Рішення

від 10.11.2022 по справі 911/3705/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2022 р. Справа № 911/3705/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України", 65104, Одеська область, місто Одеса, проспект Академіка Глушка, будинок 29, офіс 228

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінпроект", 07354, Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці, вулиця 1 Травня, будинок 50

про стягнення 312 197,46 грн за договором оренди контейнерів № ОК-031 від 04.05.2020

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання М.Г. Байдрелова

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

суть спору:

В грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінпроект" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором оренди контейнерів № ОК-031 від 04.05.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов вказаного договору в частині повної та своєчасної оплати за оренду рефрижераторного контейнера, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 17 296,26 грн, з огляду на наявність якої позивачем нараховано та заявлено до стягнення 294 901,20 грн пені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позов та інших документів до суду не надав; в судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомляв.

28 вересня 2022 року від ТОВ "Укрінпроект" на електронну адресу суду надійшло клопотання, відповідно до якого відповідач просив відкласти розгляд справи на іншу дату по завершенню запровадженого воєнного стану. В обґрунтування поданого клопотання відповідач послався на те, що 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан на території України. Крім того, Рада суддів України рекомендувала по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних Сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

Ухвалою суду від 29.09.2022 клопотання відповідача було задоволено та відкладено судове засідання у справі № 911/3705/21 на 10.11.2022.

09 листопада 2022 року від відповідача надійшло аналогічне попередньому клопотанню прохання про відкладення розгляду справи на іншу дату по завершенню запровадженого воєнного стану.

Суд розглянувши в судовому засіданні 10.11.2022 клопотання відповідача про відкладення судового засідання, вирішив залишити його без задоволення, оскільки: провадження у даній справі відкрито в грудні 2021 року; відповідачем у справі є юридична особа ТОВ "Укрінпроект" місцезнаходженням якого є Київська область, що не є окупованою територією; відповідач направляючи на електронну адресу суду клопотання про відкладення судових засідань не був позбавлений можливості направити таким чином відзив на позовну заяву/докази на підтвердження своїх заперечень; аргументів, які б вказували на реальну неможливість відповідача скористатися своїми процесуальними правами, останнім не наведено в клопотанні про відкладення.

Господарський суд зазначає, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду справи упродовж розумного строку, відкладення розгляду даної справи на іншу дату по завершенню запровадженого воєнного стану є недоцільним.

В судовому засіданні 10.11.2022 судом ухвалено рішення.

Представник позивача в підготовчі та судові засідання також не з`являвся, проте матеріали справи містять заяви ТОВ "Контейнери України" про розгляд справи без участі їх представника.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

04 травня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінпроект" (Орендар) укладено договір оренди контейнерів № ОК-031 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору орендодавець надає орендарю в тимчасове володіння і користування власне майно, а орендар зобов`язується сплачувати орендодавцю орендну плату, а після закінчення терміну дії дійсного договору повернути йому вказане майно.

Згідно із пунктом 2.1 Договору, майном, що становить предмет дійсного договору (об`єкт оренди), є морський 40-ти футовий рефрижераторний контейнер, укомплектовані, підготовлені і придатні для перевезення і зберігання вантажів при контрольованій температурі в діапазоні температур -25 + 25 С. Контейнери пройшли мийку та дезінфекцію. Тип контейнера визначається даними специфікації до дійсного договору, що визначають умови оренди кожного з контейнерів, підписується сторонами для кожного з контейнерів або групи контейнерів і є невід`ємною частиною цього договору (далі - Специфікація).

Кількість контейнерів, що передаються в оренду, визначається даними специфікації (пункт 2.2 Договору).

Відповідно до пункту 3.3 Договору термін оренди визначається даними специфікації. Термін оренди автоматично продовжується на невизначений термін якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну оренди ні одна зі сторін дійсного договору не надає письмової заяви про припинення оренди.

Датами початку та закінчення оренди кожного контейнера вважається дата підписання сторонами актів прийому-передачі контейнерів (пункти 3.5 та 3.7 Договору).

Ставка орендної плати визначається даними специфікації (пункт 5.1 Договору).

Відповідно до пункту 5.2 Договору орендна плата нараховується і оплачується орендарем до моменту поворотної передачі контейнерів орендодавцю.

Підставою для оплати оренди є рахунок орендодавця (пункт 5.5 Договору).

Відповідно до пункту 5.6 Договору оплата доставки контейнера, вартості повернення контейнера, вартості першого періоду оренди здійснюється орендарем протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладання дійсного договору. Оплата наступних періодів оренди здійснюється орендарем у вигляді авансового платежу в термін до 05 числа поточного місяця оренди.

Умовами Договору визначено, що орендар зобов`язується своєчасно проводити платежі згідно дійсного договору.

Сторони несуть взаємну майнову відповідальність у разі неналежного виконання умов цього Договору однією зі сторін в розмірі фактично завданих збитків.

Так, відповідно до пункту 7.5 Договору за затримку оплати оренди за п.п.5.1 - 5.7 цього Договору орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі:

- затримка оплати на строк не більше 30 днів - 1% за кожен день затримки від ставки орендної плати, встановленої п. 5.1 цього Договору;

- затримка оплати на термін більше 30 днів, але не більше 60 днів -10% за кожен день затримки від ставки орендної плати, встановленої п. 5.1 цього Договору;

- затримка оплати на термін більше 60 днів - 50% за кожен день затримки від ставки орендної плати, встановленої п. 5.1 цього Договору.

Термін дії Договору встановлюється з моменту укладення дійсного договору та до повного виконання сторонами прийнятих на себе обов`язків по дійсному договору (пункт 8.1 Договору).

Специфікацією № 1 від 04.05.2020 до Договору оренди контейнерів № ОК-031 від 04.05.2020 сторони узгодили наступні умови поставки контейнера: 40 футовий рефрижераторний контейнер у кількості 1 шт:

- термін оренди: з 05.05.2020 по 31.08.2020;

- місце оренди: с. Саги, вул. Молодіжна, 50, Олешківський район, Херсонська область;

- вартість оренди одного 40ка футового контейнера за місяць становить: 8124,00 грн з ПДВ/місяць.

Специфікацією № 2 від 31.08.2020 до Договору оренди контейнерів № ОК-031 від 04.05.2020 сторони узгодили наступні умови поставки контейнера: 40 футовий рефрижераторний контейнер (MORU 5812806) у кількості 1 шт терміном з 01.09.2020 по 30.09.2020 на тих самих умовах, що були погоджені Специфікацією № 1 від 04.05.2020.

Вищезазначений договір, додаток та специфікації до нього підписані представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було передано контейнер для оренди, що підтверджується актом приймання-передачі контейнера № 1 від 12.05.2020, підписаним представниками обох сторін без зауважень та заперечень.

Позивач зазначив, що 02.03.2021 відповідачем було повернуто з оренди контейнер, що підтверджується актом приймання-передачі контейнера № 2 від 02.03.2021, підписаним представниками обох сторін без зауважень та заперечень. Як зазначено у вказаному акті, контейнер переданий в працездатному стані, без видимих дефектів та пошкоджень зі слідами забруднення, що вимагає необхідність здійснити його мийку. На відшкодування вартості майки орендар згоден.

Отже, за твердженнями позивача, відповідач фактично користувався контейнером до 02.03.2021, тобто орендна плата нараховується з 05.05.2020 по 02.03.2021, загальна вартість якої становить 81 240,00 грн, тоді як відповідачем здійснено часткову оплату в сумі 63 943,74 грн, на підтвердження чого позивачем долучено довідку Публічного акціонерного товариства "Банк Восток" від 03.06.2021 № 05/5646 про надходження коштів від ТОВ "Укрінпроект" на поточний рахунок позивача.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів, таким чином, у останнього утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 17 296,26 грн. Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, позивач просить суд стягнути з ТОВ "Укрінпроект" пеню у розмірі 294 901,20 грн.

Відповідач проти вказаної заборгованості не заперечив, відзиву на позов не подав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов таких висновків.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір оренди контейнерів № ОК-031 від 04.05.2020 за своєю правовою суттю є договором найму.

Відповідно до статей 759, 760 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ); особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за найму (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За умовами пункту 6.2.8 Договору оренди контейнерів № ОК-031 орендар зобов`язався своєчасно проводити платежі згідно пункту 5.6 цього Договору.

Як вже зазначалося вище, у Специфікаціях №№ 1,2 до Договору сторони домовилися, що вартість оренди одного контейнера за місяць становить 8 124,00 грн (з ПДВ).

Отже, прийнявши на себе зобов`язання щодо сплати орендної плати у встановленому Договором розмірі та у встановлені Договором строки орендар мав виконувати прийняті на себе зобов`язання.

Разом з тим, дослідивши наведений позивачем розрахунок суми заборгованості з орендної плати, яка заявлена до стягнення у розмірі 17 296,26 грн, суд вважає його невірним.

Так, суд дійшов висновку, що в оренді відповідача перебував один контейнер у період з 05.05.2020 по 02.03.2021, тобто 9 місяців та 29 днів (27 днів травня 2020 року та 2 дні березня 2021 року), у зв`язку із чим розмір орендної плати становить: 9 х 8124,00 грн = 73116,00 грн +7599,87 грн (8124,00 грн /31 день х 29 днів) = 80 715,87 грн.

Тоді як позивачем у позовній заяві розмір орендної плати розраховано 81 240,00 грн.

А тому, враховуючи відсутність в матеріалах справи рахунків, які відповідно до умов договору орендодавець повинен виставляти орендарю, здійснений судом перерахунок орендної плати за період користування контейнерами за неповний місяць, врахувавши часткову оплату оренди в загальному розмірі 63 943,74 грн, суд доходить висновку, що заборгованість з оренди становить 16 772,13 грн (80 715,87 грн - 63 943,74 грн).

Позивачем не підтверджено суму заборгованості в розмірі 524,13 грн належними доказами.

При даному розрахунку суд не враховує положення пункту 5.7 Договору, який передбачає, що у разі фактичної оренди контейнерів менш терміну, визначеного даним договором, нарахування оренди та її оплата здійснюється орендарем виходячи з повного терміну оренди, оскільки фактично оренда контейнерів становила більше обумовленого договором терміну.

Отже, враховуючи, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем заборгованості перед позивачем в повному обсязі, заборгованість з орендної плати в розмірі 16 772,13 грн підлягає стягненню з відповідача.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 294 901,20 грн суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно із частиною шостою цієї ж статті, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини другої статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім того, згідно із положеннями частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін (пункт 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 7.5 Договору оренди контейнерів № ОК-031 за затримку оплати оренди за п.п.5.1 - 5.7 цього Договору орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі: затримка оплати на строк не більше 30 днів - 1% за кожен день затримки від ставки орендної плати, встановленої п.5.1 цього Договору; затримка оплати на термін більше 30 днів, але не більше 60 днів -10% за кожен день затримки від ставки орендної плати, встановленої п.5.1 цього Договору; затримка оплати на термін більше 60 днів -50% за кожен день затримки від ставки орендної плати, встановленої п.5.1 цього Договору.

Враховуючи, що відповідачем доказів належного виконання своїх зобов`язань за Договором щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати до матеріалів справи не надано, у зв`язку із чим ТОВ "Контейнери України" правомірно заявило вимогу щодо застосування до відповідача, як порушника зобов`язань, про стягнення пені.

Однак, розрахунок пені виконаний позивачем у позовній заяві не узгоджується ні з умовами Договору, ні з вимогами законодавства.

Суд, перевіривши розрахунки пені, вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв`язку з невірним розрахунком позивача в частині визначення початку перебігу прострочення відповідача, оскільки відповідно до пункту 5.6 Договору оплата наступних періодів оренди здійснюється орендарем у вигляді авансового платежу в термін до 05 числа поточного місяця оренди. Суд зазначає, що перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений.

Крім того позивачем не враховано, що за порушення грошових зобов`язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач не врахував, що день фактичної оплати не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

Таким чином, суд дійшов висновку про здійснення розрахунку пені виходячи із ставки орендної плати (8124,00 грн), як обумовлено умовами Договору, за вірно визначений період по кожному із зобов`язань окремо (судом взято два останніх зобов`язання: за січень та лютий 2021 року) в межах визначеного позивачем періоду з 28.01.2021 по 03.06.2021, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня:

1) ставка орендної плати: 8124,00 грн з 28.01.2021 по 03.06.2021 пеня становить 381,27 грн;

2) ставка орендної плати: 8124,00 грн з 06.02.2021 по 03.06.2021 пеня становить 357,23 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору, за розрахунком суду загальна сума пені становить 738,50 грн. Зазначений розмір пені є співмірним збиткам кредитора.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає до стягненню 16 772,13 грн заборгованості і 738,50 грн пені.

Судовий збір, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, однак не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінпроект" (07354, Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці, вулиця 1 Травня, будинок 50, код ЄДРПОУ 30920195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" (65104, місто Одеса, проспект Академіка Глушка, будинок 29, офіс 228, код ЄДРПОУ 42163494) заборгованість у розмірі 16 772 (шістнадцять тисяч сімсот сімдесят дві) грн 13 коп., пеню у розмірі 738 (сімсот тридцять вісім) грн 50 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 21.11.2022