Ухвала

від 10.11.2022 по справі 30/17-3657-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" листопада 2022 р.м. Одеса Справа № 30/17-3657-2011

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Рога Н.В., секретар с/з Богомолова В.С., розглянув скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (вх.№2-981/22 від 31.10.2022р.) на дії державного виконавця у справі №30/17-3657-2011

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агросинтез» (69035 м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 3, код ЄДРПОУ 30345439) правонаступник у виконавчому провадженні Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (Юридична адреса: 03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд.40, оф.315; Адреса для листування: 03187, м. Київ, просп. Академіка Заболотного, буд.38, оф.23, код ЄДРПОУ - 38039872, електронна адреса: niko-tais@ukr.net)

До відповідача: Приватного підприємства «АНАСТАСІЯ-Г» (68100, Одеська обл., м. Татарбунари, вул. Сонячна, буд.21, код ЄДРПОУ - 34890552)

про стягнення

Орган ДВС: Другий Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65005, м. Одеса, вул. Бабеля, буд.6, код ЄДРПОУ - 41405463, електронна адреса: info_ml2@od.od.dvs.gov.ua)

За участю представників сторін:

Від заявника: Грищенко О.М. - на підставі довіреності від 24.08.2022р.;

Від відповідача: не з`явився;

Від ДВС: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.11.2011р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агросинтез» задоволено повністю: стягнуто з Приватного підприємства «АНАСТАСІЯ-Г» основний борг у сумі 1 104 272 грн 92 коп., пеню у сумі 37 397 грн 17 коп., штраф за порушення термінів оплати у сумі 694 363 грн 75 коп., штраф за порушення строків передачі належним чином оформленого екземпляру договору застави у сумі 115 727 грн 29 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами у сумі 440 321 грн 43 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 23 921 грн 05 коп., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

На виконання вищезазначеного рішення 02.12.2011р. Господарським судом Одеської області видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.04.2013р. здійснено заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні при примусовому виконанні наказу Господарського суду Одеської області по справі №30/17-3657-2011 від 02.12.2011р., а саме: замінено Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агросинтез» його правонаступником у виконавчому провадженні - Товариством з обмеженою відповідальністю (Далі-ТОВ) «Компанія «НІКО-ТАЙС».

Ухвалою суду від 26.05.2022р. скаргу ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» (вх.№2-305/22 від 04.05.2022р.) на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни задоволено повністю: визнано за період із 08.07.2019р. по 23.02.2022р. неправомірною бездіяльність приватного виконавця у виконавчому провадженні №59495573 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 02.12.2011р. у справі №30/17-3657-2011, яка виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №59495573 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 02.12.2011р. у справі №30/17-3657-2011, із врахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження»; зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяну Сергіївну усунути допущене порушення.

Додатковою ухвалою суду від 05.07.2022р. задоволено заяву ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» (вх.№2-406/22 від 06.06.2022р.) про розподіл судових витрат у справі №30/17-3657-2011, стягнуто з Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни на користь ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 900 грн.

22 липня 2022р. на виконання додаткової ухвали суду від 05.07.2022р. у справі №30/17-3657-2011 видано відповідний наказ.

31 жовтня 2022р. до Господарського суду Одеської області надійшла скарга ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» (вх.№2-981/22 від 31.10.2022р.) на дії державного виконавця у справі №30/17-3657-2011.

Ухвалою суду від 02.11.2022р. призначено судове засідання по розгляду скарги на 10.11.2022р.

В обґрунтування скарги ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» зазначає, що останнім було отримано повідомлення державного виконавця Другого Малиновського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 06.10.2022р. про повернення наказу Господарського суду Одеської області від 22.07.2022р. у справі №30/17-3657-2011 без прийняття його до виконання на підставі п.10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» та п.4 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р.

Скаржник зазначає, що у відповідності до п.10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Згідно із п.4 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р., відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, окружні прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.

Однак, враховуючи те, що за наказом Господарського суду Одеської області від 22.07.2022р. у справі №30/17-3657-2011 боржником є приватний виконавець Шевченко Тетяна Сергіївна (65029, м. Одеса, вул. Балківська, буд.31, офіс 7, РНОКПП - НОМЕР_1 ), заявник вважає, що ним не порушено положення п.10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження».

Більше того, у відповідності до ст.16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом. Приватний виконавець є суб`єктом незалежної професійної діяльності.

Таким чином, скаржник дійшов висновку, що боржник - приватний виконавець Шевченко Тетяна Сергіївна, не є працівником та/або посадовою особою органу державної влади.

На підставі зазначеного, ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» вважає, що повернення наказу Господарського суду Одеської області від 22.07.2022р. у справі №30/17-3657-2011 без прийняття його до виконання на підставі п.10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» та п.4 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. є таким, що порушує норми чинного законодавства.

В якості нормативного обґрунтування ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» посилається на положення ст.344 ГПК України, просить скаргу задовольнити та визнати протиправними дії державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) під час примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 22.07.2022р. у справі №30/17-3657-2011, які виражаються у винесенні повідомлення від 06.10.2022р., яким повернуто стягувачу наказ Господарського суду Одеської області від 22.07.2022р. у справі №30/17-3657-2011 без прийняття до виконання на підставі п.10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження»; визнати протиправним та скасувати Повідомлення державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 06.10.2022р., яким повернуто стягувачу наказ Господарського суду Одеської області від 22.07.2022р. у справі №30/17-3657-2011 без прийняття до виконання на підставі п.10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження»; зобов`язати державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 22.07.2022р. у справі №30/17-3657-2011.

Представник ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» в судовому засіданні підтримує скаргу в повному обсязі, просить її задовольнити.

Відповідач - ПП «АНАСТАСІЯ-Г», не надав своїх міркувань щодо скарги на дії державного виконавця у справі №30/17-3657-2011.

Орган ДВС - Другий Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), не надав своїх міркувань щодо скарги на дії державного виконавця у справі №30/17-3657-2011. Ухвала суду від 02.11.2022р. була направлена на офіційну електронну адресу Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), була вручена 04.11.2022р.

Розглянув матеріали справи, вислухав пояснення представника скаржника, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, ухвалою суду від 26.05.2022р. скаргу ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» (вх.№2-305/22 від 04.05.2022р.) на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни задоволено повністю: визнано за період із 08.07.2019р. по 23.02.2022р. неправомірною бездіяльність приватного виконавця у виконавчому провадженні №59495573 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 02.12.2011р. у справі №30/17-3657-2011, яка виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №59495573 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 02.12.2011р. у справі №30/17-3657-2011, із врахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження»; зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяну Сергіївну усунути допущене порушення.

Додатковою ухвалою суду від 05.07.2022р. задоволено заяву ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» (вх.№2-406/22 від 06.06.2022р.) про розподіл судових витрат у справі №30/17-3657-2011, стягнуто з Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни на користь ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 900 грн.

22 липня 2022р. на виконання додаткової ухвали суду від 05.07.2022р. у справі №30/17-3657-2011 видано відповідний наказ.

З матеріалів справи вбачається, що скаржник звернувся з заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Одеської області від 22.07.2022р. у справі №30/17-3657-2011 до Другого Малиновського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Повідомленням Другого Малиновського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шевчука А.М. від 06.10.2022р. повернуто наказ Господарського суду Одеської області від 22.07.2022р. у справі №30/17-3657-2011 без прийняття його до виконання на підставі п.10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» та п.4 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р.

Пунктом 9 ч.2 ст.129 Конституції України закріплено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Положення ст.ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012р. вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013р. зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами ст.18 та ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права чи інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Тобто, у зв`язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Європейського суду з прав людини з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні.

Згідно ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства, і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні у справі Савіцький проти України від 26.07.2012р. №38773/05 Європейський суд з прав людини зазначив, що право, захищене п. 1 ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін.

Європейський суд з прав людини повторює, що п. 1 ст. 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також, Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Глоба проти України» від 05.07.2012р. no. 15729/07).

Також, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Згідно ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)- сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із п.4 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р., відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, окружні прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів та осіб, котрі здійснюють примусове виконання є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Згідно ч.1 ст.16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст.18 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» встановлено, що приватним виконавцем може бути громадянин України, який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту не нижче другого рівня, володіє державною мовою, має стаж роботи у галузі права після отримання відповідного диплома не менше двох років та склав кваліфікаційний іспит.

Згідно ч.2 ст.16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець є суб`єктом незалежної професійної діяльності.

У відповідності до п.п. 14.1.226 Податкового кодексу України приватний виконавець належить до самозайнятої особи - платника податку, який провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах цієї незалежної професійної діяльності.

Відповідно до п. 6.7 Порядку «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого Наказ Міністерства фінансів України

09.12.2011р. №1588, узяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та провадять незалежну професійну діяльність, здійснюють за місцем постійного проживання в порядку, установленому цим Порядком для фізичних осіб - підприємців.

Отже, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни не є органом державної влади чи його посадовою особою, у зв`язку з чим положення п.4 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р., не підлягають застосуванню.

Таким чином, посилання державного виконавця Другого Малиновського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в повідомленні від 06.10.2022р. про повернення наказу Господарського суду Одеської області від 22.07.2022р. у справі №30/17-3657-2011 без прийняття його до виконання на підставі п.10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» та п.4 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. є безпідставним, а вказане повідомлення незаконним та таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» та підлягає скасуванню.

Згідно ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно ч.5 зазначеної статті виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Отже, враховуючи матеріали справи, у державного виконавця Другого Малиновського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шевчука А.М. був наявний обов`язок відкрити виконавче провадження на виконання наказу Господарського суду Одеської області від 22.07.2022р. у справі №30/17-3657-2011 про стягнення з Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни на користь ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 900 грн на підставі заяви ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС».

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» (вх.№2-981/22 від 31.10.2022р.) на дії державного виконавця у справі №30/17-3657-2011.

Згідно ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись ст.ст.129,234,342,343,344 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (вх.№2-981/22 від 31.10.2022р.) на дії державного виконавця у справі №30/17-3657-2011- задовольнити.

2. Визнати протиправними дії державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шевчука А.М. під час примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 22.07.2022р. у справі №30/17-3657-2011, які полягають у винесенні повідомлення від 06.10.2022р. про повернення стягувачу наказу Господарського суду Одеської області від 22.07.2022р. у справі №30/17-3657-2011 без прийняття до виконання на підставі п.10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження».

3. Визнати протиправним та скасувати повідомлення державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шевчука А.М. від 06.10.2022р. про повернення стягувачу наказу Господарського суду Одеської області від 22.07.2022р. у справі №30/17-3657-2011 без прийняття до виконання на підставі п.10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження».

4. Зобов`язати державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 22.07.2022р. у справі №30/17-3657-2011.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Повний текст ухвали складено 21 листопада 2022р. у зв`язку із відсутність електропостачання у будівлі Господарського суду Одеської області.

Суддя Н.В. Рога