Постанова

від 09.08.2010 по справі 2а-3454/10/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2010 року < ЧАС >

м. Полтава

Справа № 2а-3454/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Чеснокової А.О.,

при секретарі – Лисенко М.С.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Чутівському районі Полтавської області до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Чутівському та Котелевському районах про зобов'язання вчинити дії та стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В:

19 липня 2010 року позивач УПФУ в Чутівському районі Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Чутівському та Котелевському районах про зобов'язання вчинити дії та стягнення суми в розмірі 761,70 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в порушення чинного законодавства України відповідач з січня 2010 року не включає до заліку витрати Пенсійного фонду на виплату пенсіонерам, які отримують пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та відмовляє у прийнятті до заліку коштів, витрачених Пенсійним фондом на виплату ОСОБА_1 основного розміру пенсії по інвалідності за період з січня 2010 року по травень 2010 року. Таким чином, невідшкодована відповідачем сума витрат на пенсію за період з січня 2010 року по травень 2010 року складає 761,70 грн.

          В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка, наявна в матеріалах справи, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

          В судове засідання відповідач не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка, наявна в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив.

Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 128 кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженнями та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.

Згідно вимог статті 12 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду.

Пункт 1 частини 1 статті 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає, що пенсійним страхуванням передбачено надання соціальних послуг та матеріального забезпечення, а саме: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Пунктом 4 частини 1 статті 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено надання соціальних послуг та матеріального забезпечення, а саме: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадків на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно частини 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди. Відповідно до статті 5 даної Угоди Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.          

Статтею 3 Угоди країн-учасниць Співдружності Незалежних держав про гарантії прав громадян держав Співдружності у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року встановлено, що усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає пенсійне забезпечення.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення", громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що призначення та виплата пенсій в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду.

Положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" зобов'язано Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності в зв'язку із втратою годувальника, з 01 квітня 2001 року, що також підтверджується статтею 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності".

Статтею 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"  (надалі -Порядок) визначено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між ФССНВ та страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодувань, понесених ним витрат.

Пунктом 5 Порядку  відшкодування фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Пенсійному фонду України витрат, затвердженого постановою правління ПФ України та ФССНВ України № 5-4/4 від 04 березня 2003 року "Про затвердження Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" встановлено, що органи Пенсійного фонду України щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним на підставі Списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань проводять з відділеннями виконавчої дирекції ФССНВ України в районах звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначаюсь загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно Головним управлінням Пенсійного фонду і головним управлінням виконавчої дирекції Фонду, які узагальнюють та узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа, наступного за звітним, подають її Пенсійному фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. При цьому рішення про включення до відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, що виплачуються у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням органами Пенсійного фонду, приймається відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань у місті (пункт 5 Порядку № 5-4/4) та визначаєтеся загальна сума витрат, що підлягають відшкодуванню на централізованому рівні.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. Право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР  стався  нещасний випадок на виробництві  із  застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Інструкцією "Про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціалісте страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату" від 20 квітня 2001 року № 10 встановлено, що відділення виконавчої дирекції Фонду повинні приймати до відшкодування документи на техпрацівників, які потерпіли "на виробництві до 01 квітня 2001 року та право яких встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що чинним законодавством на  відповідача покладено обов'язок відшкодування УПФУ в Чутівському районі Полтавської області сум витрат на виплату щомісячної державної допомоги особам, які отримують пенсію по інвалідності, в сумі 761,70 грн., тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права у формі зобов'язання включити до актів щомісячної звірки суми понесених витрат, суд вважає таким, що не відповідає змісту прав управління Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених ним витрат.

У разі відсутності згоди на прийняття до заліку витрат з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, вимоги про відшкодування таких сум мають вирішуватися в судовому порядку шляхом пред’явлення позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред’явлення вимог про прийняття до заліку витрат на виплату та доставку пенсій.

Таким чином,  беручи до уваги межі позовних вимог, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову та стягнення на користь позивача суму витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, виплаченої за період з січня 2010 року по травень 2010 року в сумі 761,70 грн. ОСОБА_1.

На підставі викладеного, керуючись статтями  7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у Чутівському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Чутівському та Котелевському районах Полтавської області про зобов'язання вчинити дії та стягнення суми - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Чутівському та Котелевському районах Полтавської області (пров. Леніна, 4, смт. Чутове, Полтавська область, 38800, р/р 37175162404201 в УДКУ в Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 25940902) на користь Управління Пенсійного фонду України у Чутівському районі (пров. Леніна, 4а, смт. Чутове, Полтавська область, 38800, р/р 25601301284 в Полтавському обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467, код ЄДРПОУ 22532134) суму витрат на виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництва за період з січня 2010 року по травень 2010 року в розмірі 761 (сімсот шістдесят одна) грн. 70 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України –з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 13 серпня 2010 року.   

          Суддя                                                                                А.О. Чеснокова