РІШЕННЯ
Іменем України
15 листопада 2022 року справа № 927/801/22 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи за позовом Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради, пр-т Миру,49-а, м. Чернігів, 14005 e-mail: dil_centr@ukr.net
до Приватного підприємства "Регіональне інформаційно-інвестиційне агентство", пр-т Миру,20, м. Чернігів, 14000, e-mail: не відомий
про виселення з орендованого приміщення
Представники сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: не прибув;
встановив:
Комунальним підприємством "Діловий центр" Чернігівської обласної ради подано позов до Приватного підприємства "Регіональне інформаційно-інвестиційне агентство" про виселення відповідача з орендованих приміщень в будівлі, що належить до спільної власності теориторіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та розташованого по проспекту Миру, 20 у м. Чернігові - приміщення підвалу: з літ. 1-3 по літ. 1-5, 1/2літ.1-І, 1/2літ. 1-2 -площею 38,5 кв. м.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди приміщень в будівлі, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та розташованих по проспекту Мира, 20 у м. Чернігові №63/10 від 27.01.2011.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.10.2022 справу №927/801/22 прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.10.2022.
У судове засідання 25.10.2022 прибув представник позивача у даній справі. Відповідач у судове засідання не прибув, про час та дату судового розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання за його юридичною адресою ухвали господарського суду.
12.10.2022 на адресу Господарського суду Чернігівської області підприємством зв`язку повернуто поштове відправлення, а саме ухвалу суду від 06.10.2022, надіслану судом відповідачу із зазначенням причини повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".
З`ясовуючи належність повідомлення сторін про розгляд справи та можливість вирішення даного господарського спору, суд виходить з такого.
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.
Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно із частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, відсутністю адресата за вказаною адресою.
Судом встановлено, що адреса відповідача, яка зазначена у позовній заяві повністю збігаються з адресою, зазначеною у рекомендованому повідомленні.
Ухвала суду, яка направлялась на адресу Приватного підприємства "Регіональне інформаційно-інвестиційне агентство" (пр-т Миру,20, м. Чернігів, 14000) міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернулись із відміткою поштового відділення: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Заяв про зміну місцезнаходження чи місця проживання від відповідача не надходило.
Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, а також близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.
Крім того, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Враховуючи викладене вище та факт надсилання судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі, враховуючи повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення: "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення учасника судового процесу про відкриття провадження у справі №927/801/22. Відповідачем у встановлений судом строк відзив на позов не наданий.
Відповідач у справі не повідомляв суд про намір подати відзив на позовну заяву у більш тривалий строк згідно положень п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 25.10.2022 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.11.2022 на 11:50.
У судове засідання 15.11.2022 сторони не прибули, про час та дату судового засідання позивач повідомлений під розписку, заповнену у судовому засіданні 25.10.2022.
Відповідач у судове засідання не прибув, про час та дату судового розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання за його юридичною адресою ухвали господарського суду, яка повернулась на адресу суду із зазначенням причини повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Враховуючи викладене вище та факт надсилання судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі, враховуючи повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення: "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення учасника судового процесу про розгяд справи по суті.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
27.01.2011 між Комунальним підприємством "Діловий центр" Чернігівської обласної ради (орендодавець, позивач) та Приватним підприємством "Регіональне інформаційно-інвестиційне агентство" (орендар, відповідач) був укладений договір оренди приміщень №63/10 в будівлі, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та розташованих по проспекту Миру, 20 у м. Чернігові, погоджений заступником начальника Управління комунального майна Чернігівської обласної ради Свиридовим С.С. (а.с. 7-10).
Пунктом 1.1.3 договору передбачено, що приміщення передаються в оренду з метою розміщення в них підприємства громадського харчування: їдальні, дитячого кафе, буфету, кафе-морозиво (без реалізації горілчаних виробів), а саме: частина будівлі колишнього готельного комплексу "Десна" - приміщення підвалу: з літ. 1-3 по літ. 1-5, Ѕ літ. 1-І, Ѕ літ. 1-2 - площею 38.5 кв.м.
Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна, який є невід`ємною частиною договору (Додаток № 1).
Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на нього. Майно залишається у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, а орендар користується ним протягом всього строку оренди. У разі припинення даного договору Майно повертається орендарем орендодавцю, у порядку, встановленому при передачі Майна Орендарю. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок зі складання Акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає Майно іншій стороні за договором (п. 2.2-2.4 договру).
Орендар зобов`язався, зокрема: своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату; у разі припинення або розірвання договору негайно повернути орендодавцеві одержане від нього майно (п. 5.1.2,5.1.9 договору).
Відповідно до п. 10.6 договору після закінчення строку дії договору оренди орендоване майно має бути звільнено і передано орендодавцю за Актом приймання-передачі. За час фактичного користування об`єктом оренди після припинення дії даного Договору до передачі приміщення за Актом, орендар зобов`язаний внести плату за користування приміщенням в розмірі орендної плати.
Термін дії договору може бути продовжено тільки шляхом укладання додаткової угоди за наявності письмової заяви орендаря, наданої орендодавцю протягом місяця до закінчення строку дії договору (п. 10.7 договору).
Чинність договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку на який його було укладено (п. 10.9. договру).
Договір діє з 27.01.2011 до 31.12.2020 включно (п. 10.1 договору).
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, яке розташоване в будівлі по проспекту Миру, 20 у м. Чернігові, що закріплене за орендодавцем на праві господарського відання у складі: приміщення, які знаходяться у підвалі вищезазначеної будівлі, загальною площею 38,5 кв.м., що не мають окремого входу, з метою розміщення в них підприємства громадського харчування: ідальні, дитячого кафе, буфету, кафе-морозив (без реалізації горілчаних виробів), а саме: частина будівлі колишнього готельного комплексу «Десна» - приміщення підвалу: з літ. 1-3 по літ. 1-5,1/2літ.1-І, 1/2літ. 1-2 - площею 38,5 кв.м., що підтверджується Актом прийому-передачі в оренду майна №1, підписаним сторонами та скріпленим печатками сторін (а.с. 11).
Позивачем враховано, що від відповідача заяви щодо продовження дії договору не надходило. Будь яких інших пропозицій відповідачем з продовження договору до позивача також не надходило.
Позивач зазначає про те, що термін дії договору продовжено не було і на теперішній час дію договору припинено, а відповідач продовжує неправомірно користуватися приміщеннями, не звільняючи їх. Заборгованість відповідача зі сплати платежів за користування приміщеннями рахується з лютого 2021 року, і до теперішнього часу становить 30472,93 грн. та носить накопичувальний характер. Щомісячна плата за користуванням приміщеннями, яка нараховується відповідачу, як за оренду приміщень у вигляді рахунків для оплати, направляється відповідачу на поштову адресу рекомендованими листами з повідомленням. Відповідач продовжує не сплачувати плату за користуванням приміщеннями, рахунки не отримує, які повертаються позивачу за закінченням терміну зберігання.
Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано.
Позивач полається на рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.01.2022 року у справі №927/1127/21 за позовом Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради до Приватного підприємства "Регіональне інформаційно-інвестиційне агентство" про стягнення 25745,62 грн. за договором оренди приміщень в будівлі, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та розташованих по проспекту Миру, 20 у м. Чернігові №63/10 від 27.01.2011; Вказаним рішенням позовні вимоги задоволено повністю. На примусове виконання вказаного рішення видано судовий наказ, який було надіслано на виконання до органів Державної виконавчої служби. На теперішній час заборгованість не сплачена, у тому числі і за рішенням суду.
Позивачем на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення направлено повідомлення про негайне повернення нерухомого майна №199-22 від 21.09.2022 (а.с. 14-16).
Будь-яких дій відповідачем щодо повернення майна не вчинено, заборгіваність з орендних платежів не сплачена.
Крім того, позивач послався на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.09.2022 у справі № 927/185/22 про розірвання договору оренди приміщень в будівлі, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та розташованих по проспекту Миру, 20 у м. Чернігові №41/10 від 02.09.2010, укладений між Комунальним підприємством "Діловий центр" Чернігівської обласної ради та Приватним підприємством "Регіональне інформаційно-інвестиційне агенство"; вказаним рішенням розірвано договір оренди приміщень в будівлі, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та розташованих по проспекту Миру, 20 у м. Чернігові №41/10 від 02.09.2010 та виселено Приватне підприємство "Регіональне інформаційно-інвестиційне агентство" з орендованого приміщення, в будівлі, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та розташованих по проспекту Миру, 20 у м. Чернігові, загальною площею 377,3 кв.м. Рішення набрало законної сили.
Враховуючи, що відповідач внаслідок припинення строку дії спірного договору оренди не виконав обов?язку з повернення майна орендодавцю, позивач звернувся до суду з позовом про виселення відповідача з орендованих приміщень в будівлі, що належить до спільної власності теориторіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та розташованого по проспекту Миру, 20 у м. Чернігові - приміщення підвалу: з літ. 1-3 по літ. 1-5, 1/2літ.1-І, 1/2літ. 1-2 -площею 38,5 кв. м.
Заперечень на позов відповідач не надав.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до ч.1ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 73, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (ст. 759 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Приписами ч. 1,4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначається, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
В силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов`язання відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору оренди № 63/10 від 27.01.2011.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт укладення сторонами у справі договору оренди приміщень в будівлі, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та розташованих по проспекту Миру, 20 у м. Чернігові №63/10 від 27.01.2011, факт передачі позивачем, за Актом прийому-передачі в оренду майна №1 від 27.01.2011, Приватному підприємству "Регіональне інформаційно-інвестиційне агентство" визначене вказаним договором майно, а саме: частину нежитлового приміщення, яке розташоване в будівлі по проспекту Миру, 20 у м. Чернігові, що закріплене за орендодавцем на праві господарського відання у складі: приміщення, які знаходяться у підвалі вищезазначеної будівлі, загальною площею 38,5 кв.м., що не мають окремого входу, з метою розміщення в них підприємства громадського харчування: ідальні, дитячого кафе, буфету, кафе-морозив (без реалізації горілчаних виробів), а саме: частина будівлі бувшого готельного комплексу «Десна» - приміщення підвалу: з літ. 1-3 по літ. 1-5,1/2літ.1-І, 1/2літ. 1-2 - площею 38,5 кв.м.
Факт користування орендованим майном відповідачем не спростовано.
Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.01.2022 року у справі №927/1127/21 позов Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради до Приватного підприємства "Регіональне інформаційно-інвестиційне агентство" про стягнення 25745,62 грн. за договором оренди приміщень в будівлі, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та розташованих по проспекту Миру, 20 у м. Чернігові №63/10 від 27.01.2011 задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача 25745,62 грн неустойки та 2270,00 грн судового збору.
Вказаним рішенням встановлено факти:
- відсутності доказів звернення відповідача до позивача із заявою про продовження строку дії спірного договору №63/10 від 27.01.2011, укладення між сторонами додаткової угоди до договору на підставі п.10.7 договору оренди.
- укладений між сторонами договір №63/10 від 27.01.2011 припинив свою дію 01.01.2021.
- внаслідок закінчення строку договору оренди, на який його було укладено та за відсутності укладеної між сторонами додаткової угоди, відповідно до п. 10.7 договору, договір є припиненим.
Рішення набрало законної сили 08.02.2022.
Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 т.75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018р. по справі № 910/9823/17.
Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Отже, факти, встановлені рішеннями суду у справі №927/1127/21 від 10.01.2022 щодо закінчення строку дії договору оренди приміщень в будівлі, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та розташованих по проспекту Миру, 20 у м. Чернігові №63/10 від 27.01.2011, на який його було укладено, та за відсутності укладеної між сторонами додаткової угоди відповідно до п. 10.7 договору, договір є припиненим.
Доказів протилежного позивачем під час судового розгляду справи не надано, доводи позивача, викладені у позовній заяві, відповідчем не спростовано, належність та допустимість наданих позивачем у справі доказів відповіджачем також не спростовано.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до умов спірного договору - неправомірне користування майном.
За приписами ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Відповідно до п. 10.6 договору після закінчення строку дії договору оренди орендоване майно має бути звільнено і передано орендодавцю за Актом приймання-передачі. За час фактичного користування об`єктом оренди після припинення дії даного договору до передачі приміщення за Актом, орендар зобов`язаний внести плату за користування приміщенням в розмірі орендної плати.
Доказів повернення майна у матеріалах справи відсутні.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі шляхом виселення відповідача з орендованих приміщень в будівлі, що належить до спільної власності теориторіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та розташованого по проспекту Миру, 20 у м. Чернігові - приміщення підвалу: з літ. 1-3 по літ. 1-5, 1/2літ.1-І, 1/2літ. 1-2 -площею 38,5 кв. м.
Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог повністю, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241,252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Виселити Приватне підприємство "Регіональне інформаційно-інвестиційне агентство" (14000, м. Чернігів, проспект Миру,20, код 37199047) з орендованих приміщень в будівлі, що належить до спільної власності теориторіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та розташованого по проспекту Миру, 20 у м. Чернігові - приміщення підвалу: з літ. 1-3 по літ. 1-5, 1/2літ.1-І, 1/2літ. 1-2 -площею 38,5 кв. м.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Регіональне інформаційно-інвестиційне агентство" (14000, м. Чернігів, проспект Миру,20, код 37199047) на користь Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради (14000, м. Чернігів, проспект Миру,49а, код 33469496) 2481 грн. судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 15.11.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п. 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення підписаний 22.11.2022.
Суддя М.О. Демидова
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2022 |
Оприлюднено | 24.11.2022 |
Номер документу | 107461049 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Демидова М.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні