Постанова

від 23.11.2022 по справі 197/789/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 23-з/803/142/22 Справа № 197/789/22 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2022 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши подання Широківського районного суду Дніпропетровської області про передання на розгляд іншого суду матеріалів провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП -

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2022 року до Дніпровського апеляційного суду надійшло вищевказане подання, обґрунтовуючи яке суд першої інстанції зазначає, що в Широківському районному суді Дніпропетровської області неможливо утворити склад суду для розгляду вищевказаної адміністративної справи, оскільки на даний час штатна чисельність суддів Широківського районного суду Дніпропетровської області становить 3 (три) одиниці.

Одна посада судді Широківського районного суду Дніпропетровської області вакантна з 20 жовтня 2016 року.

Суддя Леонідова О.В. згідно наказу суду № 65-В від 03 червня 2022 року (зі змінами від 10 червня 2022 року відповідно до наказу №68-В) надано відпустку без збереження заробітної плати у зв`язку з воєнним станом тривалістю 65 календарних днів з 20 червня 2022 року до 23 серпня 2022 року включно або до іншої, більш пізньої дати на час продовження строку дії воєнного стану в Україні чи на період оголошеного карантину.

Суддя Шевченко О.В. згідно наказів суду № 86-В від 29 серпня 2022 року, №91-В від 03 жовтня 2022 року, №93-В від 24 жовтня 2022 року перебувала у відпустці без збереження заробітної плати у зв`язку з воєнним станом з 12 вересня 2022 року по 02 жовтня 2022 року, з 17 жовтня 2022 року до 23 жовтня 2022 року та з 31 жовтня 2022 року по 06 листопада 2022 року, а з 21 листопада 2022 року на підставі наказу суду №97-В від 08 листопада 2022 року перебуває у відпустці без збереження заробітної плати на період оголошеного карантину.

Дослідивши зазначене подання та матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що подання не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 276 КУпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Оскільки положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не регулюють порядок вирішення питання про направлення справи з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права - та при вирішенні питання про визначення підсудності керуватися положеннями КПК України.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року було введено воєнний стан, який останній раз продовжено з 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

За приписами ч. 9 ст. 615 КПК України під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об`єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

В свою чергу відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду.

У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Під час розгляду подання Широківського районного суду Дніпропетровської області в апеляційному суді не встановлені виняткові випадки, з яких провадження з метою забезпечення оперативності та ефективності розгляду необхідно передати на розгляд до іншого суду, а вказане подання не містить передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для передачі цього провадження до іншого суду, оскільки неможливість проведення автоматизованого розподілу справи між суддями в даному випадку є недоліком в організації роботи суду, а не підставою для передачі справи до іншого суду.

При цьому, подання не містить і відомостей про те, що Широківський районний суд Дніпропетровської області з об`єктивних причин в умовах воєнного стану не може здійснювати розгляд кримінальних проваджень, з огляду на те, що судді цього суду фактично (за виключенням знаходження їх у відпустці) здійснюють свої повноваження.

Апеляційний суд звертає увагу, що взяті відпустки суддями Широківського районного суду Дніпропетровської області, є штучним створенням суддями цього суду неможливості автоматизованого розподілу судової справи, що не є об`єктивною і законодавчо визначеною підставою для направлення справи про адміністративне правопорушення до іншого суду, оскільки таке організаційне визначення функціювання суду перш за все порушує загальні засади кримінального провадження доступ до правосуддя, зокрема положення ст. 8 Закону України Про судоустрій і статус суддів, відповідно до якою передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. За частиною другою цієї статті, на розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб. Тобто, судді Широківського районного суду Дніпропетровської області повинні самі урегульовувати графік відпусток, щоб суд у визначеному законом порядку здійснював правосуддя.

З огляду на вказані обставини підстави для направлення до іншого суду для розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, відсутні.

Керуючись ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Подання Широківського районного суду Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Матеріали провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП повернути до Широківського районного суду Дніпропетровської області для здійснення судового провадження.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Ю. Іванченко