Постанова

від 10.11.2022 по справі 915/1306/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 915/1306/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.,

за участю секретаря Низенко В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Дочірнього підприємства «ТОРЖОК»

на рішення Господарського суду Миколаївської області

у складі судді Семенчук Н. О.

від 05 жовтня 2020 року

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Лавриненко Л. В., Аленіна О. Ю., Мишкіної М. А.

від 03 серпня 2021 року

у справі за позовом Дочірнього підприємства «ТОРЖОК»

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Первомайськ - Кондитер», 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Глушак Ольга Олегівна, 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікінвест2017», 3) Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк», 4) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

за участю представників:

від позивача: не з`явилися,

від відповідача-1: не з`явилися,

від відповідача-2: не з`явилися,

від третьої особи-1: не з`явилися,

від третьої особи-2: не з`явилися,

від третьої особи-3: не з`явилися,

від третьої особи-4: не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року Дочірнє підприємство «Торжок» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Первомайськ - Кондитер» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк» в якому просило:

- визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 13.12.2016 № 071/11-16К, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Первомайськ - Кондитер»;

- визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідчений 19.05.2006 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Яковлєвою Н. П. та зареєстрований в реєстрі за № 2563, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Первомайськ - Кондитер», посвідчений 13.12.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О. та зареєстрований в реєстрі за № 1595;

- визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідченим 08.09.2008 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Яковлєвою Н. П. та зареєстрований в реєстрі за № 4516, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Первомайськ - Кондитер», посвідчений 13.12.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О. та зареєстрований в реєстрі за № 1596;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Глушак О. О. від 24.02.2017 індексний номер 34032402 (20:20:37);

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Глушак О. О. від 25.02.2017 індексний номер 34034747 (11:56:38).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що договір про відступлення права вимоги від 13.12.2016 № 071/11-16К, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Первомайськ - Кондитер», за своєю правовою природою є договором факторингу. Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю «Первомайськ - Кондитер» не є фінансовою установою у розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», не може надавати фінансові послуги, а тому суб`єктний склад договору про відступлення права вимоги від 13.12.2016 № 071/11-16К не відповідає вимогам статті 1077 Цивільного кодексу України, що свідчить про наявність правових підстав для визнання цього договору недійсним на підставі частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України.

Позивач зауважував також на тому, що відповідно до пункту 1.1. договору про відступлення прав вимоги від 13.12.2016 № 071/11-16К, сума права вимоги за основним договором складає 52 669 355,42 грн, тоді як на момент укладення спірного договору про відступлення права вимоги існувала підтверджена заборгованість лише в сумі 1 266 545,35 дол. США, що еквівалентно 27 130 365,29 грн.

Наведене свідчить про те, що право вимоги в сумі 52 669 355,42 грн не могло бути переданим, оскільки на момент укладення оскаржуваного договору такої вимоги не існувало, що також є підставою для визнання цього договору недійсним.

Посилаючись на наявність правових підстав для визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги від 13.12.2016 № 071/11-16К, позивач стверджує, що недійсними мають бути визнані і укладені на виконання цього договору договори:

- про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідчений 19.05.2006 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Яковлєвою Н. П. та зареєстрований в реєстрі за № 2563, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Первомайськ - Кондитер», посвідчений 13.12.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О. та зареєстрований в реєстрі за № 1595;

- про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідчений 08.09.2008 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Яковлєвою Н.П., та зареєстрований в реєстрі за № 4516, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк» (код ЄДРПОУ 40424913) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Первомайськ - Кондитер», посвідчений 13.12.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О. та зареєстрований в реєстрі за № 1596.

З огляду на те, що оскаржувані договори не створюють жодних правових наслідків, позивач також просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Глушак О. О. від 24.02.2017 індексний номер 34032402 (20:20:37) та від 25.02.2017 індексний номер 34034747 (11:56:38).

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

19.05.2006 між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (кредитодавець) та Дочірнім підприємством «Торжок» Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ-Кэпитал» (позичальник) укладено кредитний договір № 19/К-К (том 1 а. с. 124-131), пунктом 1.1. якого передбачено, що кредитодавець на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, які складають невід`ємну частину договору, надає позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Кредит надається в сумі 4 000 000 доларів США (п. п. 1.1.1.).

Термін користування кредитом: до 16-00 год. 18.05.2011 р. (п. п. 1.1.2.).

Процентна ставка за користування кредитом складає 12% річних (п. п. 1.1.3.).

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших виплат виступає іпотека нежитлового об`єкту, розміщеного за адресою: м.Миколаїв, вул. Мала Морська, буд. 108, що належить позичальнику.

Як передбачено п. 2.3. кредитного договору повернення кредиту здійснюється щомісячно, до 25 числа місяця, починаючи з січня 2007 року згідно з наведеним графіком.

Моментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки кредитодавця: суми кредиту, процентів, комісій та можливих штрафних санкцій, визначених цим договором (п. 2.6.).

Проценти нараховуються на фактичну заборгованість за кредитом, із розрахунку календарної кількості днів в місяці та 360 днів в році (п. 2.7.1.).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у доларах США щомісячно за поточний календарний місяць (п. 2.7.2).

Цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань (п. 7.4.).

В подальшому сторонами підписані додаткові угоди № 1-11, 15 до кредитного договору та договори про внесення змін № 12 -14, 16-23 до кредитного договору.

19.05.2006 між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (іпотекодержатель) та Дочірнім підприємством «Торжок» Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ-Кэпитал» (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, посвідчений нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Яковлєвою Н. П., реєстраційний № 2563.

Відповідно до п. 1.1. договору іпотекодавець з метою забезпечення виконання основного зобов`язання, що випливає з кредитного договору, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку предмет іпотеки.

Відповідно до розділу «Визначення термінів» предметом іпотеки за цим договором є нежитловий об`єкт, розташований за адресою: м. Миколаїв, вул.Мала Морська, 108, який в цілому складається з адміністративної будівлі залізобетонної - літ. «А-8» загальною площею 5 003,0 кв. м., торгівельного центру залізобетонного - літ. «А1-6» загальною площею 21 029,1 кв. м., вхід у підвал залізобетонний - літ. «М-1», воріт 4, огорожі 5, покриття І, навіс без/обшивки літ.«А3-1».

Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма приналежностями.

Основним зобов`язанням у розумінні договору іпотеки від 19.05.2006 є зобов`язання позичальника перед іпотекодержателем за кредитним договором, а саме:

- повернути кредит в сумі 4 000 000 доларів США згідно графіка погашення кредиту, вказаного в п. 2.3. кредитного договору, в строк не пізніше 16 год. 00 хв. 18.05.2011 р.;

- щомісяця в строк не пізніше 31 числа місяця, починаючи з травня 2006 р., сплачувати іпотекодержателю проценти за користування кредитом у розмірі 12% річних;

- сплачувати іпотекодержателю комісії.

Під терміном «кредитний договір» договір іпотеки розуміє кредитний договір від 19.05.2006 № 19/К-К, укладений між іпотекодержателем та Дочірнім підприємство «Торжок» Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ- Кэпитал».

Відповідно до п. 1.5. договору іпотеки узгоджена сторонами оціночна вартість предмета іпотеки становить 37 016 348,50 грн, що в еквіваленті при перерахуванні на долари США по офіційному курсу НБУ на день укладення цього договору складає 7 329 970 доларів США з розрахунку 5,05 грн за 1 долар США.

Згідно з п. 7.1. договору іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником зобов`язання по кредитному договору в цілому або в тій чи іншій його частині та/або невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим договором, в цілому або в тій чи іншій його частині, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 7.4. договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі:

- рішення суду;

- виконавчого напису нотаріуса;

- переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання по кредитному договору в порядку, встановленому ст.37 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього Договору;

- продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь - якій особі на підставі договору купівлі - продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього договору.

Цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором (п. 9.3.).

До цього договору було внесено ряд змін і доповнень.

Договором про внесення змін і доповнень до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Яковлєвою Н.П., від 19.05.2006 за реєстровим № 2563, від 28.12.2012 у розділі «Визначення термінів» термін «Предмет іпотеки» визначено, що предмет іпотеки являє собою: нежитлову будівлю, яка знаходиться у місті Миколаєві, по вулиці Малій Морській будинок 108, та в цілому складається з адміністративної будівлі залізобетонної за літ. А-8, загальною площею 5023,7 кв.м., споруди 7, огорожі 4.5, покриття 1.

Узгоджена сторонами оціночна вартість предмета іпотеки становить 1 761 634,55 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 28.12.2012 становить 14 080 744,96 грн.

08.09.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (іпотекодержатель) та Дочірнім підприємством «Торжок» ВАТ «КИТ- Кєпитал» (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, посвідчений нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Яковлєвою Н. П., реєстраційний №4516.

Відповідно до п. 1.1. договору іпотекодавець з метою забезпечення виконання основного зобов`язання, що випливає з кредитного договору, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку предмет іпотеки.

Згідно з розділом «Визначення термінів» предметом іпотеки за цим договором є нежитлова будівля торгівельного центру, розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд. 108/5, яка в цілому складається з нежитлової будівлі торгівельного центру залізобетонного - літ.«А-6» загальною площею 21029,1кв.м.

Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма приналежностями.

Основним зобов`язанням у розумінні договору іпотеки є зобов`язання позичальника перед іпотекодержателем за кредитним договором, а саме:

- повернути кредит в сумі 4 000 000 доларів США згідно графіка погашення кредиту, вказаного в п. 2.3. кредитного договору, в строк не пізніше 16 год. 00 хв. 18.05.2011 р.;

- щомісяця в строк не пізніше 31 числа місяця, починаючи з травня 2006 р., сплачувати іпотекодержателю проценти за користування кредитом у розмірі 12% річних;

- сплачувати іпотекодержателю комісії.

Під терміном «кредитний договір» договір іпотеки розуміє кредитний договір від 19.05.2006 р. № 19/К-К, укладений між іпотекодержателем та Дочірнім підприємство «Торжок» Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ - Кэпитал».

Відповідно до п. 1.5. договору іпотеки узгоджена сторонами оціночна вартість предмета іпотеки становить 43 186 000 грн, що в еквіваленті при перерахуванні на долари США по офіційному курсу НБУ на день укладення цього договору складає 8 902 861,38 доларів США із розрахунку 4,8508 грн за долар США.

У випадку невиконання або неналежного виконання позичальником зобов`язання по кредитному договору в цілому або в тій чи іншій його частині та/або невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим договором, в цілому або в тій чи іншій його частині, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки (п. 7.1.).

Відповідно до п. 7.4. договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі:

- рішення суду;

- виконавчого напису нотаріуса;

- переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання по кредитному договору в порядку, встановленому ст.37 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього договору;

- продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь - якій особі на підставі договору купівлі - продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього договору.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами договору, скріплення печаткою іпотекодержателя та іпотекодавця та його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору та іпотекодавцем за цим договором (п. 10.1.).

До цього договору було внесено ряд змін і доповнень.

Договором про внесення змін та доповнень до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Яковлєвою Н.П., від 08.09.2008 за реєстровим № 4516, від 28.12.2012 у розділі «Визначення термінів» термін «Предмет іпотеки» визначено, що предмет іпотеки являє собою: нежитлову будівлю, яка знаходиться у місті Миколаєві, по вулиці Малій Морській будинок 108/5, та в цілому складається з нежитлової будівлі торгівельного центру за літ. А1-6, загальною площею 21 347 кв.м., з навісом за літ. Б.

Узгоджена сторонами оціночна вартість предмета іпотеки становить 7 131 352,43 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 28.12.2012 становить 57 000 899,17 грн.

11.03.2015 Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Дочірнього підприємства «Торжок» про стягнення заборгованості за кредитним договором від 19.05.2006 р. №19/К-К в сумі 1 343 660,40 доларів США (що за курсом НБУ станом на 02.03.2015 складало 36 088 165,39 грн).

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2015 р. у справі № 915/362/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.08.2015 р., позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» задоволено частково.

Стягнуто з Дочірнього підприємства «Торжок» на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» грошові кошти в загальній сумі 1 343 470,63 доларів США, що за встановленим НБУ станом на 27.05.2015 курсом складало 28 777 140,89 грн:

- 1 216 307,02 доларів США (26 053 296,36 грн) - заборгованість з повернення кредитних коштів;

- 50 283,33 доларів США (1 077 068,93 грн) - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами;

- 67 493,35 доларів США (1 445 707,56 грн) - пеня за прострочення повернення кредитних коштів;

- 1 538,82 доларів США (32 961,52 грн) - пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами;

- 7 657,12 доларів США (164 015,51 грн) - 3 % річних за період користування простроченими кредитними коштами;

- 190,99 доларів США (4 091 грн) - 3 % річних за період користування простроченими сплатою відсотками за користування кредитними коштами.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2015 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.08.2015 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2015 у справі №915/362/15 скасовано в частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів в сумі 67 493,35 доларів США (1 445 707,56 грн), пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в сум 1 538,82 доларів США (32 961,52 грн), 3% річних за користування простроченими кредитними коштами в сумі 7 657,12 доларів США (164 015,51 грн), 3% річних за користування простроченою сплатою по відсоткам за користування кредитними коштами та штрафу в сумі 2 000 грн. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.08.2019 р. у справі № 915/362/15 позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до Дочірнього підприємства «Торжок» про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 67 601,68 доларів США (1 815 652,68 грн), пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами у сумі 1 620,26 доларів США (43 517,10 грн), 3% річних у сумі 7 848,11 доларів США (210 785,32 грн) та штрафу в сумі 2 000 грн залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Отже, рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2015 у справі № 915/362/15 є таким, що набрало законної сили в частині стягнення з Дочірнього підприємства «Торжок» заборгованості з повернення кредитних коштів в сумі 1 216 307,02 доларів США (26 053 296,36 грн) та заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами в сумі 50 283,33 доларів США (1 077 068,93 грн).

Всього на суму 1 266 590,35 доларів США або 27 130 365,23 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.06.2018 р. у справі №910/2341/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 р. та постановою Верховного Суду від 31.10.2018, відмовлено у задоволенні позову Дочірнього підприємства «Торжок» до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна електронна біржа» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк» про:

- визнання недійсними результатів аукціону в електронній формі з реалізації активів банку шляхом відступлення прав вимоги з кредитами іншим фінансовим установам, які відбулись 14.11.2016, щодо лоту № 7262;

- визнання недійсним протоколу від 28.11.2016 № 14/11-01 (зі змінами і доповненнями) про проведення аукціону в електронній формі з реалізації активів банку шляхом відступлення прав вимоги з кредитами іншим фінансовим установам щодо лоту № 7262.

Вказаним судовим рішенням встановлено наступні обставини:

- рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2015 № 63 розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», м. Київ;

- 14.11.2016 відбувся аукціон з реалізації активів Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», шляхом відступлення прав вимоги за кредитами іншим фінансовим установам, що підтверджується складеним за результатами проведеного аукціону протоколом від 28.11.2018 №14/11-01;

- відповідно до паспорту торгів, опублікованому на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на продаж виставлений, в т. ч. лот №7262: право вимоги за кредитним договором від 19.05.2006 № 19/К-К, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ВіЕйБі Банк» та Дочірнім підприємством «Торжок», та договорами забезпечення, за якими в якості забезпечення виконання кредитних зобов`язань в заставу банку були передні дві нежитлові будівлі, які знаходяться в м. Миколаєві, площею 21 347,4 кв. м. та площею 5 023,7 кв. м., а також майнові права, які полягають у праві вимоги грошових коштів.

- переможцем аукціону було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк», лот № 7262 продано за ціною 27 922 458,99 грн.

28.11.2016 між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк» укладено договір № 7262 про відступлення прав вимоги.

За умовами цього договору банк відступає новому кредитору права вимоги банку до позичальника за кредитним договором від 19.05.2006 № 19/К-К, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерним Банк» та Дочірнім підприємством «Торжок» Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ-Кэпитал» з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами.

Відповідно до п. 1.1. договору загальна сума права вимоги за основним договором (заборгованість за основним договором, процентами, пенями, штрафами) станом на 27.11.2016 (включно) складає в гривневому еквіваленті 52 669 355,42 грн та складається з заборгованості за тілом кредиту та відсотками всього 1 549 550,56 доларів США, що в перерахунку на національну грошову одиницю України (курс НБУ 25,588045 грн за один долар США станом на 27.11.2016) становить 39 649 969,46 грн., з них:

- 1 216 307,02 доларів США - заборгованість за основним боргом;

- 333 243,54 доларів США - заборгованість за процентами;

- 238 470,69 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків;

- 259 500,00 доларів США - штраф за невиконання умов договору;

- 240 042,12 грн - заборгованість за комісією;

- 37 247,42 грн - пеня за несвоєчасно сплачену комісію.

Відповідно до п. 1.2. договору внаслідок укладання цього договору новий кредитор набуває всіх прав кредитодавця за договорами:

1.2.1. Договором іпотеки, укладеним між банком та Дочірнім підприємством «Торжок» Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ-Кэпитал», (іпотекодавець), посвідченим 19.05.2006 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Яковлєвою Н. П. та зареєстрованим в реєстрі за №2563, з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами;

1.2.2. Договором іпотеки, укладеним між банком та Дочірнім підприємством «Торжок» Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ-Кэпитал», (іпотекодавець), посвідченим 08.09.2008 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Яковлєвою Н. П. та зареєстрованим в реєстрі за №4516, з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами;

1.2.3. Договором застави майнових прав від 27.01.2011 № 19/К-К-З, укладеним між банком та Дочірнім підприємством «Торжок» Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ-Кэпитал», з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами;

1.2.4. Договором поруки від 11.03.2014 № 19/К-КЛ-П, укладеним між банком та Дочірнім підприємством «Торжок» Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ-Кэпитал» (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КИТ-Єкатеринбург» (поручитель), з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами.

Відповідно до п. 4. договору за відступлення прав вимоги за основним договором новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 27 922 458,99 грн без ПДВ.

13.12.2016 між Публічним акціонерним товариством «ВіЕйБі Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк» (новий іпотекодержатель) укладено два договори про відступлення прав вимоги № 1593 та № 1594.

За умовами цих договорів банк відступає новому іпотекодержателю права вимоги до іпотекодавця - Дочірнього підприємства «Торжок» Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ-Кэпитал», за договорами іпотеки, нотаріально посвідченими 19.05.2006 за № 2563 та 08.09.2008 за № 4516.

Права вимоги за іпотечними договорами переходять до нового іпотекодержателя у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги (п.2. договорів).

13.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Первомайськ - Кондитер» (новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги № 071/11-16К.

За умовами цього договору первісний кредитор відступає новому кредитору права вимоги до позичальника за кредитним договором від 19.05.2006 № 19/К-К, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «ВіЕйБі Банк» та Дочірнім підприємством «Торжок» Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ-Кэпитал», з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами, включаючи права вимоги до правонаступників боржника, спадкоємців боржника або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржника за кредитним договором.

Відповідно до п. 1.1. договору загальна сума права вимоги за кредитним договором (заборгованість за основним боргом, процентами, пенями, штрафами) станом на дату укладання цього договору становить в гривневому еквіваленті 52 669 355,42 грн та складається з 1 549 550,56 доларів США - заборгованості за тілом кредиту та відсотками, що в перерахунку на національну грошову одиницю України (курс НБУ 25,588045 грн за один долар США станом на 27.11.2016) відповідає 39 649 969,46 грн, з них:

- 1 216 307,02 доларів США - заборгованість за основним боргом;

- 333 243,54 доларів США - заборгованість за процентами;

- 238 470,69 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків;

- 259 500,00 доларів США - штраф за невиконання умов договору;

- 240 042,12 грн - заборгованість за комісією;

- 37 247,42 грн - пеня за несвоєчасно сплачену комісію.

Відповідно до п. 1.2. договору внаслідок укладання цього договору новий кредитор набуває всіх прав кредитодавця за договорами:

1.2.1. Договором іпотеки, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ВіЕйБі Банк» та Дочірнім підприємством «Торжок» Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ-Кэпитал» (іпотекодавець), посвідченим 19.05.2006 нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Яковлєвою Н. П. та зареєстрованим в реєстрі за № 2563, з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами;

1.2.2. Договором іпотеки, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ВіЕйБі Банк» та Дочірнім підприємством «Торжок» Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ-Кэпитал» (іпотекодавець), посвідченим 08.09.2008 нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Яковлєвою Н. П. та зареєстрованим в реєстрі за № 4516, з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами;

1.2.3. Договором застави майнових прав № 19/К-К-З, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ВіЕйБі Банк» та Дочірнім підприємством «Торжок» Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ - Кэпитал» (заставодавець), від 27.01.2011, з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами;

1.2.4 Договором поруки від 11.03.2014 № 19/К-КЛ-П, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ВіЕйБі Банк», Дочірнім підприємством «Торжок» Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ-Кэпитал» (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КИТ-Єкатеринбург» (поручитель), з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами.

Відповідно до п. 2 договору від 13.12.2016. № 071/11-16К за цим договором новий кредитор набуває усі права кредитора за основним договором включаючи: право вимагати належного виконання боржником зобов`язань за основним договором, сплати боржником грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірах, вказаних в п. 1.1. цього Договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, сплати відповідної заборгованості від поручителя.

Права кредитора за основним договором переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 3 договору новий кредитор зобов`язаний повідомити боржника, поручителя про відступлення вимоги за основним договором протягом 5 календарних днів з моменту набрання чинності цим договором у порядку, передбаченому чинним законодавством або відповідним основним договором.

Сторони погоджуються, що відповідно до ст. 516 ЦК України новий кредитор несе ризик настання для нього несприятливих обставин у зв`язку із неповідомленням або несвоєчасним/неналежним повідомленням боржника та поручителя про відступлення прав вимоги за основним договором. Новий кредитор також погоджується, що первісний кредитор не відповідає перед новим кредитором, якщо одержані новим кредитором від боржника суми за основним договором будуть меншими від сум, які очікував отримати від боржника новий кредитор при укладенні цього договору, в тому числі, меншими від сум, зазначених у п 1.1. до цього договору, або сплачених новим кредитором первісному кредитору за цим Договором.

Відповідно до п. 4 договору від 13.12.2016 № 071/11-16К сторони домовились, що ціна відступлення права вимоги становить 28 342 295,87 грн без ПДВ, яку первісний кредитор отримав від Нового кредитора на підставі п. 2.2.2. попереднього договору від 23.11.2016 № 071/11-16, укладеного між сторонами.

13.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк» (первісний іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Первомайськ - Кондитер» (новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідченим 19.05.2006. приватним нотаріусом Миколаївською міського нотаріального округу Яковлєвою Н. П. та зареєстрованим в реєстрі за № 2563.

Договір від 13.12.2016 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О. та зареєстровано в реєстрі за № 1595.

Відповідно до п. 1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю належні первісному іпотекодержателю права вимоги до іпотекодавця - Дочірнього підприємства «Торжок» Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ-Кэпитал» за договором іпотеки, посвідченим 19.05.2006 приватним нотаріусом Миколаївською міського нотаріального округу Яковлєвою Н. П. та зареєстрованим в реєстрі за № 2563, який укладено між іпотекодавцем та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк», включаючи права вимоги до правонаступників іпотекодавця, спадкоємців іпотекодавця або інших осіб, до яких перейшли обов`язки іпотекодавця за іпотечним договором, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до нього.

Договір іпотеки укладено між банком та іпотекодавцем на забезпечення виконання зобов`язань іпотекодавця за кредитним договором від 19.05.2006 №19/К-К, з усіма додатками до нього (п. 2 договору від 13.12.2016 № 1595).

Відповідно до п. 3 договору права вимоги за іпотечним договором переходять до нового іпотекодержателя у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги.

13.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк» (первісний іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Первомайськ - Кондитер» (новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідченим 08.09.2008 приватним нотаріусом Миколаївською міського нотаріального округу Яковлєвою Н. П. та зареєстрованим в реєстрі за № 4516.

Договір від 13.12.2016 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О. та зареєстровано в реєстрі за № 1596.

Відповідно до п. 1 договору первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю належні первісному іпотекодержателю права вимоги до іпотекодавця - Дочірнього підприємства «Торжок» Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ-Кэпитал» за договором іпотеки, посвідченим 08.09.2008 приватним нотаріусом Миколаївською міського нотаріального округу Яковлєвою Н.П. та зареєстрованим в реєстрі за № 4516, який укладено між іпотекодавцем та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк», включаючи права вимоги до правонаступників іпотекодавця, спадкоємців іпотекодавця або інших осіб, до яких перейшли обов`язки іпотекодавця за іпотечним договором, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до нього.

Відповідно до п. 2 договору від 13.12.2016 № 1596 договір іпотеки укладено між банком та іпотекодавцем на забезпечення виконання зобов`язань іпотекодавця за кредитним договором від 19.05.2006. № 19/К-К, з усіма додатками до нього.

Згідно з п. 3 договору права вимоги за іпотечним договором переходять до нового іпотекодержателя у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги.

Повідомленням від 16.12.2016 № 4 Товариство з обмеженою відповідальністю «Первомайськ - Кондитер» проінформувало Дочірнє підприємство «Торжок» про набуття права вимоги за кредитним договором від 19.05.2006 № 19/К-К та договорами іпотеки від 19.05.2006 № 2563 та від 08.09.2006 № 4516. Вказане повідомлення містить також інформацію про намір Товариства з обмеженою відповідальністю «Первомайськ - Кондитер» у зв`язку із наявністю заборгованості за кредитним договором в сумі 52 669 355,42 грн, звернути стягнення на предмети іпотеки відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» шляхом набуття права власності на предмети іпотеки .

Факт отримання цього повідомлення не заперечується Дочірнім підприємством «Торжок».

Відповідно до висновку, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП Гуменюк Н.А., станом на 16.01.2017 оціночна (ринкова) вартість нежитлової будівлі загальною площею 5 023,7 кв. м., розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108, становить 5 370 335 грн, а нежитлової будівлі торгівельного центру загальною площею 21029,1 кв. м., розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108/5, - 22 820 371 грн (при курсі долару США на дату оцінки - 27,6692 грн.)

24.02.2017 державним реєстратором прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Глушак О.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34032402, яким вирішено провести державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, яка знаходиться у місті Миколаєві, вул. Мала Морська, буд. 108/5, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Первомайськ - Кондитер».

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майнова прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.02.2017 № 81464463, право власності на нежитлову будівлю загальною площею 21 347,4 кв. м., розташовану за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108/5, зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Первомайськ - Кондитер».

25.02.2017 державним реєстратором прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Глушак О.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34034747, яким вирішено провести державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, яка знаходиться у місті Миколаєві, вул. Мала Морська, буд. 108, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Первомайськ - Кондитер».

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майнова прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.02.2017 № 81463676 право власності на нежитлову будівлю загальною площею 5 023,7 кв. м., розташовану за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108, зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Первомайськ - Кондитер».

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

Господарський суд Миколаївської області рішенням від 05.10.2020 р. у справі № 915/1306/18 Дочірньому підприємству «Торжок» у задоволенні позову відмовив.

Судове рішення мотивоване тим, що договір про відступлення прав вимоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Первомайськ - Кондитер», не містить ознак факторингу, за своєю правовою природою є договором про відступлення права вимоги (цесії), оскільки метою укладення цього договору є саме передання права вимоги, і Товариство з обмеженою відповідальністю «Первомайськ - Кондитер» набуває право вимоги на 52 669 355,42 грн без стягнення додаткової плати (будь - яких нарахувань та вимог).

Відмова у задоволенні інших позовних вимог обґрунтована місцевим господарським судом похідним характером цих вимог від вимоги про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 13.12.2016 № 071/11-16К.

Південно - західний апеляційний господарський суд у постанові від 03.08.2021 у справі № 915/1306/18 дійшов висновку, що правові підстави для задоволення апеляційної скарги Дочірнього підприємства «Торжок» та скасування рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2020 відсутні. Проте, з огляду на те, що місцевий господарський суд у оскарженому рішенні вдався до надання правової оцінки договору про відступлення прав вимоги від 13.12.2016 № 071/11-16К, не встановивши при цьому, які саме права та/або охоронювані законом інтереси позивача порушені у зв`язку з укладенням цього договору та похідних від нього договорів про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що мотивувальна частина оскарженого судового рішення підлягає зміні, шляхом її викладення в редакції цієї постанови.

Суд апеляційної інстанції зазначив про те, що правовою підставою виникнення спірних правовідносин став не договір про відступлення прав вимоги від 13.12.2016 № 071/11-16К, який оспорюється, а насамперед кредитний договір від 19.05.2006 № 19/К-К та договори іпотеки, які забезпечували виконання зобов`язань за кредитним договором.

Саме неналежне виконання умов кредитного договору позивачем призвело до настання для нього негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на предмет іпотеки, яким забезпечувалось виконання основного зобов`язання за кредитним договором, а тому ініціювання спору про недійсність договору про відступлення прав вимоги від 13.12.2016 № 071/11-16К, який безпосередньо не впливає на обсяг прав та обов`язків іпотекодавця, з підстав невідповідності його суб`єктного складу вимогам чинного законодавства, свідчить про спрямованість позову Дочірнього підприємства «Торжок» не на захист права власності, а на створення умов для уникнення від негативних наслідків невиконання умов кредитного договору від 19.05.2006 № 19/К-К у вигляді звернення стягнення на предмет іпотеки за оспорюваними договорами про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки.

За цих підстав апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача, що є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

Дочірнє підприємство «Торжок» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 у справі № 915/1306/18, у якій просило їх скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Підставою касаційного оскарження скаржник визначив наявність випадку, передбаченого пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення скаржник зазначив про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та припустилися порушення норм процесуального права, зокрема суди не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування статей 1054 та 1079 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18, в постановах Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/1253/15 та від 18.12.2019 у справі № 161/13889/17.

Також скаржник в касаційній скарзі зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме:

- щодо застосування частини першої статті 15 Цивільного кодексу України, що договори, які стали підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно за відповідачем (зазначені в Реєстрі нерухомого майна як підстава для реєстрації), за наявності підстав для визнання їх недійсними, зокрема через порушення сторонами таких договорів (статті 1079 Цивільного кодексу України), напряму стосуються та порушують майнові права та інтереси позивача на володіння, користування та розпорядження такими об`єктами іпотеки (об`єктами нерухомого майна), та оскільки боржник має право на виконання зобов`язання саме перед належним кредитором, який реально та правомірно володіє правом вимоги до боржника;

- щодо застосування пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, що спір є вирішеним та закінченим: 1) оскільки спір виник ще в 2015 році; 2) оскільки позов частині пені залишено без розгляду через неподання позивачем витребуваних доказів; 3) оскільки сплив строк позовної давності; 4) оскільки після пред`явлення позову про дострокове повернення кредиту зупинилось нарахування пені;

- застосування статті 204 Цивільного кодексу України, що невизнання недійсним попереднього договору за яким право вимоги було відступлене не є підставою для відмови у визнанні недійсним договору за яким набуто право вимоги, якщо встановлено, що вимога яка була передана є недійсною (нереальною, неіснуючою).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Первомайск-Кондитер» подало відзив на касаційну скаргу, у якому просило у її задоволенні відмовити, постановлені у справі судові рішення залишити без змін.

Інші учасники справи правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалися, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Спір виник з приводу можливості оспорювання правочинів з реалізації майна заінтересованою особою, яка не є їх стороною.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно із частиною другою статті 4 ГПК України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Звертаючись до суду з позовом про визнання правочину недійсним, позивач має довести наявність порушення спірним правочином його прав та охоронюваних законом інтересів, виходячи із заявлених підстав позову, а суд, вирішуючи питання про можливість спростування презумпції правомірності спірного правочину, має встановити не лише наявність підстав недійсності правочину, але й порушення прав позивача, визначити, яке саме право порушено, у чому полягає його порушення та чи відповідає порушене право заявленим підставам позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Первомайськ - Кондитер» договір про відступлення прав вимоги від 13.12.2016 № 071/11-16К за своєю правовою природою є договором факторингу. Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю «Первомайськ - Кондитер» не є фінансовою установою в розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а тому не може надавати фінансові послуги, зокрема у формі факторингу.

Позивач наполягав на тому, що оспорюваний правочин суперечить приписам цивільного законодавства щодо суб`єктного складу договору факторингу, а тому його належить визнати недійсним відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції, у своїй постанові зазначив, що попри посилання на невідповідність суб`єктного складу оспорюваного правочину вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та ст. 1079 ЦК України, позивач жодним чином не обґрунтував, які саме його права порушені, не визнані або оспорюються у зв`язку з укладенням цього правочину таким суб`єктним складом.

Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного господарського суду про те, що позивачем не обґрунтовано та не доведено які саме його права порушені, не визнані або оспорюються у зв`язку з укладенням цього правочину таким суб`єктним складом, що є достатньою та самостійною підставою для відмови у задоволенні його позовних вимог.

Крім того, враховуючи доводи касаційної скарги позивача про те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків щодо застосування статей 1054 та 1079 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18, в постановах Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/1253/15 та від 18.12.2019 у справі № 161/13889/17, а також послався на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини першої статті 15 Цивільного кодексу України, у разі коли договори, які стали підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно за відповідачем (зазначені в Реєстрі нерухомого майна як підстава для реєстрації), за наявності підстав для визнання їх недійсними, зокрема через порушення сторонами таких договорів (статті 1079 Цивільного кодексу України), напряму стосуються та порушують майнові права та інтереси позивача на володіння, користування та розпорядження такими об`єктами іпотеки (об`єктами нерухомого майна), та оскільки боржник має право на виконання зобов`язання саме перед належним кредитором, який реально та правомірно володіє правом вимоги до боржника, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.

У цій справі № 915/1306/18 провадження зупинялось до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/12525/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейф Інвест» до 1. Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк», 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1: 1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Держзакупівлі.Онлайн», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто» про визнання недійсними відкритих торгів, протоколу електронного аукціону та договору купівлі-продажу.

Справа № 910/12525/20 передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступу від висновків щодо відсутності правових підстав для оспорювання правочинів з реалізації майна заінтересованою особою, яка не є їх стороною, викладеного у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 639/4836/17, від 28.07.2021 у справі № 761/33403/17. А також для формування єдиної правозастосовчої практики стосовно застосування частини 1 статті 203, частини 1 статті 215, статті 655, частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини четвертої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В силу правової позиції, яка була викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/10947/17, судам слід враховувати останню позицію суду касаційної інстанції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 щодо наявності у позивача права як заінтересованої особи на оскарження правочину, то у зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду викладено такі висновки:

«142. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що позов про визнання правочину недійсним є способом захисту прав позивача, а не способом захисту інтересу у правовій визначеності, на який вказує позивач. Натомість відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду інтерес позивача у правовій визначеності може захищатися, зокрема, позовом про визнання права або позовом про визнання відсутності права.

143. Так, у постанові від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17 (пункти 58, 59) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що приписами, зокрема, статті 16 ЦК України, не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору припиненим, а реалізація такого способу захисту, як зміна або припинення правовідносин, може відбуватися шляхом розірвання договору. На підставі наведеного Велика Палата Верховного Суду вказала, що позивач прагне досягти правової визначеності, тобто прагне підтвердження судом припинення прав. Водночас згідно з абзацом другим частини другої статті 20 ГПК України у цьому разі належним способом захисту є визнання відсутності права відповідача.

144. Велика Палата Верховного Суду бере до уваги, що такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання права, що визначений у пункті 1 частини другої статті 16 ЦК України, означає як наявність права, так і його відсутність. Визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності. Така правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.12) та від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (пункти 54-56).

145. У пункті 57 постанови від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов`язку, зокрема, у таких випадках:

кредитор у таких правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку;

особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити своє право у межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов`язання, оскільки такого судового розгляду кредитор не ініціював (наприклад, кредитор надсилає претензії, виставляє рахунки на оплату тощо особі, яку він вважає боржником).

146. Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите (пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц).

147. Отже, за наявності вказаних обставин власник майна не позбавлений права звернутися з вимогою, зокрема, про визнання права іпотеки відсутнім і саме такий спосіб захисту може бути належним та ефективним у спірних правовідносинах. Однак вказане не означає, що позивач зобов`язаний використати цей спосіб захисту. Як Велика Палата Верховного Суду зазначила вище (пункти 115-118 цієї постанови), позивач є юридично захищеним.

148. Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)».

Крім того, у цій постанові Велика Палата Верховного Суду підтримала висновок, викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 19.02.2020 у справі № 639/4836/17, від 28.07.2021 у справі № 761/33403/17, щодо відсутності правових підстав для оспорювання правочинів з реалізації майна заінтересованою особою, яка не є їх стороною .

У пунктах 152, 153 цієї постанови зазначено: «Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду зазначив, що законодавством не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов`язанням, із розміром якого сторона не погоджується, або якщо окремі складові такої заборгованості нараховані безпідставно. Обставини, пов`язані з фактичним виконанням, чи невиконанням, чи частковим виконанням зобов`язань за відповідним договором не визначаються нормами матеріального права як підстава для визнання недійсним правочину щодо відступлення права вимоги за такими договорами (договору цесії). Питання про належне чи неналежне виконання сторонами зобов`язань за договором кредиту, право вимоги за яким передавалося за оспорюваним договором, підлягає дослідженню у межах спору про стягнення заборгованості та не впливає на правомірність та дійсність договору про відступлення права вимоги. Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позичальника безумовного обов`язку сплатити борг саме в такому розмірі, який зазначено в оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора боржник не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов`язанням, що виникло на підставі кредитного договору.

153. З огляду на мотиви, викладені у цій постанові, Велика Палата Верховного Суду не знаходить підстав для відступлення від наведеного вище висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду».

Отже, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, сформовані у постанові від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, звернення позивача з даним позовом про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги є неналежним та неефективним способом захисту прав, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Також не можуть бути підставою для недійсності договору щодо відступлення права вимоги наведені позивачем доводи, що право вимоги в сумі 52 669 355,42 грн не могло бути переданим за спірним договором, оскільки на момент укладення оскаржуваного договору такої вимоги не існувало, так як питання про належне чи неналежне виконання сторонами зобов`язань за договором кредиту, право вимоги за яким передавалося за оспорюваним договором, підлягає дослідженню у межах спору про стягнення заборгованості та не впливає на правомірність та дійсність договору про відступлення права вимоги. Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позичальника безумовного обов`язку сплатити борг саме в такому розмірі, який зазначено в оспорюваному договорі.

Щодо доводів касаційної скарги, поданої з підстав передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, то вони є безпідставними. У справі № 915/1306/18, на відміну від наведених позивачем постанов Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18, в постановах Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/1253/15-г та від 18.12.2019 у справі № 161/13889/17, підставою для відмови в позові стало те, що позивачем не обґрунтовано та не доведено наявність порушеного права, у зв`язку з укладенням цього правочину, що є достатньою та самостійною підставою для відмови у задоволенні його позовних вимог. У наведених скаржником постановах не викладено іншого висновку щодо того, що позивач має довести наявність порушення спірним правочином його прав та охоронюваних законом інтересів, виходячи із заявлених підстав позову, а тому ці постанови не є релевантними для справи № 915/1306/18. Крім того, зазначені постанови прийняті до ухвалення постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 тобто без врахування її висновків.

Також касаційна скарга подана позивачем також на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (постанова Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).

Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

З огляду на те, що позивач не довів порушення спірним правочином його прав та охоронюваних законом інтересів, виходячи із заявлених підстав позову, що є самостійною підставою для відмови у позові, підстави для викладення висновку щодо застосування у спірних правовідносинах пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України та статті 204 Цивільного кодексу України у Верховного Суду відсутні.

Отже, касаційна скарга, подана з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є необґрунтованою.

Висновки Верховного Суду

За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення не отримали підтвердження, Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для її зміни чи скасування немає.

Щодо судових витрат

З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін постанову суду апеляційної інстанції, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Торжок» залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 у справі № 915/1306/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді І. Кондратова

В. Студенець