Ухвала

від 14.11.2022 по справі 160/3952/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 листопада 2022 р. Справа № 160/3952/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. судді судді за участі: секретаря судового засіданняЦарікової О.В. Серьогіної О.В. Сітайло О.В. представника позивача представника відповідача представника третьої особи Філімонової О.М., Пріцака І.Є., Уколова О.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро клопотання Національного банку України про закриття провадження у справі №160/3952/22 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» до Національного банку України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

21.02.2022 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національного Банку України, в якому, з урахуванням заяви про зміну (доповнення) підстав позову від 03.06.2022, просить суд:

- визнати протиправними дії Національного банку України стосовно проведення повної перевірки структури власності Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» з підстав відсутності інформації щодо письмового погодження органом, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал» (код ЄДРПОУ 33718756) істотної участі в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Інгосстрах» та зобов`язати Національний банк України утриматись від вчинення зазначених дій;

- визнати протиправними дії Національного банку України стосовно проведення повної перевірки структури власності Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» з підстав наявності інформації, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» входило до переліку пов`язаних осіб Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) та зобов`язати Національний банк України утриматись від вчинення зазначених дій;

- визнати протиправними дії Національного банку України стосовно проведення повної перевірки структури власності Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» з підстав наявності інформації, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» пов`язане з колишнім Першим Заступником Голови Правління Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) ОСОБА_1 та зобов`язати Національний банк України утриматись від вчинення зазначених дій;

- визнати протиправними дії Національного банку України стосовно проведення повної перевірки структури власності Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» з підстав наявності інформації, що пов`язані з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах» та працівниками Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» юридичні особи належать до «групи «Приват» та зобов`язати Національний банк України утриматись від вчинення зазначених дій;

- визнати протиправними дії Національного банку України стосовно проведення повної перевірки структури власності Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» з підстав наявності інформації щодо відкритого кримінального провадження №12017040000000531 від 06.03.2017 року та зобов`язати Національний банк України утриматись від вчинення зазначених дій;

- визнати протиправними дії Національного банку України та зобов`язати Національний банк України утриматись від вчинення дій щодо висунення вимог Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Інгосстрах» з надання документів та інформації, визначених в листі Національного банку України від 10.01.2022 №27-0038/1332:

« 1) пояснення щодо набуття істотної участі КУА «ФІНАНСОВИЙ КАПІТАЛ» у ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» без погодження Національного банку України або надати інформацію щодо отримання погодження Національного банку України на набуття такої істотної участі;

2) регламент ПАЙОВОГО ВЕНЧУРНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ БЕСТ ФОНД НЕДИВЕРСИФІКОВАНОГО ВИДУ ЗАКРИТОГО ТИПУ;

3) інформацію щодо власників інвестиційних сертифікатів ПАЙОВОГО ВЕНЧУРНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ «БЕСТ ФОНД» НЕДИВЕРСИФІКОВАНОГО ВИДУ ЗАКРИТОГО ТИПУ;

4) інформацію щодо фінансових інвестицій КУА «ФІНАНСОВИЙ КАПІТАЛ» за останні 5 років;

5) щодо керівників ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» за останні 5 років, зокрема, але не виключно, щодо складу ради, правління, ревізійної комісії, ревізора ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» та будь-яких інших осіб, що можуть впливати на діяльність ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» (в т. ч. осіб, які займають посади радників/консультантів керівників ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ»);

6) документи, які підтверджують адресу місцезнаходження ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» (договори оренди будівель, приміщень, офісів, тощо або документи, які підтверджують право власності на будівлю, приміщення, офіс, в якому зареєстроване ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ»);

7) протоколи загальних зборів акціонерів ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» за останні 5 років;

8) перелік довіреностей та копії цих довіреностей, пов`язаних з реалізацією прав і обов`язків акціонерів ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» за останні 5 років;

9) інформацію про осіб, яких було уповноважено ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» на розпорядження рахунками ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» та/або здійснення значних правочинів від імені Товариства за останні 5 років;

10) договори та/або інші документи, на підставі яких ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» отримувало послуги з інформаційних технологій, володіння або управління майном, з обробки даних або будь-яких подібних послуг, які необхідні для здійснення ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» основної діяльності, за останній рік;

11) інформацію про банківські установи, послугами яких користується ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ», зокрема, в яких ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» має відкриті рахунки, кредитні лінії, перед якими виступає майновими поручителями тощо;

12) інформацію про юридичних та/або фізичних осіб, щодо яких ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» укладено договори про співпрацю (щодо проведення акцій, конференцій тощо) протягом останніх 5 років;

13) інформацію щодо наявності зовнішніх та/або внутрішніх довгострокових (від одного року) запозичень від фізичних та/або юридичних осіб (крім банків) за останні 5 років;

14) інформацію щодо осіб, які є майновими та/або фінансовими поручителями за угодами, що передбачають запозичення ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» коштів за останні 5 років;

15) перелік десяти найбільших контрагентів-юридичних осіб ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» за останні 5 років (з розбивкою щодо кожного року);

16) інформацію щодо трансакцій ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» на суму від 50 000 грн (за виключенням страхових платежів та страхових виплат) за останні 3 роки, в тому числі інформацію щодо отримання ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» фінансової допомоги (як поворотної так і безповоротної), з зазначенням найменування/ПІП контрагента, коду ЄДРПОУ/РНОКПП, дати та суми трансакції, призначення платежу (у вигляді excel таблиці, роздрукованої на паперовому носії, з одночасним обов`язковим поданням у електронній формі (без накладення КЕП) на цифрових носіях інформації (USB-флеш-накопичувачах));

17) стратегію діяльності ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» або інші документи, у яких зафіксовано стратегічні плани діяльності ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» (за наявності)».

Позовна заява, подана до суду 21.02.2022 року, обґрунтована тим, що дії Національного банку України стосовно проведення повної перевірки структури власності Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» є протиправними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2022 відкрито провадження у справі № 160/3952/22 та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Чергове підготовче засідання призначено на 12.09.2022.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2022 заяву представника Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №160/3952/22 - задоволено; забезпечено участь представника Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" - адвоката Уколова Олексія Леонідовича (тел. НОМЕР_1 , e-mail - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

05.09.2022 від представника Національного банку України надійшло до суду клопотання про закриття провадження у справі.

В обґрунтування клопотання представником відповідача зазначено, що предметом позову у цій справі є оскарження дій Національного банку України при проведенні повної перевірки структури власності надавача фінансових послуг - ПрАТ «СК «Інгосстрах».

В клопотанні вказано, що пунктом 42 розділу V Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про вимоги до структури власності надавачів фінансових послуг» № 30 від 14.04.2021 встановлено, що повна перевірка структури власності надавача фінансових послуг передбачає:

- аналіз поданих документів про структуру власності та документів на їх підтвердження;

- їх зіставлення з даними, отриманими Національним банком з інших офіційних джерел;

- запитування додаткових документів та пояснень для оцінки відомостей про структуру власності.

Відповідач зазначає, що лист Національного банку від 10.01.2022 № 27-0038/1332 є запитом, в якому пропонується надати додаткові документи, пояснення та інформацію для оцінки структури власності ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» на відповідність вимогам, установленим розділом III Положення про вимоги до структури власності надавачів фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку від 14.04.2021 № 30.

Отже, зазначені дії Національного банку є лише одним з етапів повної перевірки структури власності надавача фінансових послуг.

На думку відповідача, зазначене свідчить, що:

- Національний банк ще не здійснив аналіз поданих документів про структуру власності та документів на їх підтвердження;

- Національний банк не зіставив вищезазначені відомості з даними, отриманими з інших офіційних джерел;

- Національний банк лише почав проводити повну перевірку структури власності ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ»,

Таким чином, жодних рішень як результат проведення повної перевірки структури власності надавача фінансових послуг - ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» Національним банком не прийнято.

Відтак, відповідач вважає, що позовні вимоги ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» заявлені у даній справі не можуть бути предметом окремого позову та не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства, а тому провадження у справі № 160/3952/22 підлягає закриттю.

В підготовче засідання, призначене на 12.09.2022, представники сторін не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" надійшло клопотання про відкладення судового засідання та продовження строку для надання пояснень.

14.11.2022 представником ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» подані до суду заперечення проти клопотання про закриття провадження у справі. В запереченнях представником позивача висловлено позицію про те, що дії Нацбанку по проведенню повної перевірки структури власності ПрАТ СК Інгосстрах» носять вочевидь протиправний характер, оскільки обставини, наведені в листі НБУ від 10.01.2022 № 27-0038/1332, в якості підстав для вчинення оскаржуваних дій не дають можливості вважати, що структура власності ПрАТ СК «Інгосстрах» не відповідає вимогам Положення №30 та є непрозорою, а тому позивач звернувся до адміністративного суду з позовною вимогою про визнання таких дій протиправними за кожною з підстав, а також з вимогою утриматись від вчинення певних дій. Позивач просив колегію суддів звернути увагу, що у відносинах, що склалися між ПрАТ СК «Інгосстрах» і Нацбанком, позивач, усвідомлюючи, що дії Нацбанку є протиправними і такими, що направлені на втручання у його господарську діяльність, жодним іншим чином не міг реалізувати своє право на захист від безпідставної перевірки щодо себе, окрім як шляхом звернення до суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

В наступне підготовче засідання, призначене на 14.11.2022, з`явились представники сторін.

Представники відповідача та третьої особи підтримали вимоги клопотання та просили суд закрити провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі.

Розглядаючи подане клопотання, судом встановлено наступне.

Підставою для звернення до суду з цим позовом є незгода позивача з проведеною перевіркою та формуванням висновків про Національним банком України висновку про наявність у ПрАТ «СК «ІНГОССТРАХ» статусу, пов`язаною з АТ «КБ «Приватбанк» особи.

З матеріалів справи встановлено, що 10.01.2022 о 09:32 Національним банком України за №27-0038/1332 направлено на адресу ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» лист «Про надання інформації щодо структури власності ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ».

В листі зазначено, що керуючись пунктом 42 розділу V Положення №30, з огляду на наявність підстав уважати, що заявлена структура власності ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» не відповідає вимогам, установленим у розділі ІІІ Положення №30, Національним банком України здійснюється повна перевірка структури власності товариства.

У вказаному листі Національний банк України дійшов висновків, що заявлені у документах про структуру власності ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ» власники істотної участі можуть бути номінальними (довірчими) власниками Товариства, тобто особами, які володіють акціями або частками юридичної особи на користь (в інтересах) іншої особи та виконують юридично значущі дії щодо таких акцій або часток лише на підставі інструкцій і вказівок такої особи.

Окрім того, інформація, зазначена у цьому листі, свідчить про наявність:

- репутаційних критеріїв № 1, 4, 5, 10, які визначені у додатку 5 до Положення № 30;

- реєстраційних критеріїв № 2 та 9 які визначені у додатку 6 до Положення № 30;

- операційних критеріїв № 7 та 9, які визначені у додатку 7 до Положення № 30.

Відтак, з метою здійснення Національним банком всебічної та повної перевірки структури власності ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ», а також з метою підтвердження або спростування підстав уважати, що структура власності фінансової установи є непрозорою, керуючись статтями 9, 28 Закону про фінансові послуги, статтею 7 Закону про Національний банк, пунктом 42 та 45 Положення № 30 запропоновано Товариству протягом 15 робочих днів з дати отримання цього листа надати аргументовані заперечення або пояснення щодо викладених у листі фактів разом з наданням документів, що можуть спростувати підстави вважати, що структура власності ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ» є непрозорою, а також надати таку інформацію та підтвердні документи.

З аналізу наведеного листа, судом встановлено, що ним повідомлено позивача про початок проведення перевірки, а також викладення Національним банком України певних висновків про наявність порушення законодавства в діях позивача, щодо яких Національний банк України просить надати пояснення та підтверджуючі документи.

07.02.2022 ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ» направлено на адресу Національного банку України відповідь за №07/02.

Однак, за наслідками розгляду відповіді ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ», відповідачем не було прийнято жодних рішень, окрім вже викладених висновків про порушення законодавства, про які повідомлено позивача листом від 10.01.2022 №27-0038/1332.

Відповідно до п. 49 розділу V Положення №30 Національний банк у разі виявлення невідповідності вимогам до структури власності надавача фінансових послуг, передбаченим у розділі III цього Положення, надсилає письмове повідомлення про це надавачу фінансових послуг та встановлює строк для приведення структури власності надавача фінансових послуг у відповідність до вимог цього Положення, але не менше ніж 15 робочих днів із моменту отримання відповідного повідомлення. Національний банк має право зазначити в повідомленні перелік заходів, які надавачу фінансових послуг, власникам істотної участі в ньому та ключовим учасникам у структурі власності надавача фінансових послуг рекомендується вжити для приведення структури власності надавача фінансових послуг у відповідність до вимог цього Положення.

Згідно з п. 50 розділу V Положення №30 Національний банк приймає рішення про визнання структури власності надавача фінансових послуг непрозорою [рішення приймає Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг (далі - Комітет з питань нагляду)], якщо структуру власності надавача фінансових послуг не приведено у відповідність до вимог щодо її прозорості в строк, установлений Національним банком відповідно до пункту 49 розділу VII цього Положення.

Національний банк повідомляє надавача фінансових послуг про визнання структури власності надавача фінансових послуг непрозорою та встановлює додатковий строк для приведення структури власності надавача фінансових послуг у відповідність до вимог цього Положення. Відповідне повідомлення разом із копією рішення надсилається надавачу фінансових послуг протягом п`яти робочих днів із дня прийняття відповідного рішення.

Пунктом 51 розділу V Положення №30 надавач фінансових послуг, структура власності якого була визнана непрозорою, у разі приведення своєї структури власності у відповідність до вимог цього Положення протягом строку, встановленого Національним банком відповідно до абзацу другого пункту 50 розділу VII цього Положення, подає до Національного банку відповідне клопотання, документи про структуру власності та підтвердні документи протягом п`яти робочих днів із моменту приведення структури власності у відповідність до вимог цього Положення.

Відповідно до п. 52 розділу V Положення №30 Національний банк протягом 30 робочих днів із дня отримання повного пакета документів, визначених у пункті 51 розділу VII цього Положення, має право прийняти рішення про:

1) визнання структури власності надавача фінансових послуг прозорою (рішення приймає Комітет з питань нагляду);

2) відмову у визнанні структури власності надавача фінансових послуг прозорою (рішення приймає Комітет з питань нагляду).

Національний банк повідомляє надавача фінансових послуг про прийняте рішення та надсилає копію такого рішення протягом п`яти робочих днів із дня прийняття відповідного рішення.

Судом встановлено та підтверджено в клопотанні відповідача про закриття провадження у справі, що жодних рішень як результат проведення повної перевірки структури власності надавача фінансових послуг - ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» Національним банком не прийнято.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не вчинено дій, покладених на нього Положенням №30 у встановлені строки щодо здійснення дій по прийняттю рішення, яке позивач міг би оскаржити в судовому порядку.

Отже, станом на день розгляду судом клопотання про закриття провадження у справі, єдиним способом захисту порушених, на думку позивача, прав є звернення до суду з позовом про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки.

Суд звертає увагу, що аналогічні позовні вимоги за участю Національного банку України щодо процедури проведення перевірки були розглянуті Верховним Судом по суті заявлених вимог.

Так, 26.07.2022 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнято постанову у справі №826/6664/17 за позовом Компанії Тріантал Інвестментс ЛТД до Національного банку України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство фінансів України, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання протиправними дій.

У вказаній постанові, розглядаючи питання щодо звернення до суду з вимогами стосовно проведення перевірки, Верховним Судом зазначено наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і в частині першій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушенні в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011, зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави, відповідно до приписів ст. 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України, полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 Кодексу адміністративного судочинства України.

Подібні положення містяться й у статтях 2, 5 нині діючого Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Право на захист має особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Колегія суддів наголошує на тому, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Правовий статус, повноваження та завдання НБУ визначені Законом України від 20.05.1999 № 679-XIV «Про Національний банк України» (далі - Закон № 679-XIV).

Відповідно до статті 2 Закону № 679-XIV НБУ є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Згідно зі статтею 7 Закону № 679-XIV НБУ виконує й інші функції, зокрема здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі.

Банківський нагляд - це система контролю та активних впорядкованих дій НБУ, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких НБУ здійснює наглядову діяльність, законодавства України і встановлених нормативів з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку (абзац п`ятий частини першої статті 1 Закону № 679-XIV).

Статтею 55 Закону № 679-XIV встановлено, що головна мета банківського регулювання і нагляду - це безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. НБУ здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України. НБУ здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів НБУ і економічних нормативів. НБУ не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.

Отже, НБУ здійснює банківське регулювання та нагляд, метою яких є забезпечення стабільності банківської системи і захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.

В той же час, колегія суддів Верховного Суду звернула увагу на те, що як було зазначено вище, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної суб`єктом владних повноважень перевірки у вигляді прийнятих за її результатами рішень, скаржник не позбавлений можливості посилатись на порушення вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність прийнятих за її результатами рішень, оскільки лише дотримання балансу публічних і приватних інтересів, встановлених умов та порядку проведення контролюючого заходу, може бути належною підставою для його проведення та оформлення результатів, які створюють для суб`єкта, який перевіряється та для іншої особи, права та інтереси якої, як вона стверджує, порушені, юридичні наслідки. Невиконання контролюючим органом вимог законодавця щодо порядку здійснення заходу контролю, зокрема, банківського нагляду, призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з частиною п`ятою статті 55 Конституції України кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами. Отже, конструкцією цієї конституційної норми передбачено можливість застосування способів захисту права, в тому числі, не передбачених процесуальними нормами.

Згідно із статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Право на звернення до суду та способи судового захисту визначені у статті 5 КАС України, частиною першою якої визначено, що захист прав, свобод або законних інтересів, серед іншого, можливий шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2); визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення, вчинення чи невчинення тих чи інших дій та перевірити їх відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, як це закріплено у статті 2 та статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Звертаючись до суду з позовом у справі №826/6664/17, яка розглядалась Верховним Судом, в частині позовних вимог про визнання протиправними дій НБУ щодо нескладення та ненадання керівникові ПАТ КБ «Приватбанк» одного з екземплярів довідки про перевірку ПАТ «КБ «Приватбанк» та звіту про інспектування ПАТ «КБ «Приватбанк», станом на 18.12.2016, Компанія Тріантал Інвестментс ЛТД (TRIANTAL INVESTMENTS LTD) фактично оспорює в суді бездіяльність НБУ щодо складення та надання керівникові ПАТ КБ «Приватбанк» одного з екземплярів довідки про перевірку ПАТ «КБ «Приватбанк» та звіту про інспектування.

При цьому в силу вимог статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України належним способом захисту є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи кожний конкретний спір на підставі всіх установлених обставин, суд повинен установити, на захист якого права подано відповідний позов, чи порушене, не визнане або оспорюване таке право відповідачем (відповідачами), а також з`ясувати, чи призведе задоволення заявлених вимог до реального та ефективного поновлення порушеного права, та залежно від з`ясованого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Під ефективним поновленням слід розуміти реальний позитивний вплив судового рішення про задоволення позову на виявлену під час судового розгляду обставину порушення/невизнання/оспорення або запобігання виникненню спору щодо права, на захист якого був поданий позов.

Судом встановлено, що спір у справі №826/6664/17 та у справі №160/3952/22, що розглядається Дніпропетровським окружним адміністративним судом, стосуються процедури проведення перевірки.

Проте, у справі №160/3952/22 відповідачем не прийнято рішення за результатами перевірки у встановлені Положенням №30 строки. Тобто, позивач має обґрунтовані побоювання стосовно порушення його прав на здійснення діяльності викладеними висновками у листі від 10.01.2022 №27-0038/1332.

Неприйняття рішення за наслідками проведеної перевірки позбавляє позивача можливості звернутись до суду з позовом про оскарження такого рішення з викладенням доводів щодо протиправності проведення перевірки.

Відтак, єдиним ефективним способом звернення до суду в даному випадку, у відповідності до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 26.07.2022 у справі №826/6664/17, є звернення до суду з позовними вимогами стосовно протиправності проведення перевірки.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10.09.2019 року по справі №826/14653/17 відповідно до частини другої ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відтак, колегія суддів робить висновок, що підстави для закриття провадження у справі відсутні, а тому клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Клопотання Національного банку України про закриття провадження у справі №160/3952/22 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» до Національного банку України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає оскарженню. Заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Повний текст ухвали складено 18.11.2022.

Головуючий суддя Р.З. Голобутовський

Суддя О.В. Царікова

Суддя О.В. Серьогіна