Рішення

від 09.11.2022 по справі 916/1899/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" листопада 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1899/22

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Дюльгер С.В.,

розглянувши справу № 916/1899/22

за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, Запорізька обл., м. Запоріжжя, Південне шосе, 72; код ЄДРПОУ 00191230)

до відповідача: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19; код ЄДРПОУ ВП 40081200)

про стягнення 816 293,90 грн;

представники сторін:

від позивача Благодір Р.В. (в режимі відеоконференції),

від відповідача Нікогосян О.С.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу у розмірі 816 293,90 грн.

В обґрунтування позову посилається на прострочення відповідачем термінів доставки вантажів.

Ухвалою від 15.08.2022 позовну заяву (вх. № 1968/22 від 09.08.2022) Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду: правильного поштового індексу Акціонерного товариства "Українська залізниця"; відомих номерів засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача; належних доказів відправлення позовної заяви з додатками відповідачу листом з описом вкладення (з урахуванням вимог даної ухвали).

19.08.2022 до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків.

Ухвалою від 25.08.2022 прийнято позовну заяву (вх. № 1968/22 від 09.08.2022) Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/1899/22, яку ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.09.2022, запропоновано відповідачу подати відзив.

26.08.2022 за вх. № 17477/22 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, посилаючись на скрутне фінансове становище, введення воєнного стану, стратегічність Акціонерного товариства Українська залізниця, а також виконання ним основного зобов`язання у повному обсязі, просив зменшити розмір штрафу за прострочення доставки вантажів на 95%. При цьому відповідач не заперечував жодних фактичних обставин справи та правильність правової позиції позивача.

05.09.2022 до суду надійшла заява (вх. № 18417/22) представника позивача про розгляд справи без його участі.

08.09.2022 за вх. № 18961/22 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погодився з доводами відповідача щодо можливості зменшення суми штрафу на 95% та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Протокольною ухвалою від 08.09.2022 відкладено підготовче судове засідання на 11.10.2022.

11.10.2022 до суду надійшла заява (вх. № 22096/22) представника позивача про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 11.10.2022 відкладено підготовче судове засідання на 26.10.2022.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.10.2022, суд, з`ясувавши думку сторін щодо можливості переходу до розгляду справи по суті, протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 09.11.2022.

09.11.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом грудня 2021р. - січня 2022р. відправляв вантаж одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ" на станцію Миколаїв-Вантажний (експорт) Одеської залізниці. Вантаж відправлявся за наступними залізничними накладними: № 46345930, № 46508099, № 46560348, № 46560405, № 46554036, № 46560371, № 46560454, № 46543120, № 46560421, № 46560801, № 46553921, № 46527727, № 46543146, № 46543377, № 46543070, № 46543088, № 46553871, № 46560355, № 46527768, № 46527776, № 46527784, № 46527818, № 46527826, № 46533535, № 46622239, № 46622262, № 46622338, № 46622247, № 46622395, № 46622478, № 46631602, № 46631693, № 46631719, № 46631743, № 46631818, № 46624961, № 46626313, № 46626461, № 46609855, № 46609863, № 46630703, № 46630729, № 46630745, № 46630752, № 46876975, № 46877007, № 46824371, № 46824397, № 46881744, № 46903688, № 46903761, № 46904249, № 46904280, № 46860151, № 46851291, № 46860136, № 46841177, № 46851069, № 46851085, № 46824132, № 46824207, № 46824413, № 46824421, № 46908216, № 46931689, № 46931697, № 46903670, № 46903696, № 46916060, № 46920518, № 46920708, № 46908240, № 46916078, № 46920534, № 46920617, № 46920666, № 46920682, № 46916888, № 46920641, № 46931713, № 46916938, № 46916979, № 46916995, № 46917027, № 46917043, № 46917142, № 46959854, № 46955787, № 46955407, № 46903720, № 46955399, № 46955738, № 46955746, № 46955779, № 46959862, № 46959870, № 46955357, № 46955365, № 46955381, № 46955449, № 46955480, № 46955506, № 46955498, № 46955522, № 46964961, № 46965133, № 46994588, № 46955423, № 46994752, № 46955415, № 46955431, № 47008578, № 46955803, № 47018940, № 47027669, № 47028659, № 47032073, № 47016621, № 47027677, № 47032115, № 46994737, № 47001961, № 47001987, № 47002084, № 47002126, № 47032123, № 47032164, № 47032172, № 47002035, № 47002043, № 47002050, № 47138771, № 47028634, № 47133020, № 46908224, № 47089701, № 47089404, № 47089412, № 47089453, № 47138797, № 47119847, № 47120050, № 47127659, № 47133111, № 47089552, № 47089578, № 47089586, № 47089594, № 47089628, № 47089669, № 47089693, № 47089719, № 46955548, № 46959656, № 46959730, № 46959748, № 46959755, № 46959763, № 46959771, № 47008016, № 46959797, № 46959805, № 47001847, № 46955670, № 47007901, № 46971230, № 46971040, № 46971198, № 46971289, № 46971321, № 46994596, № 46994661, № 47003447, № 46971149, № 46971156, № 46955563, № 46959714, № 46959722, № 46971057, № 46971172, № 46994570, № 46994620, № 46994646, № 46995544, № 46955555, № 46955589, № 46955662, № 46955688, № 47007919, № 47001821, № 47149489, № 47149497, № 47172408, № 47128756, № 47064498, № 47064506, № 47064514, № 47073044, № 47034970, № 47061544, № 47061577, № 47061734, № 47235007, № 47093349, № 47061817, № 47064241, № 47064480, № 47002191, № 47035001, № 47035019, № 47035027, № 47035076, № 47035084, № 47035100, № 47035118, № 47035126, № 47035175, № 47235098, № 47062567, № 47062583, № 47002217, № 47002258, № 47002274, № 47002332, № 47002357, № 47002290, № 47002308, № 47002316, № 47069943, № 47069950, № 47069968, № 47235106, № 47235130, № 47172309, № 47172374, № 47322029, № 47330485, № 47330501, № 47330659, № 47330683, № 47330956, № 47267695, № 47267711, № 47382718, № 47350319, № 47350301, № 47350426, № 47441886, № 47441282, № 47423975, № 47424023, № 47433453, № 47433628, № 47433636, № 47424015, № 47424064, № 47429444, № 47429451, № 47429519, № 47429683, № 47433461, № 47433479, № 47433537, № 47318373, № 47429626, № 47460100, № 47382338, № 47382478, № 47459904, № 47459946, № 47460191, № 47460225, № 47460019, № 47460092, № 47460282, № 47433362, № 47433487, № 47470380, № 47464847, № 47464904, № 47464946, № 47318480, № 47470307, № 47534201, № 47533336, № 47532916, № 47533468, № 47533575, № 47441142, № 47441159, № 47449772, № 47449814, № 47449848, № 47441134, № 47506050, № 47481312, № 47481122, № 47502380, № 47502695, № 47470406, № 47475777, № 47481338, № 47470430, № 47470570, № 47502661, № 47502679, № 47481080, № 47481288, № 47475769, № 47475801, № 47476072, № 47481130, № 47481486, № 47318522, № 47481304, № 47481429, № 47502364, № 47502372, № 47505805, № 47528302, № 47505839, № 47318548, № 47318571, № 47318597, № 47528278, № 47528286, № 47528518, № 47528534, № 47318514, № 47318555, № 47318936, № 47318969, № 47630314, № 47298443, № 47298542, № 47637145, № 47637152, № 47532825, № 47532866, № 47532940, № 47532965, № 47318944, № 47318951, № 47595111, № 47595061, № 47595285, № 47598321, № 47597935, № 47598016, № 47598057, № 47598065, № 47598156, № 47598206, № 47598230, № 47598305, № 47598370, № 47604996, № 47605027, № 47573902, № 47573910, № 47625504, № 47625546, № 47625587, № 47573894, № 47573936, № 47625462, № 47625561, № 47625579, № 47625637, № 47400163, № 47410808, № 47400130, № 47400171, № 47410683, № 47410725, № 47318282, № 47318290, № 47400072, № 47638614, № 47582374, № 46892477, № 47367172, № 47638440, № 47630322, № 47630371, № 47630306, № 47630553, № 47630587, № 47574041, № 47638689, № 47630330, № 47630561, № 47630595, № 47638481, № 47638499, № 47574025, № 47574033, № 47702683, № 47544572, № 47702766, № 47702774, № 47544598 (далі накладні).

Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України, який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

На підставі цього Статуту наказом Мінтрансу від 21.11.2000 № 644 затверджено, зокрема, Правила видачі вантажів; Правила обчислення термінів доставки вантажів; Правила оформлення перевізних документів та інші нормативні документи.

Згідно з ст. 6 Статуту залізниць України накладна основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Частинами 1, 2, 5 пункту 23 Статуту закріплено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Відповідно до п. 41 Статуту залізниць України залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з пунктом 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажів, термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів, у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок та відправок у великотоннажних контейнерах, а також одна доба на кожні повні та неповні 150 км щодо дрібних відправок та відправок в середньотоннажних контейнерах.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на_число місяць" (п. 2.1. Правил).

Згідно з п. 2.4. наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Пунктом 2.10. Правил встановлено, що вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

Відповідно до п. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати за прострочення на чотири і більше діб.

У відповідності з п. 8 Правил видачі вантажів оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Відповідно до Додатку 3 Правил оформлення перевізних документів відомості щодо провізної плати зазначаються у п. 31 накладної.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Приписами статті 307 Господарського кодексу України унормовано, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Згідно зі ст. 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (ч. 1 ст. 313 Господарського кодексу України).

Згідно приписів статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

За змістом п. п. 131, 133 Статуту претензії вантажовідправників щодо штрафів заявляються залізниці відправлення, а вантажоодержувачів - залізниці призначення. Передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред`явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством

Станцією призначення згідно з накладними є Миколаїв-Вантажний (експорт) Одеської залізниці, який входить до складу Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця.

Вантажовідправником вантажів за залізничними накладними є ПАТ Запоріжсталь, вантажоодержувачем вантажів за вищенаведеними залізничними накладними є ТОВ НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ. Вантажоодержувач здійснив передачу права на пред`явлення претензій і позовів за накладними вантажовідправнику ПАТ Запоріжсталь, про що свідчать переуступні написи на залізничних накладних.

Судом встановлено, що під час здійснення перевезень вантажів за вищезазначеними накладними, відповідачем допущено прострочення термінів доставки вантажів, визначених п. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що підтверджується електронними цифровими підписами одержувача у графі 53 та відмітками, проставленими Залізницею в графах 51, 52 зазначених накладних.

При цьому доказів щодо допущення прострочення доставки вантажу за відсутності вини Залізниці матеріали справи не містять.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу у розмірі 816 293,90 грн за прострочення відповідачем доставки вантажів, суд вважає його правильним та обґрунтованим.

Відповідач не заперечував щодо жодних фактичних обставин справи та правильність правової позиції позивача, про що зазначив у відзиві. Водночас клопотав про зменшення суми штрафу на 95%.

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При зменшенні розміру штрафу суд бере до уваги інтереси сторін, що заслуговують на увагу, і оцінює співвідношення розміру заявленої до стягнення суми штрафу, зокрема, із розміром збитків позивача. Якщо порушення зобов`язання відповідачем не потягло за собою значні збитки для інших господарюючих суб`єктів, то суд може з урахуванням інтересів сторін зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. При цьому як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

За своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності та стягуються в разі порушення такого зобов`язання. Отже, питання про зменшення розміру штрафних санкцій вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Вирішуючи питання щодо доцільності зменшення штрафних санкцій у цій справі суд враховує, що матеріали справи не містять доказів, що позивач або інші особи зазнали збитків у зв`язку із несвоєчасною доставкою залізницею вантажу по спірним накладним, а також доказів фінансового стану позивача. Водночас, суд враховує те, що відповідач фактично зобов`язання виконав. Крім цього, судом приймаються до уваги пояснення відповідача, які також є загальновідомими, щодо вагомого значення діяльності залізниці в умовах воєнного стану в Україні.

Разом з цим, при вирішенні питання щодо розміру, до якого слід зменшити суму штрафу, суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують майновий стан відповідача станом на цей час, в тому числі, щодо розміру коштів, які обліковуються на рахунках відповідача. При цьому суд також враховує, що обставини воєнного стану мають наслідком негативний вплив на фінансове становище як відповідача, так і позивача, а також те, що прострочення зобов`язання у спірних правовідносинах мало місце ще до початку воєнного стану.

Отже, проаналізувавши подані сторонами пояснення та докази у їх сукупності, з огляду на те, що штрафні санкції несуть стимулюючу функцію, суд вважає справедливим зменшити розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача, на 30 % - до 571 405,73 грн.

Таке зменшення розміру штрафу суд вважає оптимальним балансом інтересів обох сторін у спорі, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача. При цьому, з врахуванням заперечень позивача, суд вважає необхідним зауважити, що Верховним Судом неодноразово було викладено висновки щодо правомірності зменшення судами розміру суми штрафу у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 26.03.2020 у справі № 916/2154/19.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь позивача 571 405,73 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажів.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У п. 4.3. постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз`яснив, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Приймаючи до уваги вищезазначене, а також з огляду на те, що спір між сторонами виник внаслідок неправильних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 244,41 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, Запорізька обл., м. Запоріжжя, Південне шосе, 72; код ЄДРПОУ 00191230) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19; код ЄДРПОУ ВП 40081200) про стягнення 816 293,90 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19; код ЄДРПОУ ВП 40081200) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, Запорізька обл., м. Запоріжжя, Південне шосе, 72; код ЄДРПОУ 00191230) 571 405,73 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажів, 12 244,41 грн витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 09 листопада 2022 р.

У зв`язку з перебоями електропостачання у м. Одесі повний текст рішення складено та підписано 21 листопада 2022 р.

Суддя Р.В. Волков