Рішення

від 15.11.2022 по справі 926/3350/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2022 року м. ЧернівціСправа № 926/3350/22

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ярошенко В.П., за участю секретаря судового засідання Шехтер Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 09806443)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 12 319,61 грн

представники сторін не з`явились

СУТЬ СПОРУ: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 09806443) звернулося до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості за заявою-договором №ID6636162 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт Кредитний ліміт на поточний рахунок) від 09.07.2019 в сумі 12 319,61 грн, з яких: 10 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 2 204,60 грн заборгованість по відсоткам, 98,00 грн заборгованість по комісії, 17,01 грн пеня за період з 22.02.2022 до 22.08.2022.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем умов кредитного договору, в частині своєчасного погашення кредиту та нарахованих процентів, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у загальній сумі 12 319,61 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2022 року, справу розподілено судді Ярошенко В.П.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 13.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено перше засідання по справі на 03.10.2022.

Ухвалою суду від 03.10.2022 продовжено строк розгляду справи по суті на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладено розгляд справи на 15.11.2022.

24.10.2022 від представника позивача за вх. №3938 надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, відповідно до якого останній підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.

15.11.2022 відповідач у судове засідання не з`явився, проте був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчить виписка (скріншот) про надсилання стороні на вказану в позовній заяві електронну поштову адресу ухвали суду з офіційної електронної поштової скриньки herman@cv.arbitr.gov.ua, виписка (скріншот) долучена до матеріалів справи.

Відповідачем відзиву на позовну заву не надано.

На адресу суду повернулась ухвала суду від 03.10.2022 направлена відповідачу з відміткою пошти - "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

На виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду винесені у даній справі направлені учасникам провадження рекомендованою поштою з повідомленням.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, вищевказані ухвали були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_2 .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також судом враховано висновок Європейський суд з прав людини зробив, про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ( Рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що неявка сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

09 липня 2019 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі за текстом рішення Позичальник, Боржник, Відповідач) було укладено Заяву-договір №ID6636162 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт «Кредитний ліміт на поточний рахунок») (надалі за текстом рішення - «Кредитний договір»), відповідно до умов якого, Банк зобов`язується надати Позичальнику кредит у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п.1.2. Кредитного договору - кредит надається у формі овердрафту на поточний рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у АТ «ТАСКОМБАНК» з цільовим призначенням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах встановленого ліміту кредитування.

У розділі 2 Кредитного договору передбачені умови надання кредиту:

- розмір та валюта кредиту: 10 000,00 грн. (пункти 2.1, 2.2);

- розмір процентної ставки за користування кредитом (далі - проценти) є фіксованою та складає 27 % річних (підпункт 2.3.1 пункту 2.3, пункт 2.4.);

- розмір комісійної винагороди складає 0,49% від суми максимального дебетового сальдо, яке існувало на поточному рахунку за розрахунковий місяць (підпункт 2.3.2 пункту 2.3);

- період сплати процентів та комісії з 01 по 10 число кожного місяця (пункт 2.5, пункт 2.6);

- термін повернення кредиту 08.07.2020 р.

Пунктом 3.1. Кредитного договору передбачено, що позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідної для сплати процентів та комісії у Період сплати визначених у підпунктах 2.5 та 2.6

Пунктом 3.3 Кредитного договору передбачено, що у випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права Банку Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Матеріали справи підтверджують, що відповідно до Заяви-договору від 30.11.2018 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та Правил обслуговування корпоративних клієнтів Клієнт (Відповідач) підтвердив свою обізнаність (ознайомленість) та поінформованість відносно запропонованих Банком умов надання зазначених банківських послуг (в т. ч. кредитних) та надав відповідну згоду, що засвідчив власним підписом 30.11.2018.

Пунктом 4.1. визначено, що Договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» та Цінові параметри продукту є Кредитним договором.

Пунктом 4. 2 визначено, що Договір є договором приєднання у визначенні статті 634 Цивільного кодексу України, в зв`язку із чим серед іншого умови цього Договору визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку http://www.tascombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до Договору в цілому.

Згідно з п. 18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит ліміт на поточний рахунок») - при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до цих Правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк "ТАС24/БІЗНЕС", або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через веріфікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Таким чином Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 скористався своїм правом та на підставі Закону України «Про електронний цифровий підпис» вчинила правочин, підписавши Заяву-договір №ID6636162 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит ліміт на поточний рахунок») електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату, сформованого на сайті https://ca.informiust.ua/ та відображенням ЕЦП на самому Договорі (роздруківка надається в додатку до даної позовної заяви).

На виконання умов кредитного договору, банком надані позичальнику кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 09.07.2019 р. по 22.08.2022 р.

Позивач стверджує, що через неналежне виконання Відповідачем умов Кредитного договору, станом на 22.08.2022, його загальна заборгованість перед Позивачем складає 12 391,61 гривень , з яких:

- заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 10 000,00 грн.

- заборгованість по відсоткам (в т. ч. прострочені) - 2 204,60 грн.

- заборгованість по комісії (в т. ч. простроченій) - 98,00 грн.

- пеня на суму простроченої заборгованості за період з 22.02.2022 по 22.08.2022 - 17,01 грн.

На підтвердження зазначеного Позивачем додано до матеріалів справи розрахунок заборгованості по Кредитному договору та відповідні виписки з особових рахунків Підприємця.

Банк відповідним повідомленням-вимогою від 02.08.2022 №12662/70.2.2 повідомив Позичальника про наявність заборгованості за кредитним договором та про необхідність її погашення у стислі терміни, однак, як зазначає позивач, зазначені порушення не були усунені, а заборгованість так і не була погашена.

Враховуючи те, що відповідач у добровільному порядку не сплатив банку відповідну заборгованість, останній і звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається зі змісту ст. 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ТАСКОМБАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст ст. 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Право Банку на дострокове стягнення кредиту передбачено і умовами Кредитного договору, зокрема пунктом 18.1.17.3.

Згідно з п. 18.1.17.3 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК», при настанні будь-якої з наступних подій порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого цим розділом Правил, в т. ч. при порушенні цільового використання Кредиту, Банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування вимагати від Клієнта дострокового повернення Кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за Кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.

Відповідно до п. 18.1.16.6. Правил, Клієнт доручає Банку списувати грошові кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті Кредиту для виконання зобов`язань з погашення кредиту, а також процентів за його використання, а також виконання інших зобов`язань перед Банком за використання Кредиту, в межах сум, що підлягають сплаті Банку згідно з цим розділом Правил та Цінових параметрів. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку, при цьому оформляється меморіальний ордер, у реквізиті «Призначення платежу» якого зазначається номер, дата і посилання на пункт Правил.

Тобто, наявність очевидних ознак неспроможності Позичальника належним чином обслуговувати кредитне зобов`язання та/або порушення умов Договору має наслідком виникнення у Банку права вимагати дострокового повернення суми Кредиту, що також передбачено нормами ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України.

За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

З урахуванням положень п. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України відносини повинні бути засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Крім того, ст. 6 і 627 Цивільного кодексу України передбачено свободу договору, що полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Отже, виходячи з наявної у справі заяві-договорі про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів, яка підписана відповідачем 09.07.2019 , яка містить умови щодо виду, строку та розміру кредиту, розміру процентів (комісія) за користування кредитом, розміру процентів за користування кредитом, розміру штрафу у випадку неналежного виконання умов договору, розміру пені у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, а також встановлені обставини справи, які свідчать про невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо строків погашення кредиту, про надсилання позивачем відповідачу вимоги-повідомлення про дострокове повернення кредиту, господарський суд, перевіривши правильність розрахунку сум заборгованості, дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог щодо стягнення 12 319,61 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 10 000,00 грн., заборгованість по відсоткам (в т. ч. прострочені) - 2 204,60 грн., заборгованість по комісії (в т. ч. простроченій) - 98,00 грн., пеня на суму простроченої заборгованості за період з 22.02.2022 по 22.08.2022 - 17,01 грн.

Згідно частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, судом враховується, що всупереч вимог ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не надано до суду жодних заперечень щодо встановлених судом обставин про наявність заборгованості за кредитом, а тим більш доказів, що спростовують такі обставини.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість у розмірі 12 319,61грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 10 000,00 грн., заборгованість по відсоткам (в т. ч. прострочені) - 2 204,60 грн., заборгованість по комісії (в т. ч. простроченій) - 98,00 грн., пеня на суму простроченої заборгованості за період з 22.02.2022 по 22.08.2022 - 17,01 грн, а також компенсацію по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата складання повного тексту рішення 21.11.2022

Суддя Вікторія ЯРОШЕНКО

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/