Рішення

від 22.11.2022 по справі 161/13159/22

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/13159/22

Провадження № 2-др/161/75/22

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 листопада 2022 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Черняка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Жаловаги І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Федорова 4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ОСББ «Федорова 4» через свого представника звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням суду від 01 листопада 2022 року позовні вимоги було задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Федорова 4» суму заборгованості в розмірі 22206,64 грн., а також 2181 грн. судового збору.

Питання про розподіл інших видів судових витрат судом не вирішувалося.

07 листопада 2022 року на адресу суду надійшла заява представника позивача, в якій останній просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат з надання професійної правничої допомоги у розмірі 5000 грн.

В письмовій заяві від 22 листопада 2022 року представник позивача просить здійснювати розгляд вказаної заяви без його участі, заяву підтримує та просить задовольнити.

Враховуючи положення ст. 270 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути питання щодо винесення додаткового рішення без участі сторін.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши заяву та матеріали справи, прийшов до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення у справі з наступних підстав.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення або/чи не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст. 259 ЦПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною першою статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Позивач виконавсвій процесуальнийобов`язок передбаченийу ч.1ст.134ЦПК Україниі узаяві посуті спору(позовнійзаяві)навів попередній(орієнтовний)розрахунок сумисудових витрат,який відповідаєрозміру судовихвитрат,вказаний ниму заявіпро ухваленнядодаткового рішення.

Із заявою про ухвалення додаткового рішення звернувся у визначений законом строк.

Отже, процесуальний порядок вирішення питання про відшкодування понесених судових витрат дотримано.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

В даному випадку, заявлений позивачем розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в 5000 грн. підтверджується договором про надання правничої допомоги № б/н від 02.09.2022 року, актом виконаних робіт від 04.11.2022 року, розрахунком від 04.11.2022 року, копією платіжного доручення №167 від 08.09.2022 року та квитанцією до прибуткового касового ордеру №10 від 02.11.2022 року.

У постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року в справі № 757/36628/16ц (провадження № 61-19062св21) вказано, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної робот, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

В цілому, зміст наведених стороною позивача послуг адвоката відповідає предмету спору, а тому визнається судом обґрунтованим.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи, суд бере до уваги обставини справи, те, що позов задоволено повністю, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, а також, враховує принцип розумності та справедливості.

Враховуючи наведене, а також положення ч.2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає вимоги позивача щодо розподілу судових витрат такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Федорова 4» 5000 (п`ять тисяч) гривень судових витрат з надання професійної правничої допомоги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Федорова 4» (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Федорова 4; код ЄДРПОУ 40207309).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП невідомий).

Повний текст додаткового рішення суду складено 22 листопада 2022 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк