Рішення

від 07.11.2022 по справі 510/1265/22

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1265/22

Провадження №2/510/1036/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.11.22 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачка позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності.

Позивач на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про народження відповідачки; копія свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ; копія довідки старости Орлівського старостинського округу виконком Ренійської міської ради Ізмаїльського район від 04.07.2022р. про склад сім`ї ОСОБА_3 на день її смерті; копія заповіту від 18.02.2002р., оформленого на ім`я позивача; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_1 ; копія витягу від 05.07.2022р. із погосподарської книги №4 (2016-2023р.р.) виконавчого комітету Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області про належність житлового будинку ОСОБА_3 ; копія державного акту серії ЯИ №396979 від 05.05.2010р. на право власності на земельну ділянку земельну ділянку площею 0,0721 га, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для ведення особистого селянського господарства; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.07.2022р.; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку від 08.07.2022р.; відповідь завідувачки Ренійської райдержнотконтори від 02.11.2022р.; копія заяви позивача від 22.03.2022р. про прийняття спадщини; копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 01.11.2022р. (дата заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 19.05.2022р. (свідоцтво про право на спадщину не видавалось); копія Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 19.05.2022р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач та відповідачка у справі являються дітьми ОСОБА_3 , крім того, позивач був призначений спадкоємцем за заповітом ОСОБА_3 від 18.02.2002р.

За життя ОСОБА_3 належало наступне майно:

-житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , на підставі даних погосподарської книги №4 (2016-2023р.р.) виконавчого комітету Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області;

-земельна ділянка площею 0,0721 га, розташована по АДРЕСА_1 , виділена для ведення особистого селянського господарства згідно державного акту серії ЯИ №396979 від 05.05.2010р. на право власності на земельну ділянку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. За життя вона розпорядилась належним їй майном, 18.02.2002р. склала заповіт на ім`я позивача (свого сина). Таким чином, після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне їй майно (житловий будинок та земельну ділянку).

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за заповітом. Про це свідчить його заява про прийняття спадщини, подана нотаріусу 19.05.2022р. Проте, незважаючи на своєчасне звернення із заявою, оформити спадщину неможливо у зв`язку із тим, що у позивача відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів.

Відповідачка на спадщину не претендує, не заперечує, щоб спадщину оформив позивач спадкоємець за заповітом.

У нинішній час, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказану нерухомість та земельну ділянку, про що 09.07.2022р. нотаріусом було винесено відповідну постанову.

Необхідні нотаріусу документи позивач надати не може у зв`язку із втратою їх спадкодавцем. Чинним законодавством не передбачена можливість відновлення актів на право власності на земельну ділянку після смерті власника його спадкоємцями за умови, що свідоцтво про право на спадщину щодо цієї земельної ділянки не видано, а на підставі ксерокопії акту неможливо оформити спадщину. Згідно п. 5.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999р., при втраті (псуванні) державного акту на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат.

Так як набуте за спадкуванням право власності позивачем не було оформлено, він не в змозі отримати дублікат державного акту про право власності на землю.

Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) державного акта на право власності на земельну ділянку при посвідченні договору купівлі-продажу, міни, дарування, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, спадкового договору, а також при видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. На оригіналі державного акту нотаріусом проставляється відповідна відмітка про перехід права власності на земельну ділянку до набувача чи спадкоємця.

Отже, після смерті ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на житловий будинок та земельну ділянку, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, ОСОБА_1 прийняв спадщину за заповітом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлої ОСОБА_3 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідачка на неї не претендує.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Згідно із ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за заповітом.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивач звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою. Як зазначив позивач, після смерті ОСОБА_3 у нього були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на житловий будинок та земельну ділянку. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивач також не має можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину юридично, оскільки його воля, як спадкоємця за заповітом, була виражена у подачі ним заяви про прийняття спадщини, його діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих документів на будинок та земельну ділянку, догляд за нерухомістю, сплата комунальних послуг тощо).

Таким чином, позивач прийняв спадщину за заповітом в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки своєчасно подав заяву про прийняття спадщини, прийняв її за заповітом. Про дійсне волевиявлення ОСОБА_3 свідчить і заповіт, оформлений на ім`я позивача. Відповідачка спадщину не прийняла, на неї не претендує.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на житловий будинок та земельну ділянку з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1233-1235, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за заповітом право власності на:

-житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку площею 0,0721 га із кадастровим номером 5124183600:02:001:0021, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для ведення особистого селянського господарства згідно державного акту серії ЯИ №396979 від 05.05.2010р. на право власності на земельну ділянку,

що належали ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Вячеслав ДУДНИК