Рішення

від 19.10.2022 по справі 911/1304/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2022 р. м. Київ Справа № 911/1304/22

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Суткової Д.С., розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Дорсервіс", м. Київ

до Приватного підприємства "ПЛД Інженер", Київська обл., м. Вишгород

про стягнення 115 317 грн. 44 коп.

Представники сторін:

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Дорсервіс" до Приватного підприємства "ПЛД Інженер" про стягнення 115 317 грн. 44 коп., з яких 82 450 грн. 04 коп. боргу, 14 931 грн. 70 коп. інфляційних втрат, 1 673 грн. 85 коп. 3% річних, 8 016 грн. 85 коп. пені, 8 245 грн. 00 коп. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином обов`язок по оплаті поставленого товару за договором поставки № 21/2-П від 20.05.2021 року.

Представники сторін в судове засідання не зявились, про дату, місце та час розгляду справи були належним чином повідомлені судом, відповідач відзив на позов суду не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2021 року між ТОВ "Торгова компанія "Дорсервіс" та ПП "ПЛД Інженер" було укладено договір поставки № 21/2-П, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність Покупця бетонні суміші та щебеневу продукцію, (далі - «Товар»), в кількості та по ціні, визначеній домовленістю сторін, а Покупець прийняти та оплатити Товар на умовах і в порядку, визначених даним Договором.

Відповідно до п. 2.1. договору кількість та ціна товару відповідає товаросупроводжувальним документам, а якість повинна відповідати стандартам, які встановлюються до даної групи товару.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що покупець, на підставі рахунку, отриманого від Постачальника, зобов`язаний здійснити 100% передоплату вартості замовленого Товару.

Згідно з п.4.2. договору постачальник надає Покупцю разом з Товаром товаросупроводжувальні документи, а саме видаткову накладну, після підписання якої товар вважається отриманим Покупцем.

Відповідно до п. 5.1. договору ціна товару встановлюється в національній валюті України та вказується у видаткових накладних, що є невід`ємною частиною договору.

На виконання умов договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 1 323 951 грн. 04 коп., що включає в себе 6300,00 грн. послуг бетононасоса та підтверджується видатковими накладними та актами наданих послуг, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, проте відповідач свої зобов`язання щодо оплати поставленого товару виконав частково 1 241 501 грн. 00 коп., в зв`язку з чим за останнім обліковується заборгованість в сумі 82 450 грн. 04 коп.

Доказів сплати заборгованості суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 82 450 грн. 04 коп. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 1 673 грн. 85 коп. 3% річних та 14 931 грн. 70 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов`язання по оплаті поставленого товару, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 1 673 грн. 85 коп. 3% річних та 14 931 грн. 70 коп. інфляційних втрат, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 7.2. договору за несвоєчасну оплату за даним Договором Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу, а також штраф у розмірі 10 % від несплаченої або невчасно сплаченої суми зобов`язання.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

Велика Палата Верховного Суду, у постанові від 1 червня 2021 року по справі № 910/12876/19 дійшла наступного правового висновку: "можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною другою статті 231 ГК України. При цьому щодо порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій". Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 917/194/18, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17, від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання з поставки товару нараховано 8 016 грн. 85 коп. пені та 8 245 грн. 00 коп. штрафу відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

12.10.2022 на адресу суду надійшло клопотання про стягнення з відповідача понесені витрати на правничу допомогу.

Витрати позивача по оплаті правової допомоги в розмірі 20 000 грн. 00 коп. підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

19.03.2020 року між ТОВ "Торгова компанія "Дорсервіс" та АО "Прищепа і партнери" було укладено договір про надання правової допомоги адвокатським обєднанням № 19/03-1.

Відповідно до додаткової угоди № 2 вартість послуг за надану правничу допомогу складає 20 000 грн. 00 коп., в звязку з чим позивачу було виставлено рахунок на оплату послуг № 07/10/2022 від 07.10.2022 року на суму 20 000 грн. 00 коп.

За змістом ст. 126 ГПК України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ст. 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, у зв`язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-92, 129, 247-252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ПЛД Інженер" (07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шолуденко, буд. 8, кв. 95, код 34429906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Дорсервіс" (04112, м. Київ, вул. С. Руданського, буд. 3А, оф. 600, код 31245569) - 82 450 (вісімдесят дві тисячі чотириста п`ятдесят) грн. 04 коп. - боргу, 8 016 (вісім тисяч шістнадцять) грн. 85 коп. - пені, 8 245 (вісім тисяч двісті сорок пять) грн. 00 коп. штрафу, 14 931 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот тридцять одна) грн. 70 коп. - інфляційних втрат, 1 673 (одна тисяча шістсот сімдесят три) грн. 85 коп. - 3% річних, витрати на правничу допомогу в сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. судового збору.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 22.11.2022 року.

Суддя Л.Я. Мальована