Справа № 420/5935/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НІАЛА СПОРТ» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «НІАЛА СПОРТ» з позовною заявою до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2021/000049/2 від 03.12.2021 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2021/020184 від 03.12.2021 року.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Позов, додаткові пояснення на позовну заяву обґрунтовані позивачем тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей.
Письмові пояснення на позовну заяву обґрунтовані відповідачем тим, що в поданих позивачем до митного оформлення документах містилися розбіжності, зокрема, документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв`язку із чим відповідачем прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
21 вересня 2020 року між компанією «NANTONG LIVEUP SPORTS CO., LTD» (Китай) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НІАЛА СПОРТ» (покупець) укладений контракт №210920, за умовами якого продавець продає, а покупець купує спортивні товари та обладнання, іменоване в подальшому товар, який відповідає технічним вимогам покупця в кількості та по цінам, що зазначені в інвойсах. Умови поставки товару зазначаються в інвойсі. Поставка товару здійснюється на умовах Incoterms 2010, які вказуються в Інвойсі на кожну партію товару. Датою поставки товару вважається дата оформлення товарно-транспортної накладної. Ціна, асортимент, загальна кількість та умови оплати за товар визначаються в інвойсах, які є невід`ємною частиною цього контракту. В ціну товару включена вартість тари, упаковки, маркування. Оплата за товар, що поставляється за контрактом, здійснюється в доларах США. Всі банківські витрати несе покупець (аркуші справи 142-145).
З метою митного оформлення товару за вказаним контрактом 25.11.2021 року декларантом до «ВМО №1 м/п «Південний-порт» Одеської митниці Державної митної служби України подана митна декларація №UA500130/2021/216679, в якій митна вартість визначена за основним методом за ціною контракту №210920 від 21.09.2020 року та документи, які підтверджують вартість товару, зокрема, контракт №210920 від 21.09.2020 року, пакувальний лист б/н від 05.06.2021 року, рахунок-фактуру (інвойс) №LS-211414UA від 05.06.2021 року, накладну УМВС №14087485 від 27.06.2021 року, декларацію про походження товару №LS-211414UA від 05.06.2021 року, банківські платіжні документи, що стосується товару №10 від 20.10.2021 року, №12 від 28.10.2021 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №366084 від 02.08.2021 року, прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.06.2021 року, договір про надання послуг митного брокера №НА2021 від 29.07.2021 року, договір (контракт) про перевезення №АЛШ0919 від 07.09.2019 року.
Проте, за результатами розгляду декларації від 25.11.2021 року №UA500130/2021/216679 та доданих до неї документів, Одеською митницею Державної митної служби України складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення вартості товарів №UA500130/2021/020184 (аркуші справи 191-192).
Відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.
У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.
Під час здійснення Одеською митницею Державної митної служби України контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за вищезазначеною митною декларацією встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема: 1) розділом 10 ст. 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості). Понесені продавцем, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Пунктом 3.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 21.09.2020 року №210920 визначено, що до ціни товару включено вартість тари, пакування, маркування. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо цих складових митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) для підтвердження витрат на
транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 року №599 до зазначених документів можуть належати рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних. До митного оформлення надано довідку про транспортні витрати, що не відповідає типу документу для підтвердження понесених витрат; 3) пунктом 4.1.3 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 07.09.2019 року №АЛШ0919 (пункт Б) передбачено здійснення платежів за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту виставлення Експедитором рахунку, але документи про здійснення оплати послуг по перевезенню та транспортно-експедиторському обслуговуванню відсутні; 4) згідно умов, визначених комерційним інвойсом від 05.07.2021 року №LS-211584UA, оплата за товар повинна бути здійснена частинами: 50% до видання транспортних документів та 50% на протязі 90днів після коносаменту. Транспортний документ залізнична накладна №14087458 від 27.06.2021 року, тобто передплату за товар повинно було провести до цієї дати, але до митного оформлення надано платіжні банківські документи №10 від 20.10.2021 року, №12 від 28.10.2021 року, що не відповідає умовам, визначеним у комерційному інвойсі. Також, сума оплати по двом платіжним документам складає 38448,79 дол. США, що не відповідає заявленій митній вартості товару 39939,79 дол. США; 5) у графі 20 митної декларації зазначено умови поставки цієї партії товару FOB Guangzhou (Китай). Згідно товарно-транспортному документу (залізнична накладна) №14087458 від 27.06.2021 року товар відвантажено у місті Dalang (Китай), що відрізняється від заявлених умов поставки, у графі 20 та інформації наведеній у комерційному інвойсі від 05.06.2021 року №LS-211414UA стосовно порту загрузки - Guangzhou (Китай); 6) в поданих документах відсутня інформація щодо торгівельної марки товару; 7) у наданому до митного оформлення прайс-листі від 01.06.2021 року б/н не визначено одиниці товару (штуки, набори, кілограми, тощо) на які встановлено ціни.
З огляду на вищевикладене, декларанту запропоновано відповідно до п. 3 ст. 53 Митного кодексу України протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; прейскуранти (прайс-листи), каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; митну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст.. 254 Митного кодексу України.
На виконання вимоги митного органу про надання додаткових документів, 02.12.2021 року позивачем були надані до митного органу пояснення та додаткові документи: рахунок-фактуру, платіжні доручення №104 від 17.09.2021 року, №106 від 22.09.2021 року, №128 від 22.10.2021 року, №129 від 28.10.2021 року про сплату послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (аркуші справи 165-167).
Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.
Оскільки, на думку митних органів, подані позивачем разом з митною декларацією документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею Державної митної служби України складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом, які позивачем оскаржені до суду в цій справі.
Суд вважає дії митного органу щодо відмови в застосуванні митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки за ціною договору, неправомірними, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення такими, що підлягають скасуванню, рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеною партією товару протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.
Так, декларантом наданий до митних органів договір (контракт), в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, тощо, надані інвойси, які містять дані щодо найменування, кількості, ціни товару, умов поставки, що відповідає даним митних декларацій та не суперечить умовам контракту, дані прайс-листів, пакувальних листів не суперечать один одному та відповідають даним інвойсів щодо ціни, кількості, умов поставки товару, тощо.
Щодо тверджень митного органу про відсутність у наданих до митного оформлення документах понесені продавцем, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень п.п. в. п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, а також витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до п. 3.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 21.09.2020 року №210920 до ціни товару включена вартість тари, пакування, маркування.
Крім того, як вбачається з інвойсу від 05.06.2021 року №LS-211414UA поставка товару здійснювалась на умовах FОВ (відповідно до Інкотермс 2010), які передбачають, зокрема в статті А. 9 розділу FОВ, що продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує. Упаковка повинна містити належне маркування.
В свою чергу, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для надання товару в розпорядження покупця. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно надавати у розпорядження товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування (п. А.9 Розділу Перевірка - упаковка маркування).
Отже, вартість упаковки, пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, здійсненої за контрактом №210920 від 21.09.2020 року пакування товару на умовах поставки FOB була понесена продавцем та вже включена до ціни товару, а тому зауваження відповідача про відсутність інформації щодо включення/не включення до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості упаковки або пакувальних матеріалів є необґрунтованими та безпідставними.
Щодо вартості перевезення з транспортуванням партії товару до місця ввезення на митну територію України, то зазначена інформація міститься у довідці ТОВ «Ламан Шипінг» від 02.08.2021 року №366084, яка надавалась позивачем до митного органу разом із митною декларацією.
Крім того, разом із поясненнями позивачем додатково було надано відповідачу рахунок-фактуру №LS-4374202 від 02.08.2021 року та платіжні доручення про сплату послуг з транспортно-експедиторського обслуговування №104 від 17.09.2021 року, №106 від 22.09.2021 року, №128 від 22.10.2021 року, №129 від 28.10.2021 року, які підтверджують вартість перевезення позивачем з транспортуванням партії товару до місця ввезення на митну територію України.
Також, позивачем разом з поясненнями додатково були надані відповідачу платіжні доручення про сплату послуг з транспортно-експедиторського обслуговування №104 від 17.09.2021 року, №106 від 22.09.2021 року, №128 від 22.10.2021 року, №129 від 28.10.2021 року, у зв`язку із чим суд не приймає до уваги посилання відповідач на відсутність документів про здійснення оплати послуг по перевезенню та транспортно-експедиторському обслуговуванню.
Відповідачем також зазначено, що згідно умов, визначених комерційним інвойсом від 05.07.2021 року №LS-211584UA, оплата за товар повинна бути здійснена частинами: 50% до видання транспортних документів та 50% на протязі 90 днів після коносаменту. Транспортний документ залізнична накладна №14087458 від 27.06.2021 року, тобто передплату за товар повинно було провести до цієї дати, але до митного оформлення надано платіжні банківські документи №10 від 20.10.2021 року, №12 від 28.10.2021 року, що не відповідає умовам, визначеним у комерційному інвойсі. Також, сума оплати по двом платіжним документам складає 38448,79 дол. США, що не відповідає заявленій митній вартості товару 39939,79 дол. США.
При цьому, суд звертає увагу, що товари постачались позивачу за комерційним інвойсом №LS-211414UA від 05.06.2021 року, а не за №LS-211584UA від 05.07.2021 року, як зазначає відповідач.
Крім того, за умовами комерційного інвойсу №LS-211414UA від 05.06.2021 року оплата перших 50% вартості партії товару мала бути здійснена на умовах 50% після отримання, а не до отримання транспортних документів, у зв`язку із чим надані разом із митною декларацією платіжні доручення підтверджують виконання зобов`язання з оплати вартості партії товару у відповідності до умов контракту №210920 від 21.09.2020 року. Також, 1491 дол. США були сплачені платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №6 від 18.05.2021 року на підставі інвойсу-проформи та відповідно до додаткової угоди до контракту, які були зараховані як частина оплати за комерційним інвойсом №LS-211414UA від 05.06.2021 року.
Щодо зазначення відповідачем про те, що у графі 20 митної декларації зазначено умови поставки цієї партії товару FOB Guangzhou (Китай). Згідно товаро-транспортному документу (залізнична накладна) №14087458 від 27.06.2021 року товар відвантажено у місті Dalang (Китай), що відрізняється від заявлених умов поставки, у графі 20 та інформації наведеній у комерційному інвойсі від 05.06.2021 року №LS-211414UA стосовно порту загрузки - Guangzhou (Китай) суд зазначає наступне.
Так, Dalang це назва залізничної станції у місті Гуанчжоу, тому у комерційному інвойсі від 05.06.2021 року №LS-211414UA вказані умови постачання FOB Guangzhou (Китай) у місті Гуанчжоу, тобто з прямою вказівкою на конкретну залізничну станцію завантаження Dalang у місті Гуанчжоу, про що позивач також повідомляв відповідача у поясненнях від 02.12.2021 року №0212/01, проте відповідачем було проігноровано зазначену інформацію.
Крім того, відповідач зазначив, що в поданих документах відсутня інформація щодо торгівельної марки товар та у наданому до митного оформлення прайс-листі від 01.06.2021 року б/н не визначено одиниці товару (штуки, набори, кілограми, тощо) на які встановлено ціни, однак суд зазначає, що інформація щодо торгівельної марки товару та прайс-листи відсутні в переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. При цьому, зазначена інформація була надана відповідачу разом з поясненнями від 02.12.2021 року №0212/01.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, в відзиві на позов відповідачем не спростовані доводи позивача.
Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України державна митна служба здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.
Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією є не правомірною, оскаржувані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НІАЛА СПОРТ» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судових витрат, зокрема, сплаченого судового збору, він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НІАЛА СПОРТ» (вул. Іллєнка Юрія, 12, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 40356049) до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2021/000049/2 від 03.12.2021 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2021/020184 від 03.12.2021 року задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500130/2021/000049/2 від 03.12.2021 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500130/2021/020184 від 03.12.2021 року.
Стягнути з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІАЛА СПОРТ» (вул. Іллєнка Юрія, 12, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 40356049) сплачений судовий збір у розмірі 2481 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.І. Свида
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2022 |
Оприлюднено | 25.11.2022 |
Номер документу | 107464194 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Свида Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні