Постанова

від 22.11.2022 по справі 0440/5190/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 0440/5190/18

адміністративне провадження № К/9901/10362/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „КПД" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року у справі № 0440/5190/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „КПД" до Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0005444617, № 0005454617, № 0005484617 від 23 червня 2018 року,

УСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю „КПД" (далі - позивач, Товариство, ТОВ „КПД") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0005444617, № 0005454617, № 0005484617 від 23 червня 2018 року. А саме, просили:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2018 року №0005444617, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 383682,50 грн. (з яких 308953 грн. - за податковим зобов`язанням та 74729,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- скасувати податкове повідомлення-рішення від від 23 червня 2018 року №0005484617, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 3554026,00 грн. (з яких 2843221,00 грн. - за податковим зобов`язанням та 710805,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2018 року

№ 0005454617, яким застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн. за платежем „податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, винесені відповідачем за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня

2015 року по

30 вересня 2017 року, валютного та іншого законодавства за той же період.

За результатами цієї перевірки 29 травня 2018 року відповідачем складено акт №50/28-10-46-17-31911363 та прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з висновками акту №50/28-10-46-17-31911363 від 29 травня 2018 року та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями Товариство вказало, що господарські операції позивача з Alex TL (Чехія), Galleon consulting S.R.O. (Чехія) щодо транспорто-експедиторських послух, ТОВ „Таффі-Груп", ТОВ „ТД „Агрохім", ТОВ „Інтерпампс Груп" носили реальний характер та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства.

Щодо висновку контролюючого органу відносно обліку в частині безоплатно отриманих товарів, позивач зазначає, що у лютому ТОВ „КПД" отримало від Компанії „SOREMA" запчастини на загальну суму 55000 євро, які були оприбутковані та відображені на наступних рахунках: Дт 207 „Запасні частини" та Кт 632 „Розрахунки із зарубіжними постачальниками" на загальну суму 1 576 722 грн. У лютому 2016 року у бухгалтерському обліку Товариства відображено за Дт 683 „Внутрішні розрахунки" та Кт207 „Запасні частини" передачу отриманих запчастин від Компанії „SOREMA" на Фастівську філію.

Також, позивач вказував на помилковість висновків податкового органу, стосовно відсутності підстав у позивача для включення до складу витрат вартості паливно-мастильних матеріалів. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято з суттєвим порушенням приписів законодавства України без відповідних правових та фактичних підстав та підлягають скасуванню.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року адміністративний позов Товариства задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 23 червня 2018 року:

- № 0005444617, в частині збільшення Товариству грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 12 072,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 2 625,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0005484617, в частині збільшення Товариству грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 2 829 967,24 грн. за податковими зобов`язаннями та 707491,82 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Задовольняючи позовні вимоги Товариства у вказаній частині, суд першої інстанції виходив з того, що у перевіряємий період Товаристом було сплачено за послуги, що надавались нерезидентом (Alex TL (Чехія), Galleon consulting S.R.O. (Чехія)) за міжнародними маршрутами, що підтверджено єдиними перевізними документами міжнародними автомобільними накладними (CMR), а такі операції не підлягають оподаткуванню ПДВ. Позивачем надано до суду копії єдиних міжнародних документів міжнародні товарно-транспортні накладні, а також документи, які засвідчують пункти відправлення і призначення вантажу, маршрут і термін експедирування, що також були надані при проведенні перевірки контролюючим органом.

З огляду на наведене, суд першої інстанції зазначив, що, висновок податкового органу з питання заниження податку на додану вартість на 2 816 554,7 грн., за рахунок заниження обєкту оподаткування при отриманні транспортно-експедиторських послуг від нерезидента - є неналежним. А тому, нараховані податкові зобовязання з ПДВ по взаємовідносинам ТОВ „КПД" з нерезидентами, які надавали транспортно-експедиторські послуги у сумі 2 816 554,70, в тому числі штрафні санкції у розмірі 704138,68 підлягають скасуванню.

Щодо включення вартості паливно-мастильних матеріалів, які використані підзвітними особами на здійснення поїздок без належного документального підтвердження на загальну суму 67063 грн. суд зазначив, що фіскальні чеки про придбання паливно-мастильних матеріалів та рахунки/чеки, містять усі обов`язкові реквізити, які дають можливість встановити зміст та обсяг господарської операції (в тому числі щодо кількості використаного пального та періоду його використання), а наявність недоліків у їх складанні не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного використання пального та понесених витрат.

Щодо правовідносин Товариства з ТОВ „Таффі-Груп", ТОВ „ТД „Агрохім", ТОВ „Інтерпампс Груп" суд першої інстанції зазначив наступне.

Господарські операції Товариства, з огляду на не підтвердження відносин з ТОВ „Таффі-Груп", ТОВ „ТД „Агрохім", ТОВ „Інтерпампс Груп" стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна останніх, наявності у них трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активі, складських приміщень і транспортних засобів - є непідтвердженими. А отже, на думку суду першої інстанції, висновок податкового органу щодо завищення суми податкового кредиту та заниження фінансового результату до оподаткування за рахунок не підтвердження взаємовідносин позивача з ТОВ „Таффі-Груп", ТОВ „ТД „Агрохім", ТОВ „Інтерпампс Груп" - є правомірним.

Щодо правовідносин з Компанія „SOREMA", підрозділ Previero N.s.r.I., відповідно до контракту №V1182 від 5 листопада 2013 року та Додаткової угоди № 5 від 30 вересня 2015 року до контракту №V1182 від 5 листопада 2013 року щодо безоплатної поставки компонентів дробильно-мийної лінії загальною вартістю (тільки для митних цілей) 35 000 євро, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариства в цій частині, виходив з наступного.

У разі збільшення активу підприємства на суму безоплатно отриманих оборотних активів, що зумовлює зростання його власного капіталу, підприємство зобов`язане віднести до складу інших доходів від безоплатного отримання оборотних активів (товарів), а тому суд погодився з висновками відповідача щодо заниження фінансового результату до оподаткування за рахунок не відображених у складі доходів безоплатно отриманих оборотних активів на загальну суму

1 576 722 гривень.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн. за платежем „податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п", суд першої інстанції зазначив наступне.

Товариство, діючи як податковий агент, на якого в силу приписів п.176.2ст.176 Податкового кодексу України (далі - ПК України) покладено обов`язок подавати податковий розрахунок про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, подавши до контролюючого органу податкову звітність (форма 1 ДФ) з неправильним зазначенням ідентифікаційного коду особи, на користь якої такий дохід виплачено, фактично змінив платника податку. З огляду на наведене, суд погодився з податковим органом про наявність в діях позивача податкового правопорушення, відповідальність за яке передбачена пунктом 119.2 статті 119 ПК України. А тому, висновок щодо нарахування штрафу з податку на доходи фізичних осіб у сумі 510 грн. є обґрунтованим, а податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2018 року № 0005454617 правомірним.

Не погодившись з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року, як Товариство, так і податковий орган звернулись з апеляційними скаргами до Третього апеляційного адміністративного суду. Товариство просило задовольнити позовні вимоги в тій частині, що їм було відмовлено судом першої інстанції, фактично обґрунтувавши апеляційну скаргу доводами позовної заяви, а податковий орган - просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ТОВ „КПД".

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року апеляційну скаргу контролюючого органу залишино без задоволення. Апеляційну скаргу Товариства задоволено частково, а саме: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення від 23 червня 2018 року №0005484617 в частині нарахованих зобов`язань з податку на додану вартість на суму 15 127,71 грн, в тому числі за основним платежем на суму 12 102,17 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3 025,54 грн., № 0005444617 про нарахування зобов`язання з податку на прибуток на суму 13071 грн., та № 0005454617 про накладення штрафних санкцій у розмірі 510 грн. та позовні вимоги в цій частині задоволено.

Судом апеляційної інстанції зазначено:

1. Враховуючи те, що позивачем було допущено помилки при направленні звіту при нарахуванні суми доходу та утриманого з нього податку, однак в строки визначені ПК України, самостійно уснуто помилки поданими коригуваннями, суд вирішив, що у відповідача станом на час перевірки були відсутні підстави для винесення податкового повідомлення-рішення від 23 червня 2018 року

№ 0005454617 про застосування штрафних санкцій у розмірі 510 грн.

2. Щодо господарських відносин Товариства з ТОВ „Таффі-Груп", ТОВ „Інтерпампс Груп", ТОВ „ТД Агрохім" суд апеляційної інстанції зазначив, що наявність у податкового органу інформації, яка може свідчити про порушення третіми особами (ТОВ „Таффі-Груп", ТОВ „Інтерпампс Груп", ТОВ „ТД Агрохім") податкової дисципліни, не може вказувати на відсутність у позивача права на формування податкового кредиту, за відсутності у податкового органу доказів участі платника в таких зловживаннях. З огляду на що, суд скасував податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2018 року № 0005484617 в частині нарахованих зобов`язань на суму 15 127, 71 грн, в тому числі за основним 12 102, 17 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3 025, 54 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0005444617 про нарахування зобов`язання з податку на прибуток на суму 13071 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, в частині відмови у задоволенні позовних вимог, представником Товариства подано касаційну скаргу.

Касаційна скарга стосується оскарження податкового повідомлення-рішення № 0005444617 від 23 червня 2018 року щодо нарахування Товариству зобов`язань з податку на прибуток на суму 354 762,50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 283 810,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 70 952,50 грн.

Оскаржуване до суду касаційної інстанції податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки у частині господарських правовідносин Товариства з Компанією „SOREMA", підрозділ Previero N.s.r.I., відповідно до контракту №V1182 від 5 листопада 2013 року та Додаткової угоди № 5 від 30 вересня 2015 року до контракту №V1182 від 5 листопада 2013 року щодо безоплатної поставки компонентів дробильно-мийної лінії загальною вартістю (тільки для митних цілей) 35 000 євро.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги представник Товариства зазначив, що „судами було неповно з`ясовано фактичні обставини справи та не досліджено наявні у справі докази, що призвело до прийняття протиправних рішень в частині залишення без змін висновків податкового органу щодо взаємовідносин ТОВ „КПД" з компанією „Sorema".

У касаційній скарзі стверджується, що суди не дослідили обставини використання отриманих деталей при проведенні поточного ремонту обладнання ТОВ „КПД" при проведенні останнім поточного ремонту дробильно-мийної лінії „Sorema" Фастівською філією ТОВ „КПД" у березні 2016 року та не врахували надані докази, щодо неотримання ТОВ „КПД" після безоплатного отримання запчастин жодних прибутків. А саме, суди не дослідили:

- Лист компанії „Sorema", згідно якого компанія для ремонту обладнання ТОВ „КПД" направляла в Україну своїх співробітників для ремонту лінії;

- Бухгалтерську довідку від 1 вересня 2017 року про виправлення бухгалтерської помилки (про виправлення помилкового запису Дт207/Кт632 на вірний - Дт207/Кт718 під час обліку безоплатно отриманих запчастин від компанії „Sorema";

- Акт списання безоплатно отриманих запчастин від компанії „Sorema" № 283 від 31 березня 2016 року.

Представник Товариства у касаційній скарзі стверджує, що дослідження цих доказів, дозволило б судам першої та апеляційної інстанції зробити висновок, що позивачем було проведено поточний ремонт обладнання з метою підтримання його в робочому стані, а понесені витрати при його здійсненні (у розмірі суми отриманих запасних частин) мали бути включені до складу витрат Товариства. В такому випадку, у разі донарахування доходу від безоплатно отриманих запчастин та витрат у разі списання цих запчастин фінансовий результат від здійснення таких операцій становив би 0.

Статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини перша, друга).

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до контракту №V1182 від 5 листопада 2013 року Компанія „SOREMA", підрозділ Previero N.s.r.I., корпорації, зареєстрована у відповідності з Італійським законодавством, зареєстрована за адресом: вул. Cavolto 17 Citi 22040 Anzano del Parco (Como), країна Італія (Продавець) та ТОВ „КПД" (Покупець) уклали контракт, згідно якого Продавець зобов`язується виготовити та поставити обладнання (дробильно-мийну лінію) на загальну вартість 1 030 000 євро.

Відповідно до Додаткової угоди № 5 від 30 вересня 2015 року до контракту №V1182 від 5 листопада 2013 року Продавець погодився з Покупцем, щодо безоплатної поставки компонентів дробильно-мийної лінії загальною вартістю (тільки для митних цілей) 35 000 євро. Відповідно до Додаткової угоди № 6 від 30 вересня 2015 року до контракту №V1182 від 5 листопада 2013 року Продавець погодився з Покупцем, щодо безоплатної поставки компонентів дробильно-мийної лінії (запчастини) загальною вартістю (тільки для митних цілей) 20 000 євро.

У лютому 2016 року ТОВ „КПД" отримано від Компанії „SOREMA" запчастини на загальну суму 55 000 євро (1 576 722 грн.), згідно наступних вантажно-митних декларацій (далі - ВМД):

- ВМД №202560 від 05.02.2016 на суму 580307 грн. (20 000 євро);

- ВМД №202243 від 03.02.2016 на суму 706 262 грн. (25000 євро);

- ВМД №202534 від 03.02.2016 на суму 290 153 грн. (10 000 євро).

У бухгалтерському обліку ТОВ „КПД" отримані запчастини від Компанії „SOREMA" оприбутковані та відображені на наступних рахунках: за Дт 207 «Запасні частини» та Кт 632 „Розрахунки із зарубіжними постачальниками" на загальну суму 1 576 722 грн. (55000 євро).

У лютому 2016 року у бухгалтерському обліку ТОВ „КПД" відображено за Дт 683 „Внутрішні розрахунки" та Кт 207 „Запасні частини" передачу отриманих запчастин від Компанії „SOREMA" на Фастівську філію.

За нормами пункту 5 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 „Дохід" затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (далі - П(С)БО 15), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 грудня 1999 року №860/84153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобовязання, що зумовлює зростання власного капіталу, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що оприбуткування на баланс ТОВ „КПД" безоплатно отриманих запчастин є доходом отриманим товариством у періоді, що перевірявся та зазначили, що в бухгалтерському обліку у лютому 2016 року вищезазначені операції Товариству необхідно було відобразити наступними проводками: Дт 207 „Запасні частини" / Кт 718 „Дохід від безоплатно отриманих оборотних активів" та Дт 718 „Дохід від безоплатно отриманих оборотних активів"/Кт 791 „Результат операційної діяльності" у сумі 1 576 722 гривень.

Згідно з пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України, зі змінами та доповненнями, безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (далі - Закон № 996) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів (пункт 6 статті 8 Закону №996).

Згідно з пунктом 2.1 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 (із змінами і доповненнями) (далі - Положення №88) первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

З аналізу наведеного суди дійшли правильного висновку, що платник податку на прибуток з метою визначення об`єкта оподаткування - прибутку, визначає фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку) шляхом коригування (збільшення або зменшення), використовуючи дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. А отже, суди вірно виходили з того, що, у разі збільшення активу підприємства на суму безоплатно отриманих оборотних активів, що зумовлює зростання його власного капіталу, підприємство зобов`язане віднести до складу інших доходів від безоплатного отримання оборотних активів (товарів).

Судами першої та апеляційної інстанцій також значено, що що ТОВ „КПД" отримані від Компанії „SOREMA" запчастини передала на Фастівську філію (лютий 2016 року), де вони обліковувались до 1 вересня 2017 року, а у вересні 2017 року ТОВ „КПД" здійснило списання заборгованості перед нерезидентом проводкою Дт „Розрахунки із зарубіжними постачальниками" та Кт 441 „Нерозподілені прибутки" у сумі 1563243,22 грн., тоді як Фастівська філія здійснила списання вартості запчастин проводкою Дт 441 „Нерозподілені збитки" та Кт 207 „Запасні частини" у сумі 1563243,22 грн.

З огляду на викладене, суди дійшли висновків, що Товариство порушуючи п.5, 7, 21 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 „Дохід", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 грудня 1999 року №860/84153, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, з урахуванням положень пп. 14.1.13, 14.1.202 п.14.1 ст.14 ПК України, ст. 3, 8, 9 Закону №996, п.1, 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (зі змінами та доповненнями), розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України - занизило фінансовий результат до оподаткування (прибуток) за 2016 рік у загальній сумі 1 576 722 грн., в т.ч. І квартал 2016 року - 1 576 721 грн., за рахунок не відображених у складі доходів безоплатно отриманих оборотних активів. А отже, суди погодились з висновком податкового органу щодо заниження Товариством фінансового результату до оподаткування за рахунок не відображених у складі доходів безоплатно отриманих оборотних активів на загальну суму 1 576722 гривень.

Колегія суддів Верховного Суду дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги представника Товариства зазначає, що ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції не досліджувались докази, про які наголошено у касаційній скарзі (а саме: Лист компанії Sorema, згідно якого компанія для ремонту обладнання ТОВ „КПД" направляла в Україну своїх співробітників; бухгалтерську довідку від 1 вересня 2017 року про виправлення бухгалтерської помилки (про виправлення помилкового запису Дт207/Кт632 на вірний - Дт207/Кт718 під час обліку безоплатно отриманих запчастин від компанії Sorema; акт списання безоплатно отриманих запчастин від компанії Sorema № 283 від 31 березня 2016 року).

Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до частин першої та другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду, дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили всіх доказів наявних у матеріалах справи, а отже не дотримали норм процесуального права та дійшли передчасних висновків щодо відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ „КПД" щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005444617 від 23 червня 2018 року стосовно нарахування Товариству зобов`язань з податку на прибуток на суму 354 762,50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 283 810,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 70 952,50 грн.

Згідно з положеннями статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд є порушення судами норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „КПД" задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року в частині, щодо відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „КПД" стосовно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005444617 від 23 червня 2018 року щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю „КПД" зобов`язань з податку на прибуток на суму 354 762,50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 283 810,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 70 952,50 грн. - скасувати та направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва Т.А. Чумаченко