Рішення

від 22.11.2022 по справі 910/5572/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

22.11.2022Справа № 910/5572/22Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/5572/22

за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченківський-103» (ідентифікаційний код: 39844762; 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Шевченка, буд. 103)

до Міністерства оборони України (ідентифікаційний код: 00034022; 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква (ідентифікаційний код: 08167863; 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, буд. 1),

про стягнення заборгованості за внесками та платежами,

без виклику представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченківський-103» (далі - позивач, ОСББ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства оборони України (далі - відповідач, МОУ) про стягнення заборгованості за внесками та платежами за період з 01.12.2020 по 27.04.2021 у розмірі 7 678,69 грн та судові витрати у розмірі 2 481 грн.

Позов мотивований несплатою внесків співвласника житла на опалення та управління будинком - житлова квартира 42 в буд 103, по вул. Шевченка у м. Біла Церква, яка перебуває на балансі КЕВ м. Біла Церква, як структурного підрозділу МОУ та є власністю МОУ з 27.02.2016 № 864702232103.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення для усунення недоліків позовної заяви.

18.07.2022 позивач поштою надіслав суду (отримано судом 20.07.2022) заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі №910/5572/22; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

22.08.2022 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, просив визнати МОУ неналежним відповідачем і залучити співвідповідачем у справі Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про визнання МОУ неналежним відповідачем і залучення співвідповідачем у справі Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої та другої статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Отже, залучення співвідповідача та заміна на належного відповідача відбувається виключно за клопотанням позивача, а тому відсутні правові підстави для задоволення відповідних клопотань заявлених відповідачем.

24.08.2022 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій заперечив проти позиції відповідача та просив суд позов задовольнити повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2022 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква (далі - третя особа, Відділ).

Указами Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022 затвердженими Законом України від 24.02.2022 №2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, та від 18.04.2022 №259/2022, від 21.04.2022 №2212-IX, від 15.08.2022 №2500-IX, від 16.11.2022 №2738-IX введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 р. строком на 90 діб у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Господарському суді міста Києва встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Розглянувши подані учасниками процесу документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, письмові пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позивач здійснює управління багатоквартирним будинком № 103 по вул. Шевченка у м. Біла Церква Київської області (далі - Будинок), що підтверджується, зокрема, Статутом ОСББ.

Тарифи на утримання будинку та прибудинкової території затверджено протоколами від 04.06.2019 №2 та від 22.01.2020 №1 зборів співвласників багатоквартирного будинку «Шевченківський 103».

Відповідач є власником квартири № 42 у Будинку, що підтверджується відповідним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач вказує, що з 01.12.2020 по 27.04.2021 вказана квартира не була нікому розподілена, а тому утворилася заборгованість у розмірі 7 678,69 грн, що включає таке:

- 6 049,94 грн заборгованості з внесків співвласників з відшкодування витрат на опалення;

- 1 628,75 грн заборгованості з внесків співвласників з відшкодування витрат на управління багатоквартирного будинку та вивезення побутових відходів.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закону) регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 1 Закону житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

Згідно із статтею 5 Закону до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

За приписами статті 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник, зокрема, зобов`язаний:

- виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень;

- забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень;

- своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно з частинами першою та третьою статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів (частина третя статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

За приписами статті 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

На думку позивача, саме відповідач як власник квартири зобов`язаний сплатити заборгованість у розмірі 7 678,69 грн.

У свою чергу, МОУ заперечило проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що вказана квартира була передана в управління Відділу, а тому саме третя особа має обов`язок з оплати відповідних внесків.

Так, квартира №42 на підставі акту приймання-передачі від 16.06.2017 №37 була передана на балансове утримання Відділу та закріплена на праві оперативного управління за третьою особою, що є окремою юридичною особою.

Відповідно до статті 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб`єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб`єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Таким чином, саме Відділ як особа наділена правом оперативного управління квартирою №42 має обов`язок зі сплати відповідних внесків.

Отже, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог і стягнення заборгованості у розмірі 7 678,69 грн з МОУ.

Що ж до решти доводів і тверджень учасників процесу, які викладені у позові, відзиві на позов і письмових поясненнях, то слід вказати таке.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників процесу та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки до яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченківський-103» (ідентифікаційний код: 39844762; 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Шевченка, буд. 103) до Міністерства оборони України (ідентифікаційний код: 00034022; 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (ідентифікаційний код: 08167863; 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, буд. 1), про стягнення заборгованості за внесками та платежами відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22.11.2022.

Суддя Ігор Курдельчук