Рішення

від 21.11.2022 по справі 924/1351/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2022 р. Справа № 924/1351/20 (924/586/22)

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Танасюк О.Є., секретар судового засідання Мироненко Н.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Розсошанської сільської ради, с. Розсоша Хмельницький район, Хмельницька область

до Агрофірми „Проскурів", м. Хмельницький

про стягнення грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 549964,67 грн.

в межах справи №924/1351/20 про банкрутство колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів"

Представники сторін:

від позивача: Ступка Г.М. - згідно виписки з ЄДР

від відповідача: Рудий А.М. - арбітражний керуючий, керуючий санацією КП „Агрофірма „Проскурів"

від третьої особи: Дячок В.В. - голова Розсошанської сільської ради; Гадзіна М.Ю. - згідно довіреності

від прокуратури: Русецька О.В. - прокурор Спеціалізованої екологічної прокуратури Хмельницької обласної прокуратури - згідно посвідчення

Рішення ухвалюється 21.11.2022, оскільки 14.11.2022 постановлялася ухвала про оголошення перерви в судовому засіданні, яка занесена до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 22.08.2022 відкрито провадження у справі №924/1351/20 (924/586/22) в межах справи №924/1351/20 про банкрутство колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів", постановлено дану справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.09.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Розсошанську сільську раду, підготовче засідання відкладено на 12:00 год. 10.10.2022 р.

Ухвалою від 07.10.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/1351/20 (924/586/22) на 30 днів та підготовче засідання у справі призначено на 12:00 год. 24.10.2022.

24.10.2022 судом постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження у справі №924/1351/20 (924/586/22) та призначення справи до судового розгляду по суті 12:00 год. 14.11.2022.

14.11.2022 судом постановлено ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні на 11:00 год. 21.11.2022. Дана ухвала занесена до протоколу судового засідання.

Позиції сторін.

Прокурор у позові зазначає, що за результатами позапланової перевірки щодо дотримання Агрофірмою „Проскурів" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області встановлено ряд порушень лісового та природоохоронного законодавства, що спричинили шкоду навколишньому природному середовищу (Акт №617/05 від 19.08.2020). Зокрема встановлено, що у кварталі №5 виділі 4 земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 6825087200:04:001:0001 в період з 15.07.2020 по 17.08.2020 самовільно вирубано 27 дерев різних порід, чим завдано довкіллю шкоду у розмірі 549964, 67 грн. Кількість зрубаних дерев, їх діаметр та ознаки зафіксовано в зазначеному акті перевірки та польовій переліковій відомості, які також підписані директором та лісником ОСВ Агрофірми „Проскурів".

Також зазначає, що за результатами перевірки встановлено, що у зазначений період постійним лісокористувачем проведено прохідну рубку 2020 року в кварталі №5 виділі 7 земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 6825087200:04:001:0001 згідно лісорубного квитка серії ХМ ЛРК №005529 від 06.05.2020.

Повідомляє, що за-фактом самовільної рубки у кварталі №5 виділі 4 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.08.2020 внесено відомості за №12020240250000391 ч. 1 ст. 246 КК України.

Вказує, що земельна ділянка з кадастровим номером 6825087200:04:001:0001 площею 47,8 га, що розташована на території Розсошанської сільської ради, перебуває в постійному користуванні Агрофірми „Проскурів" на підставі державного акта на право постійного користування землею серії І-ХМ №000358 від 20.02.1996 та у структурі юридичної особи Агрофірми „Проскурів" діє відокремлений підрозділ - Окремий структурний відділ 2Лісомисливський відділ" Агрофірми „Проскурів", основними видами діяльності якого є Лісництво та інша діяльність у лісовому господарстві.

Враховуючи зазначене, прокурор зазначає, що Агрофірма „Проскурів" як постійний лісокористувач, не дотримавшись вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустила самовільну порубку на підпорядкованій їй території, не забезпечила збереження не призначених для порубки дерев, не здійснила комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, незаконних порубок, не запобігла порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів і не вжила відповідних заходів щодо їх усунення.

Прокурор наголошує, що відповідач зобов`язаний відшкодувати державі (територіальним громадам) заподіяні внаслідок допущеної ним бездіяльності щодо незабезпечення заходів з охорони лісу збитки в розмірі у сумі 549964,67 грн., які на час звернення до суду не відшкодовані.

Відповідач у відзиві (від 06.09.2022 №924/1351/20-211) не заперечуючи по суті позовних вимог та розміру шкоди, нанесеної невстановленою особою чи невстановленими особами, щодо яких триває досудове розслідування вважає, що прокурор звернувся з позовом не у спосіб та порядок передбачений процесуальними нормами КУзПБ та ГПК України. Зазначає, що прокурор має право подати заяву з грошовими вимогами до боржника в порядку та за формою, передбаченими ст. 45 КУзПБ, просить роз`яснити прокурору таке його право, а у разі неподання заяви з грошовими вимогами до боржника у визначений судом процесуальний строк, відмовити Заступнику керівника Хмельницької обласної прокуратури у задоволенні позовних вимог.

Прокурор в відповіді на відзив (від 13.09.2022 №12-1201-22) зазначає, що неподання позивачем заяви про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство в порядку передбачену КУзПБ не може вважатися відмовою від таких вимог у позовному провадженні або бути підставою для відмови у задоволенні позову з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що розглядається в межах справи про банкрутство відповідача в порядку ст. 7 КУзПБ.

Вказує, що у разі незаявлення вимог до боржника у справі про банкрутство справа за позовом з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що виникла до відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідно до приписів ст. 7 КУзПБ має бути розглянута господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство відповідача, по суті спору за правилами ГПК України у позовному провадженні в межах справи про банкрутство. Посилається на правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 20.12.2021 у справі №904/4455/19.

Таким чином, прокурор вважає позицію відповідача необґрунтованою та такою, що не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, залишення позову без розгляду та зупинення провадження у даній справі.

Позивач у відповіді на відзив (від 14.09.2022 вх. №05-22/4982/22) заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві. Вказує, що у правовому висновку Верховного Суду у постанові від 20.12.2021 у справі №904/4455/19 чітко зазначено, що сам факт подання або неподання забезпеченим кредитором заяви про визнання його грошових вимог до боржника не може вважатися відмовою позивача від розгляду таких вимог у позовному провадженні чи бути підставою для відмови у задоволенні позову з майновими (грошовими) вимогами заставного кредитора до боржника, що за загальним правилом має бути розглянутий в межах справи про банкрутство відповідача в порядку ст. 7 КУзПБ.

У разі незаявлення вимог до боржника у справі про банкрутство справа за позовом з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що виникла до відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідно до приписів ст. 7 КУзПБ має бути розглянута господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство відповідача, по суті спору за правилами ГПК України у позовному провадженні в межах справи про банкрутство.

Враховуючи зазначене, позивач підтримує вимоги прокурора в повному обсязі.

Третя особа у поясненнях (від 05.10.2022 за вих. №1230) просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Фактичні обставини справи.

Листом від 04.08.2020 за №3532/0.5 Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області направлено до Державної екологічної інспекції України звернення громадянина ОСОБА_1 (від 03.08.2020) та інформаційну довідку за встановленою формою для розгляду та отримання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Агрофірми «Проскурів» Окремий структурний відділ "Лісомисливський відділ" Агрофірми «Проскурів».

За результатами розгляду листа Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 04.08.2020 №3532/0.5, Державна екологічна інспекція України надала погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі звернення громадянина ОСОБА_1 від 03.08.2020 про порушення, що спричинило шкоду його правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави суб`єктом господарювання Агрофірми «Проскурів».

Згідно наказу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 06.08.2020 №745 «Про проведення позапланової перевірки Агрофірми «Проскурів» Окремий структурний відділ «Лісомисливський відділ» Агрофірми «Проскурів» було утворено комісію з проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Агрофірми «Проскурів» Окремий структурний відділ «Лісомисливський відділ» Агрофірми «Проскурів» у складі: Кирилюка І.І. - заступника начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду та рослинного світу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області, Хмурковського М.М. - головного спеціаліста відділу Державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища у Хмельницькій області. Комісії доручено здійснити позапланову перевірку в період з 10 по 21 серпня 2020 року.

Перевіркою встановлено здійснення прохідної рубки 2020 року (квартал 5 виділ 7 площа 3,5 га). На проведення рубки ОСВ ЛВ Агрофірми „Проскурів" видано дозвіл - лісорубний квиток серії ХМ ЛРК №005529 від 06.05.2020 (наявний в матеріалах справи), згідно якого вирубці підлягає 134 куб.м. в тому числі ділової 5 куб.м., дров`яної 76 куб.м. Рубка в стадії розробки.

Крім того, виявлено незаконно зрізані дерева без дозвільних документів (лісорубного квитка) у кварталі 5 виділ 4 кадастровий номер земельної ділянки лісогосподарського призначення 6825087200:04:001:0001. Всього взято в перелік 27 штук пнів (породи: дуб сирий, черешня сира, клен сирий, граб сирий).

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області складено Акт №617/05 від 19.08.2020, в якому встановлено наявність порушень вимог законодавства, а саме: матеріали лісовпорядкування земель лісового фонду не погоджені в установленому порядку центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища; виявлено незаконно зрізані дерева без дозвільних документів (лісорубного квитка) на території ОСВ АВ Агрофірма «Проскурів» у кварталі 5 виділ 4 площа 12,5 га, кадастровий номер земельної ділянки лісогосподарського призначення 6825087200:04:001:0001. Всього виявлено 27 штук пнів різних порід.

В Акті зазначено, що заміри пнів у корі біля шийки коріння проведено мірною стрічкою в сантиметрах ГОСТ - 7502-98.

Акт підписаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Кирилюком І.І., державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища у Хмельницькій області Хмурковським М.М., директором ОСВ АВ Агрофірми «Проскурів» Шевчук П. та лісником ОСВ ЛВ Агрофірми «Проскурів» Бойко О.

Кількість зрубаних дерев, їх діаметр та ознаки зафіксовано також в польовій переліковій відомості, який підписаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Кирилюком І.І., державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища у Хмельницькій області Хмурковським М.М. та лісником ОСВ Агрофірми «Проскурів».

На основі Акту №617/05 від 19.08.2020 відділом Державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (за підписом головного спеціаліста відділу Хмурковського М.М.) проведено розрахунок шкоди, заподіяної Агрофірмою «Проскурів» окремим структурним відділом «Лісомисливський відділ» Агрофірми «Проскурів» незаконною рубкою дерев без дозвільних документів (лісорубного квитка) у кварталі 5 виділ 4, кадастровий номер земельної ділянки лісогосподарського призначення 6825087200:04:001:0001, яка знаходиться на території Розмошанської сільської ради Хмельницького району. Згідно розрахунку загальна сума збитків становить 549964,67 грн.

Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області направлено Агрофірмі «Проскурів» окремому структурному відділу «Лісомисливський відділ» Агрофірми «Проскурів» припис №617/05 від 20.08.2020 про затвердження матеріалів лісовпорядкування в установленому порядку центральними органами виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Термін виконання - до 14.12.2020.

Згідно листа за №387005 від 27.08.2020 Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області в порядку ст. 214 КПК України направила до РВП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області матеріали перевірки по факту виявлення незаконної рубки дерев в лісовому масиві на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Агрофірмою «Проскурів».

У листі за №42300.11 від 22.09.2020 Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області повідомила Агрофірму «Проскурів», що відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 проведено розрахунок шкоди, яка складає 549964,67 грн. Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області повідомлено реквізити для перерахунку коштів. Також позивач зазначив, що у разі не виконання добровільного відшкодування шкоди, інспекція буде звертатися з вимогою до суду про примусове стягнення завданої шкоди.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6825087200:04:001:0001 площею 47,8 га, що розташована на території Розсошанської сільської ради, перебуває в постійному користуванні Агрофірми «Проскурів» на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-ХМ №000358 від 20.02.1996.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг від 23.04.2020), в структурі юридичної особи Агрофірми «Проскурів» (код ЄДРПОУ 03788891) діє відокремлений підрозділ - Окремий структурний відділ «Лісомисливський відділ» Агрофірми «Проскурів», основними видами діяльності якого визначено 02.10 Лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві (код ЄДРПОУ 42709988).

У листі від 13.07.2022 за №12-185вих-22 Хмельницька обласна прокуратура, з метою вирішення питання про наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави, просила повідомити позивача чи сплачена на даний час Агрофірмою «Проскурів» в добровільному порядку сума збитків за порушення вимог природоохоронного законодавства та чи вживалися Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області заходи щодо її стягнення, долучивши підтверджуючі документи.

Листом від 02.08.2022 за №96/ Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області повідомлено Хмельницьку обласну прокуратуру, що шкода заподіяна неправомірними діями на момент розгляду листа не відшкодована. Також повідомлено, що Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області не зверталася із позовом щодо відшкодування заподіяної шкоди у зв`язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні. Позивачем надано копії матеріалів перевірки для вжиття заходів прокурорського реагування в частині представлення інтересів держави в судовому порядку.

Також Хмельницька обласна прокуратура зверталася до Розсошанської сільської ради з листом від 13.07.2022 за №12-184вих-22, в якому просила в строк до 01.08.2022 надати інформацію чи вживала Розсошанська сільська рада заходи до стягнення шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу, та чи будуть такі заходи вживатися у подальшому.

Листом від 27.07.2022 за №901 Розсошанська сільська рада повідомила Хмельницьку обласну прокуратуру, що Агрофірмою „Проскурів" кошти в розмірі 549964,67 грн. за заподіяну шкоду державі у добровільному порядку не сплачені. Посилаючись на відсутність документів перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, Розсошанська сільська рада просила Хмельницьку обласну прокуратуру звернутися з позовною заявою до суду про стягнення з Агрофірми „Проскурів" збитків в розмірі 549964,67 грн.

В листі повідомлено, що слідчим відділом Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42022242210000010 від 27.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України. Також вказує, що за встановленими фактами незаконної рубки в кварталі 5 виділ 4 в межах земельної ділянки лісового фонду з кадастровим номером 6825087200:04:001:0001, що перебуває в постійному користуванні Агрофірми „Проскурів" проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020240250000391 від 18.08.2020.

11.08.2022 заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з повідомленням (№12-208вих-22 від 11.08.2022) про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом подання позовної заяви до Агрофірми „Проскурів" про відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб`єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою зазначеної участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені у ст. 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь у процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача в суді.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частина перша статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до абзаців 1 - 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно з положеннями частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 22.11.2021р. у справі № 917/564/21, від 14.12.2021р. у справі №916/1978/21).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки:

"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №906/282/19, від 09.02.2021 у справі № 910/13730/19, від 22.11.2021р. у справі № 917/564/21.

Згідно з ст. 56 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України", затвердженого постановою КМУ №275 від 19.04.2017, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністразахисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Основними завданнями Держекоінспекції України згідно з п. 3 вказаного Положення є 1) реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; 2) здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; охорони, захисту, використання і відтворення лісів.

Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області згідно з вимогами Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 року № 230, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.04.2020 року за №350/34633, є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Основними завданнями Державної екологічної інспекції в області є реалізація повноважень Держекоінспекції України у межах відповідної території.

Відповідно до п. 10 зазначеного Положення, Державна екологічна інспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Таким чином, Держекоінспекція у Хмельницькій області уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу.

Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області у своєму листі вих. №423010.11 від 22.09.2020 повідомила постійного землекористувача - Агрофірму "Проскурів" щодо наявного зобов`язання по відшкодуванню збитків, заподіяних державі у розмірі 549964,67 грн., відповідно до доданого розрахунку шкоди, заподіяної незаконною рубкою дерев без дозвільних документів у кварталі 5 виділ 4 кадастровий номер земельної ділянки лісогосподарського призначення 6825087200:04:001:0001. Водночас уповноважений орган держави вказав на те, що у разі не виконання добровільного відшкодування шкоди, інспекція буде звертатися з вимогою до суду про примусове стягнення завданої шкоди. Натомість, станом на сьогоднішній момент шкода заподіяна неправомірними діями не відшкодована.

Підставою, для представництва у суді інтересів держави прокурор зазначає факт порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, яка має спрямовуватися, до спеціально створених фондів охорони навколишнього природного середовища у відповідних місцевих бюджетах - за місцем заподіяння екологічної шкоди, і в подальшому спрямовується на фінансування заходів з відтворення та охорони навколишнього природного середовища. Вказує, що, несплата порушником нарахованих збитків ставить під загрозу можливість проведення заходів з відновлення навколишнього природного середовища у зв`язку із відсутністю джерел для їх фінансування.

Як вбачається з матеріалів справи, Хмельницька обласна прокуратура в листі від 13.07.2022 за №12-185вих-22, з метою вирішення питання про наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави, просила повідомити позивача чи сплачена на даний час Агрофірмою «Проскурів» в добровільному порядку сума збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства та чи вживалися Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області заходи щодо її стягнення, долучивши підтверджуючі документи.

Листом від 02.08.2022 за №96/ Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області повідомлено Хмельницьку обласну прокуратуру, що шкода заподіяна неправомірними діями на момент розгляду листа не відшкодована. Також повідомлено, що Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області не зверталася із позовом щодо відшкодування заподіяної шкоди у зв`язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні. Позивачем надано копії матеріалів перевірки для вжиття заходів прокурорського реагування в частині представлення інтересів держави в судовому порядку.

11.08.2022 заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з повідомленням (№12-208вих-22 від 11.08.2022) про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом подання позовної заяви до Агрофірми „Проскурів" про відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно-було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (правова позиція, викладена у постанові ВП ВС від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

З огляду на те, що Держекоінспекцією у Хмельницькій області починаючи з 22.09.2020 (дата звернення до відповідача з листом про добровільне відшкодування шкоди) та до цього часу не вжито заходів щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної самовільною вирубкою дерев, зокрема, звернення до суду з відповідним позовом, що спричиняє порушення інтересів держави у вигляді ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів, тим самим неналежно здійснюється захист державних інтересів у сфері охорони довкілля.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, який неналежно здійснює повноваження щодо захисту інтересів держави (територіальних громад) суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області.

Щодо суті позовних вимог.

Відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з врахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори щодо інших вимог до боржника.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено статтею 1166 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (Аналогічний висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 26.05.2022 у справі №922/2317/21, від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 у справі 922/3414/19).

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Таким чином, під час розгляду даного спору необхідним є з`ясування дотримання відповідачем норм лісового та природоохоронного законодавства під час рубки дерев у кварталі №5 виділі 4 земельної ділянки з кадастровим номером 6825087200:04:001:0001, що розташована на території Розсошанської сільської ради.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню використання на всій території України.

Згідно статті 1 Лісового кодексу України (ЛК України) ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до статей 16, 17 ЛК України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6825087200:04:001:0001 площею 47,8 га, що розташована на території Розсошанської сільської ради, перебуває в постійному користуванні Агрофірми «Проскурів», про що свідчить інформація Державного земельного кадастр про право власності та речові права на земельну ділянку (витяг від 23.03.2020). Право постійного користування на вказану земельну ділянку посвідчено державним актом на право постійного користування землею серії І-ХМ №000358 від 20.02.1996.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг від 23.04.2020), в структурі юридичної особи Агрофірми «Проскурів» (код ЄДРПОУ 03788891) діє відокремлений підрозділ - Окремий структурний відділ «Лісомисливський відділ» Агрофірми «Проскурів», основними видами діяльності якого визначено 02.10 Лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві (код ЄДРПОУ 42709988).

Відповідно до ст. 19 ЛК України, постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення, родючості грунтів, вживати інших заходів, відповідно до законодавства, на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Статтею 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до частин 1, 5 статті 86 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Згідно Положення Окремого структурного відділу «Лісомисливський відділ» Агрофірми «Проскурів», затвердженого рішенням правління Агрофірми «Проскурів» від 14.12.2018 №1, до його основних завдань та функцій віднесено забезпечення охорони лісів від пожеж, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, порушень лісового законодавства; збереження та посилення захисних властивостей лісів; проведення рубок з додержанням діючого законодавства (п.п. 1.4.4, 1.4.5 та 1.4.18 розділу І Положення).

Відповідно до пункту 1.3 розділу І Положення про Окремий структурний відділ «Лісомисливський відділ» Агрофірми «Проскурів, метою діяльності структурного підрозділу є ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів, що перебувають на землях з лісовими насадженнями, які знаходяться у власності, тимчасовому чи постійному користуванні Агрофірми «Проскурів» відповідно до державних актів на право користування земельними ділянками.

Таким чином, на Агрофірму «Проскурів», як постійного лісокористувача земельної ділянки з кадастровим номером 6825087200:04:001:000119, згідно положень ст. ст. 63, 64, 86 ЛК України покладається організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області за результатами позапланової перевірки щодо дотримання Агрофірмою «Проскурів» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів було складено Акт №617/05 від 19.08.2020, в якому встановлено наявність порушень вимог законодавства, зокрема, виявлено незаконно зрізані дерева без дозвільних документів (лісорубного квитка) на території ОСВ ЛВ Агрофірми «Проскурів» у кварталі 5 виділ 4 площа 12,5 га, кадастровий номер земельної ділянки лісогосподарського призначення 6825087200:04:001:0001. Всього виявлено 27 штук пнів різних порід.

Кількість зрубаних дерев, їх порода, діаметр та ознаки зафіксовано в зазначеному акті перевірки №617/05 від 19.08.2020 та польовій переліковій відомості від 17.08.2020.

Акт перевірки від 19.08.2020 містить відомості зазначені у п. 6 ст. 7 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Також, в цьому акті зазначено детальний опис виявлених порушень із посиланням на відповідні вимоги законодавства. Отже, цей акт є належним доказом, в якому зафіксовані фактичні дані про протиправні діяння і порушення природоохоронного законодавства, і який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

За змістом пункту 5 частини другої статті 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно зі статтею 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

На основі Акту №617/05 від 19.08.2020 відділом Державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області проведено розрахунок шкоди, заподіяної Агрофірмою «Проскурів» окремим структурним відділом «Лісомисливський відділ» Агрофірми «Проскурів» незаконною рубкою дерев без дозвільних документів (лісорубного квитка) у кварталі 5 виділ 4, кадастровий номер земельної ділянки лісогосподарського призначення 6825087200:04:001:0001, яка знаходиться на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району. Згідно розрахунку загальна сума збитків становить 549964,67 грн.

Щодо складових цивільного правопорушення.

З аналізу наявних у справі доказів вбачається, що Агрофірма «Проскурів» як постійний лісокористувач земельної ділянки з кадастровим номером 6825087200:04:001:0001, не дотримавшись вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустила незаконну порубку дерев на підпорядкованій їй території, не забезпечила збереження не призначених для порубки дерев, не здійснила комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, незаконних порубок, не запобігла порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, наслідком чого стало незаконне вирубування 27 дерев різних порід.

Незаконне вирубування лісових насаджень спричинило заподіянню шкоди в розмірі 549964,67 грн., що підтверджується розрахунком, здійсненим відділом Державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області згідно такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної лісу (додаток №1), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665.

Вина відповідача у здійсненні рубки дерев без дозвільних документів (лісорубного квитка) на земельній ділянці, яка перебуває в постійному користуванні Агрофірми «Проскурів» презюмується, адже відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 19, пункту 5 частини першої статті 64, частин 1, 5 статті 86 ЛК України відповідач як постійний користувач лісу не виконав свого обов`язку щодо здійснення охорони лісу від незаконних рубок та дотримання правил і норм використання лісових ресурсів.

Таким чином, в діях відповідача наявний склад цивільного правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача, яка виражається в неналежному виконанні своїх обов`язків щодо охорони та захисту лісу; розмір шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу, який обрахований відповідно до чинних такс, затверджених постановою КМУ від 23.07.2008 року №665; безпосередній причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача, оскільки шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; а також вина відповідача, що полягає в протиправній бездіяльності та неперешкоджанні його посадовими особами незаконному вирубуванню лісових насаджень.

Судом враховується, що відповідач у відзиві на відзив не заперечує по суті позовних вимог та розміру шкоди, нанесеної невстановленою особою чи невстановленими особами, щодо яких триває досудове розслідування.

У постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 09.08.2018 №909/976/17 надано правовий висновок, що цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення, дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Виходячи з системного аналізу змісту положень п. 1 ч. 2 ст. 19, п. 5 ст. 64. ч. ч. 1, 5 ст. 86, п. 5 ч. 2 ст. 105 та ст. 107 Лісового кодексу України, Агрофірма «Проскурів» як постійний лісокористувач має нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій відповідачу території та відшкодувати шкоду в розмірі 549964,67 грн.

Під час розгляду даної справи судом враховуються правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20.12.2018 справа №924/12/18, від 24.04.2018 справа №910/6277/16, від 15.02.2018 справа №927/1096/16, від 20.08.2018 справа №920/1293/16, від 20.02.2020 справа №920/1106/17 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, від 15.06.2022 у справі 909/114/21.

З огляду на вище зазначене, вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача шкоди в розмірі 549964,67 грн., заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Твердження відповідача про те, що прокурор звернувся з позовом не у спосіб та порядок передбачений процесуальними нормами КУзПБ та ГПК України є необґрунтованим, оскільки неподання позивачем заяви про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство в порядку передбачену КУзПБ не може вважатися відмовою від таких вимог у позовному провадженні або бути підставою для відмови у задоволенні позову з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що розглядається в межах справи про банкрутство відповідача в порядку ст. 7 КУзПБ. У разі незаявлення вимог до боржника у справі про банкрутство справа за позовом з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що виникла до відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідно до приписів ст. 7 КУзПБ має бути розглянута господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство відповідача, по суті спору за правилами ГПК України у позовному провадженні в межах справи про банкрутство. Подібний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/4455/19.

Відповідно до приписів пункту 7 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 671 цього Кодексу, зокрема, є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства, про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Статтею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також п. 7 ч. 3 ст. 29 та п. 4 ч. 1 ст. 691 Бюджетного кодексу України передбачено, що розмір шкоди підлягає стягненню із врахуванням наступного розподілу: 50% - до спеціального фонду бюджету місцевого самоврядування, на території якого вчинено правопорушення, 20% - до спеціального фонду обласного, бюджету, 30% - до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів на території Розсошанської сільської ради підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого бюджету органу місцевого самоврядування, на території якого вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.

З огляду на вище викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Агрофірми „Проскурів" (29008, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 257, код ЄДРПОУ 03788891) на користь держави в особі державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (29001, м. Хмельницький, вул. Івана Франка, 2/2, код ЄДРПОУ 38045514) на р/р Розсошанської сільської ради Хмельницької області UА668999980333109331000022695, код ЄДРПОУ отримувача 37971775, ГУК у Хмел.обл/Розсошанськ.стг/24062100, Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації бюджету 24062100, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 549964,67 грн. (п`ятсот сорок дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят чотири гривні 67 коп.).

Стягнути з Агрофірми „Проскурів" (29008, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 257, код ЄДРПОУ 03788891) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м.Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 8249,47 грн. (вісім тисяч двісті сорок дев`ять гривень 47 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 21.11.2022р.

Суддя О.Є. Танасюк

Примірник ухвали направити:

1 - до справи;

2 - Хмельницька обласна прокуратура - sekretariat@khmel.gp.gov.ua

3 - Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області - khmeln@dei.gov.ua

4 - Агрофірма „Проскурів" - proskuriv.office@gmail.com

5 - Полторацькому А.Є. - ІНФОРМАЦІЯ_1

6 - арбітражному керуючому Рудому А.М- ІНФОРМАЦІЯ_2

7 - Хмельницький обласний центр зайнятості - khm-ocz@kmocz.gov.ua

8 - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - post@km.pfu.gov.ua

9 - Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області - km.official@tax.gov.ua

10 - Державна інноваційна фінансово-кредитна установа - office@sfii.gov.ua

11 - ПАТ „Проскурів" - proskuriv.pat@gmail.com

12 - Розсошанська сільська рада - rozsoshasilrada@gmail.com