Рішення

від 23.11.2022 по справі 912/1471/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2022 рокум. Кропивницький Справа № 912/1471/22

Господарський суд Кіровоградської області у складі суддіЗакуріна М. К., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-хімічна компанія»

доСелянського (фермерського) господарства «Обрій»

про стягнення 24831,78 грн,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

18.10.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрно-хімічна компанія»звернулося з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Обрій» про стягнення заборгованості за договором поставки № 21/1 від 13.10.2020 у сумі 24831,78 грн, з яких: 13589,62 грн основного боргу, 3969,66 грн пені, 4076,87 грн штрафу та 3195,63 грн інфляційних. Поряд з цим, Позивач заявив вимоги про компенсацію за рахунок Відповідача 2481 грн судового збору.

У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що:

- на підставі договору поставки № 21/1 від 13.10.2020 поставив Відповідачу товар насіннєвий матеріал загальною вартістю 69997,80 грн;

- Відповідач прийняв товар за накладною № 21/1 від 21.10.2020, проте оплату у встановлені договором строки виконав частково, у зв`язку з чим заборгував 13589,62 грн;

- оскільки Відповідач не виконав зобов`язання за договором з оплати вартості товару, нарахував йому 3969,66 грн пені, 4076,87 грн штрафу та 3195,63 грн інфляційних.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою від 18.10.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін та установив їм строки для подачі процесуальних заяв. Зокрема, Відповідач відзив на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про судовий розгляд, що слідує з повідомлення про вручення поштового відправлення суду № 2544200460011.

Установлені судом обставини

13.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрно-хімічна компанія», як Продавець, та Сільське (фермерське) господарство «Обрій», як Покупець, уклали договір поставки № 21/1 (а.с. 7-10), за умовами якого:

- Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах, закріплених договором (пункт 1.1);

- предметом постачання є насіннєвий матеріал, виробник, найменування, асортимент, кількість, ціна та вартість якого передбачаються у додатках (пункт 1.2);

- порядок та строки розрахунків за товар передбачаються у відповідних додатках до договору (6.3);

- у разі прострочення розрахунку за поставлений товар на вимогу продавця покупець зобов`язується сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки (пункт 10.3);

- у разі прострочення покупцем розрахунку за поставлений товар понад тридцять календарних днів покупець на вимогу продавця зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі тридцяти відсотків від вартості своєчасно неоплаченого товару (абзац3 пункт 10.4);

- сторони, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, домовились про те, що строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за цим договором збільшується до трьох років від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (пункт 10.6).

Додатком № 1 від 13.10.2020 до договору (а.с. 11) сторони визначили найменування товару та вказали, що ним є «Армада» у кількості 18 мішків загальною вартістю 56408,18 грн.

Додатком № 2 від 20.10.2020 до договору (а.с. 12) сторони визначили найменування товару та вказали, що ним є «М96КЛ02» у кількості 4 мішки загальною вартістю 13589,62 грн.

Також додатками передбачено порядок розрахунку за товар (пункти 5.1 та 5.2), а саме Покупець зобов`язується здійснити попередню оплату у сумі, що становить 5 % від вартості товару. Залишок вартості товару (95 % вартості товару, вказаної в накладній на товар) сплачується Покупцем не пізніше 1 листопада 2021 року.

На виконання умов договору Позивач передав Відповідачеві обумовлений товар загальною вартістю 69997,80 грн, що слідує з накладної № 21/1 від 21.10.2020 (а.с. 13).

У свою чергу, Відповідач здійснив оплату за поставлений товар у загальній сумі 56408,18 грн, а саме 2820,41 грн 13.10.2020, 679,48 грн 20.10.2020, 4553,80 грн 10.03.2021 та 48354,49 грн 28.10.2021.

За обрахунками Позивача станом на час розгляду справи в суді заборгованість складає 13589,62 грн.

Отже, за вказаних обставин та доказів Позивач підтвердив наявність договірних відносин з Відповідачем щодо поставки товару, його вартість, а також несплачену суму вартості товару.

Оцінка суду установлених обставин та положень законодавства

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

При визначені правової природи договору врахуванню підлягають його умови, права та обов`язки сторін, а також предмет.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір поставки.

Зокрема, згідно з приписами частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поряд з цим, за частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до частини 1 статті 692 того ж Кодексу покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором не встановлений інший строк оплати.

Отже, за укладеним між сторонами договором поставки Позивач зобов`язався поставити товар, а Відповідач сплатити його вартість. При цьому пунктами 5.2 додатків до договору сторони визначили, що покупець здійснює попередню оплату у розмірі 5 % від вартості товару на протязі 2 банківських днів та здійснює остаточний розрахунок за товар не пізніше 01.11.2021.

Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1); кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2); не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (частина 7).

Окреслені у статті 193 ГК України правила та принципи господарювання, які корелюються із загальними засадами цивільного законодавства, вказаними у пункті 6 статті 3 ЦК України (справедливість та добросовісність) та засадами зобов`язань, визначеними у частині 3 статті 509 ЦК України (добросовісність, розумність, справедливість), означають, що цивільні права мають здійснюватися, а обов`язки виконуватися не тільки відповідно до їх призначення, а й справедливо та добросовісно, з урахуванням правил господарювання, з метою досягнення загальногосподарського інтересу.

У пункті 8.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Суд надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що ці принципи втілюються у нормах права та умовах договорів і регулюють конкретні ситуації таким чином, що кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки - захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

У даному контексті суд також зазначає, що безпосередньо сутність справедливості виражається у ментальних уявленнях, що є добро і зло, правда і неправда, а добросовісність означає необхідність сумлінної, чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав, а також дотримання належної турботливості і ставлення до процесу виконання зобов`язання з урахуванням захищених законодавством прав та інтересів іншої сторони.

Отже, зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання, мають ґрунтуватися на засадах добросовісності та справедливості; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. І напроти, відсутність потрібної турботливості може вказувати на вину боржника, котра відіграє роль суб`єктивної умови відповідальності.

На виконання умов договору Відповідач сплатив обумовлену п`ятивідсоткову передплату у сумі 3499,89 грн та частково сплатив залишок вартості товару, а саме 52908,29 грн.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Підсумовуючи наведені правові положення, суд зазначає, що за укладеним договором поставки Відповідач зобов`язаний сплатити Позивачу вартість отриманого товару не пізніше 01.11.2021.

У спорі Відповідач не здійснив оплату товару у повному обсязі, чим порушив взяті на себе зобов`язання та заборгував 13589,62 грн.

Водночас, суд не абсолютизує наведені принципи по відношенню до поведінки Відповідача, оскільки вона може бути наслідком не тільки суб`єктивних, але і об`єктивних причин. Проте, з огляду на положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України він повинен довести наявність відповідних причин.

У свою чергу, Відповідач не надав доказів існування об`єктивних причин та обставин, які б вказували на вжиття ним усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов`язання.

За таких обставин суд висновує, що Відповідач, допустивши несвоєчасну оплату вартості отриманого товару у сумі 13589,62 грн у встановлений строк, порушив взяте на себе зобов`язання та під час судового розгляду не довів зворотного.

Вирішуючи правомірність нарахованої та заявленої до стягнення пені у сумі 3969,66 грн та штрафу у сумі 4076,87 грн, суд зазначає, що згідно з частиною 1статті 199 ГК Українивиконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положенняЦивільного кодексу України.

Частиною 1статті 216 ГК Українипередбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2статті 217 ГК Українитакими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Так, згідно із частиною 1статті 230 ГК Україништрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Встатті 549 ЦК Україниконкретизовано визначеннятаких штрафних санкцій, а саме за частиною 2 штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а за частиною 3, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як слідує з положень частини 6статті 232 ГК Українинарахування штрафних санкцій за прострочення, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У пункті 10.3 договору сторони встановили можливість застосування пені у випадку прострочення розрахунку за оставлений товар у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня за кожний день прострочення.

Пунктом 10.6 відповідно до наведеної частини 6 статті 232 ГК України сторони домовились, що строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання збільшується до 3 років від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Також в абзаці 3 пункту 10.4 сторони встановили можливість стягнення штрафу у разі порушення строків оплати більше ніж на 30 календарних днів у розмірі 30 % від суми несвоєчасно оплаченого товару.

Таким чином, неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов`язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов`язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов`язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.

Суд здійснив розрахунок пені за формулою: пеня = (заборгованість) х 2 х (ставка НБУ) : 365 (кількість днів у році) х (кількість прострочених днів):100, а саме:

- 13589,62 грн (за період з 02.11.2021 по 09.12.2021) х 2 х 8,5 (ставка НБУ) : 365 днів х 38 днів : 100 = 240,52 грн;

- 13589,62 грн (за період з 10.12.2021 по 20.01.2022) х 2 х 9 (ставка НБУ) : 365 днів х 42 дні : 100 = 281,47 грн;

- 13589,62 грн (за період з 21.01.2022 по 02.06.2022) х 2 х 10 (ставка НБУ) : 365 днів х 133 дні : 100 = 990,37 грн;

- 13589,62 грн (за період з 03.06.2022 по 12.10.2022) х 2 х 25 (ставка НБУ) : 365 днів х 132 дні : 100 = 2457,30 грн.

Таким чином сума пені, заявлена Позивачем, є вірною і становить 3969,66 грн, як сума чисел 240,52 грн, 281,47 грн, 990,37 грн та 2457,30 грн.

Суд здійснив розрахунок штрафу за формулою: (сума несвоєчасно оплаченого товару) х 30 %(розмір штрафу) = штраф; а саме: 13589,62 грн х 30 % = 4076,89 грн.

Оскільки суд не може змінювати суму стягнення у сторону збільшення (з огляду на положеннястатті 14 Господарського процесуального кодексу України, якою визначений принцип диспозитивності сторін), то стягненню підлягає сума штрафу, заявлена Позивачем, а саме 4076,87 грн.

Суд також зазначає, що одночасне застосування Позивачем до Відповідача пені та штрафу узгоджується з положеннями діючого законодавства, оскільки згідно з наведеною вищестаттею 549 ЦК Українипеня та штраф є формами неустойки, а відповідно достатті 230 ГК України- видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

У пункті 5.44 постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 18.05.2021 у справі № 913/686/19 Суд надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що:

- одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить положеннямстатті 61 Конституції України, адже пеня та штраф є формами неустойки та видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності,

- у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Отже, стягненню підлягають 3969,66 грн пені та 4076,87 грн штрафу.

Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення інфляційних у сумі 3195,63 грн, суд зазначає, що у відповідності до частини 2статті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд здійснив арифметичний розрахунок інфляційних за формулою: сума заборгованості х індекс інфляції за періодсума заборгованості = інфляційне збільшення, у зв`язку розрахунок наступний:

- індекс інфляції за період з 02.11.2021 по 12.10.2022 становить 123,515238 % з розрахунку: 100,8 % (у листопаді 2021) х 100,6 % (у грудні 2021) х 101,3 % (у січні 2022) х 101,6 % (у лютому 2022) х 104,5 % (у березні 2022) х 103,1 % (у квітні 2022) х 102,7 % (у травні 2022) х 103,1% (у червні 2022) х 100,7% (у липні 2022) х 101,1% (у серпні 2022) х 101,9% (у вересні 2022);

- інфляційне збільшення на суму заборгованості 13589,62 грн за період з 02.11.2021 по 12.10.2022 становить 3195,63 грн з розрахунку: 13589,62 грн х 123,515238 % -13589,62 грн.

З огляду на викладене суд висновує, що Відповідач, порушивши грошове зобов`язання, повинен за вказаних правових приписів сплатити Позивачу 3195,63 грн інфляційних.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати Відповідачем 13589,62 грн основного боргу, 3969,66 грн пені, 4076,87 грн штрафу та 3195,63 грн інфляційних за порушення строків оплати товару у добровільному порядку, доведеністю Позивачем власних вимог, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у справі є витрати Позивача на сплату судового збору, сплачені платіжним дорученням № 1062 від 12.10.2022, у сумі 2481 грн, які на підставі положень статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями238,240 ГПК України,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути із Селянського (фермерського) господарства «Обрій» (26032, Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Кам`янка, пров. Чапаєва, буд. 19; ідентифікаційний код 30909344) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрно-хімічна компанія» (03040, м. Київ, вул. Стельмаха, 6-А; ідентифікаційний код 41694117) 13589,62 грн основного боргу, 3969,66 грн пені, 4076,87 грн штрафу, 3195,63 грн інфляційних та 2481 грн компенсації по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.К. Закурін