Рішення

від 21.11.2022 по справі 922/1617/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2022 р.м. ХарківСправа № 922/1617/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Міжвідомчий науково-технологічний центр "Агробіотех" Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України (місцезнаходження: 02160, місто Київ, вулиця Харківське шосе, будинок 50; код ЄДРПОУ 31168762) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетком" (місцезнаходження: 61024, місто Харків, в`їзд Пушкінський, будинок 6, квартира 12; код ЄДРПОУ 30987003) про стягнення 842 392,14 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Міжвідомчий науково-технологічний центр "Агробіотех" Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетком" 842 392,14 грн. заборгованості, з яких: сума основного боргу за Договором поставки № 04-01/2016 від 01.09.2015 в розмірі 683 334,51 грн., інфляційні втрати в розмірі 141 755,71 грн. та 3% річних у розмірі 17 301,92 грн.

Також позивач просить суд покласти на ТОВ "Нетком" витрати зі сплати судового збору в розмірі 12 635,88 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22 вересня 2022 року позовну заяву ДП "МНТЦ "Агробіотех" НАН та МОН України прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі № 922/1617/22; визнано справу № 922/1617/22 малозначною та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нетком" наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося; у встановлений статтею 251 ГПК України п`ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не подало.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали Господарського суду Харківської області від 22.09.2022 про відкриття провадження у справі № 922/1617/22 направлено в паперовій формі - рекомендованими листами з повідомленнями про вручення за адресою ТОВ "Нетком", вказаною у позовній заяві, яка також співпадає з юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 61024, місто Харків, в`їзд Пушкінський, будинок 6, квартира 12. Однак, зазначене відправлення не вручено адресатові та повернуто до суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою", згідно Довідки про причини повернення/досилання відділення поштового зв`язку Укрпошти від 03.10.2022.

Крім того, відповідну ухвалу було надіслано судом в електронному вигляді на електронну пошту ТОВ "Нетком", зазначену позивачем: pik.prom@gmail.com.

У відповідності до частини шостої статті 120 Господарського процесуального кодексу України, суд також намагався повідомити ТОВ "Нетком" про розгляд даної справи телефонограмою. Проте за номерами, які вказано у позовній заяві, телефонограма не була прийнята (зазначені номери не відповідають). Відомостей щодо інших засобів зв`язку із відповідачем матеріали справи не містять.

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд даного позову, а відповідач, у відповідності до пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України визнається таким, що був належним чином повідомленим про розгляд даної справи.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи № 922/1617/22, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги ДП "МНТЦ "Агробіотех" НАН та МОН України та об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

01 вересня 2015 року між Державним підприємством "Міжвідомчий науково-технологічний центр "Агробіотех" Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нетком" (далі - Покупець) було укладено Договір поставки № 04-01/2016, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався передавати (поставляти) у зумовлені строки Покупцеві товари - регулятори росту рослин (далі - Товар), а Покупець зобов`язався приймати Товар і сплачувати за нього певну грошову суму. Предметом поставки с Товар визначений Постачальником та Покупцем у рахунках-фктурах, видаткових накладних, із зазначенням номенклатури, найменування та кількості, ціни за одиницю та ціни поставки.

Згідно пункту 2.3. Договору право власності на поставлений Товар переходить до Покупця в момент отримання Товару від Постачальника (перевізника) за накладною (товарно-транспортною накладною).

Сума цього Договору складається із суми вартості партій Товарів, поставлених Постачальником протягом строку дії цього Договору, вказаних у накладних. Ціни встановлюються у національній валюті України (пункти 7.2, 7.3 Договору).

Відповідно до пунктів 8.1., 8.2. Договору оплата здійснюється в розмірі повної вартості Товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах у цьому Договорі.

Покупець повинен оплатити поставлений товар на умовах, визначених та узгоджених Сторонами у рахунку-фактурі.

ДП "МНТЦ "Агробіотех" НАН та МОН України вказує, що на підставі Договору поставки № 04-01/2016 від 01.09.2015 Покупцю було передано товар на загальну суму 1 958 336,30 грн. Однак, ТОВ "Нетком" за поставлений Продавцем товар не розрахувалося.

02 червня 2020 року Сторонами укладено Додаткову угоду до Договору поставки № 04-01/2016 від 01.09.2015, згідно якої ТОВ "Нетком" визнало наявність боргу перед Продавцем в розмірі 1 958 336,30 грн. та підтвердило виникнення у нього зобов`язання сплатити вказаний борг Продавцю.

Пунктом 2 Додаткової угоди Сторони також погодили порядок проведення остаточного розрахунку за наступним Графіком погашення заборгованості:

- Платіж 1 до 31.12.2020 - 15% від загальної суми боргу (293 750,44 грн.);

- Платіж 2 до 31.12.2021 - 25% від загальної суми боргу (489 584,07 грн.);

- Платіж 3 до 31.12.2022 - 20% від загальної суми боргу (391 667,26 грн.);

- Платіж 4 до 31.12.2023 - 20% від загальної суми боргу (391 667,26 грн.);

- Платіж 5 до 31.12.2024 - 20% від загальної суми боргу (391 667,26 грн.).

22 жовтня 2020 року від Покупця на рахунок ДП "МНТЦ "Агробіотех" НАН та МОН України надійшла часткова оплата Платежу № 1 в розмірі 100 000,00 грн. Залишок платежу на суму 193 750,44 грн. не сплачено. Також у строк не погашено ТОВ "Нетком" і Платіж № 2 на суму 489 584,07 грн.

З метою досудового врегулювання спору 14 липня 2022 року позивач направив на адресу Товариства вимогу щодо сплати заборгованості за Договором поставки № 04-01/2016 від 01.09.2015, однак зазначену вимогу відповідачем не отримано. Відповідно, на час розгляду справи заборгованість ТОВ "Нетком" за Договором поставки № 04-01/2016 від 01.09.2015, згідно затвердженого Додатковою угодою Графіку (частина Платежу 1 і Платіж 2), становить 683 334,51 грн.

Крім того, внаслідок прострочення ТОВ "Нетком" виконання грошового зобов`язання, позивачем нараховно і заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 141 755,71 грн. та 3% річних у розмірі 17 301,92 грн. (в порядку статті 625 Цивільного кодексу України). Обставини щодо стягнення суми основного боргу та вказаних нарахувань в примусовому порядку стали підставою для звернення ДП "МНТЦ "Агробіотех" НАН та МОН України до суду із даним позовом.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України). При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.

Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України). Укладений сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Так, згідно статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до умов Договору та укладеної Сторонами Додаткової угоди від 02.06.2020, строк остаточного розрахунку ТОВ "Нетком" за товар є таким, що сплив 31.12.2020 - на суму 193 750,44 грн. та 31.12.2021 - на суму 489 584,07 грн.

Згідно статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що ТОВ "Нетком" в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростувало, жодних доказів оплати отриманого за Договором товару не надало, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ДП "МНТЦ "Агробіотех" НАН та МОН України в частині примусового стягнення з відповідача 683 334,51 грн. основного боргу обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами і підлягають задоволенню.

Також згідно частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.

Отже, в даному випадку, за порушення виконання грошового зобов`язання на відповідача покладається відповідальність відповідно до статті 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов`язку, нового додаткового обов`язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

У позовній заяві ДП "МНТЦ "Агробіотех" НАН та МОН України наведено детальний розрахунок інфляційного збільшення заборгованості та процентів річних по кожному окремому періоду. Перевіривши відповідні нарахування, суд встановив, що вони не суперечать вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними, у зв`язку із чим позовні вимоги ДП "МНТЦ "Агробіотех" НАН та МОН України в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетком" інфляційних втрат в розмірі 141 755,71 грн. та 3% річних в розмірі 17 301,92 грн. є обґрунтованими і також підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивачем заявлено вимогу щодо розподілу судових витрат у справі: відшкодування судового збору і витрат ДП "МНТЦ "Агробіотех" НАН та МОН України на оплату професійної правничої допомоги.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позовні вимоги у даній справі задоволено в повному обсязі, а відтак витрати по сплаті судового збору в сумі 12 635,88 грн. покладаються на ТОВ "Нетком" і підлягають стягненню на користь позивача.

Крім того, на виконання пункту 8 частини третьої статті 165 ГПК України позивачем було надано подано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат в розмірі 12 000,00 грн. та докази на підтвердження понесених ДП "МНТЦ "Агробіотех" НАН та МОН України витрат на допомогу адвоката.

Дослідивши матеріали справи та докази, надані позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Так, відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом із тим, згідно частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, при здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, господарському суду слід враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також, в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Суд також звертає увагу на те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Згідно із частиною першою статті 27 зазначеного Закону договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя статті 27 Закону).

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається із матеріалів справи, в якості доказів понесення витрат на оплату послуг адвоката до матеріалів справи надано укладений між Державним підприємством "Міжвідомчий науково-технологічний центр "Агробіотех" Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України (Замовником) і адвокатом Вітер В`ячеславом Миколайовичем (Виконавцем) Договір про надання правничої допомоги № 2-22СВ від 07.07.2022, відповідно до умов якого Замовник дає завдання, а Виконавець відповідно до завдання Замовника надає йому за плату правничу допомогу (юридичні послуги) в обсязі та на умовах, визначених цим Договором. На підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику правничої допомоги (юридичних послуг) відповідно до умов цього Договору складається акт про виконання цього Договору (акт виконаних робіт).

Згідно пункту 4.1. Договору загальний розмір плати за правничу допомогу (юридичні послуги) становить 12 000,00 грн.

Відповідно до умов пункту 2.1. Договору та орієнтовного розрахунку витрат позивача на правничу допомогу адвокат надає такі послуги:

- підготовка та направлення вимоги від імені Замовника до ТОВ "Нетком" про сплату заборгованості - 2 години вартістю 3 000,00 грн.;

- підготовка та подача в інтересах Замовника до Господарського суду Харківської області позовної заяви до ТОВ "Нетком" - 4 години вартістю 6 000,00 грн.;

- представництво і захист інтересів замовника у Господарському суді Харківської області під час розгляду цієї позовної заяви вартістю 3 000,00 грн.

Згідно наявного в матеріалах справи Акту виконаних робіт від 28.07.2022 до Договору про надання правничої допомоги № 2-22СВ від 07.07.2022 адвокатом проведено таку роботу: підготовка та направлення вимоги від імені Замовника до ТОВ "Нетком" про сплату заборгованості - 2 години вартістю 3 000,00 грн.; підготовка та подача в інтересах Замовника до Господарського суду Харківської області позовної заяви до ТОВ "Нетком" - 4 години вартістю 6 000,00 грн. Загальна вартість виконаних робіт складає 9 000,00 грн.

Дослідивши зазначені докази, господарський суд зазначає, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Водночас, суд зазначає, що поданих доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом професійної правничої допомоги вартістю 9 000,00 грн. Представництво і захист інтересів Замовника у Господарському суді Харківської області під час розгляду позовної заяви ДП "МНТЦ "Агробіотех" НАН та МОН України до ТОВ "Нетком" адвокатом не здійснювалося, а саму справу № 922/1617/22 розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідно, суд не вбачає підстав для розподілу попередньо заявлених 3 000,00 грн.

Крім того, до суду подано також докази на підтвердження фактичного здійснення витрат на професійну правничу допомогу: Квитанцію до прибуткового касового ордера № 6 від 28 липня 2022 року на суму 9 000,00 грн. Враховуючи наведене, подані до суду докази в сукупності приймаються, як належні, а витрати ДП "МНТЦ "Агробіотех" НАН та МОН України на професійну правничу допомогу, за таких обставин, підлягають розподілу в розмірі 9 000,00 грн.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

У розрізі спірних правовідносин, при вирішенні даної справи судом також враховано правову позицію, висловлену Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, згідно якої у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належними доказами, є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг та відповідають критерію розумності їхнього розміру, а тому можуть бути задоволені в сумі 9 000,00 грн.

Відповідно, за приписами частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетком" також підлягають стягненню витрати позивача на професійну правничу допомогу в Господарському суді Харківської області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 2, 13, 15, 16, 73-80, 86, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Міжвідомчий науково-технологічний центр "Агробіотех" Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетком" (місцезнаходження: 61024, місто Харків, в`їзд Пушкінський, будинок 6, квартира 12; код ЄДРПОУ 30987003) на користь Державного підприємства "Міжвідомчий науково-технологічний центр "Агробіотех" Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України (місцезнаходження: 02160, місто Київ, вулиця Харківське шосе, будинок 50; код ЄДРПОУ 31168762) суму основного боргу за Договором поставки № 04-01/2016 від 01 вересня 2015 року в розмірі 683 334,51 грн., інфляційні втрати в розмірі 141 755,71 грн., 3% річних у розмірі 17 301,92 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 12 635,88 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "21" листопада 2022 р.

Суддя В.В. Рильова