Постанова

від 23.11.2022 по справі 467/987/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

23.11.22

22-ц/812/961/22

Справа № 467/987/21

Провадження № 22-ц/812/961/22

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 листопада 2022 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Стрілець К.О.,

за участі прокурора - Волкожі С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу

Арбузинського відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

на ухвалу Арбузинского районного суду Миколаївської області від 04 жовтня 2022 року, постановлену у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Кологривою Т.М., дата складання повного не зазначена, за скаргою заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області Сілецької О. про визнання неправомірними дій заступника начальника Арбузинського відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шевченка Віталія Миколайовича, скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

16 вересня 2022 року заступник керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ( далі - заступник керівника окружної прокуратури) звернулася до суду зі скаргою про визнання неправомірними дій заступника начальника Арбузинського відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шевченка В.М., скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 21 лютого 2022 року зобов`язано ОСОБА_1 повернути у власність територіальної громади в особі Арбузинської селищної ради земельну ділянку з кадастровим номером 4820355100:06:000:0115 площею 1,9100 га, розташовану в межах Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області.

На виконання вказаного рішення, 15 червня 2022 року Арбузинським районним судом Миколаївської області видано виконавчий лист № 467/987/21, який прийнято до виконання заступником начальника Арбузинського відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) Шевченком В.М.

21 липня 2022 року ним винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 69459360.

Наступною постановою від 25 липня 2022 року виконавче провадження № 69459360 передано до Першого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з посиланням на те, що вказаний відділ першим відкрив виконавче провадження у якому боржником є ОСОБА_1 (ВП № 69302293).

Згідно зі ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Відповідно до п.14 розділу 111 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2021 року. У разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об`єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

Тобто, об`єднанню підлягають виконавчі провадження, які передбачають стягнення коштів з одного боржника.

В той же час, рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 21 лютого 2022 року зобов`язано ОСОБА_1 повернути у власність територіальної громади спірну земельну ділянку

За положеннями ч.3 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Між тим, державний виконавець не врахував вищенаведені приписи діючого законодавства, а відтак прийняв неправомірне рішення про передачу виконавчого провадження №69459360.

Внаслідок неправомірних дій заступника начальника відділу ДВС, прийняте судом рішення залишається невиконаним, що порушує інтереси держави, принципи державної політики у сфері судочинства.

Постанови державного виконавця доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім винятків зазначених у ст.28 Закону України «Про виконавче провадження». Проте оскаржувана постанова прокурору не надсилалася.

Про постанову державного виконавця про передачу виконавчого провадження № 69459360 від 25 липня 2022 року прокурору стало відомого 08 вересня 2022 року із Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Посилаючись на вищевикладене, заступник керівника окружної прокуратури просила визнати неправомірними дії заступника начальника Арбузинського відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шевченка В.М. щодо винесення постанови від 25 липня 2022 року про передачу виконавчого провадження № 69459360 на виконання до Першого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), скасувати постанову від 25 липня 2022 року про передачу виконавчого провадження № 69459360 на виконання до Першого Київського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та зобов`язати заступника начальника Арбузинського відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шевченко В.М. здійснити виконання судового рішення у справі № 467/987/21 у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 04 жовтня 2022 року скаргу прокурора задоволено частково. Визнано неправомірними дії заступника начальника Арбузинського відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шевченка В.М. щодо винесення постанови від 25 липня 2022 року про передачу виконавчого провадження № 69459360 на виконання до Першого Київського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), скасовано постанову від 25 липня 2022 року про передачу виконавчого провадження № 69459360 на виконання до Першого Київського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). У задоволені інших вимог відмовлено.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку, що заступником начальника відділу Шевченко В.М. було прийнято помилкове рішення про передачу виконавчого документа до іншого відділу державної виконавчої служби, тому його дії щодо передачі виконавчого провадження № 69459360 слід визнати неправомірними, а оскаржувану постанову про передачу виконавчого провадження - скасувати.

Також, суд зазаначив, що вимога прокурора про покладення обов`язку саме на заступника начальника Арбузинського відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шевченко В.М. здійснити виконання судового рішення у справі № 467/987/21 у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» є неконкретною та передчасною, тому задоволенню не підлягає.

Щодо доводів про пропуск строку подачі скарги, суд першої інстанції посилався на те, що прокурор вказує, що про порушення свого права він дізнався 08 вересня 2022 року. За відсутності доказів у справі направлення і отримання прокурором копії оскаржуваної постанови засобами поштового зв`язку, визначений законом 10-денний строк для подання скарги прокурором не порушений, так як він звернувся до суду 16 вересня 2022 року.

Не погодившись з судовим рішенням Арбузинський відділ державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) подав на нього апеляційну скаргу та посилаючись на те, що висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, які суд у повні мірі не дослідив через грубе порушення процесуального права, просив про її скасування та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволені скарги.

Апелянт зазначає, що Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією № 512/5, розробленою відповідно до вказаного Закону, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.

Згідно із пунктом 1 розділу І Інструкції № 512/5 вона розроблена відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Пункт 14 розділу III Інструкції № 512/5 регламентує дії державного виконавця у випадках, якщо відкрито декілька виконавчих проваджень відносно одного боржника та встановлює обов`язок перевірити наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.

У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V Інструкції № 512/5. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження передається на виконання до цих відділів.

Закони України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", «Про виконавче провадження» та Інструкція №512/5 фактично визначають три ключові процедури (механізми), пов`язані з рухом виконавчого документа та виконавчого провадження між приватними виконавцями та/або органами державної виконавчої служби, а саме "об`єднання та приєднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження", "передача виконавчого документа" та " передача виконавчого провадження".

Так, механізм об`єднання та приєднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження передбачений статтею 30 Закону № 1404-VIII та після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом може здійснюватися:

- органом державної виконавчої служби згідно з абзацом першим частини першої статті 30 Закону № 1404-VIII, пунктом 14 розділу III Інструкції № 512/5 (державна виконавча служба має визначений законом та підзаконними нормативними актами взаємодії своїх органів: державний виконавець може сам сформувати зведене провадження за наявності у нього декількох виконавчих документів або формування такого провадження може відбуватися у межах державної виконавчої служби шляхом передачі всіх виконавчих проваджень щодо одного боржника державному виконавцю, який першим відкрив виконавче провадження);

- приватним виконавцем згідно з абзацом другим частини першої статті 30 Закону № 1404-VIII, пунктом 15 розділу III Інструкції № 512/5 (формування зведеного виконавчого провадження та приєднання до нього наступних проваджень у випадку звернення до цього приватного виконавця стягувача чи стягувачів з виконавчими документами щодо одного і того ж боржника).

При цьому, в обох зазначених випадках згоди стягувача на формування зведеного виконавчого провадження чи приєднання до нього інших проваджень не потрібно, оскільки не йдеться про зміну виконавця.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 справа № 904/7326/17.

Отже, вказані норми Інструкції № 512/5 не розмежовують ні категорію стягнення (характер зобов`язання), ні суб`єкта видачі виконавчого документа ні будь-що інше, що вони чітко носять зобов`язальний характер, а саме щодо обов`язку виконавця вести виконавчі провадження щодо одного боржника лише у зведеному виконавчому провадженні.

Відповідно, за зведеним виконавчим провадженням виконавець вчиняє дії щодо виконання усіх судових рішень за всіма категоріями та категорією стягнення (характером зобов`язання), незалежно від того за правилами якої юрисдикції і якими судами вони ухвалені. Розмежування, поділ та розпорошення виконавчих проваджень між різними органами виконавчої служби не допускається взагалі, та не передбачено діючим законодавством. Законодавець передбачає лише дотримання принципу єдності виконавчих проваджень, щодо одного й того самого боржника та лише ведення зведеного виконавчого провадження.

Підпунктами 2, 3, 5, 6 пункту 14 Розділу III Інструкції № 512/5 детально регулюються дії виконавця на час вчинення виконавчих дій щодо одного боржника.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.03.2018 по справі № 660/612/16-ц (провадження № 14-19цс18) постановила що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника незалежно від кількості судових рішень та юрисдикцій, у яких ці судові рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та незалежно від кількості стягувачів, аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 906/530/17 (провадження № 12-213rd 8); від 17.10.2018 у справах № 5028/16/2/2012 (провадження № 12-192гс18) та№ 927/395/13 (провадження № 12-189гс18).

Отже, посилання скаржника у скарзі на те, що постанова заступника начальника відділу ДВС Шевченка В.М. про передачу виконавчого провадження № 69459360 суперечить вимогам законодавства, тобто є неправомірною, суперечить діючому законодавству та є особистим неправильним тлумаченням скаржника норм законодавства.

Таким чином, вважає, що винесена державним виконавцем Відділу постанова про передачу виконавчого провадження від 25 липня 2022 року у виконавчому провадженні за № 69459360 в автоматизованій системі виконавчого провадження, повністю відповідає вимогам Закону.

Під час винесення постанови про передачу виконавчого провадження від 25 липня 2022 року державний виконавець Відділу в першу чергу переймався дотриманням засад виконавчого провадження, а саме законності, верховенства права, справедливості, неупередженості та об`єктивності тощо.

Також, зазначає, що скаржником не надано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували неправомірність дій державного виконавця Відділу під час здійснення виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення суду та незаконність оскаржуваної постанови.

Наслідком скасування постанови заступника начальника Арбузинського відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шевченко В.М. від 25 липня 2022 року буде порушення норм національного законодавства та верховенства права. Постанова про передачу виконавчого провадження за № 69459360 від 25 липня 2022 року не перешкоджає подальшому примусовому виконанню судового рішення є належно обґрунтованою та не обмежує права сторін виконавчого провадження (стаття 19 Закону України «Про виконавче провадження»).

Таким чином, державний виконавець Відділу при винесенні оскаржуваної| постанови діяв в межах наданих йому законом повноважень.

Крім того, в апеляційній скарзі зазначає, що право на звернення до суду є строковим. Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби та посадових осіб.

20 липня 2022 року на адресу Арбузинського відділу державної виконавчої служби в Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов виконавчий лист по справі № 467/987/21 (провадження № 2/467/22/22) про зобов`язання ОСОБА_1 повернути у власність територіальної громади в особі Арбузинської селищної ради земельну ділянку з кадастровим 4820355100:06:000:0115, площею 1,9100 га, розташовану в межах Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області, із заявою про примусове виконання рішення керівника окружної прокуратури Костянтина Щербака від 06.07.2022 №54/1-2088вих-22.

Виконавчий документ діловодом Відділу 20 липня 2022 року зареєстрований в автоматизованій системі виконавчого провадження за № 69459360 та передано державному виконавцю Відділу (заступнику начальника Відділу) В.М. Шевченко цього ж дня для прийняття відповідного рішення.

21 липня 2022 року державним виконавцем Відділу (заступником начальника В.М. Шевченко) керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-V III (далі - Закон № 1404-VIII), винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження та Арбузинському відділу Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області, згідно до вимог заяви про примусове виконання рішення керівника окружної прокуратури Костянтина Щербака від 06.07.2122 №54/1 - 2088вих-22.

Постанова про відкриття виконавчого провадження, з ідентифікатором доступу до інформації про виконавче провадження, за № 69459360 в автоматизованій системі виконавчого провадження отримана Арбузинським відділом Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області 22 липня 2022 року по номенклатурній справі Відділу № 20.17-53 «Розносна книга для місцевої кореспонденції».

Відповідно до вимог підпункту 5 пункту 14 Розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція № 512/5), затвердженої наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень» № 512/5 від 02.04.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, державним виконавцем Відділу (заступник начальника Відділу В.М. Шевченко) при відкритті виконавчого провадження, наявність та відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника ( ОСОБА_1 ) перевірено даними автоматизованої системи виконавчого провадження. Та встановлено, що 27 червня 2021 року державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби в місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавчі провадження, щодо боржника ( ОСОБА_1 ) за №№ 69302293, 69302401 в автоматизованій системі виконавчого провадження.

25 липня 2022 державним виконавцем Відділу (заступником начальника Відділу В.М. Шевченко) керуючись частиною 4 статті 25 Закону № 1404-VIII винесено постанову про передачу виконавчого провадження, копію якої направлено сторонам виконавчого провадження та Первомайській окружній прокуратурі Миколаївської обласної прокуратури (як учаснику виконавчого провадження) за поштовою адресою: АДРЕСА_1 , поштовим відправленням за його видом та у порядок і спосіб чітко встановленим статтею 28 Закону № 1404-VIII. Виконавчий документ з документами виконавчого провадження за № 69459360 в автоматизованій системі виконавчого провадження передані до Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), для подальшого його примусового виконання.

Згідно статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник, а ст. 14 Закону встановлює, що учасником виконавчого провадження є також прокурор.

Пункт 2 частини другої статті 18 Закону зобов`язує виконавця надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 26 цього Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документу, зазначеного у статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Відповідно до пункту 11 розділу 2 Інструкції № 512/5 сторона виконавчого провадження (її представник) та прокурор як учасник виконавчого провадження можуть знайомитися з матеріалами виконавчого провадження у відповідному органі державної виконавчої служби, офісі приватного виконавця у спеціально визначений для прийому громадян час і в тому обсязі, в якому вони бажають, за усним клопотанням до виконавця.

Сторони виконавчого провадження (їх представники) або прокурор як учасник виконавчого провадження за бажанням можуть ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження в інший час. Виконавче провадження надається їм для ознайомлення на підставі письмової заяви, в якій зазначаються бажана дата та час ознайомлення.

Сторона виконавчого провадження (її представник) та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право робити копії (фотокопії) з документів виконавчого провадження та виписки з них. Вилучення з матеріалів виконавчого провадження будь-яких документів не допускається.

Пунктами 1-3 розділу VII «Доступ до Системи та отримання інформації з Системи» Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження» (далі - Положення № 2432/5) від 05.08.2016 № 2432/5 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за № 1126/29256 встановлено, що Міністерство юстиції України забезпечує вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - Система) у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації (на основі поширених веб-оглядачів та редакторів) без обмежень та цілодобово.

Інформація із Системи щодо виконавчого провадження надається особам визначеним абзацами першим - третім пункту 4 розділу І Положення, шляхом перегляду у електронному вигляді з можливістю її пошуку, узагальнення та формування за відповідними параметрами, а також шляхом формування інформаційної довідки та її друку.

В інформаційній довідці із Системи, що надається особам, визначеним абзацами першим - третім пункту 4 розділу І Положення, зазначаються відомості про дії з реєстрації вхідної, вихідної кореспонденції та про рішення, виконавчі дії (в тому числі змінені та видалені) з відображенням дати та часу прийняття рішення і здійснення відповідних дій у Системі.

Частина 8 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі

На виконання вимог статті 28 вказаного Закону, Відділом боржнику на адресу, вказану у виконавчому документі, та Первомайській окружній прокуратурі Миколаївської обласної прокуратури (як учаснику виконавчого провадження) за поштовою адресою: АДРЕСА_1 , направлено простими поштовими відправленнями оскаржувану постанову про передачу виконавчого провадження, стягувачеві вручено 27.07.2022 року по номенклатурній справі Відділу № 20.17-53 «Розносна книга для місцевої кореспонденції».

Частиною 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.2003 року встановлено, що при розгляді справ за скаргами на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та за зверненнями учасників виконавчого провадження суди мають керуватись положеннями Цивільного процесуального кодексу України за загальними правилами.

Виходячи з вищевикладеного та з врахуванням вимог ЦПК, останній день строку у скаржника, який має цілодобовий вільний доступ до документів виконавчого провадження та якому було надіслано постанову про передачу виконавчого провадження ВП № 69459360 в автоматизованій системі виконавчого провадження з урахуванням термінів поштового обігу кореспонденції (пункт 9.9. Постанови Верховного Суду по справі № 925/308/13-г від 04.02.2022) встановлених Законом України "Про поштовий зв`язок", актами Всесвітнього поштового союзу, Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 та Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства Інфраструктури України «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень» від 28.11.2013 № 958, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 січня 2014 р. за № 173/24950 + три дні) для подачі скарги - 08.08.2022.

Скаргу ж останнім датовано та подано до Арбузинського районного суду Миколаївської області 09.09.2022, тобто після закінчення строку на її подання.

Посилання скаржника на те, що про наявність та існування постанови про передачу виконавчого провадження № 69459360 скаржнику стало відомо з автоматизованої системи виконавчого провадження лише 08.09.2922 року, на думку апелянта не заслуговують на увагу взагалі в зв`язку з тим, що скаржник як учасник виконавчого провадження має цілодобовий вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження без обмежень, відповідно до пунктів 1-3 розділу VII «Доступ до Системи та отримання інформації з Системи» Положення № 2432/5 та отримав постанову про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором для доступу до інформації про виконавче провадження за № 69459360 в автоматизованій системі виконавчого провадження 22.07.2022 року. Та й інформацію (про існування постанови про передачу виконавчого провадження № 69459360), яка стала підставою для відліку строків подачі скарги скаржником до суду, все ж таки скаржник отримав з автоматизованої системи виконавчого провадження, що й підтверджує в своїй скарзі. Отже, скаржник мав реальну можливість знати про стан виконавчого провадження за № 69459360 в автоматизованій системі виконавчого провадження в режимі реального часу. Стягувачеві, інтереси якого представляє скаржник, вручено оскаржувану постанову про передачу виконавчого провадження по номенклатурній справі Відділу № 20.17-53 «Розносна книга для місцевої кореспонденції» 27.07.2022року.

Посилаючись на ст. 447, 449 ЦПК України, п. 9.8 Постанови Верховного Суду у справі № 925/308/13-г від 04.02.2021, вважає, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про вчинення відповідних виконавчих дій, однак не отримав задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні документи виконавчого провадження або відповіді.

В доданих документах до скарги, які надійшли до Відділу від Арбузинського районного суду Миколаївської області та відображаються в відомостях підсистеми "Електронний суд" - підсистеми, що забезпечує обмін процесуальними документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, органами та установами системи правосуддя, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу відсутнє клопотання/заява скаржника про поновлення строку для подачі скарги, а строк її подачі пропущено.

Від Первомайської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що неможливо погодитись із твердженнями апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що за відсутності у справі доказів направлення і отримання прокурором копії оскаржуваної постанови поштовим зв`язком, визначений законом 10-денний строк для подання скарги прокурором не порушений.

Проаналізувавши положення ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 14 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, вважає, що об`єднанню підлягають виконавчі провадження, які передбачають стягнення коштів з одного боржника.

Тому посилання в апеляційній скарзі на те, що норми Інструкції з організації примусового виконання рішень не розмежовують категорію стягнень, як на обґрунтування правомірності дій та рішення заступника начальника Арбузинського відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо винесення постанови про передачу виконавчого провадження № 69459360 є невірними, оскільки суперечать п. 14 вказаної інструкції та ст. 63 Закону.

Внаслідок дій заступника начальника відділу ДВС, прийняття рішення з порушенням вимог законодавства, зазначене судове рішення залишається невиконаним, що порушує інтереси держави, принципи державної політики у сфері судочинства, адже виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду і забезпечується державою.

Невиконання судового рішення у встановленому законом порядку нівелює надані гарантії на справедливе відновлення порушених інтересів на етапі судового розгляду справи, що фактично втрачають свій сенс.

З врахуванням наведеного, керівник окружної прокуратури вважає, що ухвала суду від 04 жовтня 2022 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вказану ухвалу - без змін.

Інші участники справи правом на подачу відзиву не скористалися.

У судовому заіданні прокурор не визнала апеляційну скаргу, просила залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Решта учасників справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник відділу ДВС направили до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

З врахуванням наведеного, в силу приписів ч.2 ст.372 ЦПК України справу розглянуто за відсутності осіб, які не зявилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій (ч. 5 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвала суду вказаним положенням закону відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що у жовтні 2021 року керівник Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Арбузинської селищної ради до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 21 лютого 2022 року вищевказаний позов задоволено, зокрема, зобов`язано ОСОБА_1 повернути у власність територіальної громади в особі Арбузинської селищної ради земельну ділянку з кадастровим номером 4820355100:06:000:0115 площею 1,9100 га, розташовану в межах Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області.

21 липня 2022 року постановою заступника начальника Арбузинського відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шевченком В.М. відкрито виконавче провадження №69459360 по виконавчому листу № 467/987/21, виданому Арбузинським районним судом Миколаївської області 15 червня 2022 року за рішенням суду від 21 лютого 2022 року (а.с.181-182).

25 липня 2022 року заступником начальника Арбузинського відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шевченком В.М. винесено постанову про передачу виконавчого листа № 467/987/21 виданому Арбузинським районним судом Миколаївської області 15 червня 2022 року за рішенням суду від 21 лютого 2022 року провадження №69459360 до Першого Київського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). Постанова мотивована тим, що відповідно до даних автоматизованої системи виконавчого провадження у Першому Київському відділі державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 27 червня 2022 року відкриті виконавчі провадження, боржником за якими визначено ОСОБА_1 (а.с.183-184).

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку, що заступником начальника відділу Шевченко В.М. було прийнято помилкове рішення про передачу вказаного вище виконавчого документа до іншого відділу державної виконавчої служби, тому його дії щодо передачі виконавчого провадження слід визнати неправомірними, а оскаржувану постанову про передачу виконавчого провадження - скасувати.

Зважаючи на те, що прокурор вказує, що він дізнався про порушення свого права 08 вересня 2022 року, та за відсутності доказів у справі направлення і отримання прокурором копії оскаржуваної постанови засобами поштового зв`язку, а також те, що скарга подана до суду 16 вересня 2022 року, суд вважав, що визначений законом 10-денний строк для подання скарги прокурором не порушений.

Доводи щодо пропущення строку на подачу скарги, викладені у запереченні, про те, що прокурор раніше повинен був самостійно дізнатися про винесену постанову шляхом ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження або шляхом пошуку в автоматизованої системи виконавчого провадження, на думку суду є необґрунтованими.

Висновки суду відповідають обставинам справи та законодавству, яке регулює спірні правовідносини, в тому числі і зазначеному в ухвалі суду.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.

Відповідно до ст.447 ЦПК України, ч.1 ст.19, ч.1 ст.74 Закону "Про виконавче провадження" право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника урегульовано у статті 30 вказаного Закону та зазначено, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Отже, норми вищезазначеної статті визначають єдине для всіх і приватних, і державних виконавців правило - виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється у рамках зведеного виконавчого провадження. Так зване, правило існування єдиного виконавчого провадження. Окрім того, у цій статті визначено пріоритет виконавця, який відкрив перше виконавче провадження щодо боржника.

Таким чином, положення статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» необхідно сприймати як єдиний змістовно-логічний масив норм, спрямований на реалізацію головної ідеї цієї статті - існування єдиного зведеного виконавчого провадження у разі виконання кількох виконавчих документів про стягнення коштів з одного боржника.

Правило існування єдиного зведеного виконавчого провадження у разі виконання кількох виконавчих документів про стягнення коштів з одного боржника, визначене статтею 30 З Закону України «Про виконавче провадження», спрямоване на захист прав та інтересів не окремого стягувача, а всіх стягувачів, за виконавчими документами яких здійснюється виконавче провадження щодо цього боржника та має надзвичайно важливе значення з урахуванням декількох аспектів. Зокрема, забезпечує принцип черговості задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої з боржника суми для задоволення вимог стягувачів.

Таким чином, законодавством встановлено черговість задоволення вимог стягувачів за їх соціальною значущістю з метою урахувати інтереси усіх учасників виконавчого провадження. Інститут зведеного виконавчого провадження як раз і покликаний забезпечити дотримання, визначеної законом, черговості, яка має на меті не лише справедливий розподіл цінностей між стягувачами, але і спрямована на виконання завдань соціального характеру, зокрема охорону інтересів незахищених верств населення.

Окрім того, існування єдиного зведеного виконавчого провадження щодо боржника запобігає виникненню ситуацій блокування роботи одного виконавця (державного чи приватного) іншим та порушення прав боржника, що пов`язане із дублюванням виконачих дій різними виконавцями, а також прав третіх осіб, які не є учасниками виконавчого провадження. Так, у випадку перебування виконавчих проваджень відносно одного боржника одночасно у декількох виконавців може призвести до накладення арешту та передачі на реалізацію одного й того самого майна боржника усіма такими виконавцями. Оскільки одним із наслідків примусової реалізації арештованого майна є зняття арешту з такого майна, виникає ризик придбання покупцем майна з арештами інших виконавців, що унеможливить належну реєстрацію права власності на таке майно за переможцем торгів, тобто порушить майнові права третіх осіб, які не є учасниками виконавчого провадження. Також досить частою є ситуація з поверненням платіжних вимог виконавцям банками та іншими фінансовими установами, у зв`язку з наявністю постанови про арешт коштів по іншому виконавчому документу та першочерговістю його виконання. Відповідно до пункту 9.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 377/8976 від 29 березня 2004 року, якщо під час дії документа про арешт коштів до банку протягом операційного дня надійшли інші документи про арешт коштів, то він виконує їх у порядку надходження згідно з пунктом 9.6 зазначеної Інструкції. Тобто, виконавцеві може бути неможливо виконати рішення в повному обсязі через наявність постанови про арешт коштів по іншому виконавчому документу.

Відповідно до пункту 15 розділу ІІІ Інструкції об`єднання виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника у зведене виконавче провадження та приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження здійснюється приватним виконавцем у порядку, визначеному пунктом 14 цього розділу.

Пунктом 14 розділу ІІІ Інструкції визначено, у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об`єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.

Постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).

У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, зокрема, якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць, при об`єднанні виконавчих проваджень у зведене в установленому розділом IV цієї Інструкції порядку можуть створюватись виконавчі групи.

Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.

У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження передається на виконання до цих відділів.

Таким чином, пункт 15 розділу ІІІ Інструкції, хоч і у відсильній формі, але визначає порядок дій приватного виконавця у разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, та передбачає обов`язкове приєднання такого виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.

Отже, положення пунктів 14 та 15 розділу ІІІ Інструкції не йдуть в розріз зі статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження», а логічно доповнюють її.

У справі, яка переглядається, судом встановлено, що підставою винесення заступником начальника Арбузинського відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шевченко В.М. постанови від 25 липня 2022 року про передачу виконавчого провадження до Першого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) стала наявність відповідно до даних автоматизованої системи виконавчого провадження у Першому Київському відділі державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 27 червня 2022 року відкритих виконавчих проваджень, боржником за якими визначено ОСОБА_1 .

Проте, виносячи постанову від 25 липня 2022 року про передачу виконавчого документу, заступником начальника Арбузинського відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не було враховано, що підставою для передачі виконавчого провадження згідно ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» та пунктів 14 та 15 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 є відкриття виконавчого провадження саме про стягнення коштів щодо боржника та наявність відкритих виконавчих проваджень також про стягнення коштів з цього ж боржника. Саме в такому випадку вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження.

В даному випадку 21 липня 2022 року було відкрито виконавче провадження № 69459360 за виконавчим листом, виданим Арбузинським районним судом Миколаївської області 15 червня 2022 року про зобов`язання ОСОБА_1 повернути у власність територіальної громади в особі Арбузинської селищної ради земельну ділянку з кадастровим номером 4820355100:06:000:0115 площею 1,9100 га, розташовану в межах Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області.

Відповідно до даних автоматизованої системи виконавчого провадження у Першому Київському відділі державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебували відкриті виконавчі провадження, щодо боржника ( ОСОБА_1 ) за №№ 69302293, 69302401 про стягнення з нього коштів у розмірі 2270грн.

Отже, оскільки виконавче провадження № 69459360 не є виконавчим провадженням про стягнення коштів з боржника ОСОБА_1 , то воно не підлягало об`єднанню з уже відкритими стосовно цього боржника виконавчими провадженнями, які перебувають відповідно до даних автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у Першому Київському відділі державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та стосуються стягнення коштів з вказаного боржника.

Правильно суд приймаючи рішення керувався також тим, що порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії, визначений статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження». Також частиною 3 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про не врахування судом того, що дії заступника начальника відділу ДВС Шевченка В.М. про передачу виконавчого провадження № 69459360 відповідали вимогам ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», п.14 розділу III Інструкції № 512/5, Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", згідно яких згоди стягувача на формування зведеного виконавчого провадження чи приєднання до нього інших проваджень не потрібно, що вказані норми Інструкції № 512/5 не розмежовують ні категорію стягнення (характер зобов`язання), ні суб`єкта видачі виконавчого документа ні будь-що інше, що вони чітко носять зобов`язальний характер, а саме щодо обов`язку виконавця вести виконавчі провадження щодо одного боржника лише у зведеному виконавчому провадженні, а підпунктами 2, 3, 5, 6 пункту 14 Розділу III Інструкції № 512/5 детально регулюються дії виконавця на час вчинення виконавчих дій щодо одного боржника, що відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 904/7326/17, від 14.03.2018 у справі № 660/612/16-ц, від 12.09.2018 у справі № 906/530/17, від 17.10.2018 у справах № 5028/16/2/2012 та № 927/395/13,не є підставою для скасування ухвали суду.

Посилання апелянта на необхідність застосування при розгляді даної справи правових висновків, викладених в постановах Великої палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 904/7326/17, від 14.03.2018 у справі № 660/612/16-ц, від 12.09.2018 у справі № 906/530/17, від 17.10.2018 у справах № 5028/16/2/2012 та № 927/395/13, є безпідставним, виходячи з наступного.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За змістом цієї статті законність судового рішення як його властивість передбачає врахування судами висновків Верховного Суду, а їх неврахування може бути підставою для оскарження відповідного судового рішення.

Отже, як суд першої інстанції, так і апеляційний суд, приймаючи рішення у справі, з огляду на приписи частини четвертої статті 263 ЦПК України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» мають враховувати саме висновки щодо застосування відповідних норм права, які були викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду.

У справі №904/7326/17 зроблено висновок, що ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає обов`язок лише державного виконавця передати відкрите виконавче провадження іншому державному виконавцю, який першим відкрив виконавче провадження, для виконання ним у рамках зведеного виконавчого провадження кількох рішень щодо одного боржника. Приватний виконавець не зобов`язаний передавати виконавчий документ чи виконавче провадження для виконання тому державному чи приватному виконавцеві, який перший відкрив виконавче провадження щодо боржника, для виконання кількох рішень щодо одного боржника у рамках зведеного виконавчого провадження. А передбачені статтями 45, 46 Закону правила розподілу стягнутих з боржника грошових сум та черговості задоволення вимог стягувачів підлягають застосуванню в межах одного конкретного виконавчого провадження, а не загалом до всіх виконавчих проваджень, відкритих щодо боржника.

У справі №660/612/16-ц зроблено правовий висновок, що у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, зазначена скарга розглядається судом, який ухвалив вказане рішення, за правилами цивільного судочинства. Якщо скарга подається на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб ДВС щодо виконання судового рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення, за правилами господарського судочинства. Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист. Це правило діє і при виконанні зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднані судові рішення, ухвалені за правилами однієї юрисдикції. Закон не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій. Тому оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 287 КАС України. При виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника незалежно від кількості судових рішень та юрисдикцій, у яких ці судові рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів.

У справі №906/530/17 також зазначено правовий висновок, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Законом України «Про виконавче провадження» встановлений спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

У справі №5028/16/2/2012 також зроблено правовий висновок, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та зазначено, шо аналогічний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц, від 6 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15, від 12 вересня 2018 року справа № 906/530/17.

Такий же правовий висновок міститься в постанові у справі №927/395/13.

Отже, висновки Верховного Суду України, висловлені у в постановах Великої палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 904/7326/17, від 14.03.2018 у справі № 660/612/16-ц, від 12.09.2018 у справі № 906/530/17, від 17.10.2018 у справах № 5028/16/2/2012 та № 927/395/13, сформульовані щодо визначення юрисдикції суду щодо розгляду спору, а не порядку передачі виконавчого провадження на підставі ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому обставини зазначених справ і справи № 467/987/21 суттєво відрізняються, оскільки у зазначених справах вирішувалися правові питання стосовно оскарження дій виконавців, вчинених у виконавчих провадженнях за обставин, що всі вони були відкриті щодо стягнення коштів з боржника, що унеможливлює їх застосування для вирішення спору у даній справі, в якій для виконання передане виконавче провадження про зобов`язання боржника вчинити певні дії разом з виконавчими провадженнями про стягнення коштів з цього ж боржника у межах зведеного виконавчого провадження.

Не є підставою для скасування ухвали суду також доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом пропуску прокурором строку для оскарження постанови заступника начальника Арбузинського відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шевченко В.М. від 25 липня 2022 року про передачу виконавчого провадження та відсутності його заяви про поновлення цього строку.

Так, згідно із ч.1 ст.15 Закону "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. При цьому стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ, а боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Положеннями ст.18 Закону "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Частиною 1 ст.19 Закону "Про виконавче провадження" передбачено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до абзаців 1, 3 ч.1 ст. 28 Закону "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 ч.9 ст.71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Згідно ч.5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Враховуючи вказані положення законодавства, учасник виконавчого провадження обґрунтовано покладається на отримання протягом розумного строку відповідних документів (відомостей) від виконавця, однак таке очікування не може бути надто тривалим.

У випадку неотримання відповідних документів (відомостей) протягом тривалого часу та невжиття відповідних заходів учасником виконавчого провадження, спрямованих на таке отримання, застосуванню підлягає презумпція обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 04.02.2022 у справі №925/308/13-г зазначив, що за змістом наведених норм, за порівняльного аналізу змісту термінів "дізнався" та "повинен був дізнатися", що містяться у положеннях ст.341 ГПК України(аналогічні положення містяться у ст. 449 ЦПК України), він доходить висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо.

Під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта, закріпленого у ч.1 ст.341ГПК (ст.449 ЦПК), необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження тощо).

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про вчинення відповідних виконавчих дій, однак не отримав задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні документи виконавчого провадження або відповіді.

Водночас така обізнаність не виникає з дати внесення постанови виконавця до автоматизованої системи виконавчих проваджень, адже як зазначено в постановах Верховного Суду від 09.10.2019 та від 11.10.2019 у справі №910/22695/13, від 07.07.2022 у справі №918/539/16, в учасника виконавчого провадження немає обов`язку щоденно відслідковувати відомості з автоматизованої системи виконавчих проваджень.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 04.02.2022 у справі №925/308/13-г погодився із висновками суду апеляційної інстанції, зазначивши, що у зв`язку із викладеним та враховуючи встановлені судами обставини: звернення позивача як стягувача 01.07.2019 листом №4471/09-03 до відділу примусового виконання рішень ДВС із вимогами про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу №925/308/13-г від 16.03.2015 та про відновлення виконавчого провадження (з доданням до цього листа Наказу, ухвали Господарського суду Черкаської області від 20.11.2018, постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 - про скасування судового рішення про визнання Наказу таким, що не підлягає виконанню, п.4.4 цієї постанови), Суд, з урахуванням абз.3 ч.1 ст.28 Закону "Про виконавче провадження", а також з урахуванням термінів поштового обігу кореспонденції дійшов висновку, що позивач міг розраховувати на отримання постанови про відновлення виконавчого провадження з виконання наказу не пізніше 15.07.2019.

Отже, учасник виконавчого провадження, який звернувся з заявою про вчинення відповідних виконавчих дій, може вважатися обізнаним про вчинення таких дій виконавцем з урахуванням розумності строку, який минув з дати звернення із заявою про вчинення виконавчих дій до виконавця. Розумність такого строку суд визначає з урахуванням конкретних обставин справи (строків, встановлених Законом "Про виконавче провадження", термінів поштового обігу кореспонденції, повідомлення учасників виконавчого провадження електронною поштою, фактичного доступу учасника виконавчого провадження до автоматизованої системи виконавчих проваджень тощо).

Із заяви Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області від 06.07.2022р. вбачається, що виконавчий лист по справі № 467/987/21 було пред`явлено до виконання 20.06.2022р., однак повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття від 29.06.2022р. був повернутий та отриманий прокурором 05.07.2022р. Тому виконавчий лист повторно був направлений для виконання з урахуванням положень ч.2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» за місцезнаходженням майна боржника. При цьому прокуратура просила направити копію постанови про відкриття виконавчого провадження на адресу Арбузинського відділу Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області - провулок Каштановий,15, смт. Арбузинка Миколаївської області.

На адресу Арбузинського відділу державної виконавчої служби в Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчий лист по справі № 467/987/21 (провадження № 2/467/22/22) про зобов`язання ОСОБА_1 повернути у власність територіальної громади в особі Арбузинської селищної ради земельну ділянку з кадастровим 4820355100:06:000:0115, площею 1,9100 га, розташовану в межах Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області, із заявою про примусове виконання рішення керівника окружної прокуратури Костянтина Щербака від 06.07.2022 №54/1-2088вих-22 надійшов 20 липня 2022 року.

21 липня 2022 року заступником начальника відділу В.М. Шевченко винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження та Арбузинському відділу Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області, згідно до вимог заяви про примусове виконання рішення керівника окружної прокуратури Костянтина Щербака від 06.07.2022 №54/1 - 2088вих-22.

Постанова про відкриття виконавчого провадження, з ідентифікатором доступу до інформації про виконавче провадження, за № 69459360 в автоматизованій системі виконавчого провадження отримана Арбузинським відділом Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області 22.07.2022 по номенклатурній справі Відділу № 20.17-53 «Розносна книга для місцевої кореспонденції».

Аналіз зазначених обставин свідчить те, що прокурор, який подав до відповідного органу заяву про вчинення відповідних виконавчих дій, отримав задоволення своїх вимог і вправі був очікувати виконання рішення протягом строку, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження».

Проте, 25 липня 2022 заступником начальника Відділу В.М. Шевченко було винесено постанову про передачу виконавчого провадження.

Копію даної постанови як стверджує представник Арбузинського відділу державної виконавчої служби в Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було направлено простими поштовими відправленнями боржнику на адресу, вказану у виконавчому документі, та на адресу Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області як учаснику виконавчого провадження за поштовою адресою: АДРЕСА_2 , а не за адресою вказаною в заяві від 06 липня 2022 року, а також вручено стягувачеві 27 липня 2022 року по номенклатурній справі Відділу № 20.17-53 «Розносна книга для місцевої кореспонденції».

Проте, матеріали справи не містять доказів направлення копії постанови як боржнику, так і Первомайській окружній прокуратури Миколаївської області ні за адресою: вул. Івана Виговського, 18, м. Первомайськ, Первомайський район, Миколаївська область, ні за адресою Арбузинського відділу Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області - провулок Каштановий,15, смт. Арбузинка Миколаївської області.

Судом першої інстанції встановлено, що скарга заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області на дії та рішення державного виконавця надійшла до суду першої інстанції 16 вересня 2022 року.

При цьому в скарзі зазначено, що постанова про передачу виконавчого провадження № 69459360 до Первомайської окружної прокуратури не надходила, а про її наявність прокуратурі стало відомо з Автоматизованої системи виконавчого провадження 08 вересня 2022 року. Вказані ствердження Первомайської окружної прокуратури матеріалами справи не спростовані.

Верховний Суд у постановах від 09.10.2019 та від 11.10.2019 у справі №910/22695/13, дійшов висновку, що за відсутності обов`язку у сторін виконавчого провадження відстежувати автоматизовану систему виконавчого провадження та за відсутності доказів направлення приватним виконавцем постанови про вчинення дії у виконавчому провадженні (документа виконавчого провадження), є передчасними висновки судів попередніх інстанцій про неповажність наведених скаржником причин пропуску відповідного процесуального строку та про залишення скарги без розгляду. Не направлення державним виконавцем таких документів може свідчити про порушення прав скаржника бути обізнаним про хід виконавчого провадження та на здійснення своєчасних процесуальних заходів для запобігання порушенню його прав та охоронюваних законом інтересів. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №918/539/16.

Отже, існує усталена судова практика (постанови від 09.10.2019 та від 11.10.2019 у справі №910/22695/13, від 07.07.2022 у справі №918/539/16), що не направлення документів виконавчого провадження є достатньою підставою для визнання причин пропуску поважними.

Відсутність доказів направлення державним виконавцем таких документів скаржнику свідчить про порушення прав останнього бути обізнаним про хід виконавчого провадження та на здійснення своєчасних процесуальних заходів для запобігання порушенню його прав та охоронюваних законом інтересів.

Права учасника у виконавчому провадженні щодо обізнаності про стан виконавчого провадження будуть належним чином реалізовані лише у випадку вчинення виконавцем дій, спрямованих на надсилання документів у порядку, встановленому Законом "Про виконавче провадження" та відповідними підзаконними нормативними актами.

Враховуючи, що прокурор є учасником виконавчого провадження, а не стягувачем у даному виконавчому провадженні, (оскільки стягувачем є територіальна громада в особі Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області), був повідомлений про відкриття виконавчого провадження і обґрунтовано очікував виконання рішення суду у визначені Законом України «Про виконавче провадження» строки, а вчинення такої виконавчої дії як передача виконавчого провадження не є обов`язковою у кожному виконавчому провадженні, на вчинення якої мав очікувати прокурор як учасник виконавчого провадження, що у нього як учасника виконавчого провадження немає обов`язку щоденно відслідковувати відомості з автоматизованої системи виконавчих проваджень, суд першої інстанції з урахуванням того, що прокуратура не отримала копії постанови про передачу виконавчого провадження від 25 липня 2022року, правомірно дійшов висновку, що прокуратура дізналася про наявність постанови від 25 липня 2022р. саме 08 вересня 2022р. і не могла і не повинна була дізнатися про її наявність раніше. Отже, звернувшись до суду 16 вересня 2022р. Первомайська окружна прокуратура не пропустила 10-денний строк для звернення до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця з дня, коли вона дізналася про порушення права (08.09.2022р).

Висновки Верховного Суду, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, висловлені КГС Верховного Суду у справах з іншими не подібними обставинами, коли зі скаргою на дії державних виконавців звертався стягувач, а не прокурор як учасник виконавчого провадження, а також у випадках, коли стягувач мав очікувати у визначений Законом строк обов`язкового вчинення виконавцем певних виконавчих дій.

Проаналізувавши зазначені вище обставини по справі у їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, проаналізувавши всі наявні в матеріалах справи докази, правомірно дійшов висновку про необхідність часткового задоволення скарги заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області Сілецької О. про визнання неправомірними дій заступника начальника Арбузинського відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шевченко В.М. та скасування постанови від 25.07.2022р.

Отже, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 367,374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Арбузинського відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишити без задоволення, ухвалу Арбузинского районного суду Миколаївської області від 04 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 23 листопада 2022 року.