Рішення

від 22.11.2022 по справі 917/840/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2022 Справа № 917/840/22

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтехкомплект», 36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, буд. 47-Б, кім. 20, код ЄДРПОУ 05423432,

до Приватного акціонерного товариства «Експериментально-механічний завод», 36007, м. Полтава, вул. Ковпака, буд. 21, код ЄДРПОУ 37097603,

про стягнення 31 357,42 грн.,

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтехкомплект» до Приватного акціонерного товариства «Експериментально-механічнний завод» про cтягнення 31 357,42 грн., з яких 27 636,80 грн. заборгованість за поставлений товар за видатковими накладними № 2129 від 12.05.2021 р., № 4456 від 24.09.2021 р. та № 5495 від 30.11.2021 р., 2 943,23 грн. втрати від інфляції, 777,39 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.08.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не в повному обсязі здійснив оплату за товар, поставлений за видатковими накладними № 2129 від 12.05.2021 р., № 4456 від 24.09.2021 р. та № 5495 від 30.11.2021 р., чим порушив встановлені умови господарського зобов`язання, встановлені чинним законодавством України.

У зв`язку з відсутністю окремих номіналів поштових марок та тимчасовим припиненням господарським судом Полтавської області відправлення поштової кореспонденції у паперовому вигляді, про що відповідальними працівниками суду складено відповідний акт від 09.08.2022 року, копія ухвали від 08.08.2022 р. про відкриття провадження у справі була направлена на адресу Приватного акціонерного товариства «Експериментально-механічний завод», вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 04.10.2022 р.

Вказана копія ухвали була повернута до суду 27.10.2022 р. з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи, що ухвала про відкриття провадження у справі направлялась на адресу Приватного акціонерного товариства «Експериментально-механічний завод», вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 36007, м. Полтава, вул. Ковпака, буд. 21, воно вважається таким, що повідомлене належним чином про судовий розгляд даної справи. Крім того, ухвала суду була своєчасно розміщена судом у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином, вважається, що ПрАТ «Експериментально-механічний завод» було належним чином повідомлене про розгляд справи судом, про покладені на нього обов`язки та його процесуальні права.

Відповідач, однак, у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував, відзив на позовну заяву ТОВ «Полтехкомплект» не надав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

Відповідно до видаткових накладних № 2129 від 12.05.2021 р., № 4456 від 24.09.2021 р. та № 5495 від 30.11.2021 р. (а.с. 8-10) Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Полтехкомплект» поставило Приватному акціонерному товариству «Експериментально-механічний завод» продукцію на загальну суму 31 636,80 грн. Отримання продукції відповідачем підтверджується підписом представника останнього на вказаних накладних та довіреністю № 010526 від 27.01.2021 р., виданою начальнику ПрАТ «Експериментально-механічний завод» на отримання від ТОВ «Полтехкомплект» цінностей (масла) (а.с. 11).

Позивач стверджує, що відповідач оплату продукції в повному обсязі не виконав, частково сплативши на користь ТОВ «Полтехкомплект» грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 31 357,42 грн., з яких 27 636,80 грн. заборгованість за поставлений товар за видатковими накладними № 2129 від 12.05.2021 р., № 4456 від 24.09.2021 р. та № 5495 від 30.11.2021 р., 2 943,23 грн. втрати від інфляції, 777,39 грн. 3% річних.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: видаткові накладні № 2129 від 12.05.2021 р., № 4456 від 24.09.2021 р. та № 5495 від 30.11.2021 р., довіреність № 010526 від 27.01.2021 р., акт звірки взаєморозрахунків за період 2021 р. та ін.

Докази відповідача в спростування вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтехкомплект» в матеріалах справи відсутні.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарського договору. За частиною першою цієї статті господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

У письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу. (п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч.2 ст.642 ЦК України).

В даному випадку сторонами було укладено в простій письмовій формі договір поставки, оскільки продукція була поставлена позивачем і прийнята відповідачем, що зафіксовано у змісті накладних про вчинення сторонами відповідних дій.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов`язання з постачання товару на загальну суму 31 636,80 грн. Так, судом досліджено видаткові накладні № 2129 від 12.05.2021 р., № 4456 від 24.09.2021 р. та № 5495 від 30.11.2021 р. та встановлено, що вони мають всі необхідні реквізити, підписані сторонами, тож приймаються судом у якості належних доказів виконання позивачем своїх зобов`язань щодо поставки продукції на вищевказану суму.

Також в матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія акту звірки взаєморозрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтехкомплект» до Приватним акціонерним товариством «Експериментально-механічний завод» за період 2021 року (а.с. 12), у якому сторони підтвердили факт поставки відповідачу товару згідно з вищезазначеними видатковими накладними на загальну суму 31 636,80 грн.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України на покупця покладено обов`язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В силу ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вказаною нормою передбачено, зокрема, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

Дана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 р. у справі № 910/17838/17, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором та приписів цивільного законодавства України за надані послуги розрахувався не в повному обсязі.

Так, як стверджує позивач, Приватним акціонерним товариством «Експериментально-механічний завод» не сплачено заборгованість за поставлений товар в розмірі 27 636,80 грн.

Доказів на підтвердження виконання зобов`язань щодо здійснення оплати у вказаному розмірі відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлений законом принцип змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 27 636,80 грн. заборгованості за поставлений згідно з видатковими накладними № 2129 від 12.05.2021 р., № 4456 від 24.09.2021 р. та № 5495 від 30.11.2021 р. товар підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказану норму, позивачем приведено розрахунок інфляційних в розмірі 2 943,23 грн. за період з березня по травень 2022 року та 3% річних в розмірі 777,39 грн. за період з 22.02.2021 р. по 26.07.2022 р. (в т.ч. по накладній № 2129 від 12.05.2021 р. за період з 22.02.2021 р. по 26.07.2022 р., по накладній № 4456 від 24.09.2021 р. за період з 25.09.2021 р. по 26.07.2022 р., по накладній № 5495 від 30.11.2021 р. за період з 01.12.2021 р. по 26.07.2022 р.) (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 7-10).

З розрахунку інфляційних втрат, доданого до позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтехкомплект» вбачається, що позивачем застосовано сукупний індекс інфляції за період з березня по травень 2022 року 1.1065. Однак, враховуючи що сукупний індекс інфляції це добуток щомісячних індексів за відповідний період, він становить 1.10648467 (1.045 * 1.031 * 1.027).

З урахуванням зазначеного, суд здійснив перерахунок розміру інфляційних втрат за прострочення здійснення оплати за товар, поставлений за видатковими накладними № 2129 від 12.05.2021 р., № 4456 від 24.09.2021 р. та № 5495 від 30.11.2021 р., та дійшов до висновку, що обґрунтованим є розмір вказаних нарахувань в сумі 2 942,81 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Крім того, позивачем надано до суду розрахунок 3% річних за період з 22.02.2021 р. по 26.07.2022 р. (в т.ч. по накладній № 2129 від 12.05.2021 р. за період з 22.02.2021 р. по 26.07.2022 р., по накладній № 4456 від 24.09.2021 р. за період з 25.09.2021 р. по 26.07.2022 р., по накладній № 5495 від 30.11.2021 р. за період з 01.12.2021 р. по 26.07.2022 р.).

Однак, як встановлено вище, передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

З огляду на викладене, відповідальність ПрАТ «Експериментально-механізований завод» за прострочення оплати товару, поставленого згідно з видатковою накладною № 2129 від 12.05.2021 р., підлягає застосуванню починаючи з 13.05.2021 р.

Суд здійснив перерахунок 3% річних за період з 13.05.2021 р. по 26.07.2022 р. (в т.ч. по накладній № 2129 від 12.05.2021 р. за період з 13.05.2021 р. по 26.07.2022 р., по накладній № 4456 від 24.09.2021 р. за період з 25.09.2021 р. по 26.07.2022 р., по накладній № 5495 від 30.11.2021 р. за період з 01.12.2021 р. по 26.07.2022 р.) та дійшов до висновку про задоволення вказаних вимог позивача в сумі 726,34 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 27 636,80 грн. заборгованості за поставлений товар за видатковими накладними № 2129 від 12.05.2021 р., № 4456 від 24.09.2021 р. та № 5495 від 30.11.2021 р., 2 942,81 грн. втрат від інфляції, 726,34грн. 3% річних.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 476,93 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Експериментально-механічний завод» (36007, м. Полтава, вул. Ковпака, буд. 21, код ЄДРПОУ 37097603) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтехкомплект» (36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, буд. 47-Б, кім. 20, код ЄДРПОУ 05423432) 27 636,80 грн. заборгованість за поставлений товар, 2 942,81 грн. втрати від інфляції, 726,34грн. 3% річних; 2 476,93 грн. судового збору.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 22.11.2022 р.

Суддя О.С. Мацко