Рішення

від 16.11.2022 по справі 920/51/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

16.11.2022м. СумиСправа № 920/51/21

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л. при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши заяву представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум Стар про винесення додаткового рішення (вх№2540 від 23.06.2021) у справі №920/51/21

за позовомАкціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Сумигаз (40021, м. Суми, вул. Лебединська, 13, код ЄДРПОУ 03352432),

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю Преміум Стар (40022, м. Суми, вул. Чехова, буд. 9А, код ЄДРПОУ 35172222),

про стягнення 271936,92 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача:Сіденко Л.В. (довіреність від 24.12.2021 №007Др-118-1221),

від відповідача (заявника):не прибув,

установив:

Рішенням господарського суду Сумської області від 22.06.2021 у справі №920/51/21 у задоволенні позову відмовлено.

23.06.2021 представником відповідача подана заява про винесення додаткового рішення (вх№2540), в якій представник відповідач просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

08.07.2021 позивачем подане заперечення щодо понесених витрат на правничу допомогу (вх №6349/21), в якому позивач зазначає щодо неспівмірності та необґрунтованості витрат на правову допомогу та просить зменшити судові витрати на професійну правничу допомогу до 1000,00 грн.

Ухвалою суду від 29.06.2021 призначено розгляд заяви представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум Стар про винесення додаткового рішення (вх№2540 від 23.06.2021) у справі №920/51/21 у судове засідання на 09.07.2021, 11:30.

08.07.2021 позивачем подана апеляційна скарга на рішення Господарського суду Сумської області від 22.06.2021 у справі № 920/51/21.

Ухвалою від 09.07.2021 у справі №920/51/21 зупинено провадження у справі №920/51/21 з розгляду заяви представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум Стар про винесення додаткового рішення (вх№2540 від 23.06.2021) у справі №920/51/21.

12.07.2021 матеріали справи направлено до суду апеляційної інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 у справі №920/51/21 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» залишено без задоволення; рішення Господарського суду Сумської області від 22.06.2021 у справі №920/51/21 залишено без змін; витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз».

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2022 у справі №920/51/21 задоволено частково заяву ТОВ «Преміум Стар» про прийняття додаткової постанови за результатами розгляду апеляційної скарги АТ «ОГС «Сумигаз» на рішення Господарського суду Сумської області від 22.06.2021 у справі №920/51/21; стягнуто з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Сумигаз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум Стар 9000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (на стадії апеляційного перегляду).

31.10.2022 на примусове виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2022 у справі №920/51/21 Господарським судом Сумської області виданий наказ.

Ухвалою від 31.10.2022 у справі №920/51/21 поновлено провадження з розгляду заяви представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум Стар про винесення додаткового рішення (вх№2540 від 23.06.2021) у справі №920/51/21; заяву представника відповідача про винесення додаткового рішення (вх№2540 від 23.06.2021) у справі №920/51/21 призначено до розгляду у судове засідання на 16.11.2022, 10:30.

02.11.2022 представник позивача подав заяву №400007.1-Сл-9917-1122 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (вх №2752), в якій просить зазначену заяву задовольнити та визнати наказ Господарського суду Сумської області від 31.10.2022 у справі №920/61/21 про примусове виконання постанови таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою від 16.11.2022 у справі №920/51/22 задоволено заяву позивача (вх. №2752 від 02.11.2022) про скасування судового наказу у справі №920/51/21; визнано наказ Господарського суду Сумської області від 31.10.2022 у справі №920/51/21 таким, що не підлягає виконанню.

У судовому засіданні 16.11.2022 встановлено:

Представник позивача у судове засідання прибув, підтримав раніше подані заперечення щодо понесених витрат на правничу допомогу (вх № 6349/21 від 08.07.2021).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, 15.11.2022 (вх №5473) надіслав клопотання, в якому підтримав заяву про винесення додаткового рішення та просив провести судове засідання без участі відповідача.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 202 та ч. 4 ст. 244 ГПК України неявка позивача у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви позивача про винесення додаткового рішення.

На виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України здійснювалось фіксувався судового процесу за допомогою технічного засобу.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 16.11.2022 проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши подану заяву представника відповідача, надані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується зазначена заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення такої заяви, господарський суд установив:

Частиною 1 статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

У судовому засіданні 22.06.2021 при розгляді справи №920/51/21 по суті до закінчення судових дебатів представником відповідача заявлено про надання доказів понесених судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, що зафіксовано у протоколі судового засідання від 22.06.2022 у справі №920/51/21.

22.06.2021 за участю представників позивача та відповідача у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст якого складено та підписано 30.06.2022.

23.06.2021 представник відповідача подав заяву про винесення додаткового рішення (вх №2540), тобто дана заява подана в межах встановленого строку на її подання та відсутні підстави для залишення заяви без розгляду згідно з абз. 3 ч. 8 ст. 129 ГПК України.

У зв`язку з викладеним, наявні правові підстави для розгляду судом заяви представника відповідача про винесення додаткового рішення по суті.

На підтвердження правовідносин, що виникли між відповідачем та адвокатом до матеріалів справи додано угоду про надання правової допомоги, укладену між ТОВ «Преміум Стар» (далі клієнт) та Адвокатським бюро Павла Кравченка (далі представник) далі угода.

Відповідно до п. 1.1. угоди клієнт доручає, а представник бере на себе зобов`язання надати клієнту комплексні юридичні та консультаційні послуги правового характеру, які стосуються процесуального представництва клієнта як відповідача в судовій справі №920/51/21.

Згідно з п. 2.2. - 2.4. угоди за здійснення дій, передбачених п. 1.1. даної угоди, клієнт сплачує представнику 9000,00 (дев`ять тисяч ) гривень. Оплата по даній угоді здійснюється протягом 3 днів з моменту виставлення рахунку. Форма розрахунків - перерахування коштів на поточний рахунок Представника.

Матеріалами справи підтверджено, що Кравченко П.А. є адвокатом.

Відповідачем надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги, за яким гонорар адвоката згідно угоди (включаючи підготовку справи до розгляду, складання процесуальних документів (відзиву на позовну заяву, заперечень на відповідь, пояснень, клопотань, заяв і т.п., які містяться в матеріалах справи), подання їх до суду, збір доказів, проведення консультацій з клієнтом - 20 годин; участь в судових засіданнях - по факту згідно журналів судових засідань) - 9000,00 грн; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката - відсутні; складність справи та виконані адвокатом роботи - справа є складною; адвокатом складені та подані до суду заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань (підтверджується наявними в матеріалах судової справи заявами та клопотаннями).

Наявною в матеріалах справи банківською випискою з особового рахунку АБ Павла Кравченка по кореспонденту ТОВ «Преміум Стар» станом на 24.05.2021 з призначенням «Юридичні послуги (правова допомога по справі №920/51/21 зг угоди від 08/02/2021р.» підтверджується зарахування суми 9000,00 грн. за послуги, передбачені умовами угоди.

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Суд враховує, що в силу приписів п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Водночас, частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно з приписами частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Водночас, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Наведені правові позиції викладені в Постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

08.07.2021 АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» подано заперечення щодо понесених витрат на правничу допомогу з огляду на те, що заявлені відповідачем витрат и на правничу допомогу документально не підтверджені та є неспівмірними зі складністю справи. Одночасно у поданих запереченнях позивач просить зменшити суми судових витрат на професійну правничу допомогу до 1000,00 грн.

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Як зазначалося вище, у п. 2.2. угоди про надання правової допомоги від 08.02.2021 визначено, що клієнт сплачує представнику 9000,00 грн. за здійснення дій, передбачених п. 1.1. угоди.

Судом встановлено, що представник відповідача Кравченко П.А. є адвокатом, повноваження якого підтверджені ордером №1021615 від 01.09.2021, посвідченням адвоката № 228 від 23.12.2005.

Матеріалами справи документально підтверджено, що представництво інтересів відповідача під час розгляду справи судом здійснював Кравченко П.А..

Таким чином, витрати ТОВ «Преміум Стар» на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн. є обґрунтованим та документально підтвердженим.

Втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

Суд дійшов висновків, що позивач не надав достатніх доказів неспівмірності заявлених до стягнення відповідачем витрат у розмірі 9000,00 грн. із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, не надано власного документально підтвердженого розрахунку їх розміру, який свідчив б про неправильність розрахунку витрат . Таким чином, клопотання позивача про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу до 1000,00 грн є необґрунтованим, у зв`язку з чим не підлягає задоволенню.

Суд дійшов висновку, що відповідачем витрати на правничу допомогу повністю підтверджуються матеріалами справи, є співмірними зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих адвокатом послуг, позивач не довів неспівмірність заявлених до стягнення витрат, а отже суд вважає, що понесені відповідачем витрати на правову допомогу під час розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України підлягають покладенню на позивача у розмірі 9000,00 грн.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, представник відповідача довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, належними та допустимими доказами, а тому відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129, ст. 222, 244 ГПК України суд задовольняє заяву представника відповідача про винесення додаткового рішення та відшкодовує відповідачу за рахунок позивача 9000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Задовольнити заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення.

2.Стягнути з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Сумигаз (40021, м. Суми, вул. Лебединська, 13, код ЄДРПОУ 03352432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум Стар (40022, м. Суми, вул. Чехова, буд. 9А, код ЄДРПОУ 35172222) 9000,00 грн (дев`ять тисяч грн 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

3.Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення може бути оскаржене.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повне додаткове рішення складено 22.11.2022

СуддяВ.Л. Котельницька