Ухвала

від 21.11.2022 по справі 458/808/22

ТУРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 458/808/22

2-з/458/4/2022

УХВАЛА

21.11.2022 м. Турка

Суддя Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І., розглянувши заяву адвоката Бердара Сергія Васильовича в інтересах заявника ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 , Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_3 , третя особа акціонерне товариство «Таскомбанк» до подачі позовної заяви, -

В С Т А Н О В И В :

18.11.2022 року адвокатом БердаромС.В. в інтересах заявника ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подано заяву про забезпечення позову до ОСОБА_2 , Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_3 , третя особа Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», в якому заявник просить застосувати захід забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно щодо об`єктів нерухомого майна, а саме: будинку, загальною площею 37,5м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 14946379; земельну ділянку, площею 0,14га, кадастровий номер 4625584600:01:004:0052, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2196071946255.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2022 року у провадження судді Турківського районного суду Львівської області ФеренцР.І. передана дана справа.

Предметом заяви про забезпечення позову є застосування виду забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії.

Відповідно доп.1ч.1ст.152ЦПК Українизаява прозабезпечення позовуподається доподання позовноїзаяви -за правиламипідсудності,встановленими цимКодексом длявідповідного позову,або досуду замісцезнаходженням предметаспору -якщо суд,до підсудностіякого відноситьсясправа,визначити неможливо. Разом з тим, відповідно до вимог ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.п. 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Зазначений спір відповідно до вимог ст.19 ЦПК України належить до компетенції судів щодо розгляду цивільних справ, оскільки ч.1 ст.19 ЦПК України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Згідно ст.23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції. Підсудність це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду. Територіальна підсудність є підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа. Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо. Статтею 30 ЦПК України передбачена виключна підсудність, оскільки позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно допостанови ВерховноїРади Українивід 17.07.2020року №807-ІХ«Про утвореннята ліквідаціюрайонів»,яка набралачинності 19.07.2020року,в Україніутворено 136нових таліквідовано 490районів,в томучислі,ліквідовано Турківськийрайон Львівськоїобласті таутворено Самбірськийрайон (з адміністративним центром у місті Самбір) у складі територій Бісковицької сільської, Боринської селищної, Добромильської міської, Новокалинівської міської, Ралівської сільської, Рудківської міської, Самбірської міської, Старосамбірської міської, Стрілківської сільської, Турківської міської, Хирівської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. Нерухоме майно - житловий будинок та господарські споруди, що знаходяться за адресою: житловий будинок, загальною площею 37,5м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 14946379 та земельна ділянка, площею 0,14га, кадастровий номер 4625584600:01:004:0052, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2196071946255, заходяться на території Східницької селищної ради Дрогобицького району і становлять предмет спору. Пунктом 3.1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020року №807-IX, але не пізніше 01.01.2023 року.

Зважаючи на вище вказане, справа підсудна Турківському районному суду Львівської області, оскільки ст.ст.23,28,30 ЦПК України передбачено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник заявника ОСОБА_1 адвокат БердарС.В. посилається на те, що 09.11.2022року заявнику стало відомо з офіційного сайту ДП«СЕТАМ» (https://setam.net.ua/auction/516193), що 24.10.2022року, в межах виконавчого провадження №67932569, відбувся електронний аукціон з реалізації належного заявнику житлового будинку загальноюплощею37,5м.кв. та земельної ділянки кадастровий номер 4625584600:01:004:0052, площею0,1400га, за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до протоколу проведення електронних торгів №578347 від 24.10.2022року, переможцем аукціону став ОСОБА_3 з ціновою пропозицією 288400,00грн. 01.11.2022року приватним виконавцем складено акт про проведені електронні торги. Ознайомившись 11.11.2022року з матеріалами виконавчого провадження №67932569, скаржник вважає, що приватним виконавцем під час вчинення виконавчих дій і прийняття рішень грубо порушено його права. Так, 16.12.2021року приватним виконавцем БілецькимІ.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67932569, на підставі виконавчого листа №2-3144/2010, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 02.10.2010 про стягнення солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість у розмірі 109715,62долларівСША в еквіваленті до гривні становить 868805,08 (по курсу НБУ станом на 03.11.2010 року), а також судові витрати в сумі 1820грн. Наголошує, що у виконавчому листі №2-3144/2010, виданому Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 02.10.2010року, на підставі якого відкрито виконавче провадження, зазначена така адреса ОСОБА_1 (боржника): АДРЕСА_2 . Однак, на момент відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 проживав за адресою: АДРЕСА_3 . Зазначає, що ОСОБА_1 20.12.2021року звертався до приватного виконавця БілецькогоІ.М. з заявою про зняття арешту з заробітної банківської карти, в якій було зазначено його нове місце проживання. Окрім того, до якої заяви було долученому копію паспорта громадянина України, в якому вказано нове зареєстроване місце проживання боржника. Своєю чергою приватний виконавець 26.12.2021року скерував боржнику відповідь на вказану заяву на адресу АДРЕСА_3 . Отже, приватний виконавець БілецькийІ.М. достовірно знав, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_3 . Не дивлячись на це, як слідує з супровідних листів приватний виконавець продовжував надсилати постанови/повідомлення про вчинення виконавчих дій на адресу АДРЕСА_2 . Таким чином, приватний виконавець не повідомив належним чином ОСОБА_1 про виконавчі дії і рішення, які були вчинені після відкриття виконавчого провадження: проведення опису та арешту спірного майна, призначення суб`єкта оціночної діяльності, повідомлення про результати оцінки нерухомого майна, передачу такого майна на реалізацію.

На підставі викладеного, просить суд застосувати обраний ним вид забезпечення позову - у вигляді заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно щодо об`єктів нерухомого майна, а саме: будинку, загальною площею 37,5кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 14946379; земельну ділянку, площею 0,14га, кадастровий номер 4625584600:01:004:0052, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2196071946255.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною3 ст.3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150ЦПКУкраїни заходів забезпечення позову.

Частиною 2 ст.149ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.150ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.1ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідност.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Представником заявника ОСОБА_1 адвокатом БердаромС.В. у заяві про забезпечення позову вказано як причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, так і обґрунтовано необхідність їх вжиття, як це передбачено ст.151 ЦПК України.

З урахуванням Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №9від 22.12.2006року «Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Суд звертає увагу на те, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанова Верховного Суду від 17.12.2020 року по справі №910/11857/20). Обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується під час розгляду заяви про забезпечення позову. Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 року у справі №910/1200/20. При розгляді заяви про забезпечення позову судом вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2019 року у справі №570/2825/18. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові №752/6255/18 від 21 листопада 2018 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, при зверненні до суду з заявою про забезпечення позову мають бути надані докази необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З точки зору закону заходи забезпечення позову визначаються виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини конкретної справи. Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові №6-605цс16 від 25 травня 2016 року забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Відповідно до Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та доданими до заяви додатками, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 16.12.2021року приватним виконавцем БілецькимІ.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67932569, на підставі виконавчого листа № 2-3144/2010, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 02.10.2010 про стягнення солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість у розмірі 109715,62 дол.США в еквіваленті до гривні становить 68805,08 (по курсу НБУ станом на 03.11.2010), а також судові витрати в сумі 1820грн. 01.11.2022 року приватним виконавцем складено акт про проведені електронні торги. Відповідно до п. 8 розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.08.2016 №2831/5, акт про проведений електронний аукціон є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. Ні виконавець, ні оцінювач не зверталися до ОСОБА_1 з вимогою забезпечити доступ оцінювача до об`єкта для його об`єктивної оцінки. Зазначені обставини свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову, реалізація описаного й арештованого майна за, можливо, заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику у вигляді передання майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартістю.

Дослідивши матеріали справи та доводи представника заявника ОСОБА_1 адвоката БердараС.В., не вирішуючи питання про своєчасність, підставність та обґрунтованість заявлених в майбутньому позивачем вимог, з`ясувавши відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, пересвідчившись в тому, що між сторонами дійсно виникли спірні правовідносини та невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити в майбутньому ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав особи, виходячи з характеру заявлених вимог та тієї обставини, що проведено електронний аукціон на спірне майно, суд прийшов до висновку про наявність підстав для забезпечення матеріально-правових інтересів заявника та створення йому реальної та ефективної можливості для виконання судового рішення у разі його ухвалення на користь позивача.

На думку суду заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом існуючої суперечки немайнового характеру між сторонами, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, а тому підстав для незадоволення заяви немає. Суд вважає, що застосування зустрічного забезпечення є недоцільним, оскільки ОСОБА_1 має зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання на території України та у його власності є майно, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. З урахуванням вище зазначеного, для забезпечення захисту прав заявника суд приходить до висновку, що застосування заходів забезпечення позову відповідають завданням цивільно-процесуального законодавства, вони є тимчасовими і діють лише до ухвалення остаточного рішення в справі, тому заяву слід задовольнити і застосувати заходи забезпечення позову до його пред`явлення.

Керуючись ст.ст.149,150,153,157,258-260,353,354ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву адвоката Бердара Сергія Васильовича в інтересах заявника ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 , Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_3 , третя особа Акціонерне товариство «Таскомбанк» задовольнити.

До часу розгляду цивільної справи по суті та ухвалення відповідного рішення судом по справі, застосувати видзабезпечення позовуу виглядізаборони державнимреєстраторам правна нерухомемайно таорганам державноїреєстрації праввчиняти будь-якіреєстраційні дії,в томучислі,але необмежуючись,державну реєстраціюправа власностіна іншихречових правна нерухомемайно,державну реєстраціюобтяжень нанерухоме майнощодо нерухомогомайна житлового будинкузагальноюплощею37,5м.кв.,що знаходитьсяза адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 14946379, а також земельної ділянки площею0,1400га кадастровий номер 4625584600:01:004:0052 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2196071946255, що знаходиться за адресою за адресою: АДРЕСА_1 .

Копії ухвали про забезпечення позову направити сторонам по справі для відома. Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк пред`явлення до примусового виконання ухвали становить три роки та обчислюється з наступного дня після її прийняття.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Заявник: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник заявника: ОСОБА_6 , адреса АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_6 .

Відповідач: Державне підприємство «СЕТАМ», адреса 01001, Україна, Київ, вул.Стрілецька 4-6, ЄДРПОУ 39958500.

Третя особа:Акціонерне товариство «Таскомбанк», адреса вул.Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 09806443.

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Р.І.Ференц