом ч.ч. 2, 3 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

При цьому, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Проаналізувавши зміст Повідомленням №101.004.002.001.-2241-22 від 24.05.2022, суд дійшов висновку, що викладене у вказаному повідомленні рішення Aкціонерного товариства "Укрпошта" про дострокове розірвання договору за своєю правовою природою є правочином - односторонньою відмовою від договору №270521-05/127ПсЕ від 27.05.2021.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 2 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Надаючи оцінку умовам договору №270521-05/127ПсЕ від 27.05.2021 суд дійшов висновку, що останній є змішаним договором та містить елементи договору поставки, договору підряду та договору надання послуг.

Положеннями статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За змістом наведених положень закону одностороння відмова від договору є юридичним фактом, який зумовлює його розірвання, отже, є правочином, який має юридичні наслідки у вигляді припинення господарських правовідносин. Розірвання господарського договору може здійснюватися за згодою сторін і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак, окремі види договорів допускають можливість одностороннього розірвання договору. Крім того, право сторони на одностороннє розірвання договору може бути встановлене законом або безпосередньо у договорі.

Як встановлено судом, умовами п. 9.2 договору сторони передбачили, що покупець має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, без укладання додаткової угоди, у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань постачальником, повідомивши його про це у строк за 20 (двадцять) календарних днів до дати розірвання, шляхом направлення письмового повідомлення на адресу постачальника із зазначенням дати розірвання договору. В цьому випадку, договір вважається розірваним (припиненим) з дати, зазначеної в повідомленні покупця.

З наведеного вбачається, що сторони в договорі погодили можливість розірвання договору в односторонньому порядку, зокрема, з ініціативи покупця, при умові невиконання або неналежного виконання зобов`язань постачальником та направлення останньому повідомлення про таке розірвання.

Тобто, врахувавши встановлену законом свободу договору, сторони на власний розсуд погодили підстави та порядок припинення дії цього договору, що не суперечить вимогам статей 6, 525, 598, 627, 651 ЦК України та статей 188, 291 ГК України.

Законом або умовами договору передбачено право сторони на односторонню відмову від договору, сторони вільні у виборі конкретних підстав такої відмови, в межах встановлених нормами законодавства чи умовами договору. Обрану стороною підставу для односторонньої відмови від договору і слід досліджувати під час розгляду справи судом. Так, у кожному випадку особа, яка бажає відмовитись від договору у односторонньому порядку на тій чи іншій підставі має довести фактичну наявність визначених у обраній підставі обставин для такої односторонньої відмови. З огляду на викладене, судам необхідно в кожному конкретному випадку, виходити з встановлених обставин справи, досліджувати підстави, які стали підґрунтям для односторонньої відмови від договору, та обґрунтованість таких підстав з огляду на встановлені обставини справи.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 08.10.2020 у справі № 910/11397/18.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач з огляду на положення п. 9.2 договору направив відповідачу повідомлення №101.004.002.001.-2241-22 від 24.05.2022, у якому повідомив, що внаслідок неналежного виконання постачальником взятих на себе зобов`язань, укладений між сторонами договір вважається припиненим з 01 липня 2022 року, внаслідок його розірвання з вини ТОВ «СІЕЛ».

За приписами статті 526 Цивільного кодексу та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що за умовами договору сторони передбачили, що поставка товару та виконання робіт здійснюється постачальником про за заявкою Aкціонерного товариства "Укрпошта" у строки, передбачені Специфікацією.

02 червня 2021 року засобами електронного зв`язку позивачем було отримано 24 заявки AT «Укрпошта» від 01.06.2021 року на поставку та монтаж постачальником 684 кондиціонерів у різні відокремлені підрозділи AT «Укрпошта».

Відповідно до п.6 Специфікації позивач зобов`язаний був поставити товар (в тому числі, виконати роботи) у наступні строки:

6.1. поставка товару у кількості 70 одиниць в межах обсягу товару, визначеного умовами Специфікації, здійснюється протягом 21 календарного дня з моменту надання заявки;

6.2. поставка товару в межах обсягу визначеного умовами Специфікації, за виключенням товару відповідно до п. 6.1. Специфікації, здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту надання заявки.

Враховуючи дату отримання позивачем заявки, кінцевим строком для поставки та монтажу товару було 23 червня 2021 року за партією товару №1 та 02 серпня 2021 року за партією товару №2.

У вищевказаному повідомленні та у відзиві на первісну позовну заяву відповідач зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіел" було поставлено більшість замовленого товару з порушенням строків, встановлених Специфікацією, а інша частина взагалі не поставлена.

При цьому, судом встановлено, що ні у спірному повідомленні, ні у наданому AT "Укрпошта" відзиві, не міститься посилання на конкретне порушення, що стало підставою для розірвання договору в односторонньому порядку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За умовами частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як встановлено судом, така істотна умова договору №101.004.002.001.-2241-22 від 24.05.2022 як предмет, зазнавала змін двічі після укладення договору та надання AT "Укрпошта" заявок від 01.06.2021, зокрема, шляхом укладення Додаткових угод №1 від 20.07.2021 та №2 від 08.11.2021, якими було замінено товар, що зазначався в тому числі у заявках відповідача.

Тобто, з наведено вбачається, що відповідач посилаючись на порушення позивачем строків поставки та монтажу товару, не приймає до уваги Додаткові угоди, якими був змінений предмет договору та які були укладені сторонами після закінчення термінів поставки, встановлених у п. 6 Специфікації.

Доказів направлення відповідачем нових заявок, з урахуванням зміненого предмету договору, від яких здійснювалось б відрахування строків на поставку позивачем товару та виконання робіт, матеріали справи не містять.

При цьому, судом враховано, що поставка товару та виконання робіт здійснюється постачальником у строки, що передбачені у Специфікації, але в будь-якому випадку не пізніше дати припинення дії договору, тобто, до 31 грудня 2024 року включно.

Поряд з наведеним, судом прийнято до уваги посилання позивача за первісним позовом на місце виконання зобов`язання, що є важливою істотною умовою договору для можливості належного виконання договору.

За загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі, та у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов`язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.

Згідно з ч. 1 ст. 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором або місцем, яке визначено змістом зобов`язання.

Як встановлено судом, у заявках покупця, крім найменування та асортимент товару, кількість (обсяг) партії поставки, зазначається також місце поставки, отримувач товару, посада та ПІБ відповідальної особи покупця.

Зі змісту заявок AT "Укрпошта" від 01.06.2021 вбачається, що останні складені з порушенням п. 5.1.1. договору, оскільки не містить даних відповідальної особи покупця, яка відповідно до договору зобов`язана прийняти товар від постачальника та підписати Акти технічного приймання.

Так, п. 1.5., 5.1.1. договору та заявки від 01.06.2021 містять різну інформацію стосовно отримувача товару, зокрема, п. 1.5. договору визначено, що отримувачем товару є відповідний відокремлений підрозділ AT "Укрпошта", який згідно з Додатком № 6 до цього договору уповноважений покупцем здійснити приймання товару після його поставки та виконання робіт, і який є фактичним отримувачем товару та/або послуг за договором.

Судом встановлено, що у Додатку № 6 до договору містить лише перелік дирекцій Укрпошти, при цьому у заявках на поставку товару від 01.06.2021 визначено фактичним отримувачем товару не відповідні дирекції Укрпошти, а відокремлені поштові відділення Укрпошти на місцях.

З наданого до матеріалів справи листування сторін вбачається, що позивач за первісним позовом неодноразово доводив до відома уповноважених представників AT «Укрпошта» про те, що товар не був доставлений на відповідне відділення Укрпошти з незалежних від нього причин, оскільки під час доставки, керівники відділень відмовлялись його приймати. Також, під час виконання зобов`язань за договором мала місце заміна поштових відділень, на які повинен був поставлятись товар, включення відокремлених підрозділів, які знаходились в історичних будівлях та на яких заборонявся монтаж кондиціонерів, та відсутність дозволів орендодавців на монтаж кондиціонерів у орендованих відповідачем приміщеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 850 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.

Згідно зі ст. 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок (ст. 538 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Кредитор також, вважається таким, що прострочив, у випадках, всиновлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

З матеріалів справи вбачається, що під час виконання сторонами договору № 270521-05/127ПсЕ від 27.05.2021 саме Акціонерним товариством "Укрпошта" не було вжито необхідних та достатніх заходів з метою забезпечення Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЕЛ" можливістю приступити до постачання товару та виконання робіт з їх монтажу.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів у порядку ст. 76-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що порушення позивачем договору було зумовлено діями/бездіяльністю відповідача, у зв`язку з чим у останнього були відсутні підстави для дострокового розірвання договору в односторонньому порядку, шляхом направлення повідомлення №101.004.002.001.-2241-22 від 24.05.2022 на підставі пункту 9.2 договору.

Таким чином, вимога позивача про визнання недійсним вчиненого Акціонерним товариством "Укрпошта" правочину у формі Повідомлення №101.004.002.002.-2241-22 від 24.05.2022 про розірвання договору №270521-05/127ПсЕ від 27.05.2021 в односторонньому порядку з 01 липня 2022 року підлягає задоволенню.

Що стосується зустрічного позову Акціонерного товариства "Укрпошта" про стягнення неустойки у розмірі 7 391 993, 44 грн, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконанні або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язанню (неналежне виконання). Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливім внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами. зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів. відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГКУ, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 7.2 договору за порушення строків поставки товару та\або виконання робіт постачальник несе відповідальність у розмірі 0,1% (відсотки) від суми договору за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 2 % від ціни, зазначеної в п.3.1 договору по кожній невиконаній (неналежно виконаній) заявці.

Позивач за зустрічним позовом нарахував Товариству з обмеженою відповідальністю "Сіел" неустойку за порушення строків поставки товару, зокрема:

- пеню за Партією товару №1 у розмірі 419 999,60 грн за період прострочення з 24.06.2021 по 02.08.2021;

- пеню за Партією товару №2 у розмірі 1931 998,16 грн за період прострочення з 03.08.2021 по 02.02.2022;

- штраф у розмірі 5 039 995,68 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 17 травня 2022 року на адресу ТОВ «СІЕЛ» була направлена претензія AT «Укрпошта» №101.004.002.001.-2079-22 про сплату неустойки у розмірі 7 391 993,44 грн, яка нарахована постачальнику внаслідок неналежного виконання останнім умов договору № 270521-05/127ПсЕ від 27.05.2021.

За результатами розгляду вищевказаної претензії, ТОВ «СІЕЛ» була надана відповідь №01/06-2022 від 06.06.2022, відповідно до якої постачальник повідомив покупця про те, що вимоги про сплату неустойки у зв`язку з порушенням терміну поставки є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки саме AT «Укрпошта» своїми діями не сприяло настанню реальних наслідків, для досягнення яких був укладений договір, зокрема, останнім не були отримані завчасно дозволи від орендодавців на встановлення кондиціонерів в орендованих приміщеннях; окремі приміщення не відповідали стану, належному для монтажу кондиціонерів (наприклад, неможливість проведення монтажу зовнішнього блоку кондиціонера на фасаді історичної будівлі); були відсутні потреби монтажу за окремими приміщеннями щодо яких подавалися Заявки; надано невірно адреси і контакти поштових відділень, в яких необхідно було провести монтаж кондиціонерів; змінено поштові відділення, на які ТОВ «СІЕЛ» повинен був поставити товар; відсутність відповідей на листи постачальника щодо підтвердження актуальності потреб в кондиціонерах та графіків роботи відділень AT «Укрпошта», в яких планувалося встановлення кондиціонерів.

Розглядаючи первісні позовні вимоги судом було встановлено, що поставка товару та виконання робіт не могли бути виконані ТОВ «СІЕЛ» у терміни, встановлені у п. 6 Специфікації, оскільки між сторонами були укладені Додаткові угоди №1 від 20.07.2021 та №2 від 08.11.2021 щодо заміни товару, який підлягав поставці за заявками AT «Укрпошта».

Так, кондиціонери Leberg LBS-TOR24UA/LBU-TOR24UA, які підлягали поставці за заявками №1 (м. Вінниця, вул. Ширшова, 16) та №3 (м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, 18; м. Дніпро, вул. Калинова, 14) у строк до 23.06.2021, та кондиціонери Leberg LBS-TOR12UA/LBU-TOR12UA, Leberg LBS-TOR18UA/LBU-TOR18UA, Leberg LBS-TOR24UA/LBU-TOR24UA, Leberg LBS-TOR09UA/LBU-TOR09UA, які підлягали поставці за заявками №18 (м. Тернопіль, вул. Протасевича, 14; Коновальця, 8; Тарнавського, 2; Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Січинського, 3), №19 (Харківська обл., смт. Пісочин, вул. Транспортна, 49; Харківська обл., м. Куп`янськ, пл. Стадіонна, 8), №21 (м. Хмельницьк, вул. Геологів, 15; майдан Незалежності,1) у строк до 02.08.2021 були замінені на кондиціонери з покращеними характеристиками на підставі Додаткових угод від 20.07.2021 та від 08.11.2021, тобто, після закінчення термінів поставки, визначених сторонами у п. 6 Специфікації.

Задовольняючи первісні позовні вимоги судом також встановлено, що порушення ТОВ "СІЕЛ" умов договору, зокрема, в частині прострочення строків поставки товару було зумовлено діями/бездіяльністю AT "Укрпошта".

Отже, з`ясувавши викладені обставини, дослідивши в судовому засіданні подані докази та характер спірних правовідносин сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявлених зустрічних позовних вимог про стягнення штрафних санкцій за прострочення поставки товару, з огляду на те, що позивачем за зустрічним позовом не доведено належними та допустимими доказами, що таке прострочення відбулося.

З урахуванням наведеного, оскільки суд відмовив у задоволенні зустрічного позову щодо стягнення неустойки по суті у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог, питання порушення строку позовної давності (за даних обставин), яке було заявлено ТОВ "СІЕЛ", не впливає на суть винесеного рішення і відповідно, спеціальний строк позовної давності, як спосіб захисту саме порушеного права, при вирішенні спору застосуванню не підлягає.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів позивача за зустрічним позовом суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача за первісним позовом по сплаті судового збору покладаються на Акціонерне товариство "Укрпошта", судові витрати позивача за зустрічним позовом по сплаті судового збору покладаються на останнього з огляду на відмову в зустрічному позові.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним вчинений Акціонерним товариством "Укрпошта" правочин у формі Повідомлення №101.004.002.002.-2241-22 від 24.05.2022 про розірвання Договору №270521-05/127ПсЕ від 27.05.2021, укладеного між Акціонерним товариством "Укрпошта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіел", в односторонньому порядку з 01 липня 2022 року.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, ідентифікаційний код 21560045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіел" (03058, м. Київ, вул. Слов`янська, 28/84, ідентифікаційний код 42324904) судовий збір у розмірі 2 481 грн 00 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У зустрічному позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.11.2022

Суддя Л. Г. Пукшин