Ухвала

від 22.11.2022 по справі 128/2768/22

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/2768/22

УХВАЛА

Іменем України

22 листопада 2022 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Ганкіна І.А.., розглянувши заяву заявника ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -

ВСТАНОВИВ:

- 21.11.2022 року в провадження Вінницького районного суду надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви, згідно якої просять забезпечити позов наступним чином - накласти арештна належну ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 )частку встатутному капіталі(корпоративніправа)Товариства зобмеженою відповідальністю«ЛАЙФ БІОХЕМ»(ідентифікаційнийкод юридичноїособи 41018061)в розмірі600(шістсот)гривень,що складає60(шістдесят)%статутного капіталу;накласти арештна належну ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 )частку встатутному капіталі(корпоративніправа)Приватного підприємства«НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕОБ`ЄДНАННЯ «АГРОБІОІНОВАТІКА»(ідентифікаційнийкод юридичноїособи 41762401)в розмірі30000(тридцятьтисяч)грн.,що складає60(шістдесят)%статутного капіталу;заборонити суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, посадовим особам Міністерства юстиції, приватним та державним нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією (перереєстрацією) належних ОСОБА_2 ) ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) часток в статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ БІОХЕМ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41018061) в розмірі 600 (шістсот) гривень, що складає 60 (шістдесят) % статутного капіталу та Приватного підприємства «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «АГРОБІОІНОВАТІКА» (ідентифікаційний код юридичної особи 41762401) в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн., що складає 60 (шістдесят) % статутного капіталу.

Заявник ОСОБА_1 подану заяву мотивує тим, що вона має намір звернутися до Вінницького міського суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості (суми позики) в розмірі 150 000 гри. Майбутня позовна заява буде обґрунтована тим, що між нею як позикодавцем, і ОСОБА_2 , як позичальником, був укладений договір позики у вигляді розписки від 1 червня 2021 року. Відповідно до цієї розписки (договору позики) ОСОБА_2 отримав від заявниці в позику грошові кошти в розмірі 150 000 грн. з терміном повернення - 1 червня 2022 року. Проте, станом на даний час ОСОБА_2 сума позики в розмірі 150 000 грн. не повернена. На пропозиції добровільного повернення суми позики відповідач не реагує. Тому в заявника немає іншої можливості домогтися повернення суми позики, окрім як у судовому порядку.

Одночасно з цим, з метою уникнення недобросовісних дій ОСОБА_2 , як майбутнього відповідача, та того, щоб забезпечити ОСОБА_1 , як майбутньому позивачу, реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на її користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, яке матиме майновий характер, є потреба у забезпеченні позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту належних ОСОБА_2 часток в статутних капіталах (корпоративних прав) наступних товариства та приватного підприємства: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ БІОХЕМ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41018061) в розмірі 600 (шістсот) гривень, що складає 60 (шістдесят) % статутного капіталу; Приватного підприємства «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «АГРОБІОШОВАТІКА» (ідентифікаційний код юридичної особи 41762401) в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн., що складає 60 (шістдесят) % статутного капіталу; та заборони суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, приватним та державним нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією (перереєстрацією) щодо належних ОСОБА_2 часток в статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ БІОХЕМ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41018061) в розмірі 600 (шістсот) гривень, що складає 60 (шістдесят) % статутного капіталу та Приватного підприємства «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «АГРОБІОІНОВАТІКА» (ідентифікаційний код юридичної особи 41762401) в розмірі ЗО 000 (тридцять тисяч) грн., що складає 60 (шістдесят) % статутного капіталу.

Забезпечення позову у такі способи не дозволить ОСОБА_2 недобросовісно відчужити своє майно (частки у статутних капіталах згаданого товариства та приватного підприємства) та приховати таким чином від звернення стягнення (в межах виконавчого провадження з виконання рішення суду про стягнення коштів на користь заявника (у випадку задоволення позову) в рахунок погашення боргу таке майно. Таким чином, забезпечення позову згаданими способами уможливить виконання рішення з майнового спору та спонукатиме ОСОБА_2 до належного виконання взятих на себе зобов`язань. Вивчивши надані заявником докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд виходить з наступного. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення. За наслідками розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суддя відповідно до частин 9-10 ст.153 ЦПК України може постановити ухвалу про повернення заяви заявникові, а також про вжиття заходів забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову, вказані ухвали підлягають оскарженню відповідно до статті 353 ЦПК України. У відповідності до ч.ч.1-7ст.151ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:1)причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; 2)вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3)інші відомості, потрібні для забезпечення позову. 4)захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6)пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Як роз`яснено у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22 грудня 2006 року, при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам. Отже, при вирішенні питання щодо наявності або відсутності підстав для застосування заходів забезпечення позову судом, між іншим, підлягають встановленню: наявність або відсутність спору, наявність або відсутність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам, співмірність заявлених позовних вимог до майна, яким заявник просив забезпечити позов. У відповідності з положеннями ч. 1ст.150ЦПК України одними із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії. При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Вимоги до заяви про забезпечення позову визначені в ч. 1ст. 151 ЦПК України. Вона повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Цивільним процесуальнимкодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Поряд з викладеним, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей11,12,81 Цивільного процесуального кодексу України(змагальність сторін та пропорційність у цивільному судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, зокрема у вигляді арешту грошових коштів або майна відповідача з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді арешту тощо) права цього учасника (відповідача), а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у разі, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, а також постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 753/410/19, від 20.07.2020 у справі № 639/8448/19, від 02.07.2020 у справі № 657/1211/19. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Виконання рішення у даному випадку слід розуміти не лише як стадію, яка має місце у судових рішеннях про присудження (та яка передбачає можливість застосування заходів державного примусу), але і більш широкому значенні, як таке правове положення сторін, за яких судом вирішено спір шляхом усунення невизначеності у правовідносинах між сторонами, зокрема, шляхом визнання права або його відсутності, та судом здійснено ефективний захист порушених прав, який в тому числі полягає у запобіганні подальшому порушенню прав та необхідності застосовувати додаткові заходи захисту. При цьому, суд зазначає, що з огляду на предмет позову, у випадку задоволення позовних вимог рішення у даній справі не потребує виконання рішення в порядку Закону України «Про виконавче провадження», тому в даному випадку застосуватися та досліджуватися повинна така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У таких спорах має досліджуватися питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Таким чином, оцінивши обґрунтованість доводів позивача та встановивши безпосередній зв`язок між конкретними заходами забезпечення позову та предметом позову, з огляду на положення статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає подану позивачем заяву про забезпечення позову обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Відповідно до ч. 6 ст.154Цивільного процесуальногокодексу України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення. Згідно із ч. 2ст.154Цивільного процесуальногокодексу України зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Відповідно до частин 1-3 статті 154Цивільного процесуальногокодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Положеннями вказаної статті визначено право суду у випадку можливості спричинення відповідачу внаслідок забезпечення позову збитків, вимагати від особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову зустрічного забезпечення у розмірі співмірному із заходами забезпечення позову та розміром збитків, яких може зазнати відповідач, у зв`язку із забезпеченням позову. Отже, умовою застосування зустрічного забезпечення є обґрунтування можливості спричинення відповідачу забезпеченням позову збитків. В даному випадку, обраний позивачем спосіб забезпечення позову не спричинить невідновлювальної шкоди відповідачу, передбачені ч. 3ст.154Цивільного процесуальногокодексу України обставини відсутні, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав вимагати від позивача зустрічного забезпечення. Враховуючи наведене вище, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову, оскільки вказаний захід забезпечення позову є пропорційним заявленим позовним вимогам та не становитиме надмірний тягар для відповідача. Відповідно п. .п. 1-3 ч. 13ст. 158 ЦПК України,заходи забезпечення позову, вжитісудом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу, повернення позовної заяви; відмови у відкритті провадження у справі. Керуючись ст. ст. 150-153 ЦПК України, суд -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпеченняпозову доподання позовноїзаяви - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову наступним чином, а саме:

-накласти арешт на належну ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) частку в статутному капіталі (корпоративні права) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ БІОХЕМ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41018061) в розмірі 600 (шістсот) гривень, що складає 60 (шістдесят) % статутного капіталу;

-накласти арешт на належну ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) частку в статутному капіталі (корпоративні права) Приватного підприємства «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «АГРОБІОІНОВАТІКА» (ідентифікаційний код юридичної особи 41762401) в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн., що складає 60 (шістдесят) % статутного капіталу;

-заборонити суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, посадовим особам Міністерства юстиції, приватним та державним нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією (перереєстрацією) належних ОСОБА_2 ) ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) часток в статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ БІОХЕМ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41018061) в розмірі 600 (шістсот) гривень, що складає 60 (шістдесят) % статутного капіталу та Приватного підприємства «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «АГРОБІОІНОВАТІКА» (ідентифікаційний код юридичної особи 41762401) в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн., що складає 60 (шістдесят) % статутного капіталу.

Відповідно до ч.1ст.157ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Суд роз`яснює, шо у відповідності до частини 4 статті 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позовудо подання позовної заявизаявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. Згідно до ч. 13ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі:

1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу;

2) повернення позовної заяви;

3) відмови у відкритті провадження у справі. Відповідно до положень ч.10 ст.153ЦПК України оскарженняухвали прозабезпечення позовуне зупиняєїї виконання,а такожне перешкоджаєподальшому розглядусправи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І.А. Ганкіна