Рішення

від 09.11.2022 по справі 914/1213/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2022 Справа № 914/1213/22

За позовом: Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сколівська ВЕС, с. Орів Дрогобицького району Львівської області

про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки

Суддя Галамай О.З.

Секретар судового засідання Бараняк Н.Я.

За участю представників:

від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. прокурор;

від позивача: Марочкович В.М. представник;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває позовна заява першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Сколівська ВЕС про розірвання договору оренди землі № 40/20/11-14 від 20.11.2014 та повернення земельної ділянки на користь позивача.

Хід розгляду справи.

Ухвалою суду від 07.07.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 19.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 09.11.2022.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача просили задовольнити позов.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, жодних клопотань не подавав, хоча по час, дату та місце розгляду спору повідомлений належним чином.

Аргументи сторін.

Позовна заява мотивована тим, що всупереч взятих на себе договірних зобов`язань відповідач не сплачував орендну плату за період з липня 2021 року по травень 2022 року. Прокурор ствердив, що станом на 03.05.2022 заборгованість становила 262 705, 75 грн, що є порушенням умов договору та Закону Про оренду землі та є підставою для припинення договору шляхом його розірвання та повернення земельної ділянки.

Позивач у клопотанні зазначив, що позовні вимоги прокуратури підтримує у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.

Обставини справи.

Наказом Головного управління Держземагентства у Львівській області №13-2215/16-14-СГ від 02.10.2014 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Сколівська ВЕС» за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Ямельницької сільської ради (за межами населених пунктів) Сколівського району, площею 1,0020 га, зі зміною цільового призначення - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств: для будівництва та обслуговування вітрової електростанції.

Пунктом 2 наказу передбачено надати ТОВ «Сколівська ВЕС» земельну ділянку площею 1,0020 га (кадастровий №4624588600:02:000:0183) в оренду на 49 років для будівництва та обслуговування вітроелектростанції на території Ямельницької сільської ради Сколівського району.

20 листопада 2014 року Головне управління Держземагентства у Львівській області (у тексті договору - Орендодавець) та ТОВ «Сколівська ВЕС» (у тексті договору - Орендар) уклали договір оренди землі №40/20/11-14 (далі - договір), відповідно до пункту 1 якого Орендодавець на підставі наказу Головного управління Держземагентства у Львівській області від 02.10.2014 №13-2215/16-14-СГ надає в оренду земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення, а орендар приймає земельну ділянку для будівництва та обслуговування вітроелектростанції, яка знаходиться за межами с. Ямельниня Сколівського району Львівської області.

В оренду передається земельна ділянка площею 1, 0020 га (кадастровий номер 4624588600:02:000:0183 у тому числі 0,6088 га сіножаті та 0,3932 га пасовища). На земельній ділянці відсутні будь-які об`єкти нерухомого майна чи інфраструктури (пункти 2, 3 договору).

Пунктом 5 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 150 600 грн/га.

Відповідно до пункту 8 договору, такий укладено на 49 років.

Згідно з пунктом 9 договору, орендна плата складає 4 527, 04 грн на рік, встановлюється 3% від нормативно грошової оцінки; орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі рівними частинами щомісячно.

Пунктом 11 договору передбачено, що орендна плата вноситься шляхом безготівкового перерахунку, рівними частинами, не пізніше як через 30 днів після закінчення звітного періоду.

Пунктом 36 договору визначено, що його дія припиняється шляхом розірвання на підставі рішення суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

На виконання договору оренди землі орендодавець передав земельну ділянку в оренду, що підтверджується актом № 9-я від 20.11.2014.

Право оренди ТОВ «Сколівська ВЕС» земельної ділянки державної власності кадастровий номер 4624588600:02:000:0183 на підставі зазначеного договору зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

15 лютого 2022 року державний реєстратор зареєстрував право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4624588600:02:000:0183 за Сколівською міською радою, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Стрийською окружною прокуратурою Львівської області під час вивчення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері використання земель державної та комунальної власності встановлені порушення вимог Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України та вимог Закону України Про оренду землі під час користування ТОВ Сколівська ВЕС земельною ділянкою кадастровий номер 4624588600:02:000:0183 площею 1, 0020 га за межами с. Ямельниця Сколівського району Львівської області, що стало підставою для ініціювання питання про повернення земельної ділянки в судовому порядку.

У листі відповіді ГУ ДПС у Львівській № 1893/5/13-01-04-09-08 від 11.02.2022 зазначено, що ТОВ «Сколівська ВЕС» допускається систематична заборгованість з орендної плати за землю, зокрема, заборгованість станом на 01.02.2022 становить 239 575, 90 грн, яка виникла з 01.04.2019. Остання сплата проведена 01.07.2021 на суму 160 000, 00 грн.

У листі відповіді ГУ ДПС у Львівській від 06.05.2022, наданому на запит прокуратури зазначено, що ТОВ «Сколівська ВЕС» допускається систематична заборгованість з орендної плати за землю, зокрема за договором, предметом якого є земельна ділянки площею 1, 0020 га з кадастровим номером 4624588600:02:000:0183. Станом на 03.05.2022 обліковується заборгованість по орендній платі за землю на суму 262 705,75 грн.

Також прокуратурою досліджено, що у податковій декларації відповідач самостійно відобразив податкові зобов`язання з орендної плати (річний розмір орендної плати) за спірну земельну ділянку кадастровий номер 4624588600:02:000:0183 площею 1,0020 га на 2021 рік, яка становила - 4 518, 00 грн.

Факт систематичного порушення ТОВ «Сколівська ВЕС» строків внесення орендної плати за землю прокурор доводить і листом Сколівської міської ради № 298/02-07 від 18.03.2022.

У цьому ж листі Сколівська міська рада просила Стрийську окружну прокуратуру Львівської області виступити позивачем в інтересах міської ради про стягнення заборгованості за договорами оренди земельних ділянок.

Крім того, ГУ ДПС у Львівській області зверталось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом про стягнення до бюджету податкового боргу по орендній платі за земельну ділянку, за результатами розгляду якого судом прийнято рішення від 28.02.2020 у справі №380/47/20, яким задоволено позовну заяву до ТОВ «Сколівська ВЕС» про накладання арешту на кошти платника на суму 353 610, 14 грн.

Враховуючи систематичну несплату відповідачем орендної плати, прокуратура звернулась до позивача в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" із повідомленням від 15.04.2022 про звернення до суду із позовом про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

13 червня 2022 року покуратура звернулась до суду із позовом у цій справі.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Щодо обґрунтованості підстав звернення прокурора з позовом.

Згідно з абзацом 1-2 частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження та у разі відсутності такого органу.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Матеріали справи містять листування прокуратури та позивача, в яких зазначено, що позивач звертався до відповідача з претензією, проте відповіді на неї не отримав.

Як вбачається із позовної заяви, у ситуації, що склалася, встановлено порушення інтересів держави, яке полягає в користуванні відповідачем земельною ділянкою без здійснення плати за неї у обсязі та в строки, які передбачені умовами укладеного договору, внаслідок чого до місцевого бюджету не надходять значні кошти. Ненадходження коштів зі сплати орендної плати, надходження їх несвоєчасно та не в повному розмірі призводить до спричинення шкоди державним інтересам та підриву основ фінансово-економічної діяльності держави та економічної безпеки держави в цілому.

Виходячи із наведених норм законодавства, державним (суспільним, публічним) інтересом для звернення прокурора до суду із даним позовом є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - припинення істотного порушенням орендарем договору, шляхом його розірвання, оскільки орендодавець позбавляється того, на що розраховував при укладенні договору, зокрема, своєчасного та в повному обсязі надходження платежів з орендної плати за землю до місцевого бюджету.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Протягом тривалого часу органом місцевого самоврядування не вживались заходи по захисту майнових прав та інтересів територіальної громади щодо розірвання договору та повернення земельної ділянки.

Зазначене вище свідчить про бездіяльність позивача та доводить необхідність застосування представницьких повноважень прокурором з метою захисту порушених інтересів держави та звернення до суду з позовом про розірвання договору та повернення земельної ділянки на користь позивача.

Щодо суті позовних вимог.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі укладеного ГУ Держземагенства у Львівській області та відповідачем договору оренди, в орендаря виникло право оренди на земельну ділянку - кадастровий номер №4624588600:02:000:0183 загальною площею 1, 0020 га.

Відповідно до пункту 24 розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Згідно з частиною 1 статті 148-1 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Враховуючи викладене, 15.02.2022 Сколівська міська рада Стрийського району Львівської області набула право власності на спірну земельну ділянку та до останньої перейшли права та обов`язки орендодавця за договором оренди землі.

Згідно з умовами договору, відповідач мав вносити орендну плату шляхом безготівкового перерахунку, рівними частинами, не пізніше як через 30 днів після закінчення звітного періоду.

Проте остання проплата проведена відповідачем ще 01.07.2021, а заборгованість зі сплати орендної плати станом на 03.05.2022 становить 262 705, 75 грн.

Доказів протилежного відповідач не подав, а матеріали справи таких не містять.

Тому прокурор довів систематичне порушення відповідачем зобов`язань щодо своєчасної сплати орендних платежів по спірному договору.

Припинення договору оренди землі регламентовано Законом України Про оренду землі (стаття 31). Так, договір оренди землі припиняється в перелічених випадках, а також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Статтею 32 Закону України Про оренду землі передбачено припинення договору оренди землі шляхом його розірвання. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Крім цього, статтею 24 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено також умови припинення договору оренди, відповідно до якої договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін, а також за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором (пункт 36 договору).

Стаття 141 Земельного кодексу України передбачає, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати. Тобто, такий випадок систематична несплата орендної плати чітко визначений законом.

Враховуючи встановлені вище обставини систематичної несплати відповідачем орендної плати по договору від 20.11.2014, яка не спростована відповідачем, суд дійшов висновку, що у правовідносинах, які виникли між сторонами, відповідач допустив істотне порушення умов договору, що має наслідком дострокове розірвання договору оренди.

Тому позовна вимога про розірвання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4624588600:02:000:0183 від 20.11.2014 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Правові наслідки припинення договору оренди регламентовані загальними положеннями Цивільного кодексу України, Закону України Про оренду землі та спеціальними нормами Закону України Про оренду державного та комунального майна, а також погоджені сторонами в договорі оренди.

Згідно зі статтею 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Договором оренди визначено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Слід зазначити, що позовна вимога про зобов`язання відповідача повернути на користь держави в особі позивача земельну ділянку, загальною площею 1, 0020 га, кадастровий номер: 4624588600:02:000:0183, яка розташована за межами с. Ямельниця Сколівського району Львівської області, є похідною та залежить від первинної вимоги про розірвання договору.

Оскільки суд визнав обґрунтованою вимогу про розірвання договору оренди землі, то вимога, похідна від такої, також підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо судового збору.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки № 40/20/11-14 від 20.11.2014 (кадастровий номер 4624588600:02:000:0183), укладений Головним управлінням Держземагенства у Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Сколівська ВЕС.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Сколівська ВЕС (місцезнаходження: 82610, Львівська область, Дрогобицький район, с. Орів, вул. Шевченка, 174; ідентифікаційний код: 38740608) повернути на користь Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області земельну ділянку площею 1,0020 га з кадастровим номером 4624588600:02:000:0183.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сколівська ВЕС (місцезнаходження: 82610, Львівська область, Дрогобицький район, с. Орів, вул. Шевченка, 174; ідентифікаційний код: 38740608) на користь Львівської обласної прокуратури (місцезнаходження: 79005, м. Львів, пр. Шевченка, буд. 17/19; ідентифікаційний код: 02910031) 4 962, 00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 21.11.2022.

Суддя Галамай О. З.